Книжкові видання та компакт-диски Журнали та продовжувані видання Автореферати дисертацій Реферативна база даних Наукова періодика України Тематичний навігатор Авторитетний файл імен осіб
|
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Маслак Г$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 22
Представлено документи з 1 до 20
|
| |
1. |
Маслак Г. С. Ступінь сіальованості й галактозильованості глікопротеїнів плазми крові за умов алкілуючої поліхіміотерапії хворих на хронічний лімфолейкоз [Електронний ресурс] / Г. С. Маслак, О. В. Костюк, А. О. Кулініч, І. В. Машейко // Біологічні студії. - 2013. - т. 7, № 2. - С. 37-46. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bist_2013_7_2_5 Досліджено ступінь сіальованості й галактозильованості <$E alpha 1>-кислого глікопротеїну та фібронектину плазми крові у групі хворих на хронічний лімфолейкоз (ХЛ) до проведення алкілуючої терапії та на її різних етапах. Лікування хворих на ХЛ призначено згідно з поліхіміотерапевтичними схемами за програмою ЦОП (циклофосфамід, онковін, преднізолон). Використано метод лектин-ферментного аналізу зі сіалоспецифічними лектинами маакії амурської МАА-II, бузини чорної SNA та галактозоспецифічний лектин рицини звичайної RCA. Встановлено достовірне зниження як сіальованості, так і галактозильованості обох досліджуваних білків в разі ХЛ та показано динаміку змін цих показників у першу добу лікування та через два місяці. Проведення алкілуючої терапії у хворих на ХЛ впливає на ступінь галактозильованості й сіальованості обох глікопротеїнів. Виявлено появу галактози у складі N-гліканів <$E alpha 1>-кислого глікопротеїну та фібронектину після проведення поліхіміотерапії. Одержані дані можуть бути корисні для більш глибокого розуміння механізмів мобілізації захисних реакцій організму за даної тактики лікування.
| 2. |
Маслак Г. С. Вплив протипухлинних препаратів на вміст глікопротеїнів у плазмі крові у хворих на хронічний лімфоїдний лейкоз [Електронний ресурс] / Г. С. Маслак, Н. С. Паша, О. В. Костюк, О. З. Бразалук, П. Ю. Каплан // Одеський медичний журнал. - 2013. - № 5. - С. 51-54. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Omj_2013_5_12
| 3. |
Маслак Г. С. Порівняльний аналіз за поверхневими і внутрішньоклітинними α1-кислим глікопротеїном і фібронектином лімфоцитів крові хворих на гострі та хронічні мієлолейкози [Електронний ресурс] / Г. С. Маслак // Біологічні студії. - 2014. - т. 8, № 1. - С. 117-124. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bist_2014_8_1_12 Досліджено й порівняно експонування alpha1-кислого глікопротеїну й фібронектину на поверхні та всередині лімфоцитів у гематологічно здорових донорів і хворих на гострі та хронічні мієлолейкози. Локалізацію досліджуваних глікопротеїнів визначено за допомогою методу проточної цитометрії з використанням антитіл, кон'югованих із флуоресцентними мітками. Кількість лімфоцитів із alpha1-кислим глікопротеїном, експонованим на їх поверхні за умов гострого мієлолейкозу, була у 2,1 разу більша, ніж у хворих на хронічний мієлолейкоз. За гострого мієлолейкозу, порівняно із групою контролю та хворими на хронічний мієлолейкоз, значно зростає показник зв'язування антитіл з alpha1-кислим глікопротеїном як у цитозолі, так і на плазматичній мембрані лімфоцитів. У хворих на хронічний мієлолейкоз експонування фібронектину достовірно зростає на плазматичній мембрані лімфоцитів і знижується всередині цих клітин. Одержані результати надали змогу виявити відмінності у розподілі досліджуваних білків усередині та на плазматичній мембрані лімфоцитів у хворих на гострі та хронічні мієлолейкози, що, можливо, свідчить про порушення експресії цих білків, яка різниться залежно від типу мієлолейкозу.
| 4. |
Кулініч А. О. Експресія фібронектину-1 у лімфоцитах хворих на еритремію [Електронний ресурс] / А. О. Кулініч, Д. О. Мінченко, Г. С. Маслак, А. І. Шевцова, О. З. Бразалук, О. Г. Мінченко // Український біохімічний журнал. - 2010. - Т. 82, № 4. - С. 53-59. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/BioChem_2010_82_4_9 Проведено дослідження експресії мРНК фібронектину-1 в лімфоцитах хворих на еритремію та здорових донорів, визначено вміст фібронектину у плазмі крові та його гепаринзв'язуючу активність, а також рівень і внутрішньоклітинну локалізацію фібронектину в лімфоцитах. Показано, що в лімфоцитах крові хворих на еритремію спостерігається істотне підвищення рівня експресії мРНК фібронектину-1 у порівнянні із здоровими донорами. Встановлено також вірогідне зниження концентрації фібронектину та його гепаринзв'язуючої активності у плазмі крові та збільшення кількості лімфоцитів із поверхневою та внутрішньоклітинною локалізацією фібронектину-1 у хворих на еритремію у порівнянні з цими показниками у здорових донорів. Показано наявність позитивної кореляції між рівнем фібронектину плазми крові та його гепаринзв'язуючою активністю, а також негативної кореляції між рівнем фібронектину у плазмі крові та кількістю лімфоцитів, що експресують цей глікопротеїн на поверхні та всередині клітини. Результати роботи свідчать про порушення експресії фібронектину-1 у лімфоцитах хворих на еритремію, яка супроводжується зниженням вмісту фібронектину у плазмі крові.
| 5. |
Маслак Г. Зміна рівня LCA- та LABA-зв’язування α1-кислого глікопротеїну та фібронектину плазми за умов цитостатичної хіміотерапії хворих на хронічний лімфолейкоз [Електронний ресурс] / Г. Маслак // Вісник Львівського університету. Сер. : Біологічна. - 2014. - Вип. 65. - С. 61-70. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VLNU_biol_2014_65_7 Дослідження рівня LCA- та LABA-зв'язування фібронектину (ФН) та alpha1-кислого глікопротеїну (АГП) в плазмі хворих на хронічний лімфолейкоз (ХЛЛ) до та після лікування проведено за допомогою лектин-ферментного аналізу. Кількість LCA-зв'язаних глікоформ ФН була нижчою за контрольні значення у плазмі хворих на ХЛЛ і в першу добу після проведення лікування та значно зростала через два місяці після проведення терапії цитостатиками. Рівень LCA-звіязування АГП зростав у хворих на ХЛЛ та не змінювався протягом лікування, що свідчить про відсутність впливу терапії цитостатиками на alpha1,6-фукозильований глікотоп N-гліканів АГП. Рівень LAВА-зв'язування АГП і ФН плазми хворих на ХЛЛ були кореляційно зв'язані та достовірно знижувались після проведення лікування. Вони можуть бути використані для оцінки результатів терапії у пацієнтів із ХЛЛ.
| 6. |
Маслак Г. С. Експонування a1,2-фукоантигенiв на лiмфоцитах хворих на iстинну полiцитемiю та сублейкемiчний мiєлоз [Електронний ресурс] / Г. С. Маслак // Медична хімія. - 2014. - Т. 16, № 2. - С. 55-59. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Med_chim_2014_16_2_14
| 7. |
Маслак Г. С. Вплив протипухлинної терапiї антиметаболiтами на експонування N-глiканiв на мембранах лiмфоцитiв при лейкозах [Електронний ресурс] / Г. С. Маслак // Світ медицини та біології. - 2014. - № 3(45). - С. 72-76. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/S_med_2014_3(45)__20
| 8. |
Маслак Г. С. Експонування фібронектину та альфа-1-кислого глікопротеїну на поверхні лейкоцитів крові у хворих на гострий лейкоз [Електронний ресурс] / Г. С. Маслак, О. В. Костюк, Г. О. Кулініч, Н. С. Паша, О. З. Бразалук // Медична хімія. - 2011. - Т. 13, № 4. - С. 42-44. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Med_chim_2011_13_4_14
| 9. |
Маслак Г. С. Сіальованість глікопротеїнів і рівень експресії NTU1 нейрамінідази та сіалілтрансферази ST6GAL1 у лімфоцитах хворих на еритремію [Електронний ресурс] / Г. С. Маслак, О. В. Костюк, Д. О. Мінченко, О. З. Бразалук, А. І. Шевцова, О. Г. Мінченко // Фізіологічний журнал. - 2014. - Т. 60, № 5. - С. 14-22. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Fiziol_2014_60_5_4 Досліджено вміст сіалілгліканів на поверхні мембрани лімфоцитів та експресії генів нейрамінідази NEU1 і сіалілтрансферази ST6GAL1 у лімфоцитах хворих на еритремію, а також концентрацію сіалових кислот у плазмі крові, ступінь сіальованості <$Ealpha 1>-кислого глікопротеїну та фібронектину, тип зв'язування сіалових кислот з їх гліканами, який визначали за допомогою сіалоспецифічних пектинів MAA та SNA. Встановлено, що вміст вільних сіалових кислот у плазмі крові q активність нейрамінідази за еритремії зростали у порівнянні зі здоровими донорами на тлі зниження MAA-II-зв'язувальної активності досліджуваних глікопротеїнів. За допомогою методів протокової цитометрії та конфокальної мікроскопії з використанням сіалоспецифічних лектинів показано підвищення експонування <$Ealpha 2,6>- та <$Ealpha 2,3>-сіальованих глікокон'югатів на поверхні мембрани лімфоцитів у хворих на еритремію. У лімфоцитах за еритремії виявлено також підвищення рівня експресії мРНК NEU і та ST6GAL1. Одержані результати розкривають механізми порушень глікобіологічних процесів за еритремії та можуть сприяти розробці адекватних засобів лікування цього захворювання.
| 10. |
Маслак Г. С. Розподіл лейкоцитів периферичної кровi за ConA-позитивними глiкотопами у хворих на хронічні лейкози [Електронний ресурс] / Г. С. Маслак // Вісник Дніпропетровського університету. Серія : Біологія. Медицина. - 2015. - Вип. 6(2). - С. 141-145. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vdubm_2015_6(2)__12
| 11. |
Маслак Г. С. Вплив протипухлинної терапiї на експонування Тn-антигену на мембранах лейкоцитiв хворих на лейкози [Електронний ресурс] / Г. С. Маслак // Вісник Дніпропетровського університету. Серія : Біологія. Медицина. - 2014. - Вип. 5(2). - С. 99-103. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vdubm_2014_5(2)__6
| 12. |
Бразалук О. З. Організація навчального процесу викладання дисциплін "Медична хімія” та "Біоорганічна хімія” для іноземних студентів i курсу медичних та стоматологічного факультетів за умов кредитно-трансферної системи навчання [Електронний ресурс] / О. З. Бразалук, Г. С. Маслак, Л. Ф. Серебритська, Н. М. Черноусова // Медична освіта. - 2015. - № 3. - С. 103-106. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mosv_2015_3_28
| 13. |
Маслак Г. С. Самостійна робота студентів – основа високого професійного рівня фахівця (лікаря). досвід роботи кафедри біохімії і медичної хімії ДЗ "Дніпропетровська медична академія МОЗ України” [Електронний ресурс] / Г. С. Маслак, Г. В. Долгіх, Н. І. Цокур, К. В. Шевцова // Медична освіта. - 2017. - № 1. - С. 90-95. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mosv_2017_1_23
| 14. |
Маслак Г. С. Експресія циркадіальних генів у лімфоцитах крові за еритремії [Електронний ресурс] / Г. С. Маслак, О. Г. Мінченко // Біологічні системи. - 2015. - Т. 7, Вип. 2. - С. 149-155. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvchu_biol_2015_7_2_4
| 15. |
Шевцова К. В. Особливості викладання хімічних дисциплін іноземним студентам в медичному вищому навчальному закладі [Електронний ресурс] / К. В. Шевцова, Г. С. Маслак, Г. В. Долгіх, Н. І. Цокур, Г. П. Черненко // Вісник Львівського державного університету безпеки життєдіяльності. - 2017. - № 15. - С. 258-264. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vldubzh_2017_15_37
| 16. |
Торопін В. М. Антимікробні полімери з іммобілізованими активними групами для використання в медицині [Електронний ресурс] / В. М. Торопін, Б. В. Мурашевич, Г. М. Кременчуцький, Д. О. Степанський, Г. С. Маслак, К. С. Бурмістров // Вісник Вінницького національного медичного університету. - 2019. - Т. 23, № 4. - С. 659-666. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vvnmu_2019_23_4_19
| 17. |
Долгіх Г. В. Активність катепсинів В, L, Н у плазмі крові пацієнтів із хронічними дифузними захворюваннями печінки [Електронний ресурс] / Г. В. Долгіх, Г. С. Маслак, В. І. Діденко, І. А. Кленіна, О. Є. Абраімова // Медична та клінічна хімія. - 2020. - Т. 22, № 1. - С. 23-35. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Med_chim_2020_22_1_6
| 18. |
Маслак Г. С. Дослідження глікобіому поверхні лімфоцитів хворих на В-клітинний хронічний лімфолейкоз [Електронний ресурс] / Г. С. Маслак, Г. П. Черненко, С. В. Абрамов, І. Ю. Письменецька, I. В. Давиденко, Л. М. Лушня, М. Ф. Макарець // Український журнал медицини, біології та спорту. - 2021. - Т. 6, № 6. - С. 134-140. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ujmbs_2021_6_6_18
| 19. |
Маслак Г. С. Зміни гліканових детермінант мембран лімфоцитів периферійної крові хворих на B–клітинний хронічний лімфолейкоз за умов протипухлинної терапії [Електронний ресурс] / Г. С. Маслак, Г. П. Черненко, В. М. Байбаков, А. Д. Виселко, І. Ю. Письменецька, М. В. Копацька, О. С. Коновалова // Український журнал медицини, біології та спорту. - 2021. - Т. 6, № 6. - С. 141-147. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ujmbs_2021_6_6_19
| 20. |
Мінченко Д. О. Експресія генів PFKFB, HK2, NAMPT, TSPAN13 та HSPB8 у гліомі дітей [Електронний ресурс] / Д. О. Мінченко, Ю. Є. Новік, Г. С. Маслак, О. В. Тяжка, О. Г. Мінченко // Лікарська справа. - 2015. - № 7-8. - С. 43-48. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/LiSp_2015_7-8_9 Досліджено особливості експресії ряду ключових генів, що беруть участь у порушенні процесів проліферації та виживання клітин, у тканині гліом (glioblastoma multiforme) 5-ти дітей віком від 5-ти до 8-ми років та умовно нормальній тканині (контроль), прилеглій до пухлини і видаленій разом з пухлиною під час операції. З тканини гліоми та умовно нормальної тканини, що була контролем, виділяли РНК і методом кількісної полімеразної ланцюгової реакції визначали рівень експресії генів PFKFB1, PFKFB2, PFKFB3, PFKFB4, HK2, NAMPT, TSPAN13 та HSPB8. Встановлено, що рівень експресії генів PFKFB1, PFKFB2, PFKFB3, PFKFB4, HK2, NAMPT, TSPAN13 та HSPB8 збільшується у тканині гліоми дітей у порівнянні з умовно нормальною тканиною, але по-різному. Більш виражені зміни виявлено для генів PFKFB3, PFKFB4, HK2, NAMPT, TSPAN13 та HSPB8. Таким чином, виявлені у тканині гліоми дітей зміни в експресії генів PFKFB1, PFKFB2, PFKFB3, PFKFB4, HK2, NAMPT, TSPAN13 та HSPB8, які кодують синтез важливих поліфункціональних регуляторних протеїнів, можуть бути причетними до регуляції росту цих злоякісних пухлин, оскільки вони контролюють процеси проліферації та виживання клітин.
| | |
|
|