Книжкові видання та компакт-диски Журнали та продовжувані видання Автореферати дисертацій Реферативна база даних Наукова періодика України Тематичний навігатор Авторитетний файл імен осіб
|
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Коржова Т$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 11
Представлено документи з 1 до 11
|
1. |
Труніна Т. І. Комплексне лікування хворих на псоріаз із залученням детоксикаційних засобів [Електронний ресурс] / Т. І. Труніна, Т. П. Коржова // Український журнал дерматології, венерології, косметології. - 2016. - № 1. - С. 99. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ujdvc_2016_1_25
| 2. |
Коржова Т. Реалізація компетентнісного підходу в процесі підготовки PR-фахівців у закладах вищої освіти України [Електронний ресурс] / Т. Коржова // Вісник Книжкової палати. - 2019. - № 1. - С. 14-18. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vkp_2019_1_5
| 3. |
Коржова Т. В. Проблеми нормативно-правового забезпечення підготовки спеціалістів із зв’язків з громадськістю в системі вищої школи України [Електронний ресурс] / Т. В. Коржова // Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія. - 2018. - № 4. - С. 110-116. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bdi_2018_4_17
| 4. |
Коржова Т. Зв'язки з громадськістю в контексті пострадянського освітнього простору: тенденції та перспективи [Електронний ресурс] / Т. Коржова // Вісник Книжкової палати. - 2019. - № 2. - С. 11-15. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vkp_2019_2_4
| 5. |
Коржова Т. П. Включення тіотріазоліну в схему лікування хронічного простатиту і простатовезикуліту, ускладнених порушенням копулятивної та репродуктивної функції [Електронний ресурс] / Т. П. Коржова, П. В. Бардов, О. П. Шевченко // Лікарська справа. - 2018. - № 5-6. - С. 111-117. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/LiSp_2018_5-6_21 Включення до комплексної патогенетичної терапії хворих на хронічний простатит та простатовезикуліт препаратів групи тіотріазоліну дозволить скоротити терміни лікування хворих, покращити медико-соціальні показники їх життя та подовжити терміни ремісії.
| 6. |
Литинська Т. О. Роль порушення мікробіоти товстої кишки в патогенезі псоріазу та інфекційної екземи [Електронний ресурс] / Т. О. Литинська, Т. П. Коржова // Лікарська справа. - 2018. - № 7-8. - С. 92-97. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/LiSp_2018_7-8_18 Вивчено кількісний та якісний склад мікробіоти товстої кишки у хворих на псоріаз та інфекційну екзему й проаналізовано вплив її порушень на тяжкість клінічного перебігу дерматозу. Під спостереженням знаходилось 34 хворих, у 22 (64,7 %) з них діагностовано псоріаз, у 12 (35,3 %) - інфекційну екзему. Вік хворих коливався від 23 до 70 років, чоловіків було 19 (55,9 %), жінок - 15 (44,1 %), тривалість захворювання - від 2 до 42 років. Групу контролю становили 20 практично здорових. Для діагностики дисбіозу товстої кишки хворим проводили мікробіологічне дослідження калу за методикою Епштейн-Литвак та Вільшанської. Найчастішою кишечною патологією в обстежених хворих був синдром подразненої кишки, який діагностовано у 14 (41,2 %). При мікробіологічному дослідженні калу дисбіоз товстої кишки виявлено у 16 (72,7 %) хворих на псоріаз та у 9 (75 %) на інфекційну екзему. Порушення мікробіоти товстої кишки різного ступеня тяжкості частіше діагностували у хворих з більш тяжким клінічним перебігом та при тривалому терміні дерматозу. Отримані дані дозволяють припустити, що порушення мікробіоти кишечника, зокрема дисбіоз товстої кишки, є одним із суттєвих патогенетичних факторів, які негативно впливають на характер і тяжкість перебігу псоріазу та інфекційної екземи і потребують своєчасної діагностики та відповідної медикаментозної корекції.
| 7. |
Бардов П. В. Оцінка клінічної ефективності застосування тіотриазоліну в лікуванні хворих на хронічний простатит і простатовезикуліт, ускладнених порушеннями копулятивної та репродуктивної функцій [Електронний ресурс] / П. В. Бардов, О. П. Шевченко, Т. П. Коржова // Український журнал дерматології, венерології, косметології. - 2019. - № 4. - С. 31-36. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ujdvc_2019_4_5 Мета роботи - визначити клінічну ефективність тіотриазоліну у разі лікування хворих на хронічний простатит (ХП) і простатовезикуліт, ускладнених порушенням копулятивної та репродуктивної функцій. З метою оцінки ефективності удосконаленої авторами комплексної патогенетичної терапії хворих на ХП і простатовезикуліт, ускладнених порушеннями копулятивної та репродуктивної функцій, а також для порівняння її результатів з такими загальноприйнятих методів лікування обстежених (132 пацієнти) було розподілено на 2 рівноцінні клінічні групи. Критеріями розподілу були вік пацієнта, тривалість перебігу захворювання, клінічна форма ураження, а також скарги хворих на порушення копулятивної функції та результати дослідження у них показників спермограми. Згідно із запропонованими критеріями оцінки ефективності лікування у 58 (86,6 %) із 67 пацієнтів основної клінічної групи досягнуто повного клінічного виліковування з нормалізацією запліднювальних властивостей еякуляту, у 7 (10,4 %) - виліковування з відносною нормалізацією клініко-лабораторних показників і у 1 (1,5 %) - виліковування з частковим збереженням клінічної симптоматики за незначної нормалізації лабораторних показників. Серед 65 чоловіків, яким проводили традиційну терапію (група порівняння), у 23 (35,4 %) досягнуто повного клінічного виліковування, у 33 (50,5 %) - етіологічного виліковування з відносною нормалізацією клініко-лабораторних показників, у 6 (9,2 %) - виліковування з частковим збереженням клінічної симптоматики за незначної нормалізації лабораторних показників і у 3 (4,6 %) - не досягнуто етіологічного виліковування за одночасної відсутності терапевтичного покращання та збереженні значних порушень показників запліднювальних властивостей еякуляту (азооспермія). Висновки: результати дослідження свідчать про те, що включення до комплексної патогенетичної терапії хворих на ХП та простатовезикуліт препаратів групи тіотриазоліну сприяє скороченню термінів лікування, покращанню медико-соціальних показників життя пацієнтів та подовженню тривалості ремісії.
| 8. |
Коржова Т. В. До питання розробки стратегії брендингу університету [Електронний ресурс] / Т. В. Коржова // Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія. - 2019. - № 4. - С. 102-109. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bdi_2019_4_15
| 9. |
Коржова Т. А. Видовий склад комах-некробіонтів на ділянках з різними типами ґрунтів в околицях міста Харкова (Україна) [Електронний ресурс] / Т. А. Коржова, Т. Ю. Маркіна, Я. О. Бачинська // Біологія та валеологія. - 2019. - Вип. 21. - С. 97-103. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/znpkhnpu_bio_2019_21_14
| 10. |
Іванов С. В. Вплив оніхомікозів на перебіг соматичних захворювань. Шляхи вирішення проблем [Електронний ресурс] / С. В. Іванов, Т. П. Коржова, К. С. Ткачишина, О. С. Свирид-Дзядикевич // Український журнал дерматології, венерології, косметології. - 2020. - № 3. - С. 57-61. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ujdvc_2020_3_10 Оніхомікоз - найпоширеніше супутнє захворювання в осіб старшого віку в багатопрофільній клінічній лікарні. Грибкові ураження нігтів погіршують перебіг низки захворювань, зокрема мікотична алергія обтяжує перебіг атопічних захворювань. Оніхомікоз при декомпенсації цукрового діабету, імунодефіцитних станах викликає поширені ураження шкіри, сприяє розвитку діабетичної стопи, хронічного рожистого запалення кінцівок, лімфостазу, елефантіазу. Також для пацієнтів велику небезпеку становить поєднання оніхомікозу і псоріатичного артриту. При застосуванні цитостатиків, імунодепресантів, топічних і системних глюкокортикостероїдів поверхнева форма захворювання може перейти у вісцеральну (інвазивну) і стати причиною грибкового остеомієліту. Лікарі недерматологічного профілю у більшості випадків не мають можливості лікувати оніхомікоз у своїх пацієнтів. Пов'язано це з необхідністю тривалого (понад 4 міс) спеціалізованого лікування із запрошенням дерматолога, що в умовах стаціонару проблематично. Причин поширеності оніхомікозів серед людей похилого віку є кілька: великій групі пацієнтів літнього віку з оніхомікозом і супутніми хворобами системна терапія протипоказана, а лікування місцевими засобами не дає бажаного результату у 50 % таких випадків; до того ж ефективність терапії дуже часто нівелюється недотриманням пацієнтом комплаєнсу лікування. За таких умов доцільним є використання нового засобу "Оніхоцид Емтрікс", що має комплексну протигрибкову, кератолітичну, гідратуючу дію та запобігає виникненню резистентності. "Оніхоцид Емтрікс" - ефективний, безпечний і простий у застосуванні, виявляє лише місцеву дію і сприяє уникненню небажаних ускладнень у пацієнтів із супутніми хворобами.
| 11. |
Коржова Т. В. Культура, глобалізація та зв’язки з громадськістю : до питання про соціокультурні детермінанти галузі [Електронний ресурс] / Т. В. Коржова // Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку. Мистецтвознавство. - 2024. - Вип. 48. - С. 394-400. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ukrkm_2024_48_64
|
|
|