Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (5) | Реферативна база даних (14) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Луканюк М$<.>) | ||||
|
Загальна кількість знайдених документів : 21 Представлено документи з 1 до 20 |
||||
| ||||
| 1. | 
Луканюк М. І. Фармацевтична хімія та фармакогнозія жирнокислотний склад листків деяких видів рослин родини липові [Електронний ресурс] / М. І. Луканюк, С. М. Марчишин // Український біофармацевтичний журнал. - 2012. - № 1-2. - С. 62-66. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ubfj_2012_1-2_16 | |||
| 2. | 
Индутный И. З. Оптическая запись микро- и наноразмерных рельефных структур на неорганических резистах Ge-Se [Електронний ресурс] / И. З. Индутный, А. А. Крючин, Ю. А. Бородин, В. А. Данько, М. В. Луканюк, В. И. Минько, П. Е. Шепелявый, Э. В. Гера, В. М. Рубиш // Реєстрація, зберігання і обробка даних. - 2013. - Т. 15, № 4. - С. 3-12. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/rzod_2013_15_4_3 Представлены результаты экспериментальных исследований по записи микрорельефных структур сфокусированным лазерным излучением с длиной волны 405 нм на пленках неорганических фоторезистов системы Ge - Se. Показано, что микрорельефные структуры глубиной 100 нм могут быть получены на неорганических фоторезистах состава GeSe | |||
| 3. | 
Марчишин С. М. Макро- та мiкроскопiчний аналiзи листкiв липи широколистої [Електронний ресурс] / С. М. Марчишин, М. I. Луканюк // Український журнал клінічної та лабораторної медицини. - 2011. - Т. 6, № 1. - С. 51-54. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ujkl_2011_6_1_12 | |||
| 4. | 
Марчишин С. М. Компоненти летких сполук стокроток багаторічних (Bellis perennis L.) [Електронний ресурс] / С. М. Марчишин, І. С. Дахим, М. І. Луканюк // Фармацевтичний журнал. - 2014. - № 3. - С. 61-66. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pharmazh_2014_3_10 Маргаритка многолетняя - травянистое растение семейства Asteraceae, произрастающее по всей территории Украины. Культивируется как декоративное садовое растение. Трава маргаритки обладает отхаркивающим, противовоспалительным, обезболивающим, желчегонным свойством. Химический состав растения изучен недостаточно. Цель работы - изучение и сравнение химического состава летучих веществ травы маргариток многолетних дикорастущих и культивируемых. Объектом исследований была трава маргариток многолетних дикорастущих и маргариток многолетних культивируемых. Впервые методом хромато-масс-спектроскопии проведена идентификация, установлено количественное содержание компонентов летучих веществ травы маргариток многолетних дикорастущих; и культивируемых. Обнаружено в траве маргариток многолетних дикорастущих 54 компонента, идентифицировано - 47. В траве Маргариток многолетних культивируемых идентифицированы все 28 компонентов летучих веществ. Установлено, что общими компонентами летучих веществ исследуемых объектов являются гераниол, геранилацетат, <$E gamma>-химачален, гексагидрофарнезилацетон, пальмитиновая кислота, эйкозан, фитол, пентакозан, гептакозан, нонакозан, унтриаконтан. Установлено, что маргаритки многолетние дикорастущие и культивируемые характеризуються индивидуальными особенностями относительно содержания летучих веществ, что связано с местом их произростания. | |||
| 5. | 
Демидяк О. Л. Дослідження танідів у квітках та листках хризантеми садової багаторічної сорту Apro [Електронний ресурс] / О. Л. Демидяк, М. І. Луканюк // Медична хімія. - 2014. - Т. 16, № 3. - С. 136. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Med_chim_2014_16_3_55 | |||
| 6. | 
Данько В. А. Технологія виробництва голограмних дифракційних граток на основі неорганічних вакуумних фоторезисторів [Електронний ресурс] / В. А. Данько, І. З. Індутний, М. В. Луканюк, В. І. Минько, П. Є. Шепелявий // Наука та інновації. - 2014. - Т. 10, № 5. - С. 24-33. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/scinn_2014_10_5_4 An innovative project on development of the technological method for holographic diffraction gratings production which allows to produce high-quality diffractive elements with spatial frequencies from 600 to 3600 mm<^>-1 | |||
| 7. | 
Бабійчук І. В. Фотостимульовані реверсивні перетворення у плівках Ge-Se як основа резистивного процесу [Електронний ресурс] / І. В. Бабійчук, В. А. Данько, І. З. Індутний, М. В. Луканюк, В. І. Минько, П. Є. Шепелявий // Оптоэлектроника и полупроводниковая техника. - 2014. - Вып. 49. - С. 36-41. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ont_2014_49_6 Досліджено закономірності резистивного процесу на відпалених шарах стекол розрізу Ge-Se та вивчено можливості створення за його допомогою складних рельєфно-фазових структур чи літографічних масок. Показано, що даний резистивний процес безпосередньо пов'язаний із реверсивними фотоструктурними змінами, які спостерігаються в даних стеклах, що, в свою чергу, дозволяє стирати повторним відпалом інформацію, записану фотоекспонуванням цих плівок, а також повторювати цикли відпал-експонування без значних змін характеристик отримуваних структур. | |||
| 8. | 
Луканюк М. І. Морфолого-анатомічна будова листків липи повстистої [Електронний ресурс] / М. І. Луканюк, С. М. Марчишин // Фармацевтичний часопис. - 2012. - № 1. - С. 6-9. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Phch_2012_1_3 | |||
| 9. |
Шостак Г. Л. Морфолого-анатомічна будова підземних органів первоцвіту великочашечкового (Primula Macrocalyx Bunge) та первоцвіту весняного (Primula Veris L.) [Електронний ресурс] / Г. Л. Шостак, С. М. Марчишин, Л. М. Сіра, М. І. Луканюк // Український біофармацевтичний журнал. - 2016. - № 2. - С. 65-70. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ubfj_2016_2_16 | |||
| 10. | 
Марчишин С. М. Дослідження флавоноїдів первоцвіту весняного (primula veris l.) [Електронний ресурс] / С. М. Марчишин, Л. Г. Шостак, М. І. Луканюк, У. М. Тимченко // Здобутки клінічної i експериментальної медицини. - 2015. - № 2-3. - С. 104-106. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zkem_2015_2-3_26 | |||
| 11. | 
Луканюк М. І. Морфолого-анатомічна будова липи американської (Tilia americana L.) листків [Електронний ресурс] / М. І. Луканюк // Фітотерапія. - 2016. - № 3. - С. 49-53. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Fch_2016_3_11 | |||
| 12. | 
Індутний І. З. Наноструктуровані Au чіпи з підвищеною чутливістю для сенсорів на основі поверхневого плазмонного резонансу [Електронний ресурс] / І. З. Індутний, Ю. В. Ушенін, В. І. Минько, П. Є. Шепелявий, М. В. Луканюк, А. А. Корчовий, Р. В. Христосенко // Український фізичний журнал. - 2017. - Т. 62, № 5. - С. 365-371. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UPhJ_2017_62_5_3 Проведені дослідження підвищення чутливості поверхневого плазмонного резонансу рефрактометра за рахунок формування періодичного рельєфу у вигляді гратки з субмікронним періодом на поверхні Au чіпа. Періодичний рельєф різної глибини з просторовою частотою v = (3370 +- 5) лін./мм було сформовано на поверхні плівки Au за допомогою інтерференційної літографії з використанням вакуумних халькогенідних фоторезистів. Встановлено, що кратність підвищення чутливості рефрактометра та величина інтервалу зміни показника заломлення <$E DELTA n> середовища, в якому спостерігається це підвищення, залежить від глибини рельєфу гратки. При збільшенні глибини рельєфу ширина робочого інтервалу <$E DELTA n> зменшується, а чутливість збільшується від 110 град./RIU для стандартного чіпа, до 154 град./RIU та 363 град./RIU для структурованих чіпів з глибиною рельєфу, що дорівнює 11,7 +- 2 нм та 18,5 +- 2 нм відповідно. | |||
| 13. |
Марчишин С. М. Вивчення протиалергічної дії полісахаридів листків липи серцелистої [Електронний ресурс] / С. М. Марчишин, М. І. Луканюк // Фармацевтичний часопис. - 2013. - № 2. - С. 105-108. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Phch_2013_2_23 | |||
| 14. |
Данько В. А. Розробка технології виготовлення сенсор них чипів з підвищеною чутливістю та покращеними фізико-механічними характеристиками для оптич них сен сорів на основі поверхневого плазмонного резонансу [Електронний ресурс] / В. А. Данько, І. З. Індутний, Ю. В. Ушенін, П. М. Литвин, В. І. Минько, П. Є. Шепелявий, М. В. Луканюк, А. А. Корчовий, Р. В. Христосенко // Наука та інновації. - 2017. - Т. 13, № 6. - С. 25-35. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/scinn_2017_13_6_4 | |||
| 15. |
Сініченко А. В. Дослідження морфолого-анатомічної будови підземних органів культивованих видів роду Primula L. [Електронний ресурс] / А. В. Сініченко, С. М. Марчишин, Л. М. Сіра, М. І. Луканюк // Український біофармацевтичний журнал. - 2018. - № 1. - С. 55-63. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ubfj_2018_1_12 Рід Primula L. налічує понад 600 видів та становить великий інтерес сучасної медицини і фармації внаслідок широкого спектра фармакотерапевтичної дії. На сьогоднішній день офіційною медициною визнані і найбільш досліджені такі представники примул як Primula veris і Primula elatior, де офіцинальною сировиною є всі частини рослини. Однак у літературі існують дані щодо цілющих властивостей інших видів примул, таких як Primula denticulatа Smith, Primula juliae Kusn., Primula saxatilis Коm., які зараз в основному використовуються тільки в народній медицині. Оскільки у наукових джерелах інформації про вивчення даних видів недостатньо, мета роботи - вивчення та проведення порівняльного аналізу морфолого-анатомічної будови підземних органів примули дрібнозубчастої, примули Юлії та примули скельної, встановлення їх спільних і відмінних макро- і мікроскопічних діагностичних ознак. Об'єкти дослідження - кореневища з коренями трьох культивованих видів роду Primula L. (примули дрібнозубчастої, примули Юлії та примули скельної), заготовлені восени (вересень-жовтень 2016 р.) на території Національного ботанічного саду імені М. М. Гришка НАН України. Дослідження проводили загальноприйнятими методами. Макроскопічний аналіз. Основними ознаками Primula denticulatа Smith є укорочене сірувато-коричневе кореневище з численними придатковими і бічними коренями різного забарвлення, довжини, діаметра і щільності в залежності від їх віку. Зовнішні корені вторинної гоморизної системи більш потужні, а центральні - молоді, м'які слабко розгалужені; Primula juliae Kusn. - кореневище дуже коротке, несе густий пучок бурих придаткових коренів, зачатки яких займають майже усю площу первинної кори; Primula saxatilis Коm. - дуже коротке кореневище з тонкими, багаточисельними придатковими торічними і молодими коренями. Мікроскопічний аналіз примули дрібнозубчастої. Кореневище у поперечному розрізі округло-лопатеве з великою кількістю кореневих відростків, будова вторинна, безпучкова. Запасаюча паренхіма пригнічена, містить дрібні крохмальні зерна. Провідні тканини осьового циліндра утворюють переривчасте коло з невеликою флоемою. Судини ксилеми пористі. Багато округлих пігментованих клітин. Крупніші ідіобласти мають стовщену коричневу стінку і містять яскраво-рудий, світло-коричневий і майже червоний секрет. Зрідка зустрічаються поодинокі кристали кальцію оксалату різної форми. Корінь. Форма поперечних зрізів округло-хвиляста. Екзодерма вузька, темно-коричнева. Мезодерма широка, багатошарова, пухка, клітини лопатеві з потовщеними целюлозними оболонками, містить дрібні крохмальні зерна та поодинокі кристали кальцію оксалату. Паренхіма містить ідіобласти, виповнені секретом яскравого забарвлення - оранжевого, червоного, світло- і темно-коричневого. Висновки: встановлені спільні та відмінні діагностичні морфологічні та анатомічні особливості будови підземних органів трьох культивованих видів роду Primula L. (примули дрібнозубчастої, примули Юлії, примули скельної), які використано при складанні проектів методів контролю якості (МКЯ) на нову лікарську рослинну сировину. | |||
| 16. |
Данько В. А. Фотолітографія на реверсивних та перехідних фотостимульованих структурних перетвореннях у ХСН (огляд) [Електронний ресурс] / В. А. Данько, І. З. Індутний, М. В. Луканюк, В. І. Минько, С. С. Пономарьов, П. Є. Шепелявий, В. О. Юхимчук // Оптоэлектроника и полупроводниковая техника. - 2015. - Вып. 50. - С. 44-57. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ont_2015_50_5 Описано розроблені фотолітографічні процеси на базі реверсивних і перехідних фотоструктурних змін у відпалених плівках халькогенідних скловидних напівпровідників (ХСН). Показано, що негативні протравлювачі на основі амінів розчиняють експоновані ділянки відпалених халькогенідних плівок, тобто діють як позитивні протравлювачі. Висвітлено переваги нових процесів над традиційними. Наведено приклади різноманітних мікрорельєфних структур, виготовлених з використанням нових технологій, та можливості їх застосування. Розглянуто фізичні механізми фотостимульованих структурних перетворень, що призводять до зміни розчинності плівок ХСН у селективних протравлювачах. | |||
| 17. |
Данько В. А. Формування субмікронних періодичних плазмонних структур великої площі методом інтерференційної літографії з використанням вакуумних фоторезистів [Електронний ресурс] / В. А. Данько, М. Л. Дмитрук, І. З. Індутний, С. В. Мамикін, В. І. Минько, П. М. Литвин, М. В. Луканюк, П. Є. Шепелявий // Оптоэлектроника и полупроводниковая техника. - 2015. - Вып. 50. - С. 109-116. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ont_2015_50_12 Наведено можливості використання інтерференційної літографії з фоторезистами на основі халькогенідних скловидних напівпровідників у комплексі з термічною обробкою для формування однорідних плазмонних структур з необхідними характеристиками на підкладках великої площі. У результаті досліджень було підтверджено наявність поверхневих плазмон-поляритонних і локальних поверхневих плазмонних резонансів на виготовлених зразках, які можуть контролюватися в широких межах шляхом вибору геометричних параметрів структур і технологічними режимами їх виготовлення. | |||
| 18. |
Данько В. А. Дослідження чутливості сенсорних Au чипів з наноструктурованою поверхнею [Електронний ресурс] / В. А. Данько, І. З. Індутний, Ю. В. Ушенін, В. І. Минько, Д. Хегеманн, М. Ванденбоше, П. Є. Шепелявий, М. В. Луканюк, П. М. Литвин, Р. В. Христосенко // Оптоэлектроника и полупроводниковая техника. - 2017. - Вып. 52. - С. 91-99. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ont_2017_52_8 Наведено результати дослідження чутливості ППР біосенсора з наноструктурованими Au чипами. Періодичний рельєф у вигляді граток з субмікронною просторовою частотою було сформовано на поверхні Au чипа за допомогою інтерференційної літографії з використанням вакуумних халькогенідних фоторезистів. Просторову частоту граток було вибрано з умови близькості до бреггівського відбиття поверхневих плазмон-поляритонів для заданої робочої довжини хвилі сенсора (850 нм) та показника заломлення досліджуваного середовища (розчин гліцерину у воді). Функціоналізація робочої поверхні чипа здійснювалась за допомогою плазмово-стимульованого осадження полімерних а-C:H:O плівок з ефективною товщиною 5 та 10 нм. Установлено, що кратність підвищення (від 2 до 4) чутливості біосенсора внаслідок формування гратки та ширина робочого інтервалу показника заломлення (n) середовища визначаються глибиною рельєфу гратки і не залежать від товщини функціонального полімерного наношару. Така функціоналізація лише викликає зсув положення робочого інтервалу до менших значень n у порівнянні з вихідними чипами. Положення робочого діапазону наноструктурованого сенсорного чипа може бути узгоджено з величиною показника заломлення досліджуваного середовища шляхом азимутального повороту чипа. | |||
| 19. |
Данько В. А. Інтерференційна фотолітографія на основі ефекту фототравлення в тонких шарах халькогенідних стекол [Електронний ресурс] / В. А. Данько, І. З. Індутний, В. І. Минько, П. Є. Шепелявий, О. С. Литвин, М. В. Луканюк // Оптоэлектроника и полупроводниковая техника. - 2012. - Вып. 47. - С. 51-58. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ont_2012_47_6 Виявлено ефект фотостимульованого підвищення розчинності відпалених плівок халькогенідних скловидних напівпровідників (ХСН) в селективних протравлювачах на основі амінів. Встановлено, що швидкість травлення підвищується при збільшенні інтенсивності опромінення, а її спектральна залежність корелює з поглинанням у плівці ХСН в області краю міжзонних переходів. Показано, що новий фотостимульований ефект дає змогу реалізувати фотолітографічний процес (у тому числі процес інтерференційної фотолітографії) на шарах ХСН, відпалених за температури, близької до температури розм'якшення халькогенідного скла, шляхом одночасного експонування та селективного протравлювання таких шарів. Обговорюється можливий механізм фототравлення ХСН. | |||
| 20. |
Шостак Л. Г. Дослідження вмісту амінокислот і полісахаридів у надземних і підземних органах первоцвіту весняного [Електронний ресурс] / Л. Г. Шостак, С. М. Марчишин, М. І. Луканюк, О. Л. Демидяк // Медична та клінічна хімія. - 2015. - Т. 17, № 4. - С. 47-53. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Medkh_2015_17_4_11 | |||
| ||||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |