Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (8) | Автореферати дисертацій (2) | Реферативна база даних (41) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Кушніренко С$<.>) | ||||
|
Загальна кількість знайдених документів : 34 Представлено документи з 1 до 20 |
||||
| ||||
| 1. | 
Кушніренко С. І. Рекомендації щодо розробки конструктивно-компонувальних схем космічних апаратів та ракет-носіїв для запобігання утворенню космічного сміття [Електронний ресурс] / С. І. Кушніренко, В. Ю. Шевцов // Системне проектування та аналіз характеристик аерокосмічної техніки. - 2013. - Т. 16. - С. 69-74. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sptahat_2013_16_10 | |||
| 2. | 
Кушніренко С. В. Чи необхідна дієтотерапія для хворих на хронічну хворобу нирок в додіалізному періоді? [Електронний ресурс] / С. В. Кушніренко // Почки. - 2014. - № 3. - С. 15-20. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nirku_2014_3_5 Розглянуто критерії діагностики хронічної хвороби нирок і доцільність застосування дієтотерапії у поєднанні з кетоаналогами незамінних амінокислот на додіалізному етапі. Доведено, що додаткове призначення хворим із додіалізною хронічною хворобою нирок кетоаналогів незамінних амінокислот посилює метаболічно сприятливі ефекти малобілкової дієти, сприяє нормалізації амінокислотного складу крові й корекції метаболічного ацидозу, підтримує за умов зменшеного вживання білка показники вуглеводного та ліпідного обміну на оптимальному рівні, зумовлюючи подальше сповільнення прогресування хронічної хвороби нирок. | |||
| 3. | 
Кулініч Г. Л. Гранична поведінка функціоналів від процесів дифузійного типу [Електронний ресурс] / Г. Л. Кулініч, С. В. Кушніренко, Ю. С. Мішура // Теорія ймовірностей та математична статистика. - 2015. - Вип. 92. - С. 89-102. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Tims_2015_92_12 | |||
| 4. |
Кулініч Г. Л. Асимптотична поведінка інтегральних функціоналів мартингального типу від нестійких розв'язків стохастичних диференціальних рівнянь [Електронний ресурс] / Г. Л. Кулініч, С. В. Кушніренко, Ю. С. Мішура // Теорія ймовірностей та математична статистика. - 2014. - Вип. 90. - С. 102-112. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Tims_2014_90_11 | |||
| 5. | 
Кушніренко С. В. Досвід застосування препарату Уролесан® у дітей із хронічним ускладненим пієлонефритом і вторинною гіпероксалурією [Електронний ресурс] / С. В. Кушніренко, Є. М. Мордовець, Н. О. Тихоненко, О. О. Маркотенко, Т. О. Горохівська, Т. М. Виноградова // Современная педиатрия. - 2016. - № 5. - С. 102-106. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2016_5_21 | |||
| 6. | 
Возіанов С. О. Сучасний стан питання щодо метаболічної оцінки та метафілактики кальцієвого уролітіазу (за матеріалами XXVIII Щорічного конгресу Європейської урологічної асоціації) [Електронний ресурс] / С. О. Возіанов, А. І. Бойко, А. О. Губар, С. В. Кушніренко // Український медичний часопис. - 2014. - № 1. - С. 87-89. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UMCh_2014_1_18 | |||
| 7. | 
Іванов Д. Д. Інфекції сечових шляхів у практиці сімейного лікаря [Електронний ресурс] / Д. Д. Іванов, С. В. Кушніренко // Семейная медицина. - 2015. - № 2. - С. 46-50. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/simmed_2015_2_12 Зазначено, що інфекції сечових шляхів і нирок є найчисленнішою групою у структурі нефрологічних захворювань і посідають друге - третє місце серед інфекційних захворювань загалом. Поряд з маніфестними проявами хвороби існують малосимптомні варіанти. Останні нерідко мають латентний перебіг, маніфестують на тлі інтеркурентних інфекцій у дитячому віці та з початком статевого життя у підлітків. Ознаки згаданої патології можуть поновлюватися під час вагітності. У репродуктивному віці інфекції сечових шляхів спостерігають у вигляді хронічних циститів (переважно у жінок) та простатоциститів. Тривалий перебіг цих захворювань може призводити до зниження функцій нирок за рахунок тубулоінтерстиціального процесу та порушень уродинаміки. Кінцевим етапом розвитку процесу може бути зморщена нирка та хронічна ниркова недостатність. Таким чином, актуальність проблеми інфекційного ураження сечових шляхів обумовлена підвищенням його поширеності та високим ризиком хронізації процесів. До інфекцій сечових шляхів і нирок належать інфекції нижніх (уретральний синдром, цистит, простатоцистит) та верхніх сечових шляхів (уретерит, пієлонефрит первинний і вторинний, карбункул нирки, апостематоз нирки, паранефрит).На підставі рекомендацій Європейської асоціації урологів (EAU) наведено практичні рекомендації з діагностики та лікування інфекцій сечових шляхів для сімейних лікарів. | |||
| 8. |
Кушніренко С. В. Кристалурії в практиці сімейного лікаря [Електронний ресурс] / С. В. Кушніренко // Семейная медицина. - 2014. - № 6. - С. 36-38. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/simmed_2014_6_10 Наведено теоретичне узагальнення проблеми кристалурій, їхню класифікацію, етіологічні чинники, клінічні прояви, сучасні методи діагностики, профілактики і лікування. | |||
| 9. |
Кушніренко С. В. Цистатин С і хронічна хвороба нирок у дітей [Електронний ресурс] / С. В. Кушніренко, Є. М. Мордовець, Н. О. Тихоненко, О. О. Маркотенко // Почки. - 2017. - Т. 6, № 4. - С. 190-199. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nirku_2017_6_4_5 Визначення діагностично значимих величин сироваткової концентрації цистатину С із розрахунком швидкості клубочкової фільтрації дає клініцистам перевагу в чіткому розмежуванні стадій хронічної хвороби нирок у дітей і розуміння необхідності більш широкого застосування найважливішого діагностичного тесту в практиці дитячого нефролога і педіатра. Мета роботи - визначення діагностично значимих величин сироваткової концентрації цистатину С із розрахунком швидкості клубочкової фільтрації для розмежування I - III ст. хронічної хвороби нирок. У 119 дітей віком від 2 до 17 років (7,3 +- 0,3 року) визначали діагностично значимі величини сироваткового рівня цистатину С для розмежування I - III ст. хронічної хвороби нирок, здійснювали розрахунок швидкості клубочкової фільтрації на підставі сироваткової концентрації цистатину С, користуючись рівняннями F. J. Hoek, M. Zappitelli, Pediatric GFR Calculator - NKF. У дітей із хронічною хворобою нирок і ст. сироваткова концентрація цистатину С становила 0,77 +- 0,01 мг/л, що вірогідно нижче відповідних показників у пацієнтів із хронічною хворобою нирок II ст. (1,00 +- 0,01 мг/л) і III ст. (1,58 +- 0,06 мг/л) (<$E p~<<~0,05>). Середнє значення концентрації цистатину С у сироватці крові 0,77 +- 0,01 мг/л у пацієнтів із хронічною хворобою нирок і ст. відповідало розрахунковій швидкості клубочкової фільтрації на підставі цистатину С 100,2 +- 1,6 мл/хв/1,73 м<^>2 | |||
| 10. |
Кулініч Г. Л. Слабка збіжність інтегральних функціоналів від розв'язків стохастичних диференціальних рівнянь іто з нерегулярною залежністю від параметра [Електронний ресурс] / Г. Л. Кулініч, С. В. Кушніренко, Ю. С. Мішура // Теорія ймовірностей та математична статистика. - 2017. - Вип. 96. - С. 110-124. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Tims_2016_96_11 | |||
| 11. |
Тронько М. Д. Гіперурикемія — незалежний фактор прогресування хронічної хвороби нирок [Електронний ресурс] / М. Д. Тронько, М. М. Долженко, С. В. Кушніренко, В. Л. Орленко, С. В. Поташов, О. О. Шевчук // Почки. - 2017. - Т. 6, № 2. - С. 94-98. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nirku_2017_6_2_6 | |||
| 12. |
Кушніренко С. В. Гіперкаліємія і хронічна хвороба нирок [Електронний ресурс] / С. В. Кушніренко // Нирки. - 2019. - Т. 8, № 1. - С. 7-22. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nirku_2019_8_1_5 Хронічна гіперкаліємія є одним з ускладнень хронічної хвороби нирок (ХХН), що часто зустрічається, провіщає поганий прогноз і потребує ретельного лікування нефрологом. Сучасні стратегії, спрямовані на профілактику й лікування гіперкаліємії, як і раніше, не є оптимальними, про що свідчить відносно висока поширеність гіперкаліємії в пацієнтів, які перебувають в умовах стабільної нефрологічної допомоги і навіть в ідеальних умовах рандомізованих досліджень, коли краще лікування й моніторинг є обов'язковими. Мета роботи - полягала у виявленні й обговоренні ряду невирішених питань щодо ведення хронічної гіперкаліємії при ХХН. Розглянуті теми, що викликають клінічну зацікавленість: діагностика, зв'язок з основними супутніми захворюваннями ХХН, терапія інгібіторами ренін-ангіотензин-альдостеронової системи, ефективність сучасного дієтичного й фармакологічного лікування, потенційна роль різних поколінь калієвих біндерів. | |||
| 13. |
Іванов Д. Д. Можливості сучасної протирецидивної терапії інфекцій сечових шляхів у дітей: дослідження CRUTIL [Електронний ресурс] / Д. Д. Іванов, Т. П. Іванова, О. Г. Федоренко, С. В. Кушніренко, М. Д. Іванова // Нирки. - 2019. - Т. 8, № 2. - С. 80-87. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nirku_2019_8_2_4 Рецидивуючі інфекції сечового тракту становлять серйозну проблему в дитячій нефрології, впливаючи на якість життя й збільшуючи навантаження на систему охорони здоров'я. Облік індивідуальних чинників і розробка підходів до протирецидивної терапії, особливо в дітей без видимих об'єктивних причин рецидиву інфекції, є актуальним завданням. Проспективне відкрите багатоцентрове рандомізоване в паралельних групах дослідження CRUTIL (Childrenіs Recurrent Urinary Tract Infections on bacteria Lysate) проведено за участі 83 дітей віком від 3 до 15 років (<$E8,0~symbol С~2,2> року) із рецидивуючими інфекціями сечового тракту. Дітей було рандомізовано на 3 групи: перша - 22 дитини, які одержували додаткову терапію лізатом Urivac, друга - 28 дітей, які одержували додаткову терапію лізатом Uro-Vaxom, і третя (контрольна) - 33 дитини, які одержували стандартну терапію. Тривалість імуноактивної терапії становила 6 міс, пацієнти цих груп також одержували протирецидивне лікування одноразовою дозою уроантисептика на ніч протягом 18 міс; тривалість спостереження становила 24 міс. У першій групі дітей, які одержували 6-валентну вакцину з лізатів бактерій Urivac, безрецидивний перебіг до кінця дослідження спостерігався у 87 % (19 дітей). У групі, що одержувала монолізати бактерій Uro-Vaxom, безрецидивний перебіг спостерігався у 72 % (20 дітей) (співвідношення шансів (СШ) 2,5; P >> 0,05, мінімальне значення очікуваного явища - 4,84). Серед тих, хто не одержував уроантисептики на ніч і лізати бактерій, безрецидивний перебіг документували в 13 дітей (40 %) (<$EP~symbol Г~0,05>, СШ = 0,26 із групою 6-валентної вакцини). 15 % підвищення ефективності за використання 6-валентного лізату бактерій було одержано за рахунок елімінації Pseudomonas aeruginosa й Enterococcus faecalis. Надалі з 24-го по 30-й міс спостереження в групі Uro-Vaxom ще 3 дітей мали рецидив (<$EP~symbol Г~0,05> з групою, яка одержувала Urivac). Висновки: лізати бактерій суттєво підвищують ефективність терапії за рецидивуючих інфекцій сечового тракту в дітей. Найкращі результати у формуванні безрецидивного перебігу рецидивуючих інфекцій сечового тракту демонструє призначення профілактичної дози уроантисептика одноразово на ніч і застосування 6-валентної вакцини Urivac. | |||
| 14. |
Кушніренко С. В. Модальність нирково-замісної терапії і виживаність в популяції дітей з термінальною стадією ниркової недостатності [Електронний ресурс] / С. В. Кушніренко // Нирки. - 2019. - Т. 8, № 2. - С. 114-123. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nirku_2019_8_2_8 Виживаність у популяції дітей з термінальною стадією ниркової недостатності є багатофакторною і залежить від різних характеристик пацієнта і лікування, а також від ступеня економічного добробуту країни, в якій відбувається лікування. Хоча інші пов'язані з пацієнтом наслідки, такі як зріст, психосоціальний розвиток і якість життя, мають велике значення, подовження виживаності пацієнта, можливо, є найбільш важливою клінічною метою. Мета дослідження - проаналізувати модальність нирково-замісної терапії і виживаність у популяції дітей з термінальною стадією ниркової недостатності, грунтуючись на базі даних дітей м. Київ, які одержували нирково-замісну терапію за період з 2006 по 2018 рр., на прикладі Київського міського дитячого нефрологічного центру. У 40 дітей з хронічною хворобою нирок 5-ї ст., які перебували на нирково-замісній терапії, аналізувались модальність методів нирково-замісної терапії, первинні ниркові захворювання, гендерні і вікові особливості, антропометричні дані, швидкість клубочкової фільтрації на старті нирково-замісної терапії, наявність залишкової функції нирок, коморбідність та їх вплив на виживаність пацієнтів. У 40 пацієнтів, які розпочали нирково-замісну терапію за період з 2006 по 2018 рр. в Київському міському дитячому нефрологічному центрі, модальність на старті представлена у 80 % гемодіалізом, у 12,5 % - додіалізною трансплантацією нирки, у 7,5 % - перитонеальним діалізом. Час перебування на нирково-замісній терапії коливався від 28 до 199 міс. Переважна кількість пацієнтів розпочала лікування гемодіалізом у віковій категорії 10 - 14 років (42,9 %). Проведення трансплантації нирки у дітей переважно відбувалось у віковому діапазоні 15 - 17 років (33,3 %). Загалом кількість осіб жіночої статі на нирково-замісній терапії (гемодіаліз і перитонеальний діаліз) становила 57,1 %, а чоловічої - 42,9 %. Серед пацієнтів з трансплантованою ниркою 66,7 % пацієнтів жіночої статі і 33,3 % - чоловічої. У переважної більшості пацієнтів (>> 50 %) первинні ниркові захворювання представлені вродженими вадами розвитку нирок і сечової системи; 10 % дітей на нирково-замісній терапії мали множинні вроджені вади розвитку (головного мозку, серця, легенів), синдромний діагноз реєструвався у 7,5 % пацієнтів. Затримка психомоторного розвитку реєструвалась у 12,5 % пацієнтів. Аналіз одержаних даних показав, що 48,6 % дітей, які одержували гемодіаліз і перитонеальний діаліз, відставали у зрості, 51,4 % мали артеріальну гіпертензію. Зі швидкістю клубочкової фільтрації в діапазоні 8 - 15 мл/хв/1,73 м<^>2 | |||
| 15. |
Шевчук О. О. Вплив фітотерапії на метаболічний статус і мікробіоту сечі в пацієнтів із сечокам’яною хворобою — оксалатно-кальцієвим нефролітіазом після проведення ударно-хвильової літотрипсії [Електронний ресурс] / О. О. Шевчук, С. В. Кушніренко, О. С. Возіанов, О. В. Кушніренко // Нирки. - 2019. - Т. 8, № 3. - С. 146-151. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nirku_2019_8_3_6 Дослідження проблеми уролітіазу останніми роками вийшло на якісно новий рівень у зв'язку із застосуванням мультидисциплінарного підходу й принципів доказової медицини. У вітчизняній літературі містяться поодинокі повідомлення про значення й засоби корекції метаболічних порушень при сечокам'яній хворобі. Досі немає єдиної думки щодо доцільності й ефективності профілактичних заходів після видалення конкрементів. Мета дослідження - оцінка впливу фітотерапії (препарату Уролесан) на метаболічний статус і мікробіоту сечі в пацієнтів із сечокам'яною хворобою - оксалатно-кальцієвим нефролітіазом після проведення ударно-хвильової літотрипсії. У 50 хворих з оксалатно-кальцієвим нефролітіазом після проведення ударно-хвильової літотрипсії віком від 18 до 65 років (середній вік - 41,1 +- 1,6 року) вивчено вплив препарату Уролесан на метаболічний статус пацієнтів (вплив на pH сечі, рівень екскреції оксалатів, кальцію, сечової кислоти, показники біохімічного дослідження крові), особливості мікробіоти сечі й запобігання рецидивному утворенню конкрементів. Аналіз динаміки рівня pH сечі, який вимірювали на 2-гу, 5, 10, 20 і 30-ту добу лікування Уролесаном, показав, що пацієнти при контрольному обстеженні мали поступове підвищення рівня pH сечі з 5,80 +- 0,04 до 6,13 +- 0,04 на 5-ту добу (p << 0,05) і до 6,47 +- 0,04 - на 30-ту добу відповідно (p << 0,05). Динаміка екскреції оксалатів і кальцію із сечею продемонструвала, що через місяць лікування Уролесаном добова екскреція оксалатів зменшилась у 1,5 раза, а кальцію - у 1,2 раза порівняно з вихідним рівнем (p << 0,05). Позитивна динаміка знайшла своє відображення й у показниках обміну сечової кислоти. Знизився рівень сечової кислоти в сироватці крові з 397,98 +- 9,48 мкмоль/л до 339,59 +- 7,64 мкмоль/л, а в сечі - з 4,94 +- 0,15 ммоль/л до 4,03 +- 0,08 ммоль/л відповідно (в 1,2 раза) (p << 0,05). Через місяць лікування Уролесаном при контрольному бактеріологічному дослідженні сечі бактеріурія визначалась у 2 пацієнтів. Результати дослідження продемонстрували метафілактичний потенціал препарату Уролесан - жоден пацієнт через 6 місяців спостереження не мав рецидивного утворення конкрементів. Висновки: препарат Уролесан позитивно впливає на метаболічний статус пацієнтів із сечокам'яною хворобою - оксалатно-кальцієвим нефролітіазом після проведення ударно-хвильової літотрипсії (нормалізує pH сечі, знижує рівень екскреції оксалатів у 1,5 раза, кальцію та сечової кислоти - у 1,2 раза, підтримує й покращує показники біохімічного дослідження крові); зменшує порушення мікробіоти сечі, зменшуючи кількість пацієнтів із бактеріурією; реалізує метафілактичний потенціал, запобігаючи рецидивному утворенню конкрементів. | |||
| 16. |
Кушніренко С. В. Вплив метаболічної терапії на карнітиновий статус і метаболомічний профіль амінокислот у дітей, хворих на хронічну хворобу нирок [Електронний ресурс] / С. В. Кушніренко, Н. В. Ольхович // Сучасна педіатрія. Україна. - 2019. - № 5. - С. 31-37. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2019_5_5 Мета роботи - вивчити вплив метаболічної терапії левокарнітином на карнітиновий статус, метаболомічний профіль амінокислот і функціональний стан серцево-судинної системи у дітей, хворих на хронічну хворобу нирок (ХХН) 4 - 5 ст. У 38 дітей із ХХН 2 - 5 ст. віком від 2 до 17 років визначали концентрацію ацилкарнітинів та амінокислот у сухих плямах крові методом рідинної хроматографії тандемної мас-спектрометрії. З метою корекції карнітинового статусу у 20 дітей із ХХН 4 - 5 ст. застосовувався перорально левокарнітин (агвантар) із розрахунку 50 мг/кг/добу протягом двох місяців. Оцінка ефективності та безпеки левокарнітину проводилась за динамікою показників метаболомічного профілю амінокислот, карнітинового статусу, клініко-лабораторних показників, електро- та ехокардіографії. Встановлено, що пероральне застосування левокарнітину супроводжувалось достовірною динамікою збільшення вільного карнітину (СО) до рівня 46,11 +- 2,9 <$Emu>М у порівнянні з даними, отриманими до лікування у пацієнтів із ХХН 2 - 5 ст. (p << 0,05). Вміст C5DC (глутарилкарнітину) і C6DC (3-метилглутаконілкарнітину) через 2 місяці лікування левокарнітином зменшився вдвічі у порівнянні з відповідними показниками, отриманими у пацієнтів із ХХН 5 ст. до лікування (p << <0,05). Прийом левокарнітину не чинив негативного впливу на метаболомічний амінокислотний спектр крові. За 2 місяці терапії з застосуванням левокарнітину у дітей із ХХН 4 - 5 ст. вдалося досягти покращання показників функціонального стану серцево-судинної системи та збільшення фізичної витривалості. Зроблено висновки, що призначення левокарнітину (агвантар) у дітей із ХХН 4 - 5 ст. є патогенетично обгрунтованим, надає можливість покращити показники карнітинового статусу, відновити пул вільного карнітину, у поєднанні з комплексною терапією досягти стабілізації функціонального стану серцево-судинної системи. Пацієнти, залучені у дослідження, та/або їхні батьки надали інформовану письмову згоду на участь у дослідженні. Дослідження було схвалено комітетом з біоетики Київської міської дитячої клінічної лікарні N 1 і відповідало етичним і морально-правовим вимогам, згідно з наказом МОЗ України N 281 від 01.11.2000 р. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів. | |||
| 17. | 
Кушніренко С. В. Карнітиновий статус у дітей, хворих на хронічну хворобу нирок [Електронний ресурс] / С. В. Кушніренко, Н. В. Ольхович // Український журнал перинатологія і педіатрія. - 2019. - № 3. - С. 20-25. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/perynatology_2019_3_6 Мета роботи - вивчення метаболомічних основ прогресування хронічної хвороби нирок (ХХН) у дітей на підставі дослідження карнітинового статусу, визначення потенціальних кандидатів+маркерів прогресування ХХН. Пацієнти та методи. У 38 дітей з ХХН 2 - 5 ст. віком від 2 до 17 років визначали концентрацію ацилкарнітинів у сухих плямах крові методом рідинної хроматографії тандемної мас-спектрометрії. Результати. Певні метаболомічні зміни діагностувалися в дітей, хворих на ХХН 2 - 5 ст. Чітка тенденція до зниження рівня вільного карнітину (С0) простежувалася на 4 ст. ХХН порівняно зі значеннями в пацієнтів із ХХН 2 ст. (p << 0,05), досягаючи мінімуму в пацієнтів із ХХН 5 ст. (p << 0,05). Динаміка рівня ацетилкарнітину С2 мала хвилеподібний характер, збільшившись в 1,7 раза в пацієнтів із ХХН 3 ст. порівняно з ХХН 2 ст. (p << 0,05), набувши тенденції до зниження в пацієнтів із ХХН 4 - 5 ст. Під час оцінки співвідношення ацетилкарнітину до вільного карнітину простежувалося наочне збільшення показника від 0,47 при ХХН 2 ст. до 0,79 при ХХН 3 ст. і до 1,05 при ХХН 5 ст. Найбільш показовою виявилася динаміка C5DC (г лутарилкарнітину) і C6DC (3-метилглутаконілкарнітину), які продемонстрували достовірну різницю у значеннях між усіма групами пацієнтів, поступово збільшуючись від ХХН 2 ст. і досягаючи максимуму значень у пацієнтів із термінальною стадією ниркової недостатності. Висновки: метаболомічне профілювання карнітинового статусу крові дає змогу виявити значний зв'язок між тяжкістю ушкодження нирок і рівнем ацилкарнітинів у дітей з ХХН. Ідентифіковано ситуації, що припускають як перевиробництво, так і дефіцит, які відбуваються на системному рівні. Визначено потенціальні кандидати-маркери прогресування ХХН: ацилкарнітини - C5DC (глутарилкарнітин), C6DC (3-метилглутаконілкарнітин). Пацієнти, залучені у дослідження, та/або їхні батьки дали інформовану письмову згоду на участь у дослідженні. Дослідження схвалено комітетом з біоетики Київської міської дитячої клінічної лікарні No 1 і відповідало етичним і морально-правовим вимогам згідно з наказом МОЗ України No 281 від 01.11.2000 р. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів. | |||
| 18. |
Кушніренко С. В. Оцінка розрахункової швидкості клубочкової фільтрації на підставі цистатину С у дітей з хронічною хворобою нирок 1–3 ст. (3а і 3b) [Електронний ресурс] / С. В. Кушніренко // Сучасна педіатрія. Україна. - 2019. - № 6. - С. 12-17. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2019_6_4 Мета роботи - оцінити розрахункову швидкість клубочкової фільтрації (ШКФ) на підставі сироваткової концентрації цистатину С (ЦсС) (рШКФц) у дітей із хронічною хворобою нирок (ХХН) 1 - 3 ст. (3a і 3b), користуючись рівняннями F. J. Hoek, M. Zappitelli та Pediatric GFR Calculator - NKF. У 132 дітей віком від 2 до 17 років із ХХН 1 - 3 ст. (3a і 3b) визначали сироваткову концентрацію ЦсС і розраховували ШКФ за рівняннями F. J. Hoek, M. Zappitelli і Pediatric GFR Calculator - NKF. Значення концентрації ЦсС у сироватці крові дітей із ХХН 3a ст. (1,41 +- 0,03 мг/л) і ХХН 3b ст. (1,9 +- 0,1 мг/л), відповідали однаковій рШКФц, отриманій за кожної з підстадій за рівняннями M. Zappitelli, F. J. Hoek, Pediatric GFR Calculator - NKF, на відміну від пацієнтів із ХХН 1 ст., у яких рШКФц визначена за Pediatric GFR Calculator - NKF зменшила у 62,7 % пацієнтів ШКФ нижче 90 мл/хв/1,73 м<^>2 | |||
| 19. |
Кушніренко С. В. Менеджмент гіперкаліємії в дітей із хронічною хворобою нирок [Електронний ресурс] / С. В. Кушніренко // Нирки. - 2019. - Т. 8, № 4. - С. 204-209. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nirku_2019_8_4_6 Гіперкаліємія є найбільш поширени мелектролітним порушенням, що спостерігається в пацієнтів із захворюванням нирок, особливо з хронічною хворобою нирок (ХХН), цукровим діабетом, серцевою недостатністю або тих, хто знаходиться на лікуванні антагоністами ренін-ангіотензин-альдостеронової системи. Мета дослідження - вивчення поширеності гіперкаліємії в дітей, хворих на ХХН 1 - 5-ї ст., і впровадження поетапного підходу із застосуванням калієвого біндера полістиренсульфонату натрію (ПСН) для лікування гіперкаліємії. У 300 зразках крові дітей, хворих на ХХН 1 - 5-ї ст., визначали рівень сироваткового калію (СК). У 23 пацієнтів із ХХН 1 - 5-ї ст. вивчали ефективність і переносимість ПСН для корекції гіперкаліємії. ПСН призначали перорально з розрахунку 1 г/кг маси тіла на добу, поділяючи розраховану дозу на 3 прийоми. Курс лікування тривав протягом 4 тижнів з наступним переходом на підтримуючу терапію в дозі 0,5 г/кг маси тіла. Отримані результати продемонстрували, що нормокаліємія (рівень СК 3,5 - 5,4 ммоль/л) мала місце в 73,3 % дітей із ХХН 1 - 5-ї ст. Діапазон значень СК 5,0 - 5,4 ммоль/л визначено в 60 пацієнтів (20,0 %) із ХХН 1 - 5-ї ст. Легкий ступінь гіперкаліємії (5,5 - 5,9 ммоль/л) реєструвався в 13,7 % дітей, хворих на ХХН 1 - 5-ї ст., середній ступінь гіперкаліємії (6,0 - 6,4 ммоль/л) - у 7 %, і тяжкий ступінь гіперкаліємії (<$E symbol У~6,5> ммоль/л) - у 6 % відповідно. Через 4 тижні лікування ПСН рівень СК знизився з 5,9 ммоль/л до 4,7 ммоль/л (p << 0,05). Застосування ПСН супроводжувалось незначним підвищенням у сироватці крові рівня натрію (з 138,3 ммоль/л до 140,7 ммоль/л), що не виходив за межі нормального діапазону. Терапія ПСН добре переносилась, тільки 1 із 23 пацієнтів припинив прийом ПСН через шлунково-кишкову непереносимість. Висновки: дисбаланс рівня СК у дітей із ХХН 1 - 5-ї ст. починається з порогових значень 5,0 - 5,4 ммоль/л, що потребує ретельного контролю й своєчасного поетапного підходу з метою усунення прогресування гіперкаліємії і мінімізації можливості виникнення небажаних наслідків. ПСН і калієвий біндер - ефективний лікарський засіб, який можна застосовувати для послідовного й безпечного зниження рівня СК у дітей із ХХН із гіперкаліємією в складі комплексної терапії. | |||
| 20. |
Кушніренко С. В. Гіперфосфатемія: ускладнення зниження функції нирок і ліміт для ренопротекції [Електронний ресурс] / С. В. Кушніренко // Нирки. - 2020. - Т. 9, № 1. - С. 39-46. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nirku_2020_9_1_11 | |||
| ||||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |