Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (4) | Журнали та продовжувані видання (1) | Автореферати дисертацій (1) | Реферативна база даних (14) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Крутило Д$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 16 Представлено документи з 1 до 16 |
|||
| 1. | 
Патика В. П. Фенотипні та генотипні ознаки бульбочкових бактерій сої, поширених у грунтах України [Електронний ресурс] / В. П. Патика, Д. В. Крутило, О. В. Надкернична, Т. М. Ковалевська, В. Г. Спиридонов, І. В. Волкова // Доповiдi Національної академії наук України. - 2010. - № 8. - С. 167-172. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dnanu_2010_8_29 Уперше в грунтах України серед мікросимбіонтів сої виявлено штами з інтенсивним ростом. Установлено, що ці штами проявляють специфічність до рослини-живителя, однак істотно відрізняються від повільнорослих бульбочкових бактерій сої за морфологією колоній, швидкістю росту, чутливістю до антибіотиків, використанням сполук вуглецю. Відмічено подібність жирнокислотних профілів штаму з інтенсивним ростом КВ1-1 і повільнорослих штамів 634б і КС2-3. Виявлено, що екзополісахариди штаму KB1-1 відрізняються від екзополісахаридів штамів КС2-3 і 634б наявністю ксилози (2,7 %) і підвищеним вмістом рамнози (18,4 %). За антигенним складом інтенсивнорослі штами об'єднані в одну серогрупу КВ1-1. Аналіз послідовностей генів 16S pPHK дозволив віднести їх до роду Bradyrhizobium | ||
| 2. | 
Ковалевська Т. М. Вплив способів зберігання на життєздатність та симбіотичні властивості бульбочкових бактерій сої [Електронний ресурс] / Т. М. Ковалевська, Д. В. Крутило, В. П. Горбань, І. М. Романова, Т. О. Усманова // Сільськогосподарська мікробіологія. - 2014. - Вип. 20. - С. 15-22. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/smik_2014_20_5 | ||
| 3. |
Дерев’янський В. П. Вплив мікробних препаратів та мінеральних добрив на стійкість до захворювань і продуктивність сортів сої [Електронний ресурс] / В. П. Дерев’янський, О. С. Власюк, Д. В. Крутило, Т. М. Ковалевська, С. П. Надкерничний, Є. П. Копилов // Сільськогосподарська мікробіологія. - 2011. - Вип. 13. - С. 59-69. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/smik_2011_13_7 | ||
| 4. |
Крутило Д. В. Конкурентоспроможність штамів бульбочкових бактерій сої з повільним та інтенсивним ростом [Електронний ресурс] / Д. В. Крутило // Сільськогосподарська мікробіологія. - 2011. - Вип. 14. - С. 64-76. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/smik_2011_14_7 | ||
| 5. | 
Крутило Д. В. Ефективність біопрепаратів на основі нового штаму Rhizobium phaseoli фб1 за вирощування квасолі [Електронний ресурс] / Д. В. Крутило, О. В. Надкернична, С. В. Іванюк, О. В. Куц // Вісник аграрної науки. - 2016. - № 3. - С. 58-62. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vaan_2016_3_14 | ||
| 6. | 
Крутило Д. В. Різноманіття бульбочкових бактерій квасолі в агроценозах України [Електронний ресурс] / Д. В. Крутило, О. В. Надкернична, О. В. Шерстобоєва // Агроекологічний журнал. - 2016. - № 3. - С. 117–125. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/agrog_2016_3_21 Із грунтів різних регіонів України вилучено 50 штамів бульбочкових бактерій квасолі та вивчено їх біологічне різноманіття. Встановлено, що нові штами Rhizobium phaseoli суттєво відрізняються за чутливістю до антибіотиків, серологічними та генетичними властивостями. За антигенним складом досліджені бульбочкові бактерії віднесено до різних серологічних груп. Із застосуванням методу ПЛР-RFLP ITS-регіону виявлено значний генетичний поліморфізм мікросимбіонтів квасолі, виділених із грунтових популяцій ризобій. За рестрикційними профілями 16S-23S рДНК їх вперше розподілено на різні ITS-типи. | ||
| 7. |
Крутило Д. В. Функціонування симбіотичної системи вигна китайська - бульбочкові бактерії [Електронний ресурс] / Д. В. Крутило // Сільськогосподарська мікробіологія. - 2010. - Вип. 12. - С. 46-58. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/smik_2010_12_6 | ||
| 8. |
Крутило Д. В. Штам Bradyrhizobium japonicum 46 як основа ефективних препаратів для сої [Електронний ресурс] / Д. В. Крутило, Т. М. Ковалевська, О. В. Надкернична, С. І. Колісник, М. О. Балан // Вісник аграрної науки. - 2010. - № 12. - С. 20-22. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vaan_2010_12_5 | ||
| 9. |
Крутило Д. В. Ефективність спільної інокуляції сої штамами Bradyrhizobium japonicum з різною швидкістю росту [Електронний ресурс] / Д. В. Крутило // Вісник аграрної науки. - 2017. - № 10. - С. 5-9. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vaan_2017_10_3 | ||
| 10. | 
Крутило Д. В. Симбіотичні взаємовідносини між штамами Bradyrhizobium japonicum різних генетичних груп і рослинами сої [Електронний ресурс] / Д. В. Крутило // Мікробіологічний журнал. - 2017. - Т. 79, № 6. - С. 82-94. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MicroBiol_2017_79_6_8 Мета роботи - дослідити взаємовідносини між штамами бульбочкових бактерій сої, які різняться за швидкістю росту і належать до різних генетичних груп, та рослиною-господарем. У роботі застосовано методи: мікробіологічні, серологічні, вегетаційних та польових дослідів, статистичні. Встановлено, що у разі взаємодії із соєю двох повільнорослих штамів B. japonicum 46 (група USDA 6) та B. japonicum M8 (група USDA 4) формування бульбочок одним із них призводило до повного блокування бульбочкоутворення іншим штамом, який контактував із коренем на 6 діб пізніше. Проте за роз'єднаної у часі інокуляції сої повільно- (B. japonicum 46) та інтенсивнорослим (B. japonicum KB11, група USDA 123) штамами бульбочки утворювались як за участі штаму, який першим інфікував рослини, так і за участі другого штаму. За спільного застосування B. japonicum 46 + B. japonicum M8 більш конкурентоспроможним виявився штам B. japonicum 46, який формував 63,3 - 73,3 % бульбочок. У разі поєднання штамів B. japonicum 46 та B. japonicum KB11 спостерігалась незначна перевага інтенсивнорослого штаму (51,7 - 55,0 % бульбочок до 48,3 - 45,0 %). У польовому досліді відмічено домінування в бульбочках сої сортів Устя та Хейхе 6 інтенсивнорослих бульбочкових бактерій серогрупи KB11 (71,6 та 56,3 % відповідно). Повільнорослі ризобії серогруп 46 та M8 виявлено у незначній кількості бульбочок (2,9 - 7,4 %). На фоні численної гетерогенної популяції ризобій інтродукція штаму B. japonicum 46 сприяла збільшенню його частки у бульбочках до 28,6 %. Висновки: існуючі відмінності між штамами B. japonicum KB11, B. japonicum 46 та B. japonicum M8 в організації геному та фенотипових властивостях проявляються і у їх взаємодії з рослиною-господарем. Найбільш пристосованим до колонізації коренів та до формування симбіозу із соєю є інтенсивнорослий штам B. japonicum KB11. Підтверджено визначальну роль макросимбіонта у регулюванні числа бульбочок та у вибірковій взаємодії з представниками гетерогенної популяції ризобій сої. | ||
| 11. | 
Крутило Д. В. Штам бульбочкових бактерій сої з підвищеною сапрофітною компетентністю як основа біопрепаратів [Електронний ресурс] / Д. В. Крутило, М. А. Ушакова, С. І. Колісник, С. В. Іванюк, С. Я. Кобак // Корми і кормовиробництво. - 2015. - Вип. 80. - С. 59-65. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kik_2015_80_13 | ||
| 12. | 
Крутило Д. В. RFLP-аналіз бульбочкових бактерій виду Bradyrhizobium japonicum, поширених в агроценозах України [Електронний ресурс] / Д. В. Крутило // Мікробіологія і біотехнологія. - 2017. - № 4. - С. 32-44. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MiB_2017_4_5 Мета роботи - дослідити генетичну різноманітність бульбочкових бактерій і мікросимбіонтів сої, поширених в агроценозах України. Бульбочкові бактерії виділяли з бульбочок сої, яку вирощували на зразках грунту, відібраних у різних регіонах України. Ампліфікацію міжгенного регіону 16S - 23S рРНК (ITS-регіон) проводили з використанням праймерів FGPS1490-72 та FGPL132-38. Для рестрикції ПЛР-продуктів застосовували ендонуклеази рестрикції MspI, HaeIII та NdeII. За використання методу ПЛР-RFLP досліджено різноманітність штамів Bradyrhizobium japonicum з різною швидкістю росту. Аналіз 16S-23S рДНК за використання рестриктаз MspI, HaeIII та NdeII показав, що усі інтенсивнорослі штами мали однакові рестрикційні профілі, на основі чого вони об'єднані в одну генетичну групу. За рестрикції IТS-регіону повільнорослих штамів ферментом MspI їх віднесено до двох генетичних груп, HaeIII - до трьох, NdeII - до чотирьох геномогруп. Висновки: виявлено високу гетерогенність штамів B. japonicum, вилучених із агроценозів сої. За структурою міжгенного регіону їх віднесено до різних IТS-типів. Повільнорослі штами виявилися більш різнорідними у порівнянні із штамами з інтенсивним ростом, які утворювали гомогенну геномогрупу. | ||
| 13. |
Крутило Д. В. Формування симбіотичної системи соїза впливу штамів Bradyrhizobium japonicum продуцентів речовин фітогормональної дії [Електронний ресурс] / Д. В. Крутило, Н. О. Леонова, Г. О. Іутинська // Агроекологічний журнал. - 2017. - № 3. - С. 138-147. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/agrog_2017_3_24 | ||
| 14. |
Крутило Д. В. Корекція ризобіальних угруповань ґрунту за інтродукції bradyrhizobium іаромсим різних генетичних груп [Електронний ресурс] / Д. В. Крутило, О. В. Надкернична, О. В. Шерстобоєва, М. А. Ушакова // Агроекологічний журнал. - 2018. - № 2. - С. 73-81. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/agrog_2018_2_14 | ||
| 15. |
Крутило Д. В. Приживаність штамів Bradyrhizobium japonicum у ґрунті за їх інтродукції в агроценоз сої [Електронний ресурс] / Д. В. Крутило // Мікробіологічний журнал. - 2018. - Т. 80, № 6. - С. 54-65. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MicroBiol_2018_80_6_6 Мета роботи - оцінити здатність штамів Bradyrhizobium japonicum з повільним та інтенсивним ростом приживатись у грунті та тривалий час зберігати симбіотичну активність. Приживаність штамів-інокулянтів у грунті вивчали у польових дослідах із соєю (Glycine max (L.) Men:). Як рослини-пастки для ризобій сої використовували вигну китайську (Vigna unguiculata (L.) Walp.), маш (Vigna radiata (L.) Wilczek) та квасолю адзукі (Vigna angularis (Willd.) Ohwi & H. Ohashi). Наявність досліджуваних штамів у бульбочках визначали у реакції аглютинації із застосуванням специфічних антисироваток. Морфолого-культуральні властивості ізолятів бульбочкових бактерій вивчали згідно загальноприйнятих методик. Секвенування 16S-23S рДНК ризобій здійснювали на автоматичному ДНК-секвенаторі ABI 3130 Genetic Analyser. Штами B. japonicum з різною швидкістю росту було інтродуковано в агроценоз сої у перший рік експерименту. За вирощування сої в монокультурі спостерігалось поступове витіснення штамом з інтенсивним ростом B. japonicum KB11 повільнорослих ризобій (B. japonicum 46, B. japonicum M8 та B.japonicum 6346) із бульбочкових популяцій. На четвертий рік досліджень зазначені штами були відсутні у бульбочках сої, однак зберігались у грунті як сапрофітні мікроорганізми. Їх присутність виявлено за використання рослин-пасток, які вступали з інтродукованими мікроорганізмами у симбіотичні взаємовідносини. Частка штамів із повільним ростом у бульбочках різних видів вигни коливалась у межах від 2,1 до 58,3 %. Наявність повільнорослих штамів у бульбочкових популяціях вигни китайської, машу та квасолі адзукі доведено за допомогою мікробіологічних, серологічних (належність до серогруп 46, М8, 6346) та молекулярно-генетичних методів. За результатами сиквенсу послідовностей ITS-регіону ризобії з бульбочок машу показали 99,4 - 99,8 % ідентичності зі штамами B. japonicum, депонованими у GenBank. Найвищий рівень гомології (99,9 - 100,0 %) відмічено із штамом B. japonicum КС23, який є типовим представником серологічної групи М8. Висновки: інтродуковані у агроценоз сої штами B. japonicum з повільним та інтенсивним ростом зберігаються у грунті тривалий час. Вони займають свою екологічну нішу в місцевомуризобіальнаму угрупованні, але мають різні стратегії існування ex planta та in planta. Впродовж п'яти років співвідношення досліджуваних штамів у бульбочкових популяціях сої суттєво змінюється: від наявності всіх штамів у бульбочках до повного домінування штаму з інтенсивним ростом B. japonicum KB11 та переходу повільнорослих ризобій до сапрофітного існування. | ||
| 16. | 
Крутило Д. В. Формування симбіотичних систем сої і вигни зі штамами Bradyrhizobium japonicum різних генетичних груп [Електронний ресурс] / Д. В. Крутило, О. В. Надкернична // Физиология растений и генетика. - 2018. - Т. 50, № 2. - С. 149-160. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/FBKR_2018_50_2_8 Вивчено особливості взаємодії рослин сої і вигни з повільно- та інтенсивнорослими штамами Bradyrhizobium japonicum різних генетичних груп. Показано, що рослини сої здатні вступати в ефективні симбіотичні взаємовідносини з дослідженими штамами ризобій незалежно від швидкості їх росту та генетичної належності. Рослини вигни виявляють вибірковість щодо штамів бульбочкових бактерій сої. У разі взаємодії з інтенсивнорослими штамами B. japonicum групи USDA 123 вони утворюють неефективний симбіоз із низьким рівнем фіксації азоту, тоді як із повільнорослими штамами генетичних груп USDA 4, USDA 6, USDA 110 формують повноцінні азотфіксувальні системи. Встановлено, що ризобії сої з різною швидкістю росту мають ідентичні RFLP-профілі nifH гена. Формування активних (фенотип Nod<^>+ | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |