Бази даних


Наукова періодика України - результати пошуку


Mozilla Firefox Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер
"Mozilla Firefox"

Вид пошуку
Повнотекстовий пошук
 Знайдено в інших БД:Книжкові видання та компакт-диски (1)Реферативна база даних (11)
Список видань за алфавітом назв:
A  B  C  D  E  F  G  H  I  J  L  M  N  O  P  R  S  T  U  V  W  
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  

Авторський покажчик    Покажчик назв публікацій



Пошуковий запит: (<.>A=Руссу І$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 15
Представлено документи з 1 до 15
1.

Білько Д. І. 
Характер взаємодії опромінених і неопромінених клітин в культурі дифузійних камер in vivo [Електронний ресурс] / Д. І. Білько, О. Ф. Сенюк, І. З. Руссу, І. О. Жалейко, Н. М. Білько // Проблеми радіаційної медицини та радіобіології. - 2013. - Вип. 18. - С. 299-304. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Prmtr_2013_18_32
Мета роботи - визначити характер взаємодії між неопроміненими клітинами кісткового мозку мишей та опроміненим мікрооточенням у культурі дифузійних камер in vivo. Для вивчення особливостей взаємодії між клітинами використано оригінальну модель культивування кістковомозкових клітин інтактних мишей лінії Balb/c у черевній порожнині опроміненої особини у гелевих дифузійних камерах, що забезпечували доступ живильних речовин і сигнальних молекул ззовні. Виявлено, що клітини кісткового мозку мишей, яких не було опромінено, піддавалися безпосередньому впливу факторів мікрооточення організму опроміненої тварини-реципієнта. Так, за культивування клітин в організмі неопромінених мишей виявлено низькі показники колонієутворення у зв'язку з відсутністю додаткового викиду ростових факторів. У той же час опромінення тварин-реципієнтів камер та, меншою мірою, обробка їх циклофосфамідом, який є цитостатиком, підвищували проліферативну активність кістковомозкових клітин, які знаходилися у камері, що свідчило про значний вплив факторів, яких було виділено клітинами у відповідь на дію іонізуючої радіації. Вплив сигнальних молекул здійснювався крізь стінку дифузійної камери, викликаючи стимуляцію колонієутворюючої активності. При цьому слід зазначити, що для передачі сигналу безпосередній контакт між клітинами не був необхідним. Висновки: стимулювальний вплив на колонієутворюючу здатність неопромінених гемопоетичних клітин-попередників, поміщених у дифузійні камери, який здійснюється клітинними та позаклітинними структурами, що формують зовні мікрооточення, пов'язується із дією ростових факторів, які виробляються опроміненими клітинами та впливають на неопромінені клітини через стінку камер, що недоступна для клітин, проте вільно пропускає дифундуючі молекули.
Попередній перегляд:   Завантажити - 505.704 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
2.

Руссу І. З. 
Зміни функціональної активності кістковомозкових клітин-попередників при внутрішньому опроміненні стронцієм-90 [Електронний ресурс] / І. З. Руссу, Н. К. Родіонова, Н. М. Білько // Наукові праці [Чорноморського державного університету імені Петра Могили комплексу "Києво-Могилянська академія"]. Сер. : Техногенна безпека. - 2014. - Т. 233, Вип. 221. - С. 92-95. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Npchdutb_2014_233_221_17
Попередній перегляд:   Завантажити - 720.255 Kb    Зміст випуску     Цитування
3.

Бойко Р. В. 
Математичний аналіз зміни функціональних властивостей кісткового мозку мишей у процесі тривалого зовнішнього опромінення з різною потужністю доз [Електронний ресурс] / Р. В. Бойко, Д. І. Білько, І. З. Руссу, Н. М. Білько // Ядерна фізика та енергетика. - 2015. - Т. 16, № 4. - С. 389-398. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/yadf_2015_16_4_12
За допомогою побудованої математичної моделі з використанням експериментальних результатів щодо впливу тривалого неперервного опромінення з потужністю дози 0,01, 0,03, 0,06, 0,1, 0,25, 0,5 і 0,8 Гр/добу (23 год на добу) та з потужністю дози 1, 3, 6, 10 Гр/добу (цілодобово) на чисельність колонієутворювальних одиниць (КУО) кісткового мозку мишей установлено механізм формування нового стаціонарного стану чисельності КУО у процесі опромінення, визначено рівні стабілізації КУО залежно від щоденної дози опромінення. За експериментальними даними, одержаними іншими дослідниками, обчислено параметри, що характеризують реакцію кровотворної системи на втрату КУО через тривале опромінення за різних потужностей доз. Установлено кількісні показники зменшення інтенсивності надходження КУО з "джерел" до кісткового мозку за збільшення щоденної дози опромінення.
Попередній перегляд:   Завантажити - 627.433 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
4.

Бойко Р. В. 
Математичний аналіз функціональних властивостей кісткового мозку мишей у процесі тривалого зовнішнього гамма-опромінення та після його припинення [Електронний ресурс] / Р. В. Бойко, Д. І. Білько, І. З. Руссу, Н. М. Білько // Ядерна фізика та енергетика. - 2016. - Т. 17, № 2. - С. 176-179. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/yadf_2016_17_2_12
За допомогою оригінальної математичної моделі та з використанням експериментальних результатів тривалого цілодобового <$E gamma>-опромінення з потужністю дози 0,25 і 0,5 Гр/добу на зміну чисельності колонієутворювальних одиниць (КУО) кісткового мозку (КМ) мишей та експериментальних даних щодо процесів відновлення чисельності КУО КМ після закінчення 30- і 100-добового опромінення визначено параметри, що характеризують реакцію кровотворної системи на втрату КУО за різних потужностей дози щоденного тривалого <$E gamma>-опромінення та процеси відновлення чисельності КУО після припинення дії іонізувальної радіації.Мета роботи - визначити кількісні характеристики функціонування популяції колонієутворюючих одиниць кісткового мозку мишей протягом семи діб гострого фракціонованого опромінення. Поставлена задача розв'язується за допомогою описаної у роботах Р. В. Бойко зі співавторами (2015, 2016) математичної моделі зміни чисельності колонієутворюючих одиниць кісткового мозку із використанням експериментальних результатів роботи W. Chu-Tse, L. G. Lajtha (1975). Математичну модель побудовано на основі нової схеми кровотворення, запропонованої Й. Л. Чертковим (1984, 1991). За допомогою оригінальної математичної моделі схеми кровотворення з використанням результатів щодо зміни чисельності колонієутворюючих одиниць кісткового мозку стегнової кістки мишей було визначено кількісні характеристики їх функціонування протягом семи діб фракціонованого опромінення за щоденного гострого gamma-опромінення у дозі 0,7 Гр. Висновки: запропоновано математичну модель, що описує зміни відносної чисельності колонієутворюючих одиниць у кістковому мозку мишей у процесі їх гострого фракціонованого опромінення.
Попередній перегляд:   Завантажити - 347.474 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
5.

Свєженцева І. О. 
Морфофункціональні характеристики клітин–попередників еритроїдної ланки гемопоезу при терапії інгібіторами тирозинкіназ першого та другого покоління [Електронний ресурс] / І. О. Свєженцева, Д. І. Білько, І. З. Руссу, Н. М. Білько // Наукові записки НаУКМА. Біологія та екологія. - 2016. - Т. 184. - С. 34-39. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/NaUKMA_2016_184_8
Попередній перегляд:   Завантажити - 337.374 Kb    Зміст випуску     Цитування
6.

Бойко Р. В. 
Порівняльний аналіз колонієутворюючої активності кісткового мозку мишей ліній СВА і Н у процесі тривалого γ-опромінення [Електронний ресурс] / Р. В. Бойко, Д. І. Білько, І. З. Руссу, Н. М. Білько // Ядерна фізика та енергетика. - 2017. - Т. 18, № 1. - С. 93-97. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/yadf_2017_18_1_15
За допомогою оригінальної математичної моделі з використанням експериментальних результатів щодо впливу тривалого цілодобового опромінення з потужністю дози 1 Гр/д на зміну чисельності колонієутворювальних одиниць (КУО) кісткового мозку (КМ) мишей здійснено порівняльний аналіз параметрів, які характеризують реакцію кровотворної системи на втрату КУО КМ мишей різної радіорезистентності.
Попередній перегляд:   Завантажити - 342.701 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
7.

Руссу І. З. 
Закономірності змін кількісних і якісних показників гемопоетичних стовбурових клітин у культурі клітин в умовах дії радіонукліду стронцію-90 [Електронний ресурс] / І. З. Руссу, Н. К. Родіонова, Д. І. Білько, Н. М. Білько // Проблеми радіаційної медицини та радіобіології. - 2015. - Вип. 20. - С. 533-542. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Prmtr_2015_20_41
Мета роботи - вивчити функціонування кровотворної системи щурів за внутрішнього опромінення 90Sr за умов його тривалого й одноразового надходження. Для вивчення функціонального стану стовбурових клітин кісткового мозку та їх найближчих нащадків - кровотворних клітин-попередників проводили культивування гемопоетичних клітин щурів у системі дифузійних камер in vivo, а також оцінювали кількісний та якісний склад одержаних у культурі клітинних агрегатів. На основі проведених експериментів було з'ясовано, що тривала дія інкорпорованого радіонукліду 90Sr призводить до суттєвих порушень у кровотворній системі, зокрема, було виявлено зміни у гематологічних показниках опромінених тварин, появу циркулюючих клітин-попередників у периферичній крові, зниження ефективності колонієутворення клітин-попередників кісткового мозку, а також кількісні та якісні зміни у клонах. Висновки: визначені показники підтверджують зв'язок виявлених раніше вказаних порушень у опромінених осіб із дією іонізуючої радіації і можуть слугувати підгрунтям для розробки критеріїв ураження кровотворної системи людини та формування груп ризику серед осіб, які зазнали впливу 90Sr.
Попередній перегляд:   Завантажити - 740.412 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
8.

Руссу І. З. 
Мезенхімальні стовбурові клітини та клітини-попередники кісткового мозку щурів в умовах хронічної дії іонізуючої радіації [Електронний ресурс] / І. З. Руссу, Н. К. Родіонова, Д. І. Білько, Н. М. Білько // Проблеми радіаційної медицини та радіобіології. - 2017. - Вип. 22. - С. 224-230. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Prmtr_2017_22_19
За дії іонізуючого випромінювання на кровотворну систему ступінь її ураження визначається не лише радіочутливістю гемопоетичних стовбурових клітин, а й радіаційно-індукованими змінами у функціонуванні мікрооточення, зокрема, мезенхімальних стовбурових клітин (МСК) як його складових. Мета роботи - визначити особливості функціонування МСК та клітин-попередників кісткового мозку щурів за умов довготривалої дії іонізуючої радіації внаслідок інкорпорації <$Enothing sup 90 roman Sr>. Було використано модель внутрішнього опромінення радіонуклідом <$Enothing sup 90 roman Sr> щурів Вістар та здійснено культивування in vitro мезенхімальних клітин їх кісткового мозку. Визначали показники ефективності колонієутворення у культурі in vitro та здатність цих клітин формувати фідерний шар і підтримувати кровотвірні клітини кісткового мозку щурів у культурі дифузійних камер in vitro. З'ясовано, що хронічна дія інкорпорованого радіонукліду <$Enothing sup 90 roman Sr> зумовлювала суттєве зменшення у порівнянні з контролем проліферативної активності МСК, а також пригнічення здатності сформованих ними фідерних шарів до довготривалої підтримки процесів гемопоезу in vitro. Отже, МСК кісткового мозку та їх найближчі нащадки і клітини-попередники за дії іонізуючої радіації характеризувались доволі високою радіочутливістю, що проявлялось у суттєвому зниженні внаслідок опромінення їх функціональної активності у культурі in vitro у порівнянні з контролем.
Попередній перегляд:   Завантажити - 632.82 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
9.

Бойко Р. В. 
Порівняльний математичний аналіз колонієутворюючої здатності кісткового мозку мишей, опромінених у летальній дозі з високою і низькою потужностями [Електронний ресурс] / Р. В. Бойко, Д. І. Білько, І. З. Руссу, Н. М. Білько // Ядерна фізика та енергетика. - 2018. - Т. 19, № 3. - С. 265-269. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/yadf_2018_19_3_11
За допомогою оригінальної математичної моделі, нової схеми кровотворення та з використанням експериментальних результатів впливу <$E gamma>-опромінення в дозі 8 Гр із потужностями близько 5 і 0,0028 Гр/хв на чисельність колонієутворювальних одиниць (КУО) кісткового мозку (КМ), а також експериментальних даних щодо процесів відновлення КУО КМ, одержаних із літературних джерел, визначено параметри, що характеризують реакцію кровотворної системи на різних етапах процесів відновлення чисельності КУО КМ після припинення дії іонізувальної радіації.Мета роботи - проведення порівняльного аналізу характеристик процесу функціонування популяції колонієутворюючих одиниць кісткового мозку мишей після пролонгованого їх опромінення у летальній і нелетальній дозах з однаковою потужністю доз за допомогою математичної моделі. Поставлена задача розв'язується за допомогою математичної моделі зміни чисельності колонієутворюючих одиниць кісткового мозку після неперервного опромінення, описаної в попередніх роботах, з використанням експериментальних результатів робіт К. С. Черткова (1972, 1973). Математичну модель побудовано на основі схеми кровотворення, запропонованої Й. Л. Чертковим (1984, 1991). За допомогою оригінальної математичної моделі, нової схеми кровотворення Й. Л. Черткова (1991) з використанням експериментальних результатів впливу <$Egamma>-опромінення в дозах 4 Гр та 8 Гр з потужністю 0,0028 Гр/хв на чисельність колонієутворюючих одиниць кісткового мозку мишей, а також експериментальних даних щодо процесів відновлення їх чисельності, одержаних з літературних джерел, визначено параметри, що характеризують реакцію кровотвірної системи на різних етапах процесів відновлення колонієутворюючих одиниць кісткового мозку після припинення дії іонізуючої радіації, та проведено порівняльний аналіз одержаних результатів.
Попередній перегляд:   Завантажити - 332.169 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
10.

Білько Д. І. 
Оцінка радіопротекторної дії меланінових пігментів базидіоміцетів на гемопоетичну систему мишей Balb/C при опроміненні іонізуючою радіацією у сублетальній дозі [Електронний ресурс] / Д. І. Білько, І. З. Руссу, Н. М. Білько // Проблеми радіаційної медицини та радіобіології. - 2019. - Вип. 24. - С. 210-219. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Prmtr_2019_24_15
Мета роботи - оцінка радіопротекторної дії меланінових пігментів базидіоміцетів на кровотворні стовбурові клітини та клітини-попередники кісткового мозку мишей Balb/C у разі впливу іонізуючої радіації в сублетальній дозі. За допомогою оригінального методу культивування у гелевих дифузійних камерах in vivo клітин кісткового мозку мишей Balb/C було досліджено ефективність колонієутворення гемопоетичних клітин - попередників тварин, яких було піддано дії іонізуючої радіації у сублетальній дозі, за умов застосування розчину меланінових пігментів базидіоміцетових грибів у якості радіопротектора. Дослідження функціональної активності клітин-попередників кісткового мозку опромінених мишей Balb/C дозволило оцінити стан кровотворення за умов дії іонізуючої радіації та при попередній обробці тварин розчином меланінових пігментів у якості радіопротектора. Було з'ясовано, що під впливом іонізуючого випромінювання знижувалася колонієутворююча активність кісткового мозку мишей порівняно з контролем. Розчин меланінових пігментів був здатним підвищувати функціональну активність кісткового мозку опромінених тварин. Отримані результати радіопротекторної дії розчину меланінових пігментів базидіоміцетів на опромінені стовбурові клітини та їх нащадки (клітини-попередники) можуть бути підгрунтям для розробки засобів захисту організму людини від пошкоджуючої дії іонізуючої радіації.
Попередній перегляд:   Завантажити - 248.234 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
11.

Бойко Р. В. 
Математичний аналіз функціональних властивостей кісткового мозку мишей у початковій фазі гострого фракціонованого опромінення [Електронний ресурс] / Р. В. Бойко, Д. І. Білько, І. З. Руссу, Н. М. Білько // Проблеми радіаційної медицини та радіобіології. - 2018. - Вип. 23. - С. 229-234. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Prmtr_2018_23_18
За допомогою оригінальної математичної моделі та з використанням експериментальних результатів тривалого цілодобового <$E gamma>-опромінення з потужністю дози 0,25 і 0,5 Гр/добу на зміну чисельності колонієутворювальних одиниць (КУО) кісткового мозку (КМ) мишей та експериментальних даних щодо процесів відновлення чисельності КУО КМ після закінчення 30- і 100-добового опромінення визначено параметри, що характеризують реакцію кровотворної системи на втрату КУО за різних потужностей дози щоденного тривалого <$E gamma>-опромінення та процеси відновлення чисельності КУО після припинення дії іонізувальної радіації.Мета роботи - визначити кількісні характеристики функціонування популяції колонієутворюючих одиниць кісткового мозку мишей протягом семи діб гострого фракціонованого опромінення. Поставлена задача розв'язується за допомогою описаної у роботах Р. В. Бойко зі співавторами (2015, 2016) математичної моделі зміни чисельності колонієутворюючих одиниць кісткового мозку із використанням експериментальних результатів роботи W. Chu-Tse, L. G. Lajtha (1975). Математичну модель побудовано на основі нової схеми кровотворення, запропонованої Й. Л. Чертковим (1984, 1991). За допомогою оригінальної математичної моделі схеми кровотворення з використанням результатів щодо зміни чисельності колонієутворюючих одиниць кісткового мозку стегнової кістки мишей було визначено кількісні характеристики їх функціонування протягом семи діб фракціонованого опромінення за щоденного гострого gamma-опромінення у дозі 0,7 Гр. Висновки: запропоновано математичну модель, що описує зміни відносної чисельності колонієутворюючих одиниць у кістковому мозку мишей у процесі їх гострого фракціонованого опромінення.
Попередній перегляд:   Завантажити - 500.019 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
12.

Бойко Р. В. 
Порівняльний математичний аналіз колонієутворюючої здатності кісткового мозку мишей, опромінених з однаковою потужністю у летальній і нелетальній дозах [Електронний ресурс] / Р. В. Бойко, Д. І. Білько, І. З. Руссу, Н. М. Білько // Проблеми радіаційної медицини та радіобіології. - 2020. - Вип. 25. - С. 300-308. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Prmtr_2020_25_18
За допомогою оригінальної математичної моделі, нової схеми кровотворення та з використанням експериментальних результатів впливу <$E gamma>-опромінення в дозі 8 Гр із потужностями близько 5 і 0,0028 Гр/хв на чисельність колонієутворювальних одиниць (КУО) кісткового мозку (КМ), а також експериментальних даних щодо процесів відновлення КУО КМ, одержаних із літературних джерел, визначено параметри, що характеризують реакцію кровотворної системи на різних етапах процесів відновлення чисельності КУО КМ після припинення дії іонізувальної радіації.Мета роботи - проведення порівняльного аналізу характеристик процесу функціонування популяції колонієутворюючих одиниць кісткового мозку мишей після пролонгованого їх опромінення у летальній і нелетальній дозах з однаковою потужністю доз за допомогою математичної моделі. Поставлена задача розв'язується за допомогою математичної моделі зміни чисельності колонієутворюючих одиниць кісткового мозку після неперервного опромінення, описаної в попередніх роботах, з використанням експериментальних результатів робіт К. С. Черткова (1972, 1973). Математичну модель побудовано на основі схеми кровотворення, запропонованої Й. Л. Чертковим (1984, 1991). За допомогою оригінальної математичної моделі, нової схеми кровотворення Й. Л. Черткова (1991) з використанням експериментальних результатів впливу <$Egamma>-опромінення в дозах 4 Гр та 8 Гр з потужністю 0,0028 Гр/хв на чисельність колонієутворюючих одиниць кісткового мозку мишей, а також експериментальних даних щодо процесів відновлення їх чисельності, одержаних з літературних джерел, визначено параметри, що характеризують реакцію кровотвірної системи на різних етапах процесів відновлення колонієутворюючих одиниць кісткового мозку після припинення дії іонізуючої радіації, та проведено порівняльний аналіз одержаних результатів.
Попередній перегляд:   Завантажити - 334.562 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
13.

Білько Д. І. 
Гуманізована модель культивування ізольованої суспензії гемопоетичних клітин-попередниць для вивчення впливу іонізуючої радіації in vivo [Електронний ресурс] / Д. І. Білько, І. З. Руссу, Р. В. Бойко, Н. М. Білько // Проблеми радіаційної медицини та радіобіології. - 2021. - Вип. 26. - С. 235–247. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Prmtr_2021_26_14
Попередній перегляд:   Завантажити - 303.354 Kb    Зміст випуску     Цитування
14.

Білько Д. І. 
Аналіз впливу пролонгованого опромінення на гемопоетичні клітини-попередники у гелевих дифузійних камерах за допомогою математичного моделювання [Електронний ресурс] / Д. І. Білько, Р. В. Бойко, І. З. Руссу, І. С. Дягіль, Н. М. Білько // Проблеми радіаційної медицини та радіобіології. - 2022. - Вип. 27. - С. 203–215. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Prmtr_2022_27_14
Попередній перегляд:   Завантажити - 326.334 Kb    Зміст випуску     Цитування
15.

Руссу І. З. 
Гемопоетичні клітини-попередники у периферичній крові мишей BALB-C за дії іонізуючої радіації у сублетальній дозі [Електронний ресурс] / І. З. Руссу, Д. І. Білько, Н. М. Білько // Проблеми радіаційної медицини та радіобіології. - 2023. - Вип. 28. - С. 216-224. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Prmtr_2023_28_15
Попередній перегляд:   Завантажити - 740.255 Kb    Зміст випуску     Цитування
 
Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів
Пам`ятка користувача

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського