Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (6) | Журнали та продовжувані видання (1) | Реферативна база даних (24) | Авторитетний файл імен осіб (1) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Паєнок О$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 15 Представлено документи з 1 до 15 |
|||
| 1. | 
Паєнок О. С. Вплив йододефіцитного зоба на клінічний перебіг вагітності [Електронний ресурс] / О. С. Паєнок // Вісник наукових досліджень. - 2005. - № 1. - С. 69-71. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vndt_2005_1_32 | ||
| 2. | 
Паєнок О. С. Гормони жирової тканини і гестаційний цукровий діабет [Електронний ресурс] / О. С. Паєнок, О .О. Коритко, Р. І. Петруняк // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2013. - № 7. - С. 60-66. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mezh_2013_7_10 | ||
| 3. | 
Паєнок О. С. Прогностичні чинники акушерсько-перинатальних завершень у жінок, які мешкають в умовах природного йодного дефіциту [Електронний ресурс] / О. С. Паєнок, В. І. Паньків, М. О. Костів // Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія. - 2012. - № 1. - С. 32-38. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kee_2012_1_8 | ||
| 4. |
Паєнок О. С. Особливості перебігу вагітності і пологів у жінок із дифузним токсичним зобом [Електронний ресурс] / О. С. Паєнок // Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія. - 2010. - № 3. - С. 49-53. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kee_2010_3_11 | ||
| 5. |
Паєнок О. С. Функціональний стан щитоподібної залози за наявності вузлових утворень у вагітних і його вплив на перебіг вагітності і здоров’я новонароджених [Електронний ресурс] / О. С. Паєнок // Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія. - 2010. - № 2. - С. 25-29. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kee_2010_2_9 Вивчено функціональний стан щитоподібної залози (ЩЗ) у вагітних із підвищеним титром антитіл до тиреоїдної пероксидази (ТПО) за умов йодної недостатності в довкіллі. Показано, що основними предикторами гіпотироксинемії у вагітних із підвищеним титром антитіл до ТПО є відносно високий рівень тиреотропного гормону та низький рівень вільного тироксину на початку вагітності. Призначення індивідуальної йодної профілактики фізіологічними дозами калію йодиду (200 мкг на добу) жінкам із підвищеним титром антитіл до ТПО не супроводжується зростанням ризику порушення функції ЩЗ під час вагітності. | ||
| 6. |
Паєнок О. С. Особливості порушень менструального циклу в жінок із ожирінням та шляхи їх корекції з використанням орлістату [Електронний ресурс] / О. С. Паєнок, М. О. Костів // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2014. - № 5. - С. 107-110. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mezh_2014_5_19 Досліджено проблему репродуктивного здоров'я в пацієнток з ожирінням. У жінок з ожирінням у структурі порушень менструального циклу переважає олігоменорея (у 62,2 % обстежених). На тлі ожиріння частота метаболічного синдрому становить 68,9 %, а порушеної толерантності до глюкози - 35,6 %. Призначення препарату ксенікал впродовж 6-ти міс надає змогу досягти відновлення менструальної функції в 75,6 % жінок з ожирінням, а в 31,1 % - відновлення овуляторної функції. | ||
| 7. |
Паєнок О. С. Корекція психоемоційного стану у вагітних із дифузним токсичним зобом за даними стандартизованого багатофакторного опитування особистості [Електронний ресурс] / О. С. Паєнок, А. В. Паєнок, М. О. Костів, Б. Р. Грицишин // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2014. - № 7. - С. 97-103. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mezh_2014_7_20 Використовуючи метод стандартизованого багатофакторного дослідження особистості, обстежено 50 вагітних жінок із дифузним токсичним зобом першої та другої стадії у другому триместрі вагітності, до та після проведеної комплексної терапії. Проведені дослідження показують зміни психоемоційної сфери, психологічну дезадаптацію, що потребує своєчасної діагностики та ефективно корегується запропонованою схемою лікування з використанням глутаргіну та цитофлавіну. | ||
| 8. |
Паньків В. І. Сучасні погляди на алгоритми ведення вагітних і породіль із дифузним токсичним зобом [Електронний ресурс] / В. І. Паньків, О. С. Паєнок, М. О. Костів // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2016. - № 6. - С. 77-86. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mezh_2016_6_13 Наведено сучасні погляди та дані щодо чинників ризику, механізмів розвитку, клінічних особливостей та ускладнень дифузного токсичного зоба під час вагітності, пологів, у післяпологовому періоді та у новонароджених. Висвітлено інформацію щодо сучасних підходів до діагностики, лікування та профілактики цього захворювання, що надає підставу рекомендувати її для впровадження в практику. | ||
| 9. | 
Паєнок О. С. Корекція обміну оксиду азоту та нуклеїнового гомеостазу у вагітних із тиреопатіями [Електронний ресурс] / О. С. Паєнок, А. Г. Ципкун, М. О. Костів // Здоровье женщины. - 2012. - № 5. - С. 86-89. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2012_5_20 Проведено обстеження 160 вагітних із різними формами тиреопатії та 20 жінок із фізіологічним перебігом гестації; 80 вагітним застосовано традиційну терапію ускладнень вагітності, які зумовлені захворюваннями щитоподібної залози. Результати лікування цієї групи порівняно з ефектом застосування Цитофлавіну та Глутаргіну за показниками обміну оксиду азоту та нуклеїнового гомеостазу. Запропонована терапія сприяла поліпшенню метаболізму материнсько-плодового комплексу, збільшенню рівня L-аргініну та зниженню активності нуклеаз. | ||
| 10. |
Паєнок О. С. Вплив дифузного нетоксичного зоба на розвиток плацентарної недостатності, перебіг гестації та пологів [Електронний ресурс] / О. С. Паєнок, І. В. Паньків, Б. Р. Грицишин, М. О. Костів // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2018. - Т. 14, № 2. - С. 138-142. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mezh_2018_14_2_8 У разі захворювань щитоподібної залози (ЩЗ), особливо за умов хронічного дефіциту йоду, спостерігаються суттєві порушення у функціонуванні системи "мати - плацента - плід", що призводить до ускладнень вагітності, пологів із загрозою здоров'ю потомства. Мета роботи - вивчення впливу йодиду калію у поєднанні з натрію селенітом і цитофлавіном у жінок із дифузним нетоксичним зобом (ДНЗ) для корекції порушень у системі "мати - плацента - плід" під час вагітності. Для оцінки стану вагітних за період 2012 - 2017 рр. обстежено 159 вагітних жінок і їх новонароджених, які сформували 2 групи. До першої групи увійшло 79 вагітних із ДНЗ, які через різні причини не одержували йодиду калію та інші препарати. Другу групу сформували 80 жінок із ДНЗ, які одержували йодид калію (200 мкг/добу) у поєднанні з натрію селенітом і цитофлавіном. Хронічну фетоплацентарну недостатність зареєстровано в 21,1 % випадків, причому встановлено вірогідну відмінність у її частоті в обох групах обстежуваних жінок: 27,9 % у першій групі та 14,3 % у другій групі. Рівень тиреотропного гормону (ТТГ) новонароджених, які народилися від жінок першої і другої груп, вірогідно не відрізнявся та не перевищував нормальних показників (4,72 +- 1,22 мМО/л і 2,73 +- 1,01 мМО/л відповідно). Концентрація ТТГ у крові новонароджених другої групи була на 42,2 % нижчою, ніж у новонароджених першої групи. Висновки: про сприятливий вплив прийому йодиду калію у поєднанні з натрію селенітом і цитофлавіном під час гестації на розвиток плода свідчить статистично значуще зменшення частоти внутрішньоутробних ускладнень у другій групі у порівнянні з першою групою дослідження: хронічної фетоплацентарної недостатності (14,3 і 27,9 % відповідно; p << 0,05) і хронічної внутрішньоутробної гіпотрофії плода (13,8 і 28,6 % відповідно; p << 0,05). | ||
| 11. |
Паєнок О. С. Вплив вітаміну D на перебіг вагітності, розвиток плода та здоров’я дітей у постнатальному періоді [Електронний ресурс] / О. С. Паєнок, В. А. Маслянко, І. В. Паньків // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2018. - Т. 14, № 7. - С. 694-704. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mezh_2018_14_7_12 Значне поширення і негативні наслідки недостатності і дефіциту вітаміну D становлять проблему для широкого кола фахівців у всьому світі. Вагітні та жінки репродуктивного віку, діти і підлітки належать до груп ризику стосовно виникнення дефіциту вітаміну D, що підтверджується результатами багатьох епідеміологічних досліджень. Вітамін D відіграє важливу роль у забезпеченні системи "мати - плацента - плід", включаючи імплантацію, формування плаценти, ембріогенез, інтра- і постнатальний періоди. Аналіз літератури свідчить про негативний вплив низьких рівнів 25(ОН)D на перебіг та наслідки вагітності, розвиток плода та здоров'я новонароджених. Дефіцит вітаміну D поєднується з такими станами, як плацентарна недостатність, невиношування вагітності, прееклампсія, гестаційний цукровий діабет, синдром затримки росту плода, низька маса тіла при народженні, підвищений ризик автоімунних захворювань. Потенційні механізми, які лежать в основі таких взаємозв'язків, містять метаболічні, імуномодулюючі та протизапальні ефекти вітаміну D. Окремий інтерес становлять епігенетичні модифікації і, як наслідок, фетальне програмування, асоційоване з рівнем 25(ОН)D. Обговорено питання профілактики недостатності вітаміну D серед жінок різних етнічних груп, дози й оптимальні терміни початку терапії у вагітних, тривалість застосування і вплив на вагітність і пологи. Корекція недостатності вітаміну D сприяє поліпшенню результатів вагітності та збереженню здоров'я дітей. У той же час результати досліджень залишаються суперечливими і не дозволяють однозначно оцінити ефективні дози і безпеку вітаміну D. Необхідні подальші рандомізовані клінічні дослідження з метою вивчення терапевтичного потенціалу вітаміну D і створення чітких рекомендацій стосовно ліквідації його дефіциту у вагітних і жінок у період лактації. | ||
| 12. |
Паєнок О. С. Структура патології щитоподібної залози серед вагітних жінок за умов легкого йодного дефіциту [Електронний ресурс] / О. С. Паєнок // Вісник наукових досліджень. - 2010. - № 1. - С. 64-68. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vndt_2010_1_20 | ||
| 13. | 
Паєнок О. С. Вплив комплексної антиоксидантної терапії на динаміку змін показників оксидантного стресу в організмі вагітних із дифузним токсичним зобом [Електронний ресурс] / О. С. Паєнок, М. О. Костів, А. В. Паєнок, Б. В. Задорожна // Клінічна та експериментальна патологія. - 2019. - Т. 18, № 1. - С. 89-95. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kep_2019_18_1_17 | ||
| 14. | 
Задорожна Б. В. Атиповий варіант перебігу порушення функції лицевого нерва при пухлині лобової частки у хворої на цукровий діабет [Електронний ресурс] / Б. В. Задорожна, В. М. Шевага, А. В. Паєнок, О. С. Паєнок // Буковинський медичний вісник. - 2019. - Т. 23, № 3. - С. 138-141. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bumv_2019_23_3_23 Описано клінічний випадок атипового варіанта перебігу порушення функції лицевого нерва у випадку пухлини лобової частки у хворої на цукровий діабет та наведено особливості його диференційної діагностики. Проведення хірургічного втручання (видалення менінгеоми) сприяло регресу неврологічної симптоматики у пацієнтки. | ||
| 15. |
Паєнок О. С. Вплив надмірної маси тіла та ожиріння на розвиток порушень репродуктивної функції в жінок [Електронний ресурс] / О. С. Паєнок // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2021. - Т. 17, № 7. - С. 575-580. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mezh_2021_17_7_9 На сьогодні ожиріння залишається серйозною проблемою охорони здоров'я у всіх країнах через його поширеність та розвиток істотних наслідків для здоров'я, пов'язаних із високою захворюваністю та смертністю. За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, від надмірної маси тіла в сучасному світі страждає приблизно 1,5 млрд дорослого населення. За даними вітчизняних досліджень, близько 40 % населення України має надмірну масу тіла, а 25 % - ожиріння. Акцентується увага на проблемі ожиріння в періоди пери- і постменопаузи. Оскільки жирова тканина є місцем конверсії біоактивних естрогенів з андрогенних попередників, можна було б вважати, що у жінок з ожирінням повинні рідше розвиватися такі прояви клімактеричних розладів, як вегетосудинні порушення, остеопороз. Ожиріння впливає на овуляцію, дозрівання ооцитів, на процеси в ендометрії, процес імплантації. Ожиріння порушує репродуктивну функцію не тільки через механізми порушення овуляції: зниження фертильності відзначається і в пацієнток із регулярними овуляторними циклами. До інших механізмів належать такі: комплексний вплив психосоціальних факторів; секретовані жировою тканиною прозапальні цитокіни, рівень яких підвищується при ожирінні, не тільки справляють прямий ембріотоксичний ефект, але також обмежують інвазію трофобласту, порушуючи його нормальне формування. Надмірна кількість прозапальних цитокінів призводить до локальної активації протромбінази і як результат - до тромбозу, інфаркту трофобласту, його відшарування та, зрештою, раннього викидня. Взаємозв'язок між ожирінням та порушенням репродуктивної функції давно доведений. У той же час відомо, що зниження маси тіла покращує дану функцію в жінок із надмірною масою тіла та ожирінням. Особливо важливо, щоб жінки з даною патологією, які відвідують профільних фахівців, отримували необхідні рекомендації та підтримку, спрямовані на зниження маси тіла. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |