Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (1) | Реферативна база даних (2) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Мєх В$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 1 |
|||
| 1. | 
Серняк Ю. П. Результати лікування травм сечоводу під час гінекологічних операцій [Електронний ресурс] / Ю. П. Серняк, Ю. В. Рощин, Є. М. Слободянюк, О. С. Фуксзон, С. В. Ткаченко, В. А. Мєх // Здоровье женщины. - 2017. - № 2. - С. 83-87. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2017_2_18 Травма сечоводів (ТС) є одним з найбільш частих ускладнень гінекологічних операцій, і її діагностують, за даними літератури, у 0,5 - 30 % випадків. Існує велике різноманіття методів хірургічного лікування пошкоджень сечоводу, у тому числі із використанням сучасних малоінвазивних технологій. Проте істинні межі ураження сечоводу часто відрізняються від візуальних, що може стати причиною невдачі хірургічної корекції. Застосування електроуретерографії надає змогу об'єктивно визначити межі ураження сечоводу і відповідно рівень його резекції. У той самий час оцінки застосування електроуретерографії під час вибору методу корекції ТС в літературі немає. Мета дослідження - поліпшення результатів лікування ТС під час акушерсько-гінекологічних операцій шляхом удосконалення методів хірургічної корекції. Дослідження проведено на підставі результатів клінічних спостережень 61 пацієнтки, яким виконано хірургічну корекцію ТС. Основна група хворих представлена 23 (38,3 +- 12,3 %) пацієнтками, у яких корекцію травм виконували шляхом лапаросконічного та класичного відкритого доступу із застосуванням електроуретерографії. У першій контрольній групі оперативне лікуванню проведено у 21 (35 +- 2,1 %) хворої, яким виконували аналогічні операції, але без застосування електроуретерографії. У другій контрольній групі у 16 (26,7 +- 11,2 %) пацієнток виконано уретероскопію з установленням JJ-стенту, а обов'язковою умовою була відсутність дефекту стінки сечоводу. Результати лікування оцінювали з урахуванням суб'єктивних та об'єктивних критеріїв за трибальною системою - як добрі, задовільні і незадовільні. З 23 пацієнток, яким виконували операцію із застосуванням електроуретерографії, у 20 (87 +- 13,7 %) хворих результати оцінювали як добрі. У З (13 +- 13,8 %) пацієнток результати лікування задовільні. Незадовільних результатів у даній групі хворих не спостерігалося. 3 21 пацієнтки, яким виконували операції шляхом лапароскопічного та відкритого доступу без застосування електроуретерографії, у 8 (38,1 +- 20,7 %) хворих результати відповідали добрим. У 9 (42,9 +- 21,1 %) хворих результати оцінювали як задовільні, а у 4 (19 +- 16,8 %) пацієнток - як незадовільні. З 16 пацієнток, яким виконували уретероскопію зі стентуванням сечоводу, в 11 (68,8 +- 22,7 %) хворих результати оцінювали як добрі. У 5 (31,2%і22,7) хворих результати відповідають задовільним. Незадовільних результатів не спостерігалося, що повіязано з первісним легким ступенем пошкодження сечоводу у даної групи пацієнток (Grade і, відповідно до класифікації Organ Injury Scaling System). Застосування електроуретерографії під час реконструктивно-відновлювальних операцій надало змогу зменшити число незадовільних результатів на 19 % порівняно з аналогічними операціями без застосування даного методу. Це пояснюється тим, що електроуретерографія надає змогу об'єктивно визначити межі пошкодження сечоводу і відповідний рівень його резекції, а також найбільш оптимальний вид хірургічного лікування травми. У свою чергу, корекція ТС за допомогою уретероскопії і стентування має високу ефективність за умови, що застосовується у хворих з легким ступенем травми (Grade I, відповідно до Organ Injury Scaling System). | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |