Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (22) | Журнали та продовжувані видання (3) | Автореферати дисертацій (2) | Реферативна база даних (64) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Нагорна А$<.>) | ||||
|
Загальна кількість знайдених документів : 39 Представлено документи з 1 до 20 |
||||
| ||||
| 1. | 
Єдинак Т. С. Система фінансового контролю за коштами спеціального фонду бюджету державних вищих навчальних закладів [Електронний ресурс] / Т. С. Єдинак, А. С. Нагорна // Вісник Академії митної служби України. Сер. : Економіка. - 2011. - № 1. - С. 131-137. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vamsue_2011_1(45)__18 | |||
| 2. | 
Кундієв Ю. Професійна захворюваність в Україні : соціально-економічний та гігієнічний аспекти [Електронний ресурс] / Ю. Кундієв, А. Нагорна // Вісник Національної академії наук України. - 2003. - № 3. - С. 20-28. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vnanu_2003_3_4 На сучасному етапі потрібно нові, адекватні часові підходи щодо організації охорони праці в нашій країні. Сформульовано основні принципи національної політики у цій галузі. | |||
| 3. | 
Колодяжна О. І. Визначення втрачених років здорового життя від професійних захворювань за методом DALY [Електронний ресурс] / О. І. Колодяжна, А. М. Нагорна // Український журнал з проблем медицини праці. - 2013. - № 2. - С. 11-15. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ujpmp_2013_2_3 Наведено розрахунки економічних втрат суспільства від професійних захворювань через передчасну смерть та неякісне життя за методом DALY. Наведено коефіцієнти тяжкості захворювань, рекомендовані до використання експертами Світового Банку. Визначено роки, втрачені через передчасну смерть хворих на професійне захворювання у працюючих в окремих видах економічної діяльності. | |||
| 4. | 
Нагорний А. І. Специфіка адаптаційної діяльності особистості за умов суспільної трансформації [Електронний ресурс] / А. І. Нагорний, А. О. Нагорна // Наукові праці [Чорноморського державного університету імені Петра Могили]. Сер. : Соціологія. - 2012. - Т. 177, Вип. 165. - С. 46-50. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Npchdusoc_2012_177_165_12 | |||
| 5. |
Кундієв Ю. І. Динаміка професійної захворюваності в Україні та досвід Інституту медицини праці НАМН України [Електронний ресурс] / Ю. І. Кундієв, А. М. Нагорна, М. П. Соколова, І. Г. Кононова // Український журнал з проблем медицини праці. - 2013. - № 4. - С. 11-22. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ujpmp_2013_4_3 За даними МОП та ВОО3 кількість нещасних випадків та захворювань, що пов'язані з трудовою діяльністю, має тенденцію до збільшення і забирає понад 2 млн людських життів щорічно. Вивчення професійної захворюваності працюючих в Україні має давню історію. Оцінка здоров'я робітників та зв'язку його з умовами праці набуло особливої гостроти, у тому числі й через зміни соціально-економічного устрою. Мета дослідження - визначити закономірності формування професійної захворюваності з урахуванням ризиків розвитку професійної патології в працюючих основних галузей промисловості. Проведено порівняльний аналіз показників професійної захворюваності в динаміці з урахуванням видів економічної діяльності, основних форм патології на підставі обробки "Карт обліку професійних захворювань (отруєнь)", даних МОЗ України та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. Здійснено розрахунки ризиків розвитку професійних захворювань в окремих видах виробництва. Визначено, що абсолютна кількість працюючих на виробництвах останнім часом зменшилася, а кількість хворих на професійну патологію, навпаки, зросла. Кількість зареєстрованих випадків вперше виявлених хронічних захворювань коливається в межах 4,0 - 9,0 тис. (2,3 - 4,5 випадків на 10 тис. працюючих). У структурі професійної захворюваності перше місце належить хворобам пилової етіології (40 - 65 %), друге - захворюванням кістково-м'язової системи та сполучної тканини (близько 20 %), третє - вібраційній хворобі (8 - 9 %). Висновки: небезпечними щодо формування професійної патології залишаються регіони, де розташовані великі підприємства провідних галузей промисловості (вугільна, металургійна, машинобудування), у яких зосереджена значна чисельність працюючих за шкідливих умов (Донецька, Луганська, Дніпропетровська, Запорізька області та ін.). Рівень професійного ризику розвитку професійних захворювань корелює з умовами праці за показниками професійної захворюваності, даних поглиблених медичних оглядів, захворюваності з тимчасовою втратою працездатності. | |||
| 6. | 
Штовба С. Д. Критерії навчання нечіткого класифікатора, що враховують платіжну матрицю [Електронний ресурс] / С. Д. Штовба, О. Д. Панкевич, А. В. Нагорна // Вісник Вінницького політехнічного інституту. - 2013. - № 6. - С. 84-90. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vvpi_2013_6_25 В нечітких класифікаторах зв'язок "входи - вихід" описано лінгвістичними правилами "Якщо - тоді", антецеденти яких містять нечіткі терми "низький", "середній", "високий" тощо. Для підвищення безпомилковості нечіткий класифікатор навчають за експериментальними даними. Узагальнено критерії навчання нечіткого класифікатора на випадок платіжної матриці, в якій записані вартості помилок різних типів. Комп'ютерні експерименти із розв'язання задачі діагностики хвороби серця показали, що найкращу якість настроювання забезпечує використання критерію навчання, в якому відстань між нечіткими результатами логічного виведення та експериментальними даними для випадків помилкової класифікації зважується штрафним коефіцієнтом. | |||
| 7. | 
Нагорна А. М. Економічні та медико-соціальні втрати від професійної захворюваності в Україні: методологія та розрахунки [Електронний ресурс] / А. М. Нагорна, О. І. Колодяжна // Журнал Національної академії медичних наук України. - 2014. - т. 20, № 2. - С. 220-228. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/jnamnu_2014_20_2_12 | |||
| 8. |
Кундієв Ю. І. Концепція розвитку ДУ "Інститут медицини праці НАМН України" на 2014–2020 роки [Електронний ресурс] / Ю. І. Кундієв, В. І. Чернюк, А. М. Нагорна // Український журнал з проблем медицини праці. - 2014. - № 2. - С. 3-5. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ujpmp_2014_2_2 | |||
| 9. | 
Нагорна А. М. Стан здоров’я та працевтрати льотного складу Збройних Сил України [Електронний ресурс] / А. М. Нагорна, О. А. Компанієць // Військова медицина України. - 2009. - Т. 9, № 1. - С. 82-89. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vmuk_2009_9_1_16 | |||
| 10. | 
Крижановський Є. М. Розробка біоцентрично-мережевої структури екологічної мережі міста Вінниця з використанням геоінформаційних технологій [Електронний ресурс] / Є. М. Крижановський, А. В. Нагорна // Восточно-Европейский журнал передовых технологий. - 2014. - № 6(10). - С. 8-12. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vejpte_2014_6(10)__3 Дістав подальший розвиток підхід до розробки узагальненої схеми екологічної мережі міста, який на відміну від існуючого передбачає оцінювання зв'язності біоцентрично-мережевої структури (БЦМС) розробленої схеми екомережі, що надає можливість кількісно оцінити якість запропонованої екомережі. З використанням ГІС "Панорама" створено загальну схему екологічної мережі міст. Здійснено оцінювання зв'язності БЦМС розробленої схеми екомереж. | |||
| 11. | 
Кундієв Ю. І. Медицина праці на сучасному етапі [Електронний ресурс] / Ю. І. Кундієв, І. М. Трахтенберг, В. І. Чернюк, А. М. Нагорна // Науковий журнал МОЗ України. - 2014. - № 1. - С. 47-55. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/njmoz_2014_1_9 | |||
| 12. | 
Ященко Л. А. Енергетична ефективність вирощування ячменю ярого за післядії добрив у зерно-буряковій сівозміні Лісостепу [Електронний ресурс] / Л. А. Ященко, А. М. Нагорна // Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. Серія : Агрономія. - 2014. - Вип. 195(1). - С. 112-116. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvnau_agr_2014_195(1)__20 | |||
| 13. |
Нагорна А. М. Сучасний стан та шляхи покращання організації та контролю за медичними оглядами працюючих у шкідливих і небезпечних умовах [Електронний ресурс] / А. М. Нагорна, І. Г. Кононова, Н. В. Гречківська // Український журнал з проблем медицини праці. - 2014. - № 3. - С. 10-19. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ujpmp_2014_3_3 Медичні огляди працюючих, особливо для категорії тих, що працюють за шкідливих та небезпечних умов, це вагома частина системи профпатологічної допомоги, яка спрямована на виявлення та профілактику професійних і виробничо-зумовлених захворювань. Реформування системи охорони здоров'я в цілому та Державної санітарно-епідеміологічної служби України (ДСЕС України) негативно позначилося на якості надання медичної допомоги працюючим, практично усунуло ДСЕС України від контролю за організацією та якістю проведення медичних оглядів, призвело до порушень налагоджених взаємовідносин з профпатологами. Мета дослідження - визначення ролі та місця ДСЕС України в організації та контролі за медичними оглядами працюючих за шкідливих і небезпечних умов і шляхів удосконалення системи проведення медичних оглядів працюючих певних категорій у сучасний період. Проаналізовано стан проведення профілактичних медичних оглядів працюючих певних категорій в Україні за даними "Оперативної інформації за результатами періодичних медичних оглядів", регламентованою наказом МОЗ України № 246-07, та інформацій територіальних управлінь ДСЕС України, пропозицій для змін і доповнень до діючого порядку, надісланих до ДСЕС України. Представлені матеріали є результатом аналізу законодавчих, нормативних актів про реформування ДСЕС України, звітних, інформаційно-аналітичних матеріалів щодо організації нагляду, який був спрямований на виявлення особливостей та проблем в організації та проведенні медичних оглядів на об'єктах нагляду в сучасний період у порівнянні з попередніми 2009 - 2013 рр. Сьогодні, коли "промислову" медицину в країні майже зруйновано, під час реформування системи охорони здоров'я не чітко проглядається порядок надання медичної допомоги працюючим за умов шкідливих і небезпечних факторів. Категорії працюючих за шкідливих умов є не тільки на промислових і сільськогосподарських підприємствах, а і на харчових, комунальних об'єктах, у закладах охорони здоров'я тощо. У 2013 р. медичні огляди проведено 1091-ю медичною комісією, з яких майже 90 % працює на базі державних закладів охорони здоров'я, здійснено 253 (23,2 %) перевірки щодо оцінки їх діяльності на виконання наказу МОЗ України № 246-07 (із них ДСЕС України з профпатологами - 52). Висновки: роль і місце ДСЕС України на сучасному етапі змінилися, що призвело до скорочення працюючих у ДСЕС України, зміни організації її роботи, неузгодженості взаємодії з профпатологами й роботодавцями. За результатами аналізу періодичних медоглядів працюючих за шкідливих умов за 2013 р. визначено порушення системи контролю з боку ДСЕС України як за медичними комісіями, так і за організацією медоглядів, виконання медичних рекомендацій на об'єктах. | |||
| 14. |
Нагорна А. М. Рецензія на монографію Ю. І. Кундієва "Институт сквозь призму эпох" [Електронний ресурс] / А. М. Нагорна // Український журнал з проблем медицини праці. - 2014. - № 4. - С. 86-87. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ujpmp_2014_4_17 | |||
| 15. | 
Нагорна А. О. Посвідчення заповітів начальниками пошукових або інших експедицій [Електронний ресурс] / А. О. Нагорна // Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. - 2010. - № 2. - С. 251-255. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VKhnuvs_2010_2_35 | |||
| 16. |
Нагорна А. М. Інформаційні технології в системі обліку професійних захворювань (огляд літератури) [Електронний ресурс] / А. М. Нагорна, Н. К. П’ятниця-Горпинченко, П. М. Вітте, М. П. Соколова, І. Г. Кононова // Журнал Національної академії медичних наук України. - 2015. - Т. 21, № 2. - С. 228-234. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/jnamnu_2015_21_2_11 | |||
| 17. | 
Андреюк С. Ф. Вплив фінансової кризи на показники діяльності банків [Електронний ресурс] / С. Ф. Андреюк, А. Г. Нагорна // Економічний вісник ДВНЗ "Український державний хіміко-технологічний університет". - 2015. - № 1. - С. 46-49. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/evdvnz_2015_1_12 | |||
| 18. | 
Варивончик Д. В. Розробка інструментарію для оцінки ризику професійного інфікування віл на робочому місці [Електронний ресурс] / Д. В. Варивончик, А. М. Нагорна // Проблеми військової охорони здоров'я. - 2011. - Вип. 30. - С. 174-178. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/prvozd_2011_30_26 | |||
| 19. |
Нагорна А. М. Реєстр постраждалих від професійних захворювань як інформаційна система медичного призначення [Електронний ресурс] / А. М. Нагорна, Н. К. П’ятниця-Горпинченко, П. М. Вітте, М. П. Соколова, І. Г. Кононова // Український журнал з проблем медицини праці. - 2015. - № 4. - С. 3-9. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ujpmp_2015_4_2 За умов сучасного динамічного інформаційного середовища одним з перспективних шляхів розв'язання проблеми підвищення якості надання медичної допомоги працюючим є створення сучасних медичних інформаційних систем (МІС), зокрема, з метою вдосконалення обліку та реєстрації хворих на професійні захворювання (ПЗ). Це надасть змогу об'єктивно оцінити рівень ПЗ, своєчасно розробити та впровадити превентивні заходи. Мета дослідження - узагальнити дані наукової літератури щодо можливостей застосування МІС для оперативного та довготривалого моніторингу здоров'я працюючих. Проведено аналітичний огляд наукових публікацій, а також баз даних PubMed, WHO та інших електронних ресурсів мережі Internet. Викладено актуальність використання сучасних проблемно-орієнтованих ІС шляхом формування єдиного інформаційного простору між спеціалізованими закладами охорони здоров'я (ЗОЗ). Організація структурованих баз даних щодо хворих на ПЗ та автоматизація процесів управління системою сприяє підвищенню якості використання медичних даних. Мета розробки сучасних ІС - аналіз проблемних питань галузі та прийняття на їх основі ефективних управлінських рішень. За умови дотримання принципів створення ІС та чітко визначених завдань щодо її функціонування, використання якісних інформаційних та програмно-технічних ресурсів стає можливим оптимізація процесів зберігання, обміну та аналізу інформації, інтенсифікація комунікативної взаємодії між всіма користувачами системи, розв'язання багатьох питань наукового, медичного та організаційного характеру. | |||
| 20. |
Нагорна А. М. Стан професійної захворюваності в період законодавчих змін в Україні [Електронний ресурс] / А. М. Нагорна, М. П. Соколова, П. М. Вітте, І. Г. Кононова, Н. К. П’ятниця-Горпинченко // Український журнал з проблем медицини праці. - 2016. - № 1. - С. 3-17. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ujpmp_2016_1_2 Відзначено, що існуюча нині система охорони здоров'я в Україні не забезпечує пріоритетне медико-санітарне обслуговування працюючих. Особливу соціальну значимість сьогодні набуває професійна захворюваність, достовірна інформація про яку є важливою для оцінки та управління професійними ризиками. Проаналізовано професійну захворюваннісь в Україні в 2005 - 2014 роках та вивчено шляхи вдосконалення статистики та аналізу професійної захворюваності на основі сучасних комп'ютерних технологій для підвищення ефективності управління профілактикою професійних захворювань. Проведено аналіз професійної захворюваності в Україні в 2005 - 2014 роках. Досліджено сучасні можливості використання медичних інформаційно-аналітичних систем для обліку та аналізу інформації щодо професійних захворювань. Стан професійної захворюваності в Україні має особливості щодо її рівнів і розподілу потерпілих за галузями. Найбільшу кількість профзахворювань реєстрували у вугільній, машинобудівній та металургійній промисловостях. Інтенсивні показники профзахворюваності по областям на 10 тис. працюючих свідчать, що найбільш високі її рівні, значно вищі, ніж середній рівень по країні, у Донецькій (9,2 - 16,6 на 10 тис. працюючих), Дніпропетровській (6,1 - 10,4), Луганській (9,9 - 27,4) та Львівській (5,5 - 12,7) областях. Розподіл випадків професійних захворювань за основними формами патології виявив, що найбільша кількість професійних захворювань припадає на захворювання органів дихання та хвороби опорно-рухового апарату. Порівняльна характеристика функціонування Реєстру потерпілих від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань Фонду соціального страхування нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України і Автоматизованої інформаційної системи МОЗ України свідчить, що вони майже не дають можливості порівнювати результати аналізу виявлення та реєстрації професійних захворювань через різні підходи для накопичення даних про потерпілих від профзахворюваності та реєстрацію випадків професійних захворювань за різними класифікаторами. В обох реєстрах відсутній моніторинг потерпілих. Висновки: у структурі професійної захворюваності найчастіше реєструються хвороби органів дихання та захворювання опорно-рухового апарату. Найнебезпечнішими щодо формування професійної патології залишаються регіони, де розташовані великі підприємства провідних галузей народного господарства, і де зосереджена значна чисельність працюючих у шкідливих умовах (Донецька, Луганська, Дніпропетрівська та ін. області). Найбільший ризик розвитку профпатології у вугільній, металургійній та машинобудівній галузях, що пов'язано з комплексом несприятливих виробничих факторів (пилом, шумом, вібрацією та ін.) при підземному видобуванні корисних копалин. Основним недоліком діючої в Україні системи обліку професійних захворювань є те, що вона не передбачає одержання відомостей щодо накопичених випадків професійної патології за весь період її реєстрації та моніторинг потерпілих, що не дозволяє об'єктивно оцінити якість медичної допомоги працюючим і своєчасно усунути потенційні виробничі загрози їх здоров'ю. Науково обгрунтованим вирішенням цієї проблеми є створення Державного реєстру професійних захворювань на основі новітніх інформаційних технологій. | |||
| ||||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |