Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (14) | Реферативна база даних (24) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Корнієвський Ю$<.>) | ||||
|
Загальна кількість знайдених документів : 21 Представлено документи з 1 до 20 |
||||
| ||||
| 1. | 
Панченко С. В. Компонентний склад ефірної олії валеріани лікарської [Електронний ресурс] / С. В. Панченко, В. Г. Корнієвська, Ю. І. Корнієвський, М. С. Фурса // Актуальні питання фармацевтичної і медичної науки та практики. - 2013. - № 1. - С. 8-11. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apfimntp_2013_1_4 На основании результатов сравнительной газовой хроматографии в образцах эфирных масел Valeriana collina | |||
| 2. |
Панченко С. В. Дослідження анатомічної будови надземних органів Valeriana grossgeimii Worosch [Електронний ресурс] / С. В. Панченко, Л. М. Сіра, В. Г. Корнієвська, Ю. І. Корнієвський // Актуальні питання фармацевтичної і медичної науки та практики. - 2012. - № 2. - С. 19-25. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apfimntp_2012_2_7 Впервые проведено исследование особенностей анатомического строения надземных органов валерианы Гроссгейма семейства валериановые, в результате которого выявлены их характерные микроскопические диагностические признаки. Установленные микродиагностические признаки дают возможность идентифицировать лекарственное растительное сырье и могут быть использованы для разработки проекта АНД. | |||
| 3. |
Панченко С. В. Порівняльна характеристика антимікробної дії ефірної олії Valeriana stolonifera Czern і Valeriana grossheimii Woroscli [Електронний ресурс] / С. В. Панченко, Н. Л. Количева, В. Г. Корнієвська, Ю. І. Корнієвський // Актуальні питання фармацевтичної і медичної науки та практики. - 2011. - Вип. 24, № 3. - С. 60-61. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apfimntp_2011_24_3_18 В результате исследований определено антимикробное и противогрибковое действия валерианы побегоносной (Valeriana stolonifera | |||
| 4. | 
Панченко С. В. Порівняльна характеристика елементного складу Valeriana stolonifera czern та Valeriana grossheimii worosch [Електронний ресурс] / С. В. Панченко, В. Г. Корнієвська, М. С. Фурса, Ю. І. Корнієвський // Запорожский медицинский журнал. - 2010. - т. 12, № 2. - С. 113-115. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zmzh_2010_12_2_30 В результате проведенных исследований определено содержание 5 макро- (Ca, Cl, K, P, S) и 22 микроэлементов (As, Ba, Br, Cd, Co, Cr, Cu, Fe, I, Mn, Mo, Ni, Pb, Rb, Sb, Se, Sn, Sr, Ti, V, Zn, Zr) в различных органах валерианы побегоносной (Valeriana stolonifera | |||
| 5. |
Панченко С. В. Сучасні дані фітохімічних і фармакологічних досліджень роду Valeriana L. [Електронний ресурс] / С. В. Панченко, В. Г. Корнієвська, Ю. І. Корнієвський // Запорожский медицинский журнал. - 2010. - т. 12, № 4. - С. 53-59. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zmzh_2010_12_4_14 Обсуждены современные данные фитохимических, фармакологических исследований и макро- и микроэлементного состава рода Valeriana | |||
| 6. |
Корнієвський Ю. І. Флора національного заповідника "Хортиця" [Електронний ресурс] / Ю. І. Корнієвський, Т. І. Єрьоміна, В. Г. Корнієвська, В. І. Мозуль, М. В. Дьячков, В. С. Доля // Запорожский медицинский журнал. - 2008. - № 2(2). - С. 55-56. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zmzh_2008_2(2)__24 | |||
| 7. |
Корнієвський Ю. І. Лікування себореї та вугрів фітокремом "Лоци" [Електронний ресурс] / Ю. І. Корнієвський, В. А. Бочаров, В. Г. Корнієвська, О. Л. Мітла // Актуальні питання фармацевтичної і медичної науки та практики. - 2010. - Вип. 23, № 2. - С. 81-82. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apfimntp_2010_23_2_25 Фитокрем "Лоци", благодаря флавоноидам, уменьшает патологический распад арахидоновой кислоты и синтез воспалительных эйкозаноидов; важен также кортикоподобный еффект флавоноидов при лечении целого ряда дерматозов. | |||
| 8. |
Бочаров В. А. Дискусійні питання робочої програми з косметології для курсантів різних спеціальностей [Електронний ресурс] / В. А. Бочаров, B. I. Дарій, О. В. Крайдашенко, Г. І. Макуріна, І. П. Турчіна, В. В. Бочарова, Н. Ю. Резніченко, В. В. Гладишев, Ю. І. Корнієвський, І. В. Бушуєва // Актуальні питання фармацевтичної і медичної науки та практики. - 2010. - Вип. 23, № 2. - С. 106-108. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apfimntp_2010_23_2_34 Рассмотрены необходимость, условия, программа проведения тематических курсов усовершенствования квалификации по специальности "Косметология" для врачей и провизоров-косметологов. | |||
| 9. | 
Панченко С. В. Хромато-мас-спектрометричне дослідження компонентного складу ефірної олії валеріани лікарської (Valeriana affi cinalis L.) [Електронний ресурс] / С. В. Панченко, М. С. Фурса, С. М. Солєннікова, Д. Л. Макарова, Д. В. Домчаров, Я. О. Мальцева, Ю. І. Корнієвський // Фармацевтичний журнал. - 2012. - № 5. - С. 89-93. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pharmazh_2012_5_19 С использованием хромато-масс-спектрометрии проанализирован компонентный состав эфирного масла, полученного из корневищ с корнями валерианы лекарственной, произрастающей в Черкасской области и на северо-восточном побережье озера Байкал. Обнаружены существенные различия не только в наборе компонентов эфирного масла валерианы, но и в количественном содержании многих из них. | |||
| 10. |
Панченко С. В. Дослідження складу зразків ефірної олії валеріани лікарської дикорослої (Valeriana officinalis L.s.l.), з півдня України методом хромато-мас-спектрометрії [Електронний ресурс] / С. В. Панченко, С. В. Сур, В. Г. Корнієвська, Ю. І. Корнієвський, С. С. Рудяк // Фармацевтичний журнал. - 2011. - № 4. - С. 89-95. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pharmazh_2011_4_19 | |||
| 11. |
Корнієвський Ю. І. З нагоди ювілею однокурсника та колеги професора Миколи Сергійовича Фурси [Електронний ресурс] / Ю. І. Корнієвський // Фармацевтичний журнал. - 2011. - № 5. - С. 38-39. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pharmazh_2011_5_9 | |||
| 12. | 
Корнієвський Ю. І. Валеріана лікарська її історія, хімія та використання [Електронний ресурс] / Ю. І. Корнієвський, М. С. Фурса, Р. Л. Притула, В. Г. Корнієвська, С. В. Панченко // Проблеми військової охорони здоров'я. - 2015. - Вип. 43. - С. 296-320. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/prvozd_2015_43_38 | |||
| 13. |
Корнієвський Ю. І. Хромато-мас-спектроскопія настоянки личинок великої воскової молі [Електронний ресурс] / Ю. І. Корнієвський, О. І. Панасенко, В. Г. Корнієвська, Н. Ю. Богуславська // Актуальні питання фармацевтичної і медичної науки та практики. - 2018. - Т. 11, № 2. - С. 158-162. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apfimntp_2018_11_2_8 Настойка личинок большой восковой моли (ВМ) - народное средство, известное с середины XVII века. Ее применяли для лечения туберкулеза, атеросклероза, кардиосклероза, стенокардии, хронических бронхолегочных заболеваний (в том числе в педиатрии), когда применение антибиотиков или других химиотерапевтических методов не дает положительного результата. В акушерстве и гинекологии используют при лечении климактерических расстройств, бесплодия, недоношенной беременности и многих других заболеваний. Известно использование в качестве средства, задерживающего старение. Цель работы - с помощью газожидкостной хроматографии определить компонентный состав настойки, изготовленной из личинок большой ВМ. Сырье (личинки ВМ) заготовлено в сентябре 2017 г. (пгт Томаковка Днепропетровской области). Настойку готовили из личинок ВМ согласно методике изготовления настоек. Настойку исследовали на газовом хроматографе Agilent 7890B с масс-спектрометрическим детектором 5977B. Для идентификации компонентов использована библиотека масс-спектров NIST14. С помощью хромато-масс-спектрометрической идентификации в настойке личинок ВМ определены 48 компонентов. Основные: глицерин - 100 %; 1-бутанол,3-метил - 77,79 %; этилолеат - 49,01 %; этиловый эфир гексадекановой кислоты - 47,07 %; 1,3-бензотиазол-6-амино,2-метил-7-нитро - 18,69 %; фенилэтиловый спирт - 11,41 %; N,Nдиметиламиноэтанол - 10,54 %; силан, триметил (1-фенилетил) - 10,50 %; этиловый эфир линоленовой кислоты - 9,26 %; бензенацетальдегид - 8,99 %. Выводы: с помощью газожидкостной хроматографии в настойке ВМ определены 48 компонентов, 10 из которых основные. Необходимы углубленные доклинические исследования для использования настойки ВМ в медицинской практике. | |||
| 14. |
Корнієвський Ю. І. Технологія виробництва та хромато-мас-спектроскопія настойок валеріани лікарської [Електронний ресурс] / Ю. І. Корнієвський, В. М. Одинцова, В. Г. Корнієвська, Н. В. Кандибей, Н. Ю. Богуславська // Актуальні питання фармацевтичної і медичної науки та практики. - 2019. - Т. 12, № 2. - С. 172-180. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apfimntp_2019_12_2_12 Підземні органи валеріани лікарської (ВЛ) входять до складу багатокомпонентних фітокомпозицій, що дає змогу варіювати їхній вміст і, тим самим, інтенсивно впливати на різні ланки патологічних порушень в організмі. Незважаючи на це, валеріана лікарська залишається недостатньо вивченою через її надзвичайну поліморфність. Мета роботи - за допомогою газорідинної хроматографії визначити компонентний склад настойок валеріани (НВ) виробництва ПрАТ Фармацевтична фабрика "Віола", що виготовлені з кореневищ із коренями валеріани від різних постачальників/виробників і різних серій. Для експериментальних досліджень обрали зразки настойки кореневищ із коренями валеріани виробництва ПрАТ Фармацевтична фабрика "Віола", що виготовлені з лікарської рослинної сировини валеріани від різних постачальників/виробників (фірми "Herbar Sp.z.o.o.", м. Варшава, Польща та фірми ТОВ "Фітосвіт ЛТД", Вінницька обл., Україна) за традиційною виробничою рецептурою (Tinctura Rhizomata cum radicibus Valerianae (1:5)). Компонентний склад НВ досліджували за допомогою газового хроматографа Agilent 7890B з мас-спектрометричним детектором 5977B. За допомогою хромато-мас-спектрометрії в НВ ідентифікували компонентний склад. При аналізі хроматограм 4 серій НВ ідентифікували 75 компонентів, 25 із них наявні в усіх серіях досліджуваних настойок. Слід відзначити, що 6 сполук у всіх серіях наявні у великій кількості. Серед них і валеріанова кислота, вміст якої у 3 серіях становить 3,10 - 3,72 %. Найменше її міститься в НВ з сировини ТОВ "Фітосвіт ЛТД" серія 150518 і становить 1,54 %, а найбільше - у настойці фірми "Herbar" серії 040118 - 3,72 %. Висновки: проаналізовано дані ГРХ, з'ясували, що НВ відрізняються за кількісним та якісним складом. 25 сполук наявні в усі досліджуваних серіях, 6 із них - у великій кількості. Оскільки настойки виготовлені за однією технологією, вміст ефірних олій у лікарській рослинній сировині залежить від виду, місця, часу збору, сушіння сировини, екології, кліматичних умов. Враховуючи надзвичайну поліморфність валеріани, для введення в культуру перспективних видів, які зростають на території України, необхідно виконувати глибші фармакогностичні та фармакологічні дослідження.Підземні органи валеріани лікарської (ВЛ) входять до складу багатокомпонентних фітокомпозицій, що дає змогу варіювати їхній вміст і, тим самим, інтенсивно впливати на різні ланки патологічних порушень в організмі. Незважаючи на це, валеріана лікарська залишається недостатньо вивченою через її надзвичайну поліморфність. Мета роботи - за допомогою газорідинної хроматографії визначити компонентний склад настойок валеріани (НВ) виробництва ПрАТ Фармацевтична фабрика "Віола", що виготовлені з кореневищ із коренями валеріани від різних постачальників/виробників і різних серій. Для експериментальних досліджень обрали зразки настойки кореневищ із коренями валеріани виробництва ПрАТ Фармацевтична фабрика "Віола", що виготовлені з лікарської рослинної сировини валеріани від різних постачальників/виробників (фірми "Herbar Sp.z.o.o.", м. Варшава, Польща та фірми ТОВ "Фітосвіт ЛТД", Вінницька обл., Україна) за традиційною виробничою рецептурою (Tinctura Rhizomata cum radicibus Valerianae (1:5)). Компонентний склад НВ досліджували за допомогою газового хроматографа Agilent 7890B з мас-спектрометричним детектором 5977B. За допомогою хромато-мас-спектрометрії в НВ ідентифікували компонентний склад. При аналізі хроматограм 4 серій НВ ідентифікували 75 компонентів, 25 із них наявні в усіх серіях досліджуваних настойок. Слід відзначити, що 6 сполук у всіх серіях наявні у великій кількості. Серед них і валеріанова кислота, вміст якої у 3 серіях становить 3,10 - 3,72 %. Найменше її міститься в НВ з сировини ТОВ "Фітосвіт ЛТД" серія 150518 і становить 1,54 %, а найбільше - у настойці фірми "Herbar" серії 040118 - 3,72 %. Висновки: проаналізовано дані ГРХ, з'ясували, що НВ відрізняються за кількісним та якісним складом. 25 сполук наявні в усі досліджуваних серіях, 6 із них - у великій кількості. Оскільки настойки виготовлені за однією технологією, вміст ефірних олій у лікарській рослинній сировині залежить від виду, місця, часу збору, сушіння сировини, екології, кліматичних умов. Враховуючи надзвичайну поліморфність валеріани, для введення в культуру перспективних видів, які зростають на території України, необхідно виконувати глибші фармакогностичні та фармакологічні дослідження. | |||
| 15. |
Одинцова В. М. Порівняльна хромато-мас-спектроскопія настоянок валеріани пагононосної [Електронний ресурс] / В. М. Одинцова, В. Г. Корнієвська, Ю. І. Корнієвський, В. І. Кокітко // Актуальні питання фармацевтичної і медичної науки та практики. - 2020. - Т. 13, № 1. - С. 51-60. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apfimntp_2020_13_1_10 Валериана лекарственная (Valeriana officinalis L. s.l.) - сборный вид, в состав которого в Украине входит 13 видов валерианы. Самый южный вид, который растет в Запорожской области, представлен валерианой побегоносной (Valeriana stolonifera Czern.). На продолжительность и эффективность сушки влияют морфологические особенности лекарственного растительного сырья (ЛРС), исходная влажность, общая поверхность, толщина корней, их лигнифицированность. Благодаря процессам дегидратации при сушке в ЛРС иногда происходит увеличение содержания действующих веществ. Этот процесс условно назван стадией созревания, или ферментации. Цель работы - с помощью газожидкостной хроматографии определить компонентный состав настоек валерианы, изготовленных из свежих корней валерианы побегоносной и высушенных с различными сроками сушки (7, 14 и 21 сутки). Настойки готовили по производственной рецептуре (Tinctura Rhizomatacumradicibus Valerianae (1 : 5) (экстрагент - этанол 70 %) из корней валерианы побегоносной, которые были заготовлены в ноябре 2019 г. в окрестностях г. Запорожья (Канцеровская балка). Компонентный состав настоек валерианы исследовали с помощью газового хроматографа Agilent 7890B с масс-спектрометрическим детектором 5977B. С помощью ГЖХ в настойках валерианы из свежего сырья установлены 49 компонентов, после 7 суток сушки - 83 компонента, после 14 суток сушки - 95 компонентов, после 21 суток сушки - 95 компонентов. По качественному составу 25 соединений присутствуют во всех исследуемых настойках, часть из них увеличились во время сушки. В результате исследований установлено, что содержание валериановой кислоты в свежем сырье составляет 1,84 %; после 7 суток сушки - 2,65 %; после 14 - 3,21 %; после 21 суток - 3,72 %. Выводы: анализируя результаты ГЖХ, установлено, что настойки валерианы отличаются и по количественному, и по качественному составу. 25 соединений присутствуют во всех исследуемых сериях, 6 из них - в большом количестве. Поскольку настойки изготовлены по одной технологии, содержание эфирных масел в лекарственном растительном сырье зависит не только от вида, места, времени сбора, экологии, климатических условий, но и существенным образом от сушки сырья. Учитывая чрезвычайную полиморфность влерианы, для введения в культуру перспективных видов, растущих на территории Украины, необходимо проводить более глубокие фармакогностические и фармакологические исследования. Экспериментальные данные, полученные в ходе исследования, могут быть использованы при создании нормативно-аналитической документации на определенный вид сырья и, бесспорно, имеют практическое значение. | |||
| 16. |
Одинцова В. М. Хромато-мас-спектрометрична характеристика настойок конюшини лучної та собачої кропиви [Електронний ресурс] / В. М. Одинцова, О. І. Панасенко, В. Г. Корнієвська, Ю. І. Корнієвський, Д. А. Діденко // Актуальні питання фармацевтичної і медичної науки та практики. - 2020. - Т. 13, № 2. - С. 230-236. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apfimntp_2020_13_2_12 Пустырник проявляет кардиотоническое (замедляет сердечный ритм и увеличивает силу сердечных сокращений), гипотензивное (снижает артериальное давление) действия, оказывает успокаивающее и спазмолитическое действия при нарушениях сердечно-сосудистой системы (на ранних стадиях гипертонической болезни, при легких формах стенокардии, пороках сердца и базедовой болезни). Клевера настойку применяют при атеросклерозе, который сопровождается головными болями и шумом в ушах, но с нормальным артериальным давлением. Она обеспечивает детоксикацию печени и организма в целом, хорошо очищая кровь и лимфу, улучшает отток желчи, нормализует деятельность кишечника. Цель работы - с помощью газовой хроматографии определить компонентный состав клевера лугового настойки и пустырника настойки. Трава клевера лугового (Trifolii pretense herba) собрана а Закарпатье, с. Чинадиево в июле 2019 года, трава пустырника (Leonuri herba) - на опытном участке ЗГМУ в июне 2019 года. Настойки готовили из свежего сырья (1:5) методом мацерации, как экстрагент использовали 70 % этанол. Готовые настойки исследовали с помощью газового хроматографа Agilent 7890B с масс-спектрометрическим детектором 5977B. С помощью газовой хроматографии из клевера лугового настойки выделили 20 компонентов: 1 альдегид, 2 кетона, 3 эфира, 3 гетероциклических соединения, 3 кислоты, 4 спирта и 4 алифатических углеводорода. Из пустырника настойки выделили 30 характерных составляющих, которые относятся к органическим кислотам (3 соединения), кетонам (4), эфирам (6) алифатическим углеводородам (1), спиртам (2), гетероциклическим соединениям (2), гликозидам (1), азотсодержащим соединениям (1), ароматическим соединениям (3), сесквитерпеноидам (3), фенольным соединениям (2), альдегидам (1); 2 соединения не определены. Выводы: с помощью газового хроматографа с масс-спектрометрическим детектором из пустырника настойки выделили 30 компонентов, из которых при анализе суммарной площади пиков и по времени удержания в количественном отношении следует выделить RT 16,26 - n-гексадекановую кислоту - 15,2 %; RT 17,695 - фитол - 13,66 %; RT 12,835 - этил-d-глюкопиранозид - 10,99 %; RT 6,451 - (<^>4 | |||
| 17. |
Одинцова В. М. Хромато-мас-спектроскопія настойок із надземної частини валеріани лікарської [Електронний ресурс] / В. М. Одинцова, В. І. Кокітко, В. Г. Корнієвська, Ю. І. Корнієвський, Є. О. Карпун // Актуальні питання фармацевтичної і медичної науки та практики. - 2021. - Т. 14, № 1. - С. 29-38. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apfimntp_2021_14_1_7 Офіцинальною лікарською рослинною сировиною є підземні органи – валеріани корені (Vаlеrіаnае radix). У збірному циклі Valeriana officinalis L. s.l. виявили понад 1000 сполук, із них ідентифікували не менше ніж 500 природних речовин органічного та неорганічного походження: вуглеводи, амінокислоти, ліпіди, вітаміни, ферменти, фенольні сполуки, ефірну олію, іридоїди, алкалоїди, стероїди. Надземна частина валеріани – джерело різноманітних флавоноїдів, що характеризуються вираженими антиоксидантними властивостями та специфічною фармакотерапевтичною активністю. Мета роботи – за допомогою газової хроматографії визначити компонентний склад настойок валеріани, виготовлених із надземної частини V. tuberosa L., V. stolonifera Czern (Канцерівська балка, Запорізька обл., Україна) та V. officinalis L. (м. Лодзь, м. Бидгощ, Польща). Для експериментальних досліджень обрали зразки настойки з надземної частини дикорослих видів V. tuberosa L., V. stolonifera Czern (Канцерівська балка, м. Запоріжжя, Україна) та V. officinalis L. (дослідне поле медичного університету, м. Лодзь, паркова зона м. Бидгощ, Польща) за традиційною виробничою рецептурою виготовлення настойок (1 : 5). Компонентний склад настойок валеріани досліджували за допомогою газового хроматографа 7890B із мас-спектрометричним детектором 5977B. За допомогою хромато-мас-спектрометрії в настойках валеріани ідентифікували компонентний склад: у настойці з надземної частини V. officinalis м. Лодзь (Польща) визначили 54 компоненти, з V. tuberosa – 50, V. stolonifera – 46, V. officinalis м. Бидгощ (Польща) – 30. Під час аналізу хроматограм чотирьох настойок валеріани ідентифікували 118 компонентів, п’ять із них наявні в усіх настойках, що досліджували, 12 компонентів виявили у трьох настойках, 22 компоненти – у двох настойках. Відзначимо, що 10 сполук у настойках визначені у великій кількості, їхній вміст становить 10,91–30,02 %. Аналізуючи дані газової хроматографії, з’ясували: настойки валеріани відрізняються і за кількісним, і за якісним складом. Із надземної частини Valeriana officinalis, яка заготовлена у м. Лодзь і м. Бидгощ (Польща), збігаються 17 компонентів. У настойках, виготовлених із трави, що заготовлена в Україні, збігаються 10 компонентів. Найбільший вміст у всіх чотирьох настойках за площами піків та часом утримання встановлений для butanoic acid, 3-methyl – від 4,01 % до 16,78 %; 9,12,15-octadecatrienoic acid, ethyl ester, (Z,Z,Z)- – від 0,47 % до 7,09 %; dihydroxyacetone – від 0,37 % до 5,69 %, quinic acid – від 0,30 % до 4,66 %. У трьох настойках ідентифікували cyclododecane, 1,5,9-tris(acetoxy)-, вміст якого становив 30,56–14,56 %. Результати дослідження підтверджують доцільність використання надземної частини Valeriana officinalis як сировини з великим виходом товарної маси, різноманітним вмістом біологічно активних речовин для наступних фармакогностичних досліджень для створення нових лікарських засобів і фітопрепаратів. | |||
| 18. |
Одинцова В. М. Порівняльна характеристика настойок плодів деяких представників родини селерових [Електронний ресурс] / В. М. Одинцова, В. Г. Корнієвська, М. М. Малецький, Ю. І. Корнієвський // Актуальні питання фармацевтичної і медичної науки та практики. - 2021. - Т. 14, № 2. - С. 200-210. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apfimntp_2021_14_2_11 Родина Apiaceae нараховує 474 родів і 3992–4050 видів, які поширені на всій земній кулі. З усього різноманіття видів нашу увагу привернула сировина анісу звичайного Anisum vulgare Gaertrn., фенхелю звичайного Foeniculum vulgare Mill., що містить похідні фенілпропану, коріандру посівного Coriandrum sativum L., кропу городнього Anethum graveolens L., кмину звичайного Carum carvi L., яка багата на похідні монотерпеноїдів. Ці рослини широко застосовують у медичній практиці як протимікробні, спазмолітичні, відхаркувальні, гіпотензивні, сечогінні, жовчогінні, вітрогінні засоби. Такий спектр дії зумовлений наявністю в сировині рослин різних груп біологічно активних речовин. Мета роботи – за допомогою газової хроматографії визначити компонентний склад настойок плодів Anisum vulgare Gaertrn., Foeniculum vulgare Mill., Coriandrum sativum L. Anethum graveolens L. та Carum carvi L. Настойки виготовлені у співвідношенні (1:5) (екстрагент – 70 % етиловий спирт) з анісу, фенхелю, коріандру, кропу та кмину плодів, заготовлених на дослідному полі Запорізького державного медичного університету в серпні 2019 р. Якісне та кількісне визначення діючих сполук здійснили за допомогою газового хроматографа Agilent 7890B із мас-спектрометричним детектором 5977B. Для ідентифікації компонентів використовували бібліотеку мас-спектрів NIST14. За допомогою хромато-мас-спектрометрії з’ясували, що настойки з плодів Anisum vulgare Gaertrn., Foeniculum vulgare Mill., Coriandrum sativum L. Anethum graveolens L. та Carum carvi L. відрізняються за якісним і кількісним складом компонентів. Настойки з Anethum fructus містять 28 компонентів, з-поміж них переважають 8.028 RT (-)-Carvone – 52,63 %, 4.861 RT D-Limonene – 17,74 %; Coriandrum fructus містять 37 компонентів, найбільший вміст мають 11.016 RT Benzene, 1-(1,5-dimethyl-4-hexenyl)-4-methyl – 20,7 %, 19.372 RT 1-(4-Hydroxy-3-methoxyphenyl)dec-4-en-3-one – 8,57 %; Carum carvi L. містять 33 компоненти, переважають 7.988 RT Benzaldehyde, 4-(1-methylethyl) – 47,37 %, 19,311 RT невизначена сполука – 5,88 %; Anisum fructus – 22 компоненти, найбільший вміст мають 8.531 RT Estragole – 60,32 %, 4.852 RT D-Limonene – 5,15 %; Foeniculum fructus містять 52 компоненти, переважають 5.745 RT Fenchone – 15,39 %; 8.5 RT Anethole – 11,37 %. Результати дослідження методом газової хроматографії плодів представників родини Apiaceae cуттєво розширюють відомості про хімічний склад сировини, вказують на перспективність використання у фармацевтичній і медичній практиці. Під час аналізу результатів газової хроматографії з’ясували, що настойки з плодів родини Apiaceae відрізняються за якісним і кількісним складом компонентів. Настойки з Foeniculum fructus містять 52 компоненти, Coriandrum fructus – 37, Carum carvi L. – 33, Anethum fructus – 28, Anisum fructus – 22 компоненти. Експериментальні дані, які одержали під час дослідження, можна використати для створення нормативно документації на певний вид лікарської рослинної сировини. | |||
| 19. | 
Корнієвський Ю. І. Хромато-мас-спектроскопія настоянок валеріани [Електронний ресурс] / Ю. І. Корнієвський, З. Фіда, В. Г. Корнієвська, Н. Ю. Богуславська, С. В. Панченко // Фітотерапія. - 2018. - № 4. - С. 49-55. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Fch_2018_4_11 | |||
| 20. |
Одинцова В. М. Хромато-мас-спектрометричне дослідження настойки валеріани з різними екстрагентами [Електронний ресурс] / В. М. Одинцова, В. Г. Корнієвська, С. В. Панченко, Ю. І. Корнієвський, В. І. Кокітко // Актуальні питання фармацевтичної і медичної науки та практики. - 2022. - Т. 15, № 1. - С. 31-39. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apfimntp_2022_15_1_7 Валериана лекарственная (Valeriana officinalis L.s.p.) - сборный вид, который в Украине объединяет 13 видов, в том числе на юге страны произрастает валериана побегоносная (V. stolonifera Czern.). На современном этапе подтверждено: успокаивающие и спазмолитические свойства сырья валерианы обусловлены содержанием в нем валепотриатов, сесквитерпеноидов и ароматических веществ, в частности, производных эвгенола. Поэтому во многих странах мира на их основе создан ряд препаратов. Цель работы - с помощью газовой хроматографии определить компонентный состав настоек V. stolonifera Czern., изготовленных на 70 % спирте и метаноле. Сырье (подземные органы) Valerianae radices заготовили в марте 2020 г. в г. Запорожье, Канцеровская балка. Настойку валерианы готовили из свежего сырья согласно методике изготовления настоек, исследовали на газовом хроматографе Agilent 7890B с масс-спектрометрическим детектором 5977B. Для идентификации компонентов использовали библиотеку масс-спектров NIST14. Посредством газовой хроматографии в метанольной настойке V. stolonifera Czern. корней идентифицировали 77 компонентов, в количественном отношении выделены 13 компонентов. При анализе хроматограммы и характеристике площади пиков спиртовой настойки V. stolonifera Czern. корней идентифицировали 78 компонентов, в количественном отношении выделены 11 компонентов. При сравнительной характеристике хроматограмм совпадают 39 компонентов. Из основных компонентов наибольшее содержание имеют 13,413 RT метанольный 1(2H)-Naphthalenone, octahydro-4a,8a dimethyl-7-(1-methylethyl)-, <$E roman {[4aR-(4a. alpha .,7. beta .,8a. alpha .)]}> - 5,34 %; 13,414 RT спиртовой - 8,41 %; 11,943 RT метанольный Myrtenyl isovalerate - 3,88 %; 11,942 RT спиртовой - 5,15 %; 15,362 RT метанольный Kessanyl acetate - 2,52 %; 15,360 RT Kessanyl acetate спиртовой - 1,41 %. Выводы: проанализировав полученные данные газовой хроматографии, установили: настойки валерианы с метанольным и спиртовым экстрагентом отличаются и по количественному, и по качественному составу. Во всех настойках выявлены 39 соединений, 3 из них - в большом количестве. В результате исследования получили данные, свидетельствующие: лучшие показатели количественного и качественного состава настойки V. stolonifera Czern. получены при использовании как экстрагента 70 % спирта. | |||
| ||||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |