Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (4) | Реферативна база даних (17) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Міхєєва Т$<.>) | ||||
|
Загальна кількість знайдених документів : 28 Представлено документи з 1 до 20 |
||||
| ||||
| 1. | 
Нечитайло Д. Ю. Щодо методологічних принципів скринінгу школярів на артеріальну гіпертензію [Електронний ресурс] / Д. Ю. Нечитайло, Т. M. Міхєєва // Клінічна та експериментальна патологія. - 2013. - Т. 12, № 4. - С. 92-94. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kep_2013_12_4_24 | |||
| 2. |
Нечитайло Д. Ю. Методологічні особливості скринінгового дослідження функціонального стану серцево-судинної системи в школярів [Електронний ресурс] / Д. Ю. Нечитайло, Т. M. Міхєєва, О. Г. Буряк // Клінічна та експериментальна патологія. - 2013. - Т. 12, № 3. - С. 123-126. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kep_2013_12_3_34 | |||
| 3. | 
Міхєєва Т. М. Оцінка стану капілярів нігтьового ложа у школярів із хронічною гастродуоденальною патологією [Електронний ресурс] / Т. М. Міхєєва // Буковинський медичний вісник. - 2015. - Т. 19, № 2. - С. 138-141. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bumv_2015_19_2_36 Обстежено 60 дітей із хронічною гастродуоденальною патологією, яких було розподілено на 2 групи: першу групу (30 дітей із хронічними гастродуоденітами) і другу групу (30 дітей з функціональними ураженнями жовчовивідних шляхів та кишечнику). У дітей із хронічними гастродуоденітами частіше виявляються симптоми порушення мікроциркуляції у вигляді патологічної звивистості капілярів, наявності феномену "сладжування" локальної спазмованості капілярів та уповільнення кровотоку, зміни форми капілярів, як наслідок вегетативної дизрегуляції. | |||
| 4. |
Міхєєва Т. М. Стан мікроциркуляції капілярів нігтьового ложа у дітей та підлітків із гастродуоденальною патологією [Електронний ресурс] / Т. М. Міхєєва // Клінічна та експериментальна патологія. - 2016. - Т. 15, № 2(1). - С. 116-120. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kep_2016_15_2(1)__27 | |||
| 5. |
Міхєєва Т. М. Особливості серцево-судинної системи у школярів із хронічною гастродуоденальною патологією [Електронний ресурс] / Т. М. Міхєєва, Ю. М. Нечитайло // Буковинський медичний вісник. - 2016. - Т. 20, № 2. - С. 96-100. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bumv_2016_20_2_26 Обстежено 90 дітей шкільного віку з функціональними та хронічними захворюваннями органів шлунково-кишкового тракту. Проведено клініко-інструментальне обстеження з оцінкою функціонального стану серцево-судинної системи (артеріальний тиск, електрокардіографія (ЕКГ), проба Руф'є). У дітей із хронічними гастродуоденітами частіше виявляли відхилення з боку серцево-судинної системи у вигляді змін рівня артеріального тиску, порушень серцевого ритму, подовження часу відновлення серця та судин після фізичних навантажень, що можна пов'язати з вегетативною дисфункцією. | |||
| 6. | 
Міхєєва Т. Вираження зооморфізмів засобами української мови в текстах Нового Заповіту та Книги Псалмів [Електронний ресурс] / Т. Міхєєва // Науковий вісник Чернівецького університету. Романо-слов'янський дискурс. - 2016. - Вип. 772. - С. 132-137. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvchu_rsd_2016_772_28 | |||
| 7. | 
Міхєєва Т. М. Особливості мікроциркуляції у школярів із хронічною гастродуоденальною патологією, що поєднана з артеріальною гіпертензією [Електронний ресурс] / Т. М. Міхєєва, Д. Ю. Нечитайло // Запорожский медицинский журнал. - 2017. - Т. 19, № 4. - С. 400-403. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zmzh_2017_19_4_5 Патология органов пищеварения и сердечно-сосудистой системы у детей за последние годы занимает одно из ведущих мест среди соматических заболеваний в Украине. Особое значение в развитии этих поражений принадлежит расстройствам микроциркуляции. Цель работы - оценить состояние микроциркуляции капилляров ногтевого ложа у школьников с хроническими гастродуоденитами (ХГД) и сочетанной с ними артериальной гипертензией (АГ). Материалы и методы. Обследовано 80 детей школьного возраста - жителей г. Черновцы и Черновицкой области. Среди них - 40 детей с различными формами ХГД, которые составляли основную группу, и 40 клинически здоровых детей (контрольная группа). У 10 школьников наблюдалось сочетание ХГД и АГ. Верификация диагноза ХГД осуществлялась в соответствии с приказом МЗ Украины № 53 от 29.01.2013 г. "О внедрении протоколов лечения детей по специальности "Детская гастроэнтерология"". Измерение АД осуществляли автоматическими и механическими тонометрами трижды, с интервалом в 3 минуты между каждым измерением. Всем обследованным детям проведена биомикроскопия капилляров ногтевого ложа. Оценены количественные и качественные показатели: периваскулярные изменения, сосудистые изменения (в венулах, артериолах и капиллярах), внутрисосудистые изменения (в венулах, артериолах и капиллярах). Результаты. У 10 школьников из основной группы обнаружена сопутствующая АГ. Уровень среднего систолического артериального давления у них составлял 143,3 мм рт. ст., а среднее диастолическое артериальное давление - 94,0 мм рт. ст. У детей с ХГД и АГ достоверно чаще выявлялись такие симптомы нарушения микроциркуляции: изменение формы и диаметра капилляров, локальная спазмированность, повышенная извитость, замедление кровотока и наличие феномена "сладжирования" в микрососудах. Выводы: вышеуказанные изменения у детей основной группы можно объяснить следствием вегетативной дисрегуляции, которая, в свою очередь, сопровождается нарушением гемодинамики на всех уровнях, в том числе и на капиллярном. | |||
| 8. |
Міхєєва Т. М. Особливості капіляроскопічних показників нігтьового ложа та стану слизової оболонки шлунка і дванадцятипалої кишки у дітей із хронічною гастродуоденальною патологією [Електронний ресурс] / Т. М. Міхєєва, Д. Ю. Нечитайло // Клінічна та експериментальна патологія. - 2018. - Т. 17, № 2. - С. 45-49 . - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kep_2018_17_2_11 | |||
| 9. |
Міхєєва Т. М. Особливості показників рівня артеріального тиску у дітей шкільного віку з хронічною гастродуоденальною патологією [Електронний ресурс] / Т. М. Міхєєва, Д. Ю. Нечитайло // Клінічна та експериментальна патологія. - 2014. - Т. 13, № 1. - С. 84-88. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kep_2014_13_1_23 | |||
| 10. |
Міхєєва Т. М. Особливості вегетативного стану та рівня артеріального тиску в дітей із хронічною гастродуоденальною патологією [Електронний ресурс] / Т. М. Міхєєва, Д. Ю. Нечитайло, В. В. Понюк, Т. П. Фоміна // Запорожский медицинский журнал. - 2018. - Т. 20, № 5. - С. 651-654. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zmzh_2018_20_5_11 Вегетативная дисфункция, которая возникла в детском возрасте, становится неблагоприятным фоном и предвестником многих заболеваний. В связи с ростом частоты вегетативной дисфункции у детей за последние годы возникает необходимость изучать эту проблему. Цель работы - изучить состояние вегетативной нервной системы и уровня артериального давления (АД) у детей с хронической гастродуоденальной патологией. Обследованы 80 детей школьного возраста, жителей Черновицкой области и г. Черновцы. Основную группу составили 40 человек, которые находились на стационарном лечении в гастроэнтерологическом отделении городской детской клинической больницы по поводу хронической гастродуоденальной патологии и повышенного уровня АД. Контрольную группу (КГ) составили 40 клинически здоровых школьников. Во время анкетирования детей при помощи опросника Вейна оценили состояние вегетативной нервной системы. Для определения характера вегетативной дисфункции с преобладанием симпатического или парасимпатического отделов использовали вегетативный индекс Кердо. При оценке уровня АД по перцентильным таблицам у школьников основной группы (ОГ) высокое нормальное АД установлено у 11 детей (27,5 %). У детей КГ высокое нормальное АД не диагностировано. При оценке состояния вегетативной нервной системы с помощью опросника Вейна у 32 детей (80 %) из ОГ отмечены проявления вегетативной дисфункции, в отличие от детей КГ - 4 (10 %), р << 0,05. При оценке индекса Кердо у детей из ОГ достоверно чаще наблюдали преобладание симпатического тонуса вегетативной системы 76,6 % против 4,6 % в КГ, достоверно реже обнаруживали эутонию - 8,4 % против 81,0 % в КГ, р << 0,05. Выводы: при оценке состояния вегетативной нервной системы у детей ОГ вегетативная дисфункция и повышение уровня АД обнаружены достоверно чаще, чем в КГ, что может быть одним из проявлений основного заболевания. | |||
| 11. | 
Міхєєва Т. І. Зооморфім у термінологічній системі української мови [Електронний ресурс] / Т. І. Міхєєва // Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія : Філологія. - 2017. - Вип. 27(1). - С. 19-21. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvmgu_filol_2017_27(1)__7 | |||
| 12. | 
Міхєєва Т. І. Зооморфізми у складі заперечних конструкцій [Електронний ресурс] / Т. І. Міхєєва // Молодий вчений. - 2018. - № 9(1). - С. 116-119. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/molv_2018_9(1)__29 | |||
| 13. |
Нечитайло Ю. М. Особливості показників артеріального тиску в дітей шкільного віку з хронічною гастродуоденальною патологією [Електронний ресурс] / Ю. М. Нечитайло, Д. Ю. Нечитайло, Т. М. Міхєєва // Клінічна та експериментальна патологія. - 2019. - Т. 18, № 1. - С. 84-88. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kep_2019_18_1_16 | |||
| 14. | 
Міхєєва Т. М. Взаємозв’язок між станом кислотоутворюючої функції шлунка та інвазією H. pylori при гастродуоденітах у дітей [Електронний ресурс] / Т. М. Міхєєва, Д. Ю. Нечитайло // Здоров'я дитини. - 2019. - Т. 14, № дод.1. - С. 53-57. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zd_2019_14_dod | |||
| 15. |
Нечитайло Ю. М. Особливості системного кровообігу у дітей із дієтозалежними захворюваннями [Електронний ресурс] / Ю. М. Нечитайло, Т. М. Міхєєва, О. Я. Підмурняк, Н. І. Ковтюк // Здоров'я дитини. - 2019. - Т. 14, № дод.1. - С. 109-113. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zd_2019_14_dod Основну групу дієтозалежних захворювань становлять гастроентерологічна патологія, ожиріння, метаболічний синдром та цукровий діабет. Одним із провідних механізмів у перебігу цих видів патології є дисбаланс вегетативної сфери, що супроводжується порушеннями системного кровообігу, включаючи регуляцію артеріального тиску. Мета роботи - аналіз особливостей харчування та оцінка стану артеріального тиску в дітей із дієтозалежними захворюваннями. Обстежено 142 дитини шкільного віку, які перебували на стаціонарному лікуванні з приводу: хронічного гастродуоденіту (перша група - 90 дітей); ендокринної патології - гіпоталамічний синдром з ожирінням (друга група - 21 дитина); цукрового діабету (третя група - 31 дитина). Особливості режиму та якість харчування вивчалися за спеціально розробленою анкетою. Стан системного кровообігу визначали за допомогою офісного вимірювання артеріального тиску та добового моніторингу артеріального тиску. Отримані результати обстеження дітей оброблялися за допомогою програми "Статистика 6.0". Аналіз харчування дітей встановив суттєву незбалансованість і значну різницю у частоті прийому школярами їжі. Згідно з оцінкою рівня артеріального тиску у дітей за перцентильними таблицями, спостерігається вірогідно більша кількість виявлених передгіпертензій та гіпертензій у осіб другої і третьої груп порівняно з першою групою. У цих дітей відзначається варіабельність показників добового моніторингу артеріального тиску, що можуть бути пов'язані з дисбалансом вегетативної нервової системи. Висновки: незбалансоване харчування сприяє розвитку дієтозалежних захворювань. Зміни з боку системного кровообігу в обстежених дітей пов'язані з особливостями вегетативної регуляції як ендокринної, так і травної системи, що вказує на поєднані патогенетичні механізми розвитку патології обох систем. | |||
| 16. |
Міхєєва Т. Символічне значення зооморфізмів цап, козел, коза в українській мовній картині світу [Електронний ресурс] / Т. Міхєєва // Науковий вісник Чернівецького університету. Романо-слов'янський дискурс. - 2018. - Вип. 807. - С. 47-52. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvchu_rsd_2018_807_10 | |||
| 17. |
Міхєєва Т. Символічні значення біблійних зооморфізмів лев, левчук, вівця, пес, орел [Електронний ресурс] / Т. Міхєєва // Науковий вісник Чернівецького університету. Романо-слов'янський дискурс. - 2019. - Вип. 812. - С. 121-126. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvchu_rsd_2019_812_22 | |||
| 18. |
Нечитайло Д. Ю. Використання показників стану мікроциркуляції в діагностиці артеріальної гіпертензії у школярів [Електронний ресурс] / Д. Ю. Нечитайло, Т. М. Міхєєва // Клінічна та експериментальна патологія. - 2019. - Т. 18, № 4. - С. 54-59. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kep_2019_18_4_11 | |||
| 19. |
Нечитайло Д. Ю. Особливості функціональних проб серцево-судинної системи у дітей з підвищеним рівнем артеріального тиску [Електронний ресурс] / Д. Ю. Нечитайло, Т. М. Міхєєва, Н. І. Ковтюк // Буковинський медичний вісник. - 2019. - Т. 23, № 4. - С. 86-92. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bumv_2019_23_4_15 Оцінка функціонального стану серцево-судинної системи (ССС) у дітей та підлітків представляє один із найважливіших напрямків у педіатрії, оскільки його критерії є базовими у плані визначення та прогнозування соматичного здоров'я, фізичного статусу, а також можливих обмежень тих чи інших видів рухової активності. Функціональні розлади ССС здебільшого представлені коливанням рівня артеріального тиску (АТ), порушенням процесів реполяризації та провідності серця тощо. Для оцінки стану ССС в школярів, зазвичай, використовують скринінгові дослідження: вимірюють рівень АТ, записують електрокардіографію, проводять функціональні проби (Руф'є, Штанге, Генча та ін.). Мета роботи - оцінити особливості функціональних проб у дітей із підвищеним рівнем АТ. Обстежено 90 дітей шкільного віку жителів Чернівецької області та м. Чернівці. Дітей було розподілено на 2 групи: до основної групи (45 осіб) увійшли діти із підвищеним рівнем АТ, контрольну групу (45 осіб) складали клінічно здорові діти. Вимірювання АТ проводилося тричі з інтервалом 3 хв на плечовій артерії лівої руки за допомогою автоматичного тонометра. Результати вимірів оцінювалися за перцентильними номограмами відносно віку, статі та зросту дітей. Для оцінки функціонального стану ССС дітям проводили проби Руф'є, Штанге та Генча. Оцінивши рівень АТ у школярів основної групи, одержано такі результати: у 33 дітей рівень АТ був у межах коридору 90 - 95 %, що оцінено як артеріальну передгіпертензію; у 12 - перевищував 95 % і знаходився в межах між 95 та 95 % + 12 мм рт.ст., що розцінено як артеріальну гіпертензію (АГ) 1 ступеня. В усіх дітей контрольної групи показники АТ відповідали перцентильним коридорам 25 - 75 %, 75 - 90 % (до 90-го перцентиля), що розцінено як нормальний рівень АТ. Оцінивши індекс Руф'є, виявлено, що в більшої кількісті дітей з АГ резервні можливості ССС та толерантність до фізичного навантаження вірогідно нижчі, ніж у їх однолітків із нормальними показниками АТ. Проаналізувавши одержані дані проб Штанге та Генча, відзначалися вірогідно гірші результати у дітей із АГ, ніж у групі порівняння. Це вказує на нижчу стійкість до гіпоксії у цих дітей, що зумовлено патофізіологічними механізмами, які відбуваються в мікроциркуляторному руслі легень, серця та головного мозку. Висновки: за результатами функціональних проб у дітей із АГ відзначається вірогідно нижча толерантність до фізичного навантаження та стійкість до гіпоксії, ніж у їх однолітків із нормальними показниками АТ. Дані особливості у дітей із АГ можуть бути результатом патофізіологічних порушень як на рівні центральної гемодинаміки, так і в мікроциркуляторному руслі.Оцінка функціонального стану серцево-судинної системи (ССС) у дітей та підлітків представляє один із найважливіших напрямків у педіатрії, оскільки його критерії є базовими у плані визначення та прогнозування соматичного здоров'я, фізичного статусу, а також можливих обмежень тих чи інших видів рухової активності. Функціональні розлади ССС здебільшого представлені коливанням рівня артеріального тиску (АТ), порушенням процесів реполяризації та провідності серця тощо. Для оцінки стану ССС в школярів, зазвичай, використовують скринінгові дослідження: вимірюють рівень АТ, записують електрокардіографію, проводять функціональні проби (Руф'є, Штанге, Генча та ін.). Мета роботи - оцінити особливості функціональних проб у дітей із підвищеним рівнем АТ. Обстежено 90 дітей шкільного віку жителів Чернівецької області та м. Чернівці. Дітей було розподілено на 2 групи: до основної групи (45 осіб) увійшли діти із підвищеним рівнем АТ, контрольну групу (45 осіб) складали клінічно здорові діти. Вимірювання АТ проводилося тричі з інтервалом 3 хв на плечовій артерії лівої руки за допомогою автоматичного тонометра. Результати вимірів оцінювалися за перцентильними номограмами відносно віку, статі та зросту дітей. Для оцінки функціонального стану ССС дітям проводили проби Руф'є, Штанге та Генча. Оцінивши рівень АТ у школярів основної групи, одержано такі результати: у 33 дітей рівень АТ був у межах коридору 90 - 95 %, що оцінено як артеріальну передгіпертензію; у 12 - перевищував 95 % і знаходився в межах між 95 та 95 % + 12 мм рт.ст., що розцінено як артеріальну гіпертензію (АГ) 1 ступеня. В усіх дітей контрольної групи показники АТ відповідали перцентильним коридорам 25 - 75 %, 75 - 90 % (до 90-го перцентиля), що розцінено як нормальний рівень АТ. Оцінивши індекс Руф'є, виявлено, що в більшої кількісті дітей з АГ резервні можливості ССС та толерантність до фізичного навантаження вірогідно нижчі, ніж у їх однолітків із нормальними показниками АТ. Проаналізувавши одержані дані проб Штанге та Генча, відзначалися вірогідно гірші результати у дітей із АГ, ніж у групі порівняння. Це вказує на нижчу стійкість до гіпоксії у цих дітей, що зумовлено патофізіологічними механізмами, які відбуваються в мікроциркуляторному руслі легень, серця та головного мозку. Висновки: за результатами функціональних проб у дітей із АГ відзначається вірогідно нижча толерантність до фізичного навантаження та стійкість до гіпоксії, ніж у їх однолітків із нормальними показниками АТ. Дані особливості у дітей із АГ можуть бути результатом патофізіологічних порушень як на рівні центральної гемодинаміки, так і в мікроциркуляторному руслі. | |||
| 20. |
Нечитайло Д. Ю. Особливості термографії у школярів із артеріальною гіпертензією [Електронний ресурс] / Д. Ю. Нечитайло, Ю. М. Нечитайло, Т. М. Міхєєва // Буковинський медичний вісник. - 2020. - Т. 24, № 1. - С. 99-106. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bumv_2020_24_1_15 Мета роботи - вивчити особливості та діагностичну цінність термографії дистальних відділів верхніх кінцівок у дітей шкільного віку з АГ. Обстежено 61 дитину шкільного віку. Дітей було розподілено на 3 групи: до 1-ї, основної групи (21 особа), увійшли діти з АГ, до 2-ї, основної групи (20 осіб), - діти з передгіпертензією, контрольну групу (20 осіб) складали діти з нормальним рівнем АТ. У дітей проводилися анамнестичне опитування та загальне клінічне обстеження. Вимірювання АТ виконувалося сертифікованими автоматичними тонометрами (OMRON 705ІТ, фірми OMRON, Японія) у ранковий час, на обох руках, тричі, з інтервалом у 2 хв. Середні значення тиску оцінювалися за перцентильними таблицями відносно віку, статі і зросту. Інфрачервону термографію у дітей проводили дистанційно за допомогою сертифікованого тепловізора Flir One Pro. Термографію дітям проводили на руках, на тильній поверхні, увагу приділяли дистальній частині пальців (проекції нігтьових пластинок). Допустима похибка під час вимірювання температури була <$Esymbol С~0,15~symbol Р roman C>. За результатами тонометрії одержано дані: у 20 дітей (32,8 %) рівень АТ був у межах коридору 90 - 95 %, що оцінено як артеріальну передгіпертензію (2-га основна група); у 21 дитини (34,4 %) - перевищував 95 %, що розцінено як АГ (1-ша основна група); у 20 дітей (32,8 %) - знаходився в межах 25 - 75 перцентильного коридору, що відповідає нормальному рівню (контрольна група). За даними термографії, середня найвища температура тильної поверхні дистальних фаланг у цих дітей становила <$E29,7~symbol С~0,8~symbol Р roman C> та коливалась від 25,7 до <$E32,1~symbol Р roman C>. У дітей з контрольної групи середня найвища температура дорівнювала <$E30,7~symbol С~0,7~symbol Р roman C> і коливалась від 28,9 до <$E32,1~symbol Р roman C>. Найвища температура реєструвалась на фаланзі 3-го пальця у 17 (85,0 %) дітей, на фаланзі 2-го пальця - у двох дітей (10,0 %) та в однієї дитини (5,0 %) - на фаланзі 4-го пальця, найнижча - на фаланзі 5-го пальця. У дітей з АГ спостерігалося зниження максимальної температури термоемісії на тильній поверхні кисті, та зміщення зони найвищої термоемісії на вказівний палець у порівнянні з дітьми з контрольної групи, у яких ця зона знаходилася переважно на середньому пальці. Також у них виявлялася зміна термографічної картини кистей рук із зниженням тепловипромінювання в 4-му та 5-му пальцях, на відміну від дітей із контрольної групи. Висновки: діти з АГ мають особливості термографічної картини, які проявляються зниженням максимальної температури термоемісії, що, очевидно, пов'язано зі збільшенням периферійного опору току крові та уповільненням капілярного кровотоку. Розширенням максимальної зони та домінування термовипромінювання на вказівному пальці, на відміну від дітей із нормальним рівнем АТ, можна розцінювати як діагностичну ознаку АГ. Діти з передгіпертензією за результатами термографії мають бути віднесені до групи ризику з розвитку АГ. До факторів ризику, які погіршують тепловипромінювання, можна віднести розлади мікроциркуляції (зменшення лінійної щільності капілярів), а також зайву вагу та гіподинамію у школярів. Інфрачервону термографію можна рекомендувати як один із методів ранньої діагностики АГ у дітей.Мета роботи - вивчити особливості та діагностичну цінність термографії дистальних відділів верхніх кінцівок у дітей шкільного віку з АГ. Обстежено 61 дитину шкільного віку. Дітей було розподілено на 3 групи: до 1-ї, основної групи (21 особа), увійшли діти з АГ, до 2-ї, основної групи (20 осіб), - діти з передгіпертензією, контрольну групу (20 осіб) складали діти з нормальним рівнем АТ. У дітей проводилися анамнестичне опитування та загальне клінічне обстеження. Вимірювання АТ виконувалося сертифікованими автоматичними тонометрами (OMRON 705ІТ, фірми OMRON, Японія) у ранковий час, на обох руках, тричі, з інтервалом у 2 хв. Середні значення тиску оцінювалися за перцентильними таблицями відносно віку, статі і зросту. Інфрачервону термографію у дітей проводили дистанційно за допомогою сертифікованого тепловізора Flir One Pro. Термографію дітям проводили на руках, на тильній поверхні, увагу приділяли дистальній частині пальців (проекції нігтьових пластинок). Допустима похибка під час вимірювання температури була <$Esymbol С~0,15~symbol Р roman C>. За результатами тонометрії одержано дані: у 20 дітей (32,8 %) рівень АТ був у межах коридору 90 - 95 %, що оцінено як артеріальну передгіпертензію (2-га основна група); у 21 дитини (34,4 %) - перевищував 95 %, що розцінено як АГ (1-ша основна група); у 20 дітей (32,8 %) - знаходився в межах 25 - 75 перцентильного коридору, що відповідає нормальному рівню (контрольна група). За даними термографії, середня найвища температура тильної поверхні дистальних фаланг у цих дітей становила <$E29,7~symbol С~0,8~symbol Р roman C> та коливалась від 25,7 до <$E32,1~symbol Р roman C>. У дітей з контрольної групи середня найвища температура дорівнювала <$E30,7~symbol С~0,7~symbol Р roman C> і коливалась від 28,9 до <$E32,1~symbol Р roman C>. Найвища температура реєструвалась на фаланзі 3-го пальця у 17 (85,0 %) дітей, на фаланзі 2-го пальця - у двох дітей (10,0 %) та в однієї дитини (5,0 %) - на фаланзі 4-го пальця, найнижча - на фаланзі 5-го пальця. У дітей з АГ спостерігалося зниження максимальної температури термоемісії на тильній поверхні кисті, та зміщення зони найвищої термоемісії на вказівний палець у порівнянні з дітьми з контрольної групи, у яких ця зона знаходилася переважно на середньому пальці. Також у них виявлялася зміна термографічної картини кистей рук із зниженням тепловипромінювання в 4-му та 5-му пальцях, на відміну від дітей із контрольної групи. Висновки: діти з АГ мають особливості термографічної картини, які проявляються зниженням максимальної температури термоемісії, що, очевидно, пов'язано зі збільшенням периферійного опору току крові та уповільненням капілярного кровотоку. Розширенням максимальної зони та домінування термовипромінювання на вказівному пальці, на відміну від дітей із нормальним рівнем АТ, можна розцінювати як діагностичну ознаку АГ. Діти з передгіпертензією за результатами термографії мають бути віднесені до групи ризику з розвитку АГ. До факторів ризику, які погіршують тепловипромінювання, можна віднести розлади мікроциркуляції (зменшення лінійної щільності капілярів), а також зайву вагу та гіподинамію у школярів. Інфрачервону термографію можна рекомендувати як один із методів ранньої діагностики АГ у дітей. | |||
| ||||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |