![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Книжкові видання та компакт-диски ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Журнали та продовжувані видання ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Автореферати дисертацій ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Реферативна база даних ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Наукова періодика України ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Тематичний навігатор ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Авторитетний файл імен осіб
![Mozilla Firefox](../../ico/mf.png) |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Ландін В$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 36
Представлено документи з 1 до 20
|
| |
1. |
Ландін В. П. Емпіричні засади методології реабілітації радіоактивно забруднених лісових земель [Електронний ресурс] / В. П. Ландін // Науковий вісник НЛТУ України. - 2013. - Вип. 23.10. - С. 80-87. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvnltu_2013_23
| 2. |
Краснов В. П. Методологічні основи реабілітації лісових екосистем, забруднених радіонуклідами [Електронний ресурс] / В. П. Краснов, В. П. Ландін // Збалансоване природокористування. - 2013. - № 2-3. - С. 33-40. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zp_2013_2-3_7
| 3. |
Ландін В. П. Радіоактивне забруднення продукції лісового господарства в умовах Українського Полісся [Електронний ресурс] / В. П. Ландін // Науковий вісник НЛТУ України. - 2013. - Вип. 23.14. - С. 39-43. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvnltu_2013_23
| 4. |
Ландін В. П. Акумуляція радіонуклідів макроміцетами в Українському Поліссі [Електронний ресурс] / В. П. Ландін, Г. А. Гродзинська // Агроекологічний журнал. - 2014. - № 4. - С. 32-37. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/agrog_2014_4_8 Висвітлено результати досліджень накопичення <^>137Cs і <^>90Sr різними видами макроміцетів у радіоактивно забруднених лісових екосистемах Полісся. Серед досліджених трофічних груп грибів значними є рівні акумуляції цих радіонуклідів представниками симбіотрофних видів з родин Cortinariaceae, Russulaceae, Boletaceae і Paxillaceae. Коефіцієнти накопичення <^>137Cs симбіотрофними видами варіюють у межах 1,4 - 64,4, а лігнотрофними - на рівень нижчі. У гумусових сапротрофів, що зростають у зоні Полісся, цей показник є мінімальним - менше одиниці, що характеризує їстівні види макроміцетів з цих родів як доволі безпечні для вживання в їжу та з лікарською метою. Максимальну накопичувальну здатність <^>90Sr також мають симбіотрофні види - Amanita pantherina, Amanita muscaria і Amanita rubescens. Але коефіцієнти накопичення <^>90Sr макроміцетами на 1 - 2 математичних рівні нижчі від коефіцієнтів <^>137Cs. Для біологічної індикації і довгострокового моніторингу забруднення лісових екосистем Полісся <^>137Cs найпридатнішими тест-об'єктами, окрім Boletus badius, є види з високою частотою трапляння - неїстівний гірчак (Lactarius rufus) і токсична свинуха тонка (Paxillus involutus).
| 5. |
Дутов О. І. Радіаційно-екологічні аспекти використання забруднених земель у віддалений період після аварії на Чорнобильській АЕС [Електронний ресурс] / О. І. Дутов, В. П. Ландін, А. О. Мельничук, О. І. Гриник // Агроекологічний журнал. - 2015. - № 1. - С. 115-121. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/agrog_2015_1_16 Одним із видів деградації грунтів є забруднення техногенними радіонуклідами. В Україні аварійними викидами Чорнобильської АЕС було забруднено понад 3,5 млн га сільгоспугідь. Показано, що радіаційно-екологічні аспекти реабілітації і раціонального використання земель, забруднених радіонуклідами, полягають не лише у забезпеченні виробництва радіологічно безпечною продукцією, але й у зменшенні потоків <^>137Cs з урожаєм. Встановлено, що у віддалений період розвитку радіаційної ситуації, найкритичнішою продукцією залишається молоко корів, що виробляється в особистих підсобних господарствах населення, і лісова продукція (гриби, ягоди, дичина тощо). На основі узагальнення досвіду сільськогосподарського використання земель, забруднених радіонуклідами, запропоновано агроекологічне групування земель Полісся з метою запобігання їх деградації і раціонального використання.
| 6. |
Чоботько Г. М. Оцінювання формування дози внутрішнього опромінення населення на віддаленому етапі подолання наслідків аварії на ЧАЕС [Електронний ресурс] / Г. М. Чоботько, В. П. Ландін, Л. А. Райчук, І. К. Швиденко, М. С. Уманський // Вісник аграрної науки. - 2015. - № 7. - С. 54-58. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vaan_2015_7_13
| 7. |
Ландін В. П. Радіаційно-екологічні проблеми відновлення сільськогосподарського виробництва в Українському Поліссі [Електронний ресурс] / В. П. Ландін // Агроекологічний журнал. - 2016. - № 1. - С. 88–94. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/agrog_2016_1_15 Проаналізовано радіаційно-екологічні проблеми реабілітації сільськогосподарського виробництва в Українському Поліссі у віддалений період після аварії на Чорнобильській АЕС. Оцінено ступінь радіоактивного забруднення сільськогосподарських культур радіонуклідами 137Cs і 90Sr. Виявлено варіабельність кореляційного зв'язку між потенційною здатністю сільськогосподарських рослин нагромаджувати радіонукліди й інтенсивністю потоків радіонуклідів з урожаєм. Встановлено найефективніші системи удобрення для зниження нагромадження радіонуклідів сільськогосподарськими культурами. Обгрунтовано необхідність наукового супроводу розроблення і реалізації контрзаходів.
| 8. |
Коніщук В. В. Перспективи створення нових об’єктів природно-заповідного фонду Київської області [Електронний ресурс] / В. В. Коніщук, В. П. Ландін, О. І. Шкуратов // Збалансоване природокористування. - 2016. - № 3. - С. 73-85. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zp_2016_3_14
| 9. |
Краснов В. П. Ефективність радіаційного контролю продукції лісового господарства у сучасний період [Електронний ресурс] / В. П. Краснов, Т. В. Курбет, І. В. Давидова, В. П. Ландін, О. В. Зборовська // Збалансоване природокористування. - 2016. - № 3. - С. 195-200. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zp_2016_3_35
| 10. |
Новицький В. П. Вплив лисиці звичайної на чисельність мисливської фауни агроландшафтів Лісостепу України [Електронний ресурс] / В. П. Новицький, В. П. Ландін, П. В. Маціборук // Агроекологічний журнал. - 2015. - № 3. - С. 119-123. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/agrog_2015_3_21 З'ясовано динаміку чисельності мисливської фауни агроценозів Центрального Лісостепу України. Виявлено кореляційні зв'язки в системі "хижак - жертва". Підтверджено негативний вплив лисиці звичайної на популяцію зайця-русака та куріпки сірої. Встановлено поріг щільності лисиці звичайної, за перевищення якого чисельність хижака ставала обмежувальним (лімітуючим) чинником щодо популяції фазана кавказького.
| 11. |
Ландін В. П. Перспективи використання біоенергетичних культур в Україні [Електронний ресурс] / В. П. Ландін, В. В. Мороз, В. А. Захарчук, О. М. Руденко // Науковий вісник НЛТУ України. - 2016. - Вип. 26.5. - С. 80-86. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvnltu_2016_26
| 12. |
Ландін В. П. Подолання наслідків Чорнобильської катастрофи в агросфері України [Електронний ресурс] / В. П. Ландін, Г. М. Чоботько, М. Д. Кучма, Л. А. Райчук // Агроекологічний журнал. - 2017. - № 2. - С. 67–75. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/agrog_2017_2_11 Висвітлено участь науковців Інституту агроекології і природокористування НААН у подоланні та мінімізації наслідків Чорнобильської катастрофи. Показано, що історія розвитку радіоекологічних досліджень в Інституті бере свій початок з перших днів після аварії на Чорнобильській АЕС. Аналіз результатів наукової діяльності співробітників установи свідчить, що за післяаварійний період колектив радіоекології зібрав та систематизував значні обсяги інформації, яка трансформувалася в різноманітні бази даних, картографічні матеріали, математичні моделі, методичні рекомендації, регламенти, проекти нормативних документів тощо. Наведено інформацію про внесок працівників Інституту у розвиток радіоекології, відновлення сільськогосподарського виробництва на радіоактивно забруднених землях і реабілітацію постраждалих від аварії на Чорнобильській АЕС територій.
| 13. |
Краснов В. П. Становлення радіоекології лісових екосистем в Україні [Електронний ресурс] / В. П. Краснов, В. П. Ландін, В. А. Захарчук // Агроекологічний журнал. - 2017. - № 2. - С. 76–82. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/agrog_2017_2_12 Здійснено узагальнення наукових досліджень, що були проведені у лісових екосистемах України після аварії на ЧАЕС. Визначено основні напрями наукових досліджень і технологічних розробок за 30 років з метою регламентування лісокористування та вжиття лісогосподарських заходів на територіях, забруднених радіонуклідами. Встановлено, що проведені дослідження надали змогу вченим обгрунтувати новий напрям у лісівництві - радіоекологія лісових екосистем. Наведено основні узагальнюючі наукові праці та нормативні документи щодо різних аспектів ведення лісового господарства за умов радіоактивного забруднення.
| 14. |
Ландін В. П. Традиційна і альтернативна технології відтворення енергопотенціалу радіоактивно забруднених ґрунтів [Електронний ресурс] / В. П. Ландін, М. Ю. Тараріко // Збалансоване природокористування. - 2015. - № 3. - С. 42-46. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zp_2015_3_11
| 15. |
Коніщук В. В. Екологічні особливості відновлення лісової рослинності на радіаційно забруднених землях Житомирського Полісся [Електронний ресурс] / В. В. Коніщук, В. П. Ландін, В. А. Захарчук // Збалансоване природокористування. - 2017. - № 3. - С. 13-18. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zp_2017_3_4
| 16. |
Ландін В. П. Особливості виносу 137Сs зерновими та зернобобовими культурами в умовах Житомирського Полісся [Електронний ресурс] / В. П. Ландін, Л. А. Райчук, І. К. Швиденко, В. П. Ткачук, В. В. Гуреля // Вісник аграрної науки. - 2017. - № 12. - С. 58-62. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vaan_2017_12_12
| 17. |
Новицький В. П. Теоретико-правові засади підвищення екологічної ємності мисливських угідь в агроландшафтах України [Електронний ресурс] / В. П. Новицький, В. П. Ландін // Науковий вісник НЛТУ України. - 2017. - Вип. 27(5). - С. 55-58. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvnltu_2017_27
| 18. |
Лазарєв М. М. Радіоекологічна оцінка деревної золи в населених пунктах півночі Житомирського Полісся [Електронний ресурс] / М. М. Лазарєв, В. П. Ландін, О. В. Косарчук, С. В. Поліщук, С. Є. Левчук // Агроекологічний журнал. - 2017. - № 4. - С. 29-35. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/agrog_2017_4_6 Проаналізовано результати досліджень забруднення <$Enothing sup 137 roman Cs> деревної золи у приватних господарствах населених пунктів північних районів Житомирської обл. у 2017 р. Встановлено, що діапазон питомої активності <$Enothing sup 137 roman Cs> у золі, що утворюється внаслідок використання як пічного палива, радіоактивно забрудненої деревини у приватних господарствах указаного регіону становить 170 - 32 900 Бк/кг. За критерієм питомої активності, <$Enothing sup 137 roman Cs> згідно з ОСПУ-2005, близько 8,5 % від загальної кількості зразків золи, відібраних у приватних господарствах населених пунктів мережі моніторингу, класифікуються як низькоактивні радіоактивні відходи, зокрема: 3,92 % зразків золи - з приватних господарствах Бігунської селищної ради; 7,17 - з Можарівської селищної ради; 7,69 - з Піщаницької селищної ради та 22,73 % - із смт Народичі. На основі одержаних даних зроблено висновок, що забруднена радіонуклідами зола є додатковим чинником радіаційної небезпеки, а саме - потенційним джерелом додаткового зовнішнього та внутрішнього опромінення місцевого населення.
| 19. |
Зборовська О. В. Радіальний приріст сосни звичайної на моренних відкладах Житомирського Полісся [Електронний ресурс] / О. В. Зборовська, В. П. Краснов, В. П. Ландін, В. А. Захарчук // Агроекологічний журнал. - 2018. - № 1. - С. 7-13. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/agrog_2018_1_3 Наведено матеріали дослідження радіального приросту сосни звичайної на дернових слабо- та середньопідзолистих зв'язано-піщаних грунтах на піщаній морені за різних типів лісорослинних умов. Дослідження проведено у сухих, свіжих, вологих борах і свіжих суборах. Встановлено, що абсолютні значення величин річних кілець дерев зменшуються зі збільшенням віку сосни. Виявлено, що найвужчі річні кільця є характерними для насаджень сухих борів, а найширші - для свіжих суборів. За значенням стандартного відхилення визначено, що єдину стійку систему на моренних відкладах у борах створюють пристигаючі насадження, а в суборах - середньовікові. Спостережено подібність коефіцієнтів варіації, що свідчить про структурну стійкість насаджень у соснових деревостанах різних вікових груп у свіжих борах і суборах.
| 20. |
Мусич О. Г. Роль мікроорганізмів у вилученні фосфору із агрохімічної сировини [Електронний ресурс] / О. Г. Мусич, П. Г. Дульнєв, В. П. Ландін // Агроекологічний журнал. - 2018. - № 1. - С. 144-149. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/agrog_2018_1_24
| | |
|
|