Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (2) | Реферативна база даних (4) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Майструк С$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 4 Представлено документи з 1 до 4 |
|||
| 1. | 
Акуленко Л. Прихована загроза: що може заблокувати український агроекспорт [Електронний ресурс] / Л. Акуленко, С. Майструк // Продовольча індустрія АПК. - 2017. - № 5. - С. 3-5. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Piapk_2017_5_3 | ||
| 2. | 
Фролова Г. О. Фенотипічна характеристика генофонду коней орловської рисистої породи Дібрівського кінного заводу [Електронний ресурс] / Г. О. Фролова, Г. М. Мартинюк, С. О. Майструк // Розведення і генетика тварин. - 2005. - Вип. 38. - С. 237-240. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/rgt_2005_38_44 | ||
| 3. | 
Майструк С. Б. Оцінка результатів хірургічного лікування хворих на вторинний і третинний гіперпаратиреоз на тлі хронічної ниркової недостатності, які проживають у Вінницькій області [Електронний ресурс] / С. Б. Майструк, В. О. Шапринський, Л. В. Притуляк, Н. І. Пивоварова, А. В. Паламарчук // Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія. - 2019. - № 3. - С. 55-60. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kee_2019_3_9 Мета роботи - провести оцінку результатів хірургічного лікування хворих на вторинний і третинний гіперпаратиреоз із хронічною нирковою недостатністю, які одержують нирковозамісну терапію (гемодіаліз та перитонеальний діаліз) та мешкають у Вінницькій області. На базі Вінницького обласного клінічного високоспеціалізованого ендокринологічного центру за період 2012 - 2017 рр. виконано оперативні втручання 36 пацієнтам, які перебували на гемодіалізі та перитонеальному діалізі. Тривалість нирковозамісної терапії (стаж діалізу) становила від 1,7 до 18 років. У 12 хворих було виконано субтотальну паратиреоїдектомію, у 24 - тотальну паратиреоїдектомію з автотрансплантацією частки прищитоподібної залози (ПЩЗ) у м'язи плеча. Показання до оперативного втручання визначала мультидисциплінарна команда у складі нефролога, хірурга та анестезіолога, а саме: значне підвищення рівня паратгормону, посилення свербіння шкіри, збільшення інтенсивності болю у суглобах, виразна слабкість м'язів, прогресування гіперкальціємії. Протипоказанням до операції була наявність серцево-судинної недостатності та некоригованої артеріальної гіпертензії. Пацієнти з анемією тяжкого ступеня потребували передопераційної підготовки тривалістю у середньому 3 - 4 тиж, у всіх випадках застосовували препарати заліза та еритропоетин. Трьом хворим було виконано повторне оперативне втручання за показаннями (підвищення рівня паратгормону). Термін між першою та повторною операціями становив у середньому від 8 міс до 4 років. У період до призначення діалізу був прооперований один пацієнт. У 4 хворих під час операції на ПЩЗ одночасно виконано: у 2 - гемітиреоїдектомію, ще у 2 - тиреоїдектомію. Двом пацієнтам на підставі даних гістологічного дослідження встановлено діагноз високодиференційованого раку щитоподібної залози. Показаннями до повторних оперативних втручань був рецидив захворювання після первинної субтотальної паратиреїодектомії зі збереженням 1/3 або 1/4 залози. В одному випадку причиною рецидиву була одна невиявлена ПЩЗ, яка розташовувалась за грудиною. Рутинно сканування з технецієм-МІБІ на етапі планування первинної операції не застосовували. Під час підготовки до операції з приводу рецидиву захворювання сканування виконано у всіх випадках. Основним методом візуалізації ПЩЗ у передопераційний період було ультразвукове дослідження шиї. У 10 випадках як додатковий метод візуалізації ПЩЗ використовували спіральну комп'ютерну томографію з високою роздільною здатністю без контрастування. Після операції летальних випадків не було. Висновки: хірургічне лікування хворих на гіперпаратиреоз із хронічною нирковою недостатністю вимагає тісної співпраці мультидисциплінарної команди у складі нефролога, хірурга та анестезіолога. Питання щодо визначення обсягу оперативного втручання з приводу третинного та вторинного гіперпаратиреозу (паратиреоїдектомія з трансплантацією частки ПЩЗ у м'язи плеча у першому випадку чи субтотальна паратиреоїдектомія з формуваннями кукси 3 - 4 мм в об'ємі з максимальним збереженням кровопостачання тканини ПЩЗ у другому випадку) потребує подальшого вивчення. Для оцінки результатів хірургічного лікування цієї категорії пацієнтів необхідно проводити більш тривале спостереження у післяопераційний період.Мета роботи - провести оцінку результатів хірургічного лікування хворих на вторинний і третинний гіперпаратиреоз із хронічною нирковою недостатністю, які одержують нирковозамісну терапію (гемодіаліз та перитонеальний діаліз) та мешкають у Вінницькій області. На базі Вінницького обласного клінічного високоспеціалізованого ендокринологічного центру за період 2012 - 2017 рр. виконано оперативні втручання 36 пацієнтам, які перебували на гемодіалізі та перитонеальному діалізі. Тривалість нирковозамісної терапії (стаж діалізу) становила від 1,7 до 18 років. У 12 хворих було виконано субтотальну паратиреоїдектомію, у 24 - тотальну паратиреоїдектомію з автотрансплантацією частки прищитоподібної залози (ПЩЗ) у м'язи плеча. Показання до оперативного втручання визначала мультидисциплінарна команда у складі нефролога, хірурга та анестезіолога, а саме: значне підвищення рівня паратгормону, посилення свербіння шкіри, збільшення інтенсивності болю у суглобах, виразна слабкість м'язів, прогресування гіперкальціємії. Протипоказанням до операції була наявність серцево-судинної недостатності та некоригованої артеріальної гіпертензії. Пацієнти з анемією тяжкого ступеня потребували передопераційної підготовки тривалістю у середньому 3 - 4 тиж, у всіх випадках застосовували препарати заліза та еритропоетин. Трьом хворим було виконано повторне оперативне втручання за показаннями (підвищення рівня паратгормону). Термін між першою та повторною операціями становив у середньому від 8 міс до 4 років. У період до призначення діалізу був прооперований один пацієнт. У 4 хворих під час операції на ПЩЗ одночасно виконано: у 2 - гемітиреоїдектомію, ще у 2 - тиреоїдектомію. Двом пацієнтам на підставі даних гістологічного дослідження встановлено діагноз високодиференційованого раку щитоподібної залози. Показаннями до повторних оперативних втручань був рецидив захворювання після первинної субтотальної паратиреїодектомії зі збереженням 1/3 або 1/4 залози. В одному випадку причиною рецидиву була одна невиявлена ПЩЗ, яка розташовувалась за грудиною. Рутинно сканування з технецієм-МІБІ на етапі планування первинної операції не застосовували. Під час підготовки до операції з приводу рецидиву захворювання сканування виконано у всіх випадках. Основним методом візуалізації ПЩЗ у передопераційний період було ультразвукове дослідження шиї. У 10 випадках як додатковий метод візуалізації ПЩЗ використовували спіральну комп'ютерну томографію з високою роздільною здатністю без контрастування. Після операції летальних випадків не було. Висновки: хірургічне лікування хворих на гіперпаратиреоз із хронічною нирковою недостатністю вимагає тісної співпраці мультидисциплінарної команди у складі нефролога, хірурга та анестезіолога. Питання щодо визначення обсягу оперативного втручання з приводу третинного та вторинного гіперпаратиреозу (паратиреоїдектомія з трансплантацією частки ПЩЗ у м'язи плеча у першому випадку чи субтотальна паратиреоїдектомія з формуваннями кукси 3 - 4 мм в об'ємі з максимальним збереженням кровопостачання тканини ПЩЗ у другому випадку) потребує подальшого вивчення. Для оцінки результатів хірургічного лікування цієї категорії пацієнтів необхідно проводити більш тривале спостереження у післяопераційний період. | ||
| 4. | 
Дмитрієв Д. В. Клініко-мікробіологічне дослідження ефективності аміноглікозидів при гнійно-запальних процесах [Електронний ресурс] / Д. В. Дмитрієв, О. А. Назарчук, Ю. М. Бабіна, С. Б. Майструк // Annals of Mechnikov institute. - 2020. - № 2. - С. 77-85. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ami_2020_2_14 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |