Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (2) | Реферативна база даних (8) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Міхановський Д$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 8 Представлено документи з 1 до 8 |
|||
| 1. | 
Вирва О. Є. Біомеханічне дослідження напружено-деформованих станів системи "ендопротез – плечова кістка" за умов резекції пухлин [Електронний ресурс] / О. Є. Вирва, Д. О. Міхановський, М. Ю. Карпінський // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2015. - № 3. - С. 14-20. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/OpTlP_2015_3_4 Цель работы - сравнить напряженно-деформированное состояние системы "эндопротез - плечевая кость" при нагрузке на растяжение, сгибание и кручение в случае резекции в верхней, средней и нижней третях диафиза плечевой кости. Создана математическая модель, которая имитировала случаи дефектов верхней трети, половины, а также 2/3 проксимального отдела плечевой кости, образовавшихся после резекции опухолей и замещенных эндопротезом. Исследованы 2 типа эндопротезов: первый фиксировался исключительно за счет интрамедуллярной ножки, второй имел комбинированную систему крепления - фиксировался не только с помощью интрамедуллярной ножки, но и экстракортикальными пластинами, крепившимися к телу эндопротеза и прочно охватывающими дистальный отдел плечевой кости. Модели испытывали тремя видами нагрузок - на растяжение, сгибание и кручение. Изучив первый тип эндопротеза, установили, что при растягивающей нагрузке максимальные напряжения возникают в дистальной части кости на уровне конца интрамедуллярной ножки, а наиболее благоприятной ситуацией является резекция плечевой кости на уровне верхней трети. Исследование на сгибание продемонстрировало, что максимальная нагрузка концентрируется в средней части модели и не зависит от уровня резекции плечевой кости. Наиболее неблагоприятным вариантом оказалась резекция верхней половины плечевой кости из-за критической зоны максимальных напряжений, возникающей в основании ножки эндопротеза на месте перехода тела имплантата в кость. В результате исследования второго типа эндопротеза выявлено, что при всех видах нагрузки дополнительные экстракортикальные пластины дают возможность снизить уровень напряжений в костной ткани, а также нагрузку на критическую зону. Данная комбинированная система фиксации эндопротеза позволит значительно снизить количество осложнений, связанных с имплантатом и костью в раннем и позднем послеоперационном периоде. | ||
| 2. |
Вирва О. Є. Експериментальне обґрунтування комбінованої фіксації пухлинного ендопротеза для заміщення діафізарних дефектів довгих кісток у щурів [Електронний ресурс] / О. Є. Вирва, Д. О. Міхановський, Я. О. Головіна, О. А. Нікольченко, М. Ю. Карпінський // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2015. - № 4. - С. 49-54. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/OpTlP_2015_4_10 | ||
| 3. |
Вирва О. Є. Комбінована фіксація модульного пухлинного ендопротеза проксимального відділу плечової кістки (експериментально-клінічне дослідження) [Електронний ресурс] / О. Є. Вирва, Д. О. Міхановський, М. Ю. Карпінський, О. А. Нікольченко // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2017. - № 3. - С. 99-104. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/OpTlP_2017_3_15 Цель работы - обоснование, разработка и внедрение в практику более надежной комбинированной системы фиксации эндопротезов для замещения пострезекционных дефектов проксимального отдела плечевой кости (ПОПК), уменьшение количества осложнений со стороны эндопротеза и улучшение результатов опухолевого эндопротезирования. Разработаны конечно-элементные модели системы "эндопротез - плечевая кость" с разными методами фиксации (комбинированной и только интрамедуллярной), исследованы на растяжение, сгибание и скручивание. В эксперименте на 20 белых крысах моделировали ситуацию после резекции опухоли диафиза длинной кости и замещения дефекта комбинированной системой фиксации, в контрольной - с интрамедуллярной. Прооперировано 12 пациентов с опухолевым поражением ПОПК: у 3 установлен эндопротез с интрамедуллярной фиксацией, у 9 - с комбинированной. Срок наблюдения - до 7 лет. На математических моделях определено, что использование дополнительной системы фиксации позволяет значительно снизить нагрузку на "критическую зону" благодаря ее перераспределению на экстракортикальные пластины. В эксперименте in vivo доказана стабильность фиксации и значительное снижение количества осложнений при использовании комбинированной фиксации. На основе полученных теоретических и экспериментальных данных разработан и внедрен в практику эндопротез ПОПК с комбинированной системой фиксации. У пациентов, прооперированных с использованием предложенной системы фиксации, осложнений, связанных с эндопротезом, не выявлено. Выводы: использование разработанного эндопротеза с экстракортикальной фиксацией для замещения пострезекционных дефектов ПОПК дает возможность снизить риск осложнений, связанных с имплантатом. | ||
| 4. | 
Вирва О. Є. Хірургічне лікування хворих на пухлини проксимального відділу плечової кістки (огляд літератури) [Електронний ресурс] / О. Є. Вирва, Д. О. Міхановський // Травма. - 2017. - Т. 18, № 6. - С. 28-35. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Travma_2017_18_6_4 Пухлини проксимального відділу плечової кістки (ПВПК) - найчастіша локалізація ураження серед кісток верхньої кінцівки і третя після сегментів, що утворюють колінний суглоб і проксимальний відділ стегнової кістки. Остеосаркома, хондросаркома, злоякісна фіброзна гістіоцитома і метастатичні пухлини найчастіше вражають дану ділянку і потребують хірургічного втручання. На сьогодні розроблена низка способів лікування пухлин ПВПК, серед яких екзартикуляція, плечолопаткова ампутація, крайова та пристінкова резекція, широка резекція ПВПК. З огляду на те, що верхня кінцівка є органом праці та її втрата веде до стійкої інвалідизації пацієнта і тяжких психоемоційних проблем, основним способом хірургічного лікування пухлин є широка резекція ПВПК із заміщенням після резекційного дефекту імплантатом для максимально можливого відновлення функції плечового суглоба. Наведені основні класифікації пухлин і ступенів їх поширення, з огляду на які будується план лікування, а також методи діагностики і лікування пухлин ПВПК, які, крім інших, включають широку резекцію ураженого сегмента. У наш час заміщення післярезекційних дефектів виконується переважно кістковими трансплантатами або за допомогою ендопротезів. Кісткові трансплантати дозволяють заміщати значні за розміром дефекти, однак для широкого використання даної методики потрібна наявність великих кісткових банків з метою підбору імплантата для анатомічного заміщення дефекту. Так само існує ряд ускладнень, притаманних даному виду лікування, найпоширеніший з яких - лізис трансплантата, що виникає в 75 % випадках, особливо при проведенні поліхіміотерапії в післяопераційному періоді. Ендопротезування допомагає уникнути більшості ускладнень, властивих кістковій пластиці, дозволяє анатомічно заміщувати післярезекційні дефекти будь-якого розміру, проводити реабілітаційно-відновлювальне лікування в ранньому післяопераційному періоді та максимально відновлювати функцію ураженого сегмента. | ||
| 5. |
Вирва О. Є. Аналіз ускладнень модульного ендопротезування проксимального відділу великогомілкової кістки [Електронний ресурс] / О. Є. Вирва, І. О. Скорик, І. В. Шевченко, Р. В. Малик, Я. О. Головіна, Д. О. Міхановський // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2019. - № 2. - С. 67-73. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/OpTlP_2019_2_11 Реконструкция проксимального отдела большеберцовой кости (ПОББК) с помощью модульного эндопротезирования - сложное хирургическое вмешательство, сопровождающееся значительным количеством осложнений (40 - 70 %) в течение 5 - 15 лет. Цель работы - проанализировать первичные осложнения модульного эндопротезирования ПОББК. Оценены результаты хирургических вмешательств, выполненных 47 пациентам с опухолевыми поражениями ПОББК (20 мужчин (42,6 %) и 27 женщин (57,4 %), возраст от 12 до 74 лет). Больных разделили на две группы: I (35 человек) - первичное модульное эндопротезирование после удаления опухоли, II (12) - ревизионное. В сроки от 3 недель до 13 лет после установления модульного эндопротеза в связи с осложнениями у 18 (38,2 %) пациентов выполнены ревизионные операции. Установленный эндопротез удален в 12 случаях (25,5 %): в I группе - 9 (25,7 %), во II - 3 (25 %). Из-за рецидива опухоли проведено 2 (4,26 %) миофасциопластические ампутации. Осложнения, связанные с недостаточностью мягких тканей (I тип) отмечены у 3 (6,3 %) человек: в I группе - 1 (7,6 % от всех осложнений в группе), во II - 2 (40 %). Асептическая нестабильность эндопротеза (II тип) выявлена в одном случае I группы (7,6 % от всех осложнений группы) через 6 лет после первичного эндопротезирования. Перипротезная инфекция (IV тип) развилась в сроки от 12 дней до 4 лет у 12 пациентов (70 % от всех осложнений): в I группе - 9 (52,9 %), во II - 3 (17,6 %). Местный рецидив опухолевого поражения (V тип) выявлен у 2 (11,7 % от всех осложнений) человек I группы через 6 мес. и 3 года после операции. Выводы: у пациентов со злокачественными опухолями ПОББК методика замещения пострезекционных дефектов модульными эндопротезами оправдана, поскольку дает возможность получить 61,8 % положительных результатов. | ||
| 6. |
Вирва О. Є. Передопераційна терапія деносумабом у хворих на гігантоклітинну пухлину кісток [Електронний ресурс] / О. Є. Вирва, Д. О. Міхановський, М. З. Біцадзе, О. О. Головіна, З. М. Данищук, О. О. Бабич // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2021. - № 4. - С. 33-41. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/OpTlP_2021_4_7 Гігантоклітинна пухлина кістки (ГКПК) - доброякісна остеолітична пухлина з агресивним перебігом, вражає метафізарні й епіфізарні ділянки кісток. ГКПК є RANKL-позитивною пухлиною. Тому RANKL - перспективна мішень для цілеспрямованого впливу на процеси кісткової резорбції. Мета роботи - проаналізувати світовий і власний досвід використання деносумабу в лікуванні хворих на гігантоклітинну пухлину кісток. Проведено пошук публікацій в електронних системах Google Scholar, PubMed, ScienceDirect, архівах спеціалізованих журналів і дисертаційних робіт. Крім того, відібрано 57 пацієнтів із гістологічно веріфікованою ГКПК без ознак малігнізації. Висновки: результати вивчення ефекту неоад'ювантної терапії деносумабом неоднозначні. За умов його використання з наступним виконанням кюретажу збільшується частка локальних рецидивів пухлини. За значних розмірів вогнищ ГКПК перед широкою резекцією зі заміщенням ендопротезом введення деносумабу сприяє формуванню кісткового каркаса навколо пухлини та її ущільненню, що дозволяє абластично видалити її та знизити ризик виникнення локальних рецидивів. | ||
| 7. |
Вирва О. Є. Лікування вибухових ран кінцівок з використанням негативного тиску [Електронний ресурс] / О. Є. Вирва, Д. О. Міхановський, І. Г. Бець, М. З. Біцадзе, І. В. Шевченко, М. Д. Рикун, М. А. Скіданов // Ортопедія, травматологія та протезування. - 2022. - № 3-4. - С. 5-12. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/OpTlP_2022_3-4_3 Вибухове поранення (ВП) - це бойове багатофакторне ураження внаслідок імпульсної дії комплексу травмувальних чинників вибуху мінного боєприпасу, характеризується взаємопов'язаним і чимраз тяжчим впливом, масивними глибокими ушкодженнями тканин і розвитком загального контузійно-комоційного синдрому. За важких ВП із великими дефектами шкіри та м'яких тканин, доцільно використовувати лікування ран негативним тиском (ЛРНТ). Мета роботи - проаналізувати ефективність використання системи ЛРНТ у пацієнтів із вибуховими пораненнями. Проведено пошук публікацій в електронних системах Google Scholar, PubMed, ScienceDirect, архівах спеціалізованих журналів. Проаналізовано результати лікування з використанням ЛРНТ 134 пацієнтів: 130 (97 %) чоловіків і 4 (3 %) жінки, середній вік 36,6 року (22 - 64). За видами поранень пацієнти розподілилися так: вибухова травма - 128 (95,5 %), кульові - 6 (4,5 %). Висновки: лікування вибухових поранень зі застосуванням вакуумних пов'язок і пристроїв для створення негативного тиску є ефективним підходом, який сприяє зменшенню інфекційних ускладнень, росту грануляційної тканини, полегшує подальшу шкірну пластику дефекту, прискорює час одужання пораненого та його реабілітацію. | ||
| 8. |
Тяжелов О. А. Вплив зміни довжини компонентів м'язово-сухожильного елемента м'язів колінного суглоба на його ізометричну силу та крутний момент [Електронний ресурс] / О. А. Тяжелов, О. Д. Карпінська, М. З. Біцадзе, Д. О. Міхановський // Травма. - 2023. - Т. 24, № 3. - С. 54-63. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Travma_2023_24_3_9 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |