Бази даних


Наукова періодика України - результати пошуку


Mozilla Firefox Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер
"Mozilla Firefox"

Вид пошуку
Повнотекстовий пошук
 Знайдено в інших БД:Книжкові видання та компакт-диски (6)Автореферати дисертацій (1)Реферативна база даних (9)Авторитетний файл імен осіб (1)
Список видань за алфавітом назв:
A  B  C  D  E  F  G  H  I  J  L  M  N  O  P  R  S  T  U  V  W  
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  

Авторський покажчик    Покажчик назв публікацій



Пошуковий запит: (<.>A=Малецький М$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 6
Представлено документи з 1 до 6
1.

Варинський Б. О. 
Вивчення закономірностей мас-спектрометричного розпаду гідразидів деяких органічних кислот та їх відповідних гідразинокарботіоамідів [Електронний ресурс] / Б. О. Варинський, А. Г. Каплаушенко, М. М. Малецький, Ю. В. Тімошик // Український біофармацевтичний журнал. - 2015. - № 6. - С. 60-71. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ubfj_2015_6_13
Попередній перегляд:   Завантажити - 881.854 Kb    Зміст випуску     Цитування
2.

Кініченко А. О. 
Гіпоглікемічна активність трави портулаку городнього (Portulaca oleracea L.) в умовах дексаметазонового цукрового діабету у щурів [Електронний ресурс] / А. О. Кініченко, В. С. Клеванова, С. Д. Тржецинський, М. М. Малецький // Фармацевтичний журнал. - 2017. - № 2. - С. 62-68. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pharmazh_2017_2_9
Учитывая эпидемический характер распространенности сахарного диабета, актуальным является поиск и создание новых лекарственных средств для эффективной терапии этой патологии. Фитотерапия является одной из составляющих в комплексном лечении сахарного диабета 2-го типа, которая объединяет широкий спектр фармакологического действия, меньшее количество побочных эффектов и токсических воздействий на организм человека по сравнению с синтетическими препаратами. Перспективным источником для поиска новых лекарственных растений могут быть растения рода Портулак (Portulaca L.), а именно портулак огородный (Portulaca oleracea L.), который издавна используется в народной медицине как гипогликемическое средство. Цель работы - исследование гипогликемической активности настоя травы портулака огородного. Моделирование инсулинорезистентности осуществляли с помощью внутримышечных инъекций глюкокортикоидов (дексаметазон, 0,125 мг/кг). Настой травы портулака огородного вводили перорально в дозе 10 мл/кг. Как референтный препарат использовали таблетки гликлазида, свежеприготовленную суспензию которых вводили перорально в дозе 50 мг/кг. Характеристики глюкозного гомеостаза изучали с помощью короткого инсулинового теста - орального теста толерантности к глюкозе. Также оценивали влияние настоя травы портулака огородного и референтного препарата на развитие адреналиновой гипергликемии. Через 30 минут после введения инсулина в группе, получавшей настой травы портулака огородного, снижение уровня глюкозы составило 53,9 %. В группе диабетического контроля произошло снижение на 37,5 %, а в интактной группе - на 60,2 %. При проведении орального теста толерантности к глюкозе рассчитанная площадь под гликемической кривой в группах животных, получавших настой травы портулака огородного (<$E314,9~roman {ммоль "/" л~cdot~мин}>) и референтный препарат гликлазид (<$E376,0~roman {ммоль "/" л~cdot~мин}>), достоверно не отличалась от соответствующей площади в группе интактного контроля (<$E372,7~roman {ммоль "/" л~cdot~мин}>). Введение раствора адреналина гидрохлорида вызывало резкое и значительное повышения уровня глюкозы в группе диабетического контроля. У животных, получавших настой травы портулака огородного, через 90 минут после ведения адреналина уровень глюкозы повысился в 3,15 раза, а референс-группе - в 1,97 раза, что достоверно отличается от группы диабетического контроля. Полученные результаты свидетельствуют о том, что настой травы портулака огородного обладает способностью снижать формирование инсулинорезистентности и глюкозотолерантности в условиях экспериментального дексаметазонового сахарного диабета у крыс.
Попередній перегляд:   Завантажити - 352.245 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
3.

Кондратюк Н. В. 
Оптимізація базової рецептури желе плодово-ягідного на основі уронатного полісахариду та сухих концентратів соків [Електронний ресурс] / Н. В. Кондратюк, Т. М. Степанова, В. Г. Бурак, М. В. Малецький // Вісник Національного технічного університету "ХПІ". Серія : Інноваційні дослідження у наукових роботах студентів. - 2018. - № 18. - С. 45-52. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vcpiind_2018_18_9
Попередній перегляд:   Завантажити - 361.218 Kb    Зміст випуску     Цитування
4.

Одинцова В. М. 
Порівняльна характеристика настойок плодів деяких представників родини селерових [Електронний ресурс] / В. М. Одинцова, В. Г. Корнієвська, М. М. Малецький, Ю. І. Корнієвський // Актуальні питання фармацевтичної і медичної науки та практики. - 2021. - Т. 14, № 2. - С. 200-210. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apfimntp_2021_14_2_11
Родина Apiaceae нараховує 474 родів і 3992–4050 видів, які поширені на всій земній кулі. З усього різноманіття видів нашу увагу привернула сировина анісу звичайного Anisum vulgare Gaertrn., фенхелю звичайного Foeniculum vulgare Mill., що містить похідні фенілпропану, коріандру посівного Coriandrum sativum L., кропу городнього Anethum graveolens L., кмину звичайного Carum carvi L., яка багата на похідні монотерпеноїдів. Ці рослини широко застосовують у медичній практиці як протимікробні, спазмолітичні, відхаркувальні, гіпотензивні, сечогінні, жовчогінні, вітрогінні засоби. Такий спектр дії зумовлений наявністю в сировині рослин різних груп біологічно активних речовин. Мета роботи – за допомогою газової хроматографії визначити компонентний склад настойок плодів Anisum vulgare Gaertrn., Foeniculum vulgare Mill., Coriandrum sativum L. Anethum graveolens L. та Carum carvi L. Настойки виготовлені у співвідношенні (1:5) (екстрагент – 70 % етиловий спирт) з анісу, фенхелю, коріандру, кропу та кмину плодів, заготовлених на дослідному полі Запорізького державного медичного університету в серпні 2019 р. Якісне та кількісне визначення діючих сполук здійснили за допомогою газового хроматографа Agilent 7890B із мас-спектрометричним детектором 5977B. Для ідентифікації компонентів використовували бібліотеку мас-спектрів NIST14. За допомогою хромато-мас-спектрометрії з’ясували, що настойки з плодів Anisum vulgare Gaertrn., Foeniculum vulgare Mill., Coriandrum sativum L. Anethum graveolens L. та Carum carvi L. відрізняються за якісним і кількісним складом компонентів. Настойки з Anethum fructus містять 28 компонентів, з-поміж них переважають 8.028 RT (-)-Carvone – 52,63 %, 4.861 RT D-Limonene – 17,74 %; Coriandrum fructus містять 37 компонентів, найбільший вміст мають 11.016 RT Benzene, 1-(1,5-dimethyl-4-hexenyl)-4-methyl – 20,7 %, 19.372 RT 1-(4-Hydroxy-3-methoxyphenyl)dec-4-en-3-one – 8,57 %; Carum carvi L. містять 33 компоненти, переважають 7.988 RT Benzaldehyde, 4-(1-methylethyl) – 47,37 %, 19,311 RT невизначена сполука – 5,88 %; Anisum fructus – 22 компоненти, найбільший вміст мають 8.531 RT Estragole – 60,32 %, 4.852 RT D-Limonene – 5,15 %; Foeniculum fructus містять 52 компоненти, переважають 5.745 RT Fenchone – 15,39 %; 8.5 RT Anethole – 11,37 %. Результати дослідження методом газової хроматографії плодів представників родини Apiaceae cуттєво розширюють відомості про хімічний склад сировини, вказують на перспективність використання у фармацевтичній і медичній практиці. Під час аналізу результатів газової хроматографії з’ясували, що настойки з плодів родини Apiaceae відрізняються за якісним і кількісним складом компонентів. Настойки з Foeniculum fructus містять 52 компоненти, Coriandrum fructus – 37, Carum carvi L. – 33, Anethum fructus – 28, Anisum fructus – 22 компоненти. Експериментальні дані, які одержали під час дослідження, можна використати для створення нормативно документації на певний вид лікарської рослинної сировини.
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.476 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
5.

Корнієвський Ю. І. 
Природний аспірин деяких представників родин Rosaceae та Salicaceae [Електронний ресурс] / Ю. І. Корнієвський, О. І. Панасенко, В. Г. Корнієвська, Б. О. Варинський, М. М. Малецький // Актуальні питання фармацевтичної і медичної науки та практики. - 2022. - Т. 15, № 2. - С. 153-159. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apfimntp_2022_15_2_9
Верба біла Salix alba L., представник родини Salicaceae, характеризується наявністю фенольних сполук і їхніх глікозидів (саліцин, салікортин, салірепозид, піцеїн, тріандрин, сирингін, тремулацин), флавоноїдів (лютеолін, апігенін, кверцетин, кверцимеритрин, космосіїн, діосметин), дубильних речовин (катехін, антоціанідин, галотанін), органічних кислот, як-от аскорбінової. Препарати кори верби білої застосовують як жарознижувальний, протизапальний, потогінний, болетамівний, сечогінний і в'яжучий засіб. Для кореневищ із коренями гадючника звичайного - Filipendula vulgaris Moench., представника родини Rosaceae, характерна наявність фенологлікозиду гаултерину (під час його гідролізу утворюється саліциловий альдегід), дубильних речовин (до 33 %), флавоноїдів, аскорбінової кислоти, полісахаридів, крохмалю. Траву та квітки використовують як протизапальний, протиревматичний, судинозміцнювальний, шлунковий, противиразковий засіб. Мета роботи - за допомогою газорідинної хроматографії (ГРХ) та високоефективної рідинної хроматографії (ВЕРХ) визначити компонентний склад настойки із кори верби білої Salix alba L. (представник родини вербових Salicaceae) та за допомогою ГРХ визначити компонентний склад настойки коренів гадючника звичайного Filipendula vulgaris Moench. (родина розових Rosaceae). Сировину гадючника звичайного Filipendula vulgaris Moench. (підземні органи) та верби білої Salix alba L. (кора), заготовили в липні 2020 р. на дослідній ділянці ЗДМУ. Настойки готували за виробничою рецептурою (1:5) (екстрагент - етанол 70 %), досліджено за допомогою газового хроматографа Agilent 7890B з мас-спектрометричним детектором 5977B. Для ідентифікації компонентів використали бібліотеку мас-спектрів NIST 14. Для визначення вмісту фенольних сполук і похідних саліцилової кислоти використали настойку кори верби білої. Дослідження здійснено методом ВЕРХ. Висновки: за допомогою ГРХ у настойці кори верби білої Salix alba L. ідентифікували 39 компонентів, переважають 10, основний - Salicin (39,53 %). У настойці коренів гадючника звичайного Filipendula vulgaris Moench. визначили 34 компоненти, переважають 11, основний - Ethyl.alpha.-d-glucopyranoside (34,55 %). У настойці кори верби білої (Salix alba L.) методом ВЕРХ підтверджена наявність фенольних сполук (флавоноїди апігенін, кверцетин) і похідних саліцилової кислоти (глікозид саліцин).
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.378 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
6.

Пучкан Л. О. 
Розроблення та дослідження мазі з ефірною олією чебрецю для лікування шкіри голови та її волосяної частини [Електронний ресурс] / Л. О. Пучкан, О. О. Салій, Л. А. Фуклева, М. М. Малецький // Фармацевтичний журнал. - 2023. - Т. 78, № 2. - С. 31-40. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pharmazh_2023_78_2_6
Дерматологічні захворювання є найрозповсюдженішими у всьому світі. За даними ВООЗ, на грибкові захворювання шкіри хворіє від 20 - 30 % населення світу і на гнійничкові хвороби - 25 - 35 %. Гнійничкові хвороби (піодермії) є результатом попадання патогенних стафілококів і стрептококів, а грибкові захворювання (дерматомікози) - різних видів грибів. На сьогодні ці захворювання лікують різними видами лікарських засобів, але майже у всіх активним інгредієнтом є синтетичні сполуки (антибіотики, сульфаніламіди, похідні імідазолу та ін.). Лікарських засобів природного походження - обмаль. З метою збільшення кількості фітозасобів зовнішнього застосування (мазей), які мають лікарські рослинні активні компоненти, здійснено дослідження з використанням стандартизованої ефірної олії чебрецю звичайного. Мета дослідження - вивчення з використанням методу математичного планування експерименту впливу допоміжних речовин мазевої основі для розроблення оптимального складу дерматологічної мазі з ефірною олією чебрецю звичайного. Для розроблення оптимального складу мазі було використано допоміжні речовини для мазевих основ гідрофобного та емульсійного складу. Концентрація ефірної олії чебрецю становила 5 % у всіх зразках. Критерієм вибору оптимального складу обрано ступінь вивільнення тимолу в дослідженні in vitro за методом рівноважного діалізу. Як допоміжні речовини використовували речовини, дозволені у фармації, з відомими характеристиками, профілем безпеки, досвідом застосування. За допомогою множинного критерію Дункана створено ряд переваг: а7 >> а8 >> а9 >> а10 >> а6 >> а2 >> а5 >> а3 >> a1 >> а4. На підставі проведених досліджень обрано оптимальний склад мазі для лікування уражень шкіри голови та її волосяної частини. Досліджені органолептичні і технологічні властивості та показники якості (однорідність, колоїдна стабільність, термостабільність, мікробіологічна чистота) мазі з ефірною олією чебрецю під час тривалого зберігання за температури <$E+2~-~+8~symbol Р roman C> свідчать про стабільність розробленого складу мазі упродовж двох років спостереження. Створення нового місцевого засобу для лікування уражень шкіри голови та її волосяної частини надасть змогу розширити арсенал безпечних та ефективних засобів.
Попередній перегляд:   Завантажити - 850.83 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
 
Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів
Пам`ятка користувача

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського