Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (2) | Реферативна база даних (7) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Матвісів М$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 10 Представлено документи з 1 до 10 |
|||
| 1. | 
Матейко Г. Б. Вірусні гепатити В і С як материнсько-плодові інфекції: дискусійні і невирішені питання проблеми [Електронний ресурс] / Г. Б. Матейко, М. В. Матвісів // Галицький лікарський вісник. - 2012. - Т. 19, число 4. - С. 5-8. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/glv_2012_19_4_3 | ||
| 2. | 
Матейко Г. Б. Ризик інфікування плода і новонародженого у вагітних жінок з HBV- і HCV-інфекцією [Електронний ресурс] / Г. Б. Матейко, М. В. Матвісів // Інфекційні хвороби. - 2017. - № 2. - С. 9-14. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/InfKhvor_2017_2_4 | ||
| 3. | 
Матвісів М. В. Вертикальна передача вірусів гепатиту В та С у вагітних жінок інфікованих ВІЛ [Електронний ресурс] / М. В. Матвісів // Гепатологія. - 2017. - № 4. - С. 21-28. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gepat_2017_4_5 Вивчено частоту та фактори вертикальної трансмісії вірусів гепатиту B (ВГB) і C (ВГC) від ВІЛ-інфікованої матері до дитини. Вроджений ГB діагностовано у 4,5 %, а ГC - у 9,1 % новонароджених дітей, не інфікованих ВІЛ. У однієї дитини (1,5 %) від матері з хронічним ГC на тлі ВІЛ-інфекції верифіковано ВІЛ-позитивний статус. | ||
| 4. |
Матейко Г. Б. HBV-інфекція і вагітність [Електронний ресурс] / Г. Б. Матейко, М. В. Матвісів // Галицький лікарський вісник. - 2017. - Т. 24, число 3. - С. 20-22. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/glv_2017_24_3_8 На сьогоднішній день проблема HBV-інфекції у вагітних жінок залишається актуальною і однією з найважливіших для медичної науки та охорони здоров'я, оскільки її можна розглядати як материнсько-плодову інфекцію. Мета роботи - вивчити перебіг HBV-інфекції у вагітних жінок залежно від тривалості захворювання, ступеня вірусемії та активності гепатиту з врахуванням термінів гестації. Проведено спостереження за перебігом вагітності у 142 жінок з HBV-інфекцією віком 18 - 35 років. Визначали серологічні маркери та вірусне навантаження (ВН) гепатиту B (ГB), а також вміст АЛТ, ACT, тимолову пробу, рівень білірубіну в сироватці крові в кожному триместрі вагітності. У вагітних жінок з HBV-інфекціею найчастіше діагностували носійство HBsAg, значно рідше реплікативні стадії (96 і 46 відповідно). Клінічна картина імуноактивної фази хронічної HBV-інфекції характеризувалася малосимптомністю без порушень пігментного обміну та проявів мезенхімально-запальної реакції. Переважав мінімальний ступінь цитолізу, який не залежав від ступеня вірусемії. У жінок з імунотолерантною фазою цитолізу впродовж вагітності не спостерігали. У вагітних з реплікативною стадією HBV-інфекцїї та низьким ступенем вірусемії BH зростало на 1 - 2 log у порівнянні з II і III триместрами, а в жінок з високою вірусеміею - на 2 - 3 log. У більшості жінок-носіїв HBsAg переважав середній ступінь вірусемії, а в решти - не визначався. Упродовж всієї вагітності імунотолерантна фаза хронічної HBV-інфекцїї перебігала латентно і не трансформувалася в імуноактивну фазу. Висновок: діагноз хронічної HBV-інфекції верифікували до вагітності в 2,8 %, а під час вагітності - 97,2 % жінок. У них переважає носійство HBsAg (67,6 %), а реплікативні форми реєструються в 32,4 % пацієнток. Особливістю реплікативних форм є субклінічний (65,3 %) і безсимптомний (34,7 %) перебіг з невисоким BH (B 10<^>5 | ||
| 5. |
Матейко Г. Б. Перебіг HBV-інфекції у вагітних жінок, інфікованих та неінфікованих ВІЛ [Електронний ресурс] / Г. Б. Матейко, М. В. Матвісів // Галицький лікарський вісник. - 2018. - Т. 25, число 4. - С. 15-20. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/glv_2018_25_4_6 Вивчення перебігу HBV-інфекції у вагітних жінок є актуальним, оскільки її можна розглядати як материнсько-плодову. Мета роботи - вивчити перебіг HBV-інфекції у вагітних жінок, нфікованих та неінфікованих ВІЛ, на основі аналізу клініко-лабораторних показників. HBV-інфекцію діагностували в 5,6 % жінок з негативним ВІЛ-статусом і в 9,4 % - з позитивним. Для верифікації діагнозу HBV-інфекції використовували дані анамнезу хвороби, клінічного огляду, лабораторні дослідження: загальноклінічні, біохімічні, ІФА, ПЛР, BH у кожному триместрі вагітності. У ВІЛ-негативних вагітних у 71,6 % діагностували носійство HBsAg, а у 28,4 % - реплікативні стадії. У ВІЛ-позитивних були тільки реплікативні стадії. Частота клінічних проявів ХГВ вища у ВІЛ-позитивних жінок - 33,33 % проти 10,00 % у ВІЛ-негативних (p << 0,05), за значно нижчої частоти цитолізу - 11,11 % проти 45,00 % (p << 0,001), який не наростав до пологів. Рівень BH HBV перед пологами наростав у 63,3 % вагітних без ВІЛ-інфекції, а в 36,7 % не змінювався. Тоді, як у 83,3 % ВІЛ-нфікованих він знижувався до порогового, а в 16,7 % не змінювався (p << 0,01). Упродовж вагітності імунотолерантна фаза ХГВ у жінок двох груп не трансформувалась в імуноактивну, а у ВІЛ-негативних вагітних - носійство HBsAg у реплікативну. Висновок: у ВІЛ-інфікованих вагітних частота реплікативних форм HBV-інфекції в 3,5 разу вища, ніж у вагітних без ВІЛ, а носійство HB-sAg - не визначається. ВІЛ-імуносупресія у них супроводжується переважанням імунотолерантної фази ХГВ (88,9 %) з субклінічним перебігом без порушення пігментного обміну та наростання цитолізу на тлі зниження BH HBV до порогового в 83,3 % (p << 0,01). Встановлено зворотній слабкий кореляційний зв'язок між рівнем CD4<^>+ | ||
| 6. |
Матвісів М. В. Перебіг і наслідки вагітності у ВІЛ-позитивних жінок з HCV-інфекцією [Електронний ресурс] / М. В. Матвісів // Інфекційні хвороби. - 2019. - № 1. - С. 26-34. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/InfKhvor_2019_1_6 | ||
| 7. | 
Матвісів М. В. Оцінка ризику внутрішньоутробного інфікування плода у вагітних жінок з хронічним гепатитом В [Електронний ресурс] / М. В. Матвісів // Український журнал перинатологія і педіатрія. - 2021. - № 3. - С. 12-16. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/perynatology_2021_3_4 Мета роботи - розробити спосіб прогнозування внутрішньоутробного інфікування плода у вагітних з хронічним гепатитом В (ХГВ), інфікованих і не інфікованих ВІЛ, власне спосіб, що забезпечує високу точність прогнозу, є простим і доступним у практичному застосуванні та досягається шляхом аналізу множинних факторів ризику передачі інфекції від матері до плода. Матеріали та методи. Проаналізовано перебіг і наслідки вагітності у 211 жінок з ХГВ, не інфікованих ВІЛ, та у 18 жінок з ХГВ, інфікованих ВІЛ. Оцінено показники реплікативної активності вірусу та активність запального процесу в печінці. Вивчено динаміку показників залежно від триместру вагітності, ступеня імуносупресії, обумовленої ВІЛ. Визначено частоту факторів ризику дослідженням типу "випадок-контроль", розраховано частоту виявлених факторів ризику у групах матерів, у яких відбулася передача вірусу гепатиту В (ВГВ) дитині, і в тих, у яких вона не відбулася. Ступінь впливу окремих факторів ризику визначено за величиною відносного ризику (RR), встановлено їх 95 % довірчий інтервал (95 % СI), достовірність результатів (р) за t-критерієм Стьюдента. Вірогідними прийнято відмінності при p << 0,05. Установлено, що факторами ризику внутрішньоутробного інфікування плода є: материнські - вірусне навантаження ВГВ << 10<^>5 | ||
| 8. | 
Матейко Г. Б. Клінічний випадок тяжкого перебігу коронавірусної інфекції (COVID-19) у дитини [Електронний ресурс] / Г. Б. Матейко, М. В. Матвісів, І. І. Пилюк, Т. В. Нестерова, У. А. Глушко // Медичні перспективи. - 2023. - Т. 28, № 1. - С. 202-207. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mp_2023_28_1_29 Описано клінічний випадок тяжкого перебігу коронавірусної інфекції (COVID-19) у підлітка. Пацієнтка 15 років надійшла до хірургічного відділення з підозрою на гострий апендицит. Результати ультразвукового дослідження органів черевної порожнини стали підставою для проведення діагностичної лапароскопії, яка дозволила виключити наявність гострої хірургічної патології. Наростаючі симптоми інтоксикації та наявність даних епіданамнезу - за 3 - 4 тижні до захворювання був контакт із хворими, які мали катаральні явища, стали приводом для обстеження на SARS-CoV-2. На підставі позитивного тесту методом полімеразної ланцюгової реакції на SARS-CoV-2 та пневмонії, за даними рентгенологічного обстеження, хвора була переведена до інфекційної лікарні. При подальшому обстеженні виявлений полісерозит (асцит, плеврит), гостре ураження сечовидільної системи (високий рівень сечовини, креатиніну, олігурія), цитолітичний синдром (підвищення аспартатамінорансферази в 1,7 рази), високий рівень С-реактивного протеїну та підвищення рівня прокальцитоніну, що відповідає локальній інфекції. Стан пацієнтки значно покращився після введення першої дози внутрішньовенного імуноглобуліну. Сукупність симптомів поліорганного ураження в цьому клінічному випадку дає підстави для проведення диференціальної діагностики між коронавірусною хворобою та мультисистемним запальним синдромом у дітей на фоні коронавірусної інфекції COVID-19. З огляду на діагностичні критерії мультисистемного запального синдрому в дітей, які представлені Всесвітньою організацією охорони здоров'я, Американським центром контролю та профілактики інфекційних захворювань, Британським медичним журналом, Американською академією педіатрії, цей клінічний випадок можна розглядати як мультисистемний запальний синдром. | ||
| 9. | 
Матейко Г. Б. Використання кейс-методу при викладанні дисципліни "Дитячі інфекційні хвороби" [Електронний ресурс] / Г. Б. Матейко, М. В Матвісів, І. І. Пилюк, Н. Б. Горбаль // Art of medicine. - 2023. - № 3. - С. 169-173. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/artmed_2023_3_28 | ||
| 10. | 
Матейко Г. Б. Діагностика та лікування скарлатини: обізнаність українських лікарів [Електронний ресурс] / Г. Б. Матейко, Н. Б. Горбаль, М. В. Матвісів, Т. В. Нестерова, І. І. Пилюк, Л. В. Антонюк, У. А. Глушко // Сучасна педіатрія. Україна. - 2024. - № 2. - С. 98-107. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2024_2_16 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |