Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (8) | Реферативна база даних (10) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Краснікова Л$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 6 Представлено документи з 1 до 6 |
|||
| 1. | 
Краснікова Л. І. Визначення ефекту впливу чинників економічного зростання на основі моделей лонгітюдних даних [Електронний ресурс] / Л. І. Краснікова, Т. В. Токарчук // Наукові праці НДФІ. - 2006. - Вип. 4. - С. 50-59. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Npndfi_2006_4_8 | ||
| 2. | 
Бузунов В. О. Епідеміологічні дослідження кардіо- та цереброваскулярних захворювань в учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС: аналіз впливу радіаційного і нерадіаційних факторів [Електронний ресурс] / В. О. Бузунов, Л. І. Краснікова, Ю. С. Войчулене, Т. П. Хабарова, С. О. Терещенко, Т. Є. Домашевська // Журнал Національної академії медичних наук України. - 2016. - Т. 22, № 2. - С. 153-162. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/jnamnu_2016_22_2_5 | ||
| 3. | 
Краснікова Л. І. Вплив радіаційного й нерадіаційних факторів на розвиток ішемічної хвороби серця у ліквідаторів аварії на ЧАЕС. Результати епідеміологічних досліджень [Електронний ресурс] / Л. І. Краснікова, В. О. Бузунов // Проблеми радіаційної медицини та радіобіології. - 2014. - Вип. 19. - С. 67-79. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Prmtr_2014_19_9 Мета роботи - визначення ризиків розвитку ішемічної хвороби серця серед учасників ліквідації наслідків аварії (УЛНА) на ЧАЕС з урахуванням дози зовнішнього опромінення всього тіла, а також нерадіаційних факторів (біологічних, соціально-гігієнічних, поведінкових). За даними клініко-епідеміологічного реєстру ННЦРМ проведено ризик-аналіз на когорті УЛНА 1986 - 1987 р. чоловічої статі (8625 осіб, у т.ч. 3623 осіб з дозами зовнішнього опромінення всього тіла). Період моніторингу 1992 - 2013 рр. Використовувалася внутрішня контрольна група з дозами менше 0,05 Гр. В УЛНА, опромінених у віці до 40 років, встановлено статистично достовірні радіаційні ризики розвитку ішемічної хвороби серця за доз 0,15 - 0,249; 0,25 - 0,99; 1 Гр і більше (в дозовій групі 0,15 - 0,249 Гр RRY = 1,9 (1,2; 3,1), ERR = 4,6 (1,5; 14,9) Гр-1, EAR = 64,2 випадків на 1000 людино-років, Гр); у опромінених у віці 40 років і старше - за доз 0,5 - 0,99 Гр (RRY = 1,4 (1,05; 1,81), ERR = 0,5 (0,03; 1,1) Гр-1, EAR = 30,5 випадків на 1000 людино-років, Гр). Визначено також статистично достовірні ризики розвитку досліджуваної патології з урахуванням нерадіаційних факторів - паління, нераціональних фізичних навантажень, несприятливих умов праці, наявних хвороб і ін., причому найбільш впливовими є вік і психоемоційна перенапруга. Ризик розвитку ішемічної хвороби серця визначальною мірою зумовлений нерадіаційними факторами. Тому для оцінки впливу саме радіаційного фактора потрібен контроль потенційних факторів змішування як на етапі формування груп порівняння, так і на етапі аналізу з використанням, наприклад, методу Мантел - Ханзела. | ||
| 4. |
Бузунов В. О. Соціально-психологічний стан учасників ЛНА на Чорнобильській АЕС. Фактори ризику негативних змін [Електронний ресурс] / В. О. Бузунов, К. М. Логановський, Л. І. Краснікова, М. О. Бомко, Ю. М. Бєляєв, Ж. С. Ярошенко, Т. Є. Домашевська // Проблеми радіаційної медицини та радіобіології. - 2016. - Вип. 21. - С. 106-118. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Prmtr_2016_21_8 Загальновизнано, що ядерна аварія на ЧАЕС стала причиною потужного психосоціального стресу, якого зазнало практично все населення України і, насамперед, контингенти, залучені в її наслідки. Однак, які причини цього явища? Яка структура стресогенних факторів? Які соціальні і медико-біологічні наслідки дії цих факторів, яка стратегія і заходи профілактики? Питання, що потребують спеціальних досліджень і розробки. Мета дослідження - вивчення соціально-психологічного стану учасників ЛНА на ЧАЕС 1986 - 1987 рр., та визначення закономірностей змін і небезпечних факторів ризику. На базі поліклініки радіаційного реєстру ННЦРМ проведено вибіркове епідеміологічне дослідження соціально-психологічного стану учасників ЛНА на ЧАЕС 1986 - 1987 рр. Використано метод інтерв'ювання за спеціально розробленою для цієї мети "анкетою-опитувальником". Дослідження проведено в період жовтень 2013 р. - травень 2015 р. Чисельність вибірки - 235 осіб чоловічої статі, віком на момент аварії 18 - 50 років. Середній вік обстежених на момент аварії (31,3 +- 5,3) років, на момент опитування - (58,9 - 5,3) років. За результатами досліджень встановлено, що ядерна аварія на ЧАЕС та її наслідки виявились причиною розвитку у учасників ЛНА 1986 - 1987 рр. потужного соціально-психологічного стресу. Визначено блок факторів, безпосередньо пов'язаних з аварією на ЧАЕС, що стали причиною розвитку стійкого психічного синдрому - "Тривога за особисте здоров'я і здоровія членів родини, насамперед, дітей". Другий блок стресогенних факторів, безпосередньо не пов'язаних з аварією на ЧАЕС, є наслідком соціально-економічних, соціально-політичних обставин в країні, який, однак, виявився причиною розвитку такого психологічного стану, як "незадоволеність повнотою і якістю життя". Висновки: соціально-психологічний стан учасників ЛНА на ЧАЕС 1986 і 1987 рр. оцінюється як "неблагополучний" та інтегрально може бути охарактеризований, як стан стійкого хронічного психосоціального стресу. Основними наслідками цього стану виявляються такий психічний синдром, як "Тривога за особисте здоров'я і здоров'я членів родини", і психологічний синдром "Незадоволеність умовами життя". Визначено основні стресогенні фактори, безпосередньо пов'язані з наслідками Чорнобильської катастрофи, і не пов'язані з аварією, однак такі, що суттєво впливають на рівень психічного, соціального і фізичного благополуччя. Результати проведених досліджень є суттєво важливими для організації та забезпечення соціального, протирадіаційного і медичного захисту населення за умов надзвичайних радіаційних ситуацій. | ||
| 5. |
Бузунов В. О. Соціально-психологічний стан дорослого евакуйованого населення. фактори ризику негативних змін [Електронний ресурс] / В. О. Бузунов, К. М. Логановський, Л. І. Краснікова, М. О. Бомко, Ю. М. Бєляєв, Ж. С. Ярошенко, Т. Є. Домашевська // Проблеми радіаційної медицини та радіобіології. - 2017. - Вип. 22. - С. 79-96. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Prmtr_2017_22_8 За післяаварійний період проведено багато наукових досліджень, які свідчать про те, що ядерна аварія на ЧАЕС стала причиною потужного психосоціального стресу у постраждалих. Дослідження охоплювали населення радіоактивно забруднених територій, відселених із зони жорсткого радіаційного контролю, учасників ліквідації наслідків аварії 1986 - 1987 рр. Природа стресу полігенна і включає фактори, безпосередньо пов'язані з Чорнобильською катастрофою, та фактори, які є наслідками соціальних, економічних обставин. Дане повідомлення присвячене результатам досліджень соціально-психологічного стану населення, евакуйованого із 30-км зони ЧАЕС. Мета дослідження - вивчення й оцінка соціально-психологічного стану населення, евакуйованого із 30-км зони ЧАЕС у віці 18 років і старше, визначення потенціальних психосоціальних факторів ризику втрат здоров'я. На базі поліклініки радіаційного реєстру і відділення радіаційної психоневрології ННЦРМ проведено вибіркове епідеміологічне дослідження соціально-психологічного стану населення, евакуйованого із 30-км зони ЧАЕС у віці 18 - 50 років. Чисельність вибірки - 258 осіб, в основному (98 %) жіночої статі. Дослідження проведено в період - жовтень 2013 - травень 2015 рр. Всі особи, включені до вибірки, перебувають на обліку в системі пожиттєвого медичного моніторингу і клініко-епідеміологічному реєстрі ННЦРМ з 1992 р. Застосовано метод інтерв'ювання за спеціально розробленою для даної мети "анкетою-опитувальником". Математичну обробку результатів виконано з використанням програмного пакету Epi Info-7. За результатами дослідження встановлено: ядерна аварія на ЧАЕС для евакуйованого населення стала потужним психосоціальним стресом. Соціально-психологічний стан евакуйованих, що сформувався за післяаварійний період, з повною підставою можна визначити як стан стійкого, хронічного соціально-психологічного стресу. Природа факторів, що зумовили розвиток стресу, полігенна. Визначено Блок факторів-стресорів, безпосередньо пов'язаних з аварією - "зміна радіаційно-екологічної ситуації", "радіаційне опромінення", "евакуація", "корінна ломка динамічного стереотипу поведінки і життєдіяльності", і Блок факторів-стресорів, породжених тим фоном - психологічним, соціальним, економічним, культурним, на який наклалася ядерна катастрофа. Наслідки стресу проявилися у вигляді стійкого синдрому "тривоги" за особисте здоров'я і здоров'я членів родини, насамперед, дітей і стійкого стану "незадоволеності" повнотою і якістю життя. Висновки: ядерна аварія на ЧАЕС виявилась причиною розвитку у дорослого евакуйованого населення, зокрема жінок, потужного психосоціального стресу, який у віддаленому періоді трансформувався в стійку хронічну форму. Природа стресу полігенна і включає фактори-стресори, безпосередньо пов'язані з аварією, і фактори-стресори, які безпосередньо не пов'язані з наслідками аварії, а зумовлені рівнем соціального, економічного, медичного, інформаційного захисту постраждалих. Наведені матеріали є доволі важливими для формування стратегії і заходів соціально-психологічного захисту населення на випадок ядерних аварій та інцидентів. | ||
| 6. | 
Краснікова Л. В. Поняття, історія і стилі дизайну інтер'єру [Електронний ресурс] / Л. В. Краснікова // Молодий вчений. - 2018. - № 12(1). - С. 22-26. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/molv_2018_12(1)__8 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |