Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (3) | Реферативна база даних (15) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Коломаченко В$<.>) | ||||
|
Загальна кількість знайдених документів : 27 Представлено документи з 1 до 20 |
||||
| ||||
| 1. | 
Коломаченко В. І. Сенсорний, моторний і симпатичний компоненти блокади поперекового сплетення в комбінації з блокадою сідничного нерва при операціях на кульшовому суглобі [Електронний ресурс] / В. І. Коломаченко // Травма. - 2013. - Т. 14, № 4. - С. 33-37. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Travma_2013_14_4_9 Комбінація блокади поперекового сплетення та блокади сідничного нерва виконувалась для операцій на кульшовому суглобі у 27 ортопедичних пацієнтів. Застосовувалась загальна доза 800 мг 1 % лідокаїну з додаванням бупренорфіну (1 мкг/кг). Моторний, сенсорний (за уколом) і симпатичний (за інфрачервоною термометрією шкіри) компоненти анестезії оцінювались через 5, 10, 15, 20, 120, 180, 240, 300, 360, 420, 480, 540, 600, 660 та 720 хв. Усі компоненти розвинулись за 20 хв і тривали щонайменше 5 год. Висновок: досліджений метод регіонарної анестезії може успішно застосовуватись у хірургії кульшового суглоба. | |||
| 2. | 
Коломаченко В. І. Післяопераційна аналгезія після застосування різних варіантів анестезії для операцій на нижній кінцівці [Електронний ресурс] / В. І. Коломаченко // Харківська хірургічна школа. - 2010. - № 5. - С. 85-87. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Khkhsh_2010_5_19 | |||
| 3. | 
Коломаченко В. И. Бупивакаин для региональной анестезии: обзор литературы и собственный опыт [Електронний ресурс] / В. И. Коломаченко, В. И. Кривобок, В. С. Фесенко // Медицина неотложных состояний. - 2013. - № 7. - С. 75-79. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Medns_2013_7_12 | |||
| 4. | 
Коломаченко В. І. Біохімічні стрес-маркери під час і після операцій на нижній кінцівці [Електронний ресурс] / В. І. Коломаченко // Український журнал екстремальної медицини імені Г. О. Можаєва. - 2009. - т. 10, № 4. - С. 92-96. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ujem_2009_10_4_21 | |||
| 5. | 
Коломаченко В. I. Плазмовi рiвнi лiдокаїну у ортопедичних пацiєнтiв пiсля блокад нервiв нижньої кiнцiвки [Електронний ресурс] / В. I. Коломаченко, О. В. Чубенко, Г. П. Петюнiн, В. С. Фесенко // Український журнал клінічної та лабораторної медицини. - 2010. - Т. 5, № 3. - С. 145-148. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ujkl_2010_5_3_36 | |||
| 6. | 
Коломаченко В. І. Передопераційна та післяопераційна тривожність в ортопедичних пацієнтів: кореляція з біохімічними стрес-маркерами [Електронний ресурс] / В. І. Коломаченко, В. І. Кривобок, В. С. Фесенко // Український вісник психоневрології. - 2010. - Т. 18, вип. 2. - С. 52-56. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uvp_2010_18_2_13 | |||
| 7. |
Коломаченко В. И. Анатомическое исследование эпидурального распространения краски после каудальной инъекции у взрослых [Електронний ресурс] / В. И. Коломаченко // Медицина неотложных состояний. - 2015. - № 8. - С. 114-117. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Medns_2015_8_20 Каудальная эпидуральная анестезия имеет ряд преимуществ для хирургии тазобедренного сустава. На 17 свежих трупах пунктировалось сакральное эпидуральное пространство и вводилось 20 мл 0,01 % раствора метиленовой синьки. У трех трупов синька оказалась в парасакральном пространстве. После успешной каудальной инъекции (на 14 трупах) эпидуральное пространство было окрашено на уровнях S1 и L5 у 14 (100 %) трупов, на уровне L4 - у 13 (93 %), L3 - у 12 (86 %), L2 - у 9 (64 %), L1 - у 5 (36 %), T12 - у 3 (21 %) трупов и на уровнях T11-T5 - лишь у одного (7 %) трупа. Выводы: каудально впрыснутый раствор в объеме 20 мл надежно омывает копчиковые, крестцовые и нижние поясничные спинальные корешки, однако необходима надежная идентификация эпидурального пространства различными методами. | |||
| 8. | 
Коломаченко В. І. Розподіл місцевого анестетика в разі псоас-компартмент блоку за даними рентгенографії [Електронний ресурс] / В. І. Коломаченко // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2015. - № 4. - С. 55-58. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/OpTlP_2015_4_11 Анестезия в хирургии тазобедренного сустава проблематична из-за возраста и сопутствующих заболеваний пациентов, необходимости надежной интраоперационной и послеоперационной аналгезии, тромбопрофилактики. Поэтому спинальная или эпидуральная блокады довольно популярны, однако с ними сопряжены серьезные риски - брадикардия, артериальная гипотензия, угнетение дыхания, постпункционная головная боль, эпидуральная гематома или абсцесс и т. д. Блокады периферических нервов как одноразовые, так и продленные (через катетер), включающие поясничное сплетение и седалищный нерв, имеют ряд преимуществ перед спинальной и эпидуральной анестезией. Для наиболее эффективной блокады поясничного сплетения в псоас-компартменте предложено несколько доступов. Цель работы - оценить распространение местного анестетика после блокады в псоас-компартменте доступом Capdevila. У 21-го взрослого пациента продленные блокады псоас-компартмента через катетер в поясничном сплетении использованы как компонент интра- и послеоперационной аналгезии при эндопротезировании тазобедренного сустава. При завершении операции в катетер вводили 10 мл 1 % лидокаина и 10 мл контрастного вещества (йогексола). Затем выполняли стандартную передне-заднюю рентгенографию с последующей оценкой распространения контраста вдоль тел позвонков. Распространение контрастного вещества по спинальным сегментам LIII и LIV обнаружено у всех (100 %) пациентов, LV - у 7-ми (33 %), LII - у 5-ти (24 %), а по всем, включая LI и SI, - лишь у 2-х (10 %). Кроме того, выявлено 2 рентгенографических паттерна: у 8-ми (38 %) пациентов контрастное вещество распространялось равномерно вдоль позвоночника, а у 13-ти (62 %) концентрировалось преимущественно около тел позвонков LIII и LIV. Выводы: 20 мл раствора всегда охватывают спинальные сегменты LIII и LIV, остальные сегменты могут нуждаться в дополнительной блокаде. | |||
| 9. | 
Коломаченко В. І. Гемодинамічний профіль при ендопротезуванні кульшового суглоба в умовах блокад периферичних нервів [Електронний ресурс] / В. І. Коломаченко // Біль, знеболювання і інтенсивна терапія. - 2016. - № 3. - С. 28-33. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bzit_2016_3_5 | |||
| 10. |
Коломаченко В. І. Системна запальна відповідь після операцій на кульшовому суглобі: порівняння спінальної анестезії та комбінації спінальної анестезії з паравертебральною блокадою [Електронний ресурс] / В. І. Коломаченко, В. С. Фесенко // Медицина неотложных состояний. - 2016. - № 8. - С. 111-115. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Medns_2016_8_19 C-реактивний білок (CRP) як біохімічний маркер неспецифічного запалення є об'єктивною мірою інвазивності при протезуванні кульшового суглоба. Мета роботи - порівняння рівнів CRP після операцій на кульшовому суглобі за умов або комбінації спінальної анестезії з паравертебральною блокадою, або однієї лише спінальної анестезії. 22 пацієнти, які мали однобічні операції на кульшовому суглобі, випадковим чином розподілені на дві групи. У контрольній групі (n = 11) проводилась одноразова спінальна анестезія. У дослідній групі (n = 11) під час операції застосовувалась така сама спінальна анестезія, а після операції - однобічна пролонгована паравертебральна блокада. У 1, 3 і 7-й післяопераційні дні рівні CRP статистично значуще (<$E р~<<~0,05>) нижчими у дослідній групі, ніж у контрольній. Висновки: післяопераційне знеболювання пролонгованою паравертебральною блокадою після інтраопераційної спінальної анестезії для операцій на кульшовому суглобі супроводжується меншим зростанням рівня CRP, ніж після однієї лише спінальної анестезії. | |||
| 11. |
Коломаченко В. І. Якість знеболювання після операцій ендопротезування кульшового суглоба при різних видах регіонарної анестезії [Електронний ресурс] / В. І. Коломаченко // Харківська хірургічна школа. - 2016. - № 5. - С. 53-60. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Khkhsh_2016_5_14 | |||
| 12. |
Фесенко В. С. Розповсюдження барвника при задніх доступах для блокади поперекового сплетіння [Електронний ресурс] / В. С. Фесенко, В. І. Коломаченко // Біль, знеболювання і інтенсивна терапія. - 2015. - № 2. - С. 18-24. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bzit_2015_2_5 | |||
| 13. | 
Коломаченко В. І. Динаміка тромбоцитів при артропластиці кульшового суглоба [Електронний ресурс] / В. І. Коломаченко // Вісник проблем біології і медицини. - 2018. - Вип. 1(1). - С. 124-130. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vpbm_2018_1(1)__26 | |||
| 14. | 
Коломаченко В. І. Вплив анестезії на вираженість болю в стані спокою після первинного ендопротезування кульшового суглоба [Електронний ресурс] / В. І. Коломаченко // Проблеми безперервної медичної освіти та науки. - 2018. - № 1. - С. 43-50. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Psmno_2018_1_10 | |||
| 15. | 
Коломаченко В. І. Вплив анестезії та післяопераційної аналгезії на ранню мобілізацію пацієнтів після артропластики кульшового суглоба [Електронний ресурс] / В. І. Коломаченко // Клінічна хірургія. - 2018. - Т. 85, № 3. - С. 62-65. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2018_85_3_17 Мета роботи - аналіз впливу анестезії та післяопераційної (ПО) аналгезії на здатність пацієнтів рухатись після артропластики кульшового суглоба (КС). У 150 пацієнтів оцінювали дистанцію, яку вони проходили за 6 хв, протягом трьох діб після артропластики КС в залежності від методики інтраопераційної анестезії та ПО аналгезії. Пацієнти, яких оперували з використанням паравертебральної блокади в поєднанні з каудальною епідуральною анестезією, демонстрували кращі результати 6-хвилинного тесту в порівнянні з пацієнтами, яких оперували під загальною анестезією, в умовах провідникової анестезії та під спінальною анестезією. В післяопераційному періоді пацієнти, які одержували тривалу паравертебральну аналгезію, краще долали відстань за 6 хв порівняно з пацієнтами, яким застосовували системне введення опіоїдів та епідуральну аналгезію. Висновки: паравертебральна блокада сприяє ранньому фізичному відновленню пацієнтів після артропластики КС. | |||
| 16. |
Коломаченко В. І. Динаміка рівня фібриногену при артропластиці кульшового суглоба [Електронний ресурс] / В. І. Коломаченко // Клінічна хірургія. - 2018. - Т. 85, № 5. - С. 55-58. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2018_85_5_16 Мета роботи - аналіз динаміки рівня фібриногену (РФ) в періопераційному періоді у пацієнтів, яким виконували артропластику кульшового суглоба (КС). Первинна артропластика КС виконана у 136 пацієнтів у плановому порядку. Проаналізовано періопераційну динаміку РФ у залежності від методів інтраопераційної анестезії (ІОА), післяопераційної аналгезії (ПОА), типу патології, статі пацієнтів. РФ у крові у всіх пацієнтів перед операцією становив у середньому (3,8 +- 1,03) г/л. На 1-шу добу після операції він дещо знизився - до (3,3 +- 0,65) г/л (p = 0,00016). На 3-тю добу РФ поступово підвищився та становив (4,6 +- 0,88) г/л (p << 0,0001). На 7-му добу РФ у крові у всіх пацієнтів значно підвищився порівняно з вихідним рівнем та становив у середньому (5,1 +- 1,03) г/л (p << 0,0001). Найбільш вираженим було підвищення РФ після артропластики КС у пацієнтів, які після операції отримували системну опіоїдну аналгезію, порівняно з пацієнтами, яким застосовували пролонговану реуіонарну аналгезію. РФ був вищим як перед, так і після операції у пацієнтів, яким операції виконували з приводу переломів, порівняно з пацієнтами, яким операції виконували з приводу коксартрозу в КС. За гендерною ознакою не виявлено істотної різниці в динаміці РФ у пацієнтів після артропластики КС. Висновки: РФ знижується на 1-шу добу та підвищується на 3-тю і 7-му доби після артропластики КС, особливо у пацієнтів, які одержують системне знеболювання опіоїдами та оперовані з приводу переломів. | |||
| 17. | 
Коломаченко В. І. Залежність періопераційної ґлікемії від методів знеболювання при артропластиці кульшового суглоба [Електронний ресурс] / В. І. Коломаченко // Acta medica Leopoliensia. - 2018. - Т. 24, № 1. - С. 32-40. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Lmch_2018_24_1_6 | |||
| 18. |
Коломаченко В. І. Вплив методу анестезії на кровообіг під час і після ендопротезування кульшового суглоба [Електронний ресурс] / В. І. Коломаченко // Проблеми безперервної медичної освіти та науки. - 2018. - № 2. - С. 51-59. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Psmno_2018_2_13 | |||
| 19. | 
Коломаченко В. І. Динаміка плазмового рівня кортизолу та інсуліну при артропластиці кульшового суглобу [Електронний ресурс] / В. І. Коломаченко // Art of medicine. - 2018. - № 2. - С. 12-22. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/artmed_2018_2_4 | |||
| 20. |
Коломаченко В. І. Показники гемодинаміки при артропластиці кульшового суглоба в умовах різних методів знеболювання [Електронний ресурс] / В. І. Коломаченко // Клінічна хірургія. - 2018. - Т. 85, № 12. - С. 50-54. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2018_85_12_14 Мета роботи - порівняння гемодинамічних профілів пацієнтів при артропластиці кульшового суглоба (КС) в умовах різних методів знеболювання. У 132 пацієнтів у ході виконання артропластики КС оцінювали показники гемодинаміки в періопераційному періоді в залежності від методики інтраопераційної анестезії та післяопераційної аналгезії. На тлі спінальної анестезії спостерігали суттєве зниження артеріального тиску (АТ) з тенденцією до брадикардії, що потребувало вазопресорної підтримки. Загальна анестезія супроводжувалась досить стабільним рівнем АТ з епізодами тахікардії. Найбільш стабільною була гемодинаміка на тлі паравертебральної і каудальної епідуральної анестезії та блокад нервів (поперекового сплетення та сідничного нерва). В післяопераційному періоді гемодинаміка була найбільш стабільною на тлі пролонгованих регіональних методів аналгезії. Висновки: пролонговані паравертебральні блоки є оптимальним варіантом знеболювання при артропластиці КС з точки зору забезпечення гемодинамічної стабільності. | |||
| ||||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |