Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (3499) | Журнали та продовжувані видання (200) | Автореферати дисертацій (226) | Реферативна база даних (4179) | Авторитетний файл імен осіб (71) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=СОЛОВ$<.>+<.>A=СЕРГ$<.>+<.>A=МИХАЙЛОВИЧ$<.>) | ||||
|
Загальна кількість знайдених документів : 5125 Представлено документи з 1 до 20 |
||||
| ||||
| 1. |
| |||
| 2. |
| |||
| 3. |
| |||
| 4. |
| |||
| 5. | 
Соловяненко Д. Політика індексації видань у наукометричних базах даних Web of Science та SciVerse Scopus [Електронний ресурс] / Д. Соловяненко // Бібліотечний вісник. - 2012. - № 1. - С. 6-21. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bv_2012_1_2 Досліджено засади побудови індексів наукометричних баз даних Web of Science та SciVerse Scopus. Розглянуто загальні критерії відбору періодичних видань, які застосовуються Thomson Reuters та Elsevier. Виявлено спільне та відмінне аспектів політики індексації видань у наукометричних базах даних. Висвітлено питання відбору регіональних наукових часописів до індексів Web of Science та SciVerse Scopus. | |||
| 6. | 
Сергеева И. А. Отдел фонда иудаики Института рукописи НБУВ: история и современность [Електронний ресурс] / И. А. Сергеева // Библиотеки национальных академий наук: проблемы функционирования, тенденции развития. - 2007. - вып. 5. - С. 369-385. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bnan_2007_5_26 | |||
| 7. |
Васильчиков В. В. Подход БЕН РАН к решению проблемы ретроковерсии карточных каталогов [Електронний ресурс] / В. В. Васильчиков, С. А. Власова, Т. Н. Соловьева // Библиотеки национальных академий наук: проблемы функционирования, тенденции развития. - 2008. - вып. 6. - С. 199-204. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bnan_2008_6_16 | |||
| 8. |
Докторов Я. Я. Программный комплекс регистрации периодических изданий для библиотек ЦБС БЕН РАН [Електронний ресурс] / Я. Я. Докторов, Т. Н. Соловьева // Библиотеки национальных академий наук: проблемы функционирования, тенденции развития. - 2010. - вып. 8. - С. 86-91. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bnan_2010_8_8 | |||
| 9. |
Соловяненко Д. Академічні бібліотеки у новому соціотехнічному вимірі: Частина четверта. Сучасний рівень дискурсу академічного бібліотекознавства та поступ е-науки [Електронний ресурс] / Д. Соловяненко // Бібліотечний вісник. - 2011. - № 1. - С. 8-24. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bv_2011_1_2 Проаналізовано основні тенденції розвитку академічних бібліотек кінця ХХ - початку ХХІ ст. Висвітлено проблеми розвитку пошуково-навігаційного інструментарію в аспекті створення бібліотечних порталів (БП). Зазначено, що на початку ХХІ ст. зусилля бібліотек були зосереджені на розробці засобів інтеграції гетерогенних інформаційних середовищ на комплексних технологічних суперплатформах (порталах). До ключових технологій БП слід віднести моделі транспортування контекстно-залежних метаданих OpenURL, унікальної ідентифікації об'єктів (DOI, PMID) і стандартизованого зібрання веб-статистики SUSHI. Доведено, що існуючі інтегровані е-середовища бібліотек є інформаційно-технологічним каркасом для побудови на їх основі комплексних науково-інформаційних лабораторій ХХІ ст.Охарактеризовано основні тенденції розвитку академічних бібліотек (АБ) кінця ХХ - початку ХХІ ст. Увагу приділено результатам комплексного аналізу нових парадигм академічного бібліотекознавства, пов'язаних з розбудовою глобальної цифрової інфраструктури для високотехнологічного, колективного, мультидисциплінарного, насиченого даними наукового пошуку ХХІ ст. (е-науки або кіберінфраструктури). Висвітлено роль і місце АБ у соціотехнічному просторі сучасної науки. Встановлено, що впродовж останніх років АБ розвинутих держав світу здобули своє місце у системі менеджменту первинних даних, зокрема, у процесах створення та підтримки інформаційно-технологічної та соціальної інфраструктур е-науки. Розкрито основні проблемні аспекти "бібліотекознавства е-науки", зокрема, обмеженість ресурсного (фінансового та кадрового) потенціалу бібліотек, відсутність відповідної теоретико-методологічної бази, низьку мотивація вчених, неоднозначність політики е-науки в академічному середовищі.Охарактеризовано основні тенденції розвитку світових академічних бібліотек (АБ) кінця ХХ - початку ХХІ ст. Увагу приділено парадигмі розвитку АБ як суб'єктів науково-видавничої діяльності. Показано, що завдяки проведенню послідовної інноваційної політики (зокрема, технологічної та кадрової), бібліотеки протягом двох останніх десятиріч закріпилися в якості ключових суб'єктів науково-видавничої діяльності. Висвітлено проблеми, пов'язані з організаційними аспектами взаємодії бібліотек з іншими академічними інституціями.Охарактеризованы основные тенденции развития мировых академических библиотек (АБ) конца ХХ - начала ХХІ вв. Внимание уделено парадигме развития АБ как субъектов научно-издательской деятельности. Показано, что благодаря парадигме развития последовательной инновационной политики (в частности, технологической и кадровой), библиотеки на протяжении последних двух десятилетий закрепились в качестве ключевых субъектов научно-издательской деятельности. Освещены проблемы, связанные с организационными аспектами взаимодействия библиотек с другими академическими институциями.Висвітлено проблематику створення академічними бібліотеками світу інфраструктури зберігання електронних науково-інформаційних ресурсів. Проаналізовано діяльність бібліотек зі створення та підтримки сховищ даних наукових і освітніх установ. Розглянуто програмний пакет Dspace, розкрито проблемні аспекти зберігання бібліотеками онлайнових науково-інформаційних ресурсів. Увагу приділено технологічній парадигмі зберігання електронних LOCKSS - програмного пакету, який працює на одному з локальних комп'ютерів бібліотеки та має власну IP-адресу. Описано архівну систему Британської бібліотеки, систему DAITSS Центру бібліотечної автоматизації у Флориді (США). Зазначено, що станом на 2010 р. найбільшим відкритим сховищем "постпринтів" наукових статей є проект PubMedCentral Національної медичної бібліотеки (США) - електронний архів англомовної наукової періодики у галузі біомедичних наук і наук про життя, зв'язаний через ідентифікацію PMID з реферативною базою даних Medline. | |||
| 10. | 
Сергеєва Л. Досвід створення предметного рубрикатора [Електронний ресурс] / Л. Сергеєва // Бібліотечна планета. - 2005. - № 1. - С. 26-29. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bp_2005_1_12 Викладено досвід створення та загальні принципи побудови предметного рубрикатора Наукової бібліотеки Хмельницького державного університету. Приділено увагу профільним дисциплінам - економіці, техніці, психології, комп'ютерним системам, радіоелектроніці, педагогіці, філології, праву. | |||
| 11. |
Костенко Л. Наукові бібліотеки та перспективні інтернет-технології [Електронний ресурс] / Л. Костенко, Д. Соловяненко // Бібліотечний вісник. - 2011. - № 6. - С. 45-47. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bv_2011_6_8 | |||
| 12. |
Соловяненко Д. Академічні бібліотеки у новому соціотехнічному вимірі: Частина перша. Академічна бібліотека як видавець [Електронний ресурс] / Д. Соловяненко // Бібліотечний вісник. - 2010. - № 4. - С. 3-14 . - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bv_2010_4_1 Проаналізовано основні тенденції розвитку академічних бібліотек кінця ХХ - початку ХХІ ст. Висвітлено проблеми розвитку пошуково-навігаційного інструментарію в аспекті створення бібліотечних порталів (БП). Зазначено, що на початку ХХІ ст. зусилля бібліотек були зосереджені на розробці засобів інтеграції гетерогенних інформаційних середовищ на комплексних технологічних суперплатформах (порталах). До ключових технологій БП слід віднести моделі транспортування контекстно-залежних метаданих OpenURL, унікальної ідентифікації об'єктів (DOI, PMID) і стандартизованого зібрання веб-статистики SUSHI. Доведено, що існуючі інтегровані е-середовища бібліотек є інформаційно-технологічним каркасом для побудови на їх основі комплексних науково-інформаційних лабораторій ХХІ ст.Охарактеризовано основні тенденції розвитку академічних бібліотек (АБ) кінця ХХ - початку ХХІ ст. Увагу приділено результатам комплексного аналізу нових парадигм академічного бібліотекознавства, пов'язаних з розбудовою глобальної цифрової інфраструктури для високотехнологічного, колективного, мультидисциплінарного, насиченого даними наукового пошуку ХХІ ст. (е-науки або кіберінфраструктури). Висвітлено роль і місце АБ у соціотехнічному просторі сучасної науки. Встановлено, що впродовж останніх років АБ розвинутих держав світу здобули своє місце у системі менеджменту первинних даних, зокрема, у процесах створення та підтримки інформаційно-технологічної та соціальної інфраструктур е-науки. Розкрито основні проблемні аспекти "бібліотекознавства е-науки", зокрема, обмеженість ресурсного (фінансового та кадрового) потенціалу бібліотек, відсутність відповідної теоретико-методологічної бази, низьку мотивація вчених, неоднозначність політики е-науки в академічному середовищі.Охарактеризовано основні тенденції розвитку світових академічних бібліотек (АБ) кінця ХХ - початку ХХІ ст. Увагу приділено парадигмі розвитку АБ як суб'єктів науково-видавничої діяльності. Показано, що завдяки проведенню послідовної інноваційної політики (зокрема, технологічної та кадрової), бібліотеки протягом двох останніх десятиріч закріпилися в якості ключових суб'єктів науково-видавничої діяльності. Висвітлено проблеми, пов'язані з організаційними аспектами взаємодії бібліотек з іншими академічними інституціями.Охарактеризованы основные тенденции развития мировых академических библиотек (АБ) конца ХХ - начала ХХІ вв. Внимание уделено парадигме развития АБ как субъектов научно-издательской деятельности. Показано, что благодаря парадигме развития последовательной инновационной политики (в частности, технологической и кадровой), библиотеки на протяжении последних двух десятилетий закрепились в качестве ключевых субъектов научно-издательской деятельности. Освещены проблемы, связанные с организационными аспектами взаимодействия библиотек с другими академическими институциями.Висвітлено проблематику створення академічними бібліотеками світу інфраструктури зберігання електронних науково-інформаційних ресурсів. Проаналізовано діяльність бібліотек зі створення та підтримки сховищ даних наукових і освітніх установ. Розглянуто програмний пакет Dspace, розкрито проблемні аспекти зберігання бібліотеками онлайнових науково-інформаційних ресурсів. Увагу приділено технологічній парадигмі зберігання електронних LOCKSS - програмного пакету, який працює на одному з локальних комп'ютерів бібліотеки та має власну IP-адресу. Описано архівну систему Британської бібліотеки, систему DAITSS Центру бібліотечної автоматизації у Флориді (США). Зазначено, що станом на 2010 р. найбільшим відкритим сховищем "постпринтів" наукових статей є проект PubMedCentral Національної медичної бібліотеки (США) - електронний архів англомовної наукової періодики у галузі біомедичних наук і наук про життя, зв'язаний через ідентифікацію PMID з реферативною базою даних Medline. | |||
| 13. |
Соловяненко Д. Академічні бібліотеки у новому соціотехнічному вимірі: Частина друга. Інфраструктура зберігання електронних науково-інформаційних ресурсів [Електронний ресурс] / Д. Соловяненко // Бібліотечний вісник. - 2010. - № 5. - С. 3-15. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bv_2010_5_1 Проаналізовано основні тенденції розвитку академічних бібліотек кінця ХХ - початку ХХІ ст. Висвітлено проблеми розвитку пошуково-навігаційного інструментарію в аспекті створення бібліотечних порталів (БП). Зазначено, що на початку ХХІ ст. зусилля бібліотек були зосереджені на розробці засобів інтеграції гетерогенних інформаційних середовищ на комплексних технологічних суперплатформах (порталах). До ключових технологій БП слід віднести моделі транспортування контекстно-залежних метаданих OpenURL, унікальної ідентифікації об'єктів (DOI, PMID) і стандартизованого зібрання веб-статистики SUSHI. Доведено, що існуючі інтегровані е-середовища бібліотек є інформаційно-технологічним каркасом для побудови на їх основі комплексних науково-інформаційних лабораторій ХХІ ст.Охарактеризовано основні тенденції розвитку академічних бібліотек (АБ) кінця ХХ - початку ХХІ ст. Увагу приділено результатам комплексного аналізу нових парадигм академічного бібліотекознавства, пов'язаних з розбудовою глобальної цифрової інфраструктури для високотехнологічного, колективного, мультидисциплінарного, насиченого даними наукового пошуку ХХІ ст. (е-науки або кіберінфраструктури). Висвітлено роль і місце АБ у соціотехнічному просторі сучасної науки. Встановлено, що впродовж останніх років АБ розвинутих держав світу здобули своє місце у системі менеджменту первинних даних, зокрема, у процесах створення та підтримки інформаційно-технологічної та соціальної інфраструктур е-науки. Розкрито основні проблемні аспекти "бібліотекознавства е-науки", зокрема, обмеженість ресурсного (фінансового та кадрового) потенціалу бібліотек, відсутність відповідної теоретико-методологічної бази, низьку мотивація вчених, неоднозначність політики е-науки в академічному середовищі.Охарактеризовано основні тенденції розвитку світових академічних бібліотек (АБ) кінця ХХ - початку ХХІ ст. Увагу приділено парадигмі розвитку АБ як суб'єктів науково-видавничої діяльності. Показано, що завдяки проведенню послідовної інноваційної політики (зокрема, технологічної та кадрової), бібліотеки протягом двох останніх десятиріч закріпилися в якості ключових суб'єктів науково-видавничої діяльності. Висвітлено проблеми, пов'язані з організаційними аспектами взаємодії бібліотек з іншими академічними інституціями.Охарактеризованы основные тенденции развития мировых академических библиотек (АБ) конца ХХ - начала ХХІ вв. Внимание уделено парадигме развития АБ как субъектов научно-издательской деятельности. Показано, что благодаря парадигме развития последовательной инновационной политики (в частности, технологической и кадровой), библиотеки на протяжении последних двух десятилетий закрепились в качестве ключевых субъектов научно-издательской деятельности. Освещены проблемы, связанные с организационными аспектами взаимодействия библиотек с другими академическими институциями.Висвітлено проблематику створення академічними бібліотеками світу інфраструктури зберігання електронних науково-інформаційних ресурсів. Проаналізовано діяльність бібліотек зі створення та підтримки сховищ даних наукових і освітніх установ. Розглянуто програмний пакет Dspace, розкрито проблемні аспекти зберігання бібліотеками онлайнових науково-інформаційних ресурсів. Увагу приділено технологічній парадигмі зберігання електронних LOCKSS - програмного пакету, який працює на одному з локальних комп'ютерів бібліотеки та має власну IP-адресу. Описано архівну систему Британської бібліотеки, систему DAITSS Центру бібліотечної автоматизації у Флориді (США). Зазначено, що станом на 2010 р. найбільшим відкритим сховищем "постпринтів" наукових статей є проект PubMedCentral Національної медичної бібліотеки (США) - електронний архів англомовної наукової періодики у галузі біомедичних наук і наук про життя, зв'язаний через ідентифікацію PMID з реферативною базою даних Medline. | |||
| 14. |
Соловяненко Д. Академічні бібліотеки у новому соціотехнічному вимірі: Частина третя. Роль академічних бібліотек у конструюванні інтегрованих інформаційних е-середовищ [Електронний ресурс] / Д. Соловяненко // Бібліотечний вісник. - 2010. - № 6. - С. 3-17. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bv_2010_6_1 Проаналізовано основні тенденції розвитку академічних бібліотек кінця ХХ - початку ХХІ ст. Висвітлено проблеми розвитку пошуково-навігаційного інструментарію в аспекті створення бібліотечних порталів (БП). Зазначено, що на початку ХХІ ст. зусилля бібліотек були зосереджені на розробці засобів інтеграції гетерогенних інформаційних середовищ на комплексних технологічних суперплатформах (порталах). До ключових технологій БП слід віднести моделі транспортування контекстно-залежних метаданих OpenURL, унікальної ідентифікації об'єктів (DOI, PMID) і стандартизованого зібрання веб-статистики SUSHI. Доведено, що існуючі інтегровані е-середовища бібліотек є інформаційно-технологічним каркасом для побудови на їх основі комплексних науково-інформаційних лабораторій ХХІ ст.Охарактеризовано основні тенденції розвитку академічних бібліотек (АБ) кінця ХХ - початку ХХІ ст. Увагу приділено результатам комплексного аналізу нових парадигм академічного бібліотекознавства, пов'язаних з розбудовою глобальної цифрової інфраструктури для високотехнологічного, колективного, мультидисциплінарного, насиченого даними наукового пошуку ХХІ ст. (е-науки або кіберінфраструктури). Висвітлено роль і місце АБ у соціотехнічному просторі сучасної науки. Встановлено, що впродовж останніх років АБ розвинутих держав світу здобули своє місце у системі менеджменту первинних даних, зокрема, у процесах створення та підтримки інформаційно-технологічної та соціальної інфраструктур е-науки. Розкрито основні проблемні аспекти "бібліотекознавства е-науки", зокрема, обмеженість ресурсного (фінансового та кадрового) потенціалу бібліотек, відсутність відповідної теоретико-методологічної бази, низьку мотивація вчених, неоднозначність політики е-науки в академічному середовищі.Охарактеризовано основні тенденції розвитку світових академічних бібліотек (АБ) кінця ХХ - початку ХХІ ст. Увагу приділено парадигмі розвитку АБ як суб'єктів науково-видавничої діяльності. Показано, що завдяки проведенню послідовної інноваційної політики (зокрема, технологічної та кадрової), бібліотеки протягом двох останніх десятиріч закріпилися в якості ключових суб'єктів науково-видавничої діяльності. Висвітлено проблеми, пов'язані з організаційними аспектами взаємодії бібліотек з іншими академічними інституціями.Охарактеризованы основные тенденции развития мировых академических библиотек (АБ) конца ХХ - начала ХХІ вв. Внимание уделено парадигме развития АБ как субъектов научно-издательской деятельности. Показано, что благодаря парадигме развития последовательной инновационной политики (в частности, технологической и кадровой), библиотеки на протяжении последних двух десятилетий закрепились в качестве ключевых субъектов научно-издательской деятельности. Освещены проблемы, связанные с организационными аспектами взаимодействия библиотек с другими академическими институциями.Висвітлено проблематику створення академічними бібліотеками світу інфраструктури зберігання електронних науково-інформаційних ресурсів. Проаналізовано діяльність бібліотек зі створення та підтримки сховищ даних наукових і освітніх установ. Розглянуто програмний пакет Dspace, розкрито проблемні аспекти зберігання бібліотеками онлайнових науково-інформаційних ресурсів. Увагу приділено технологічній парадигмі зберігання електронних LOCKSS - програмного пакету, який працює на одному з локальних комп'ютерів бібліотеки та має власну IP-адресу. Описано архівну систему Британської бібліотеки, систему DAITSS Центру бібліотечної автоматизації у Флориді (США). Зазначено, що станом на 2010 р. найбільшим відкритим сховищем "постпринтів" наукових статей є проект PubMedCentral Національної медичної бібліотеки (США) - електронний архів англомовної наукової періодики у галузі біомедичних наук і наук про життя, зв'язаний через ідентифікацію PMID з реферативною базою даних Medline. | |||
| 15. |
Чекмарьов А. Електронне середовище бібліотечної галузі: нові ресурси та можливості [Електронний ресурс] / А. Чекмарьов, Д. Соловяненко // Бібліотечний вісник. - 2010. - № 6. - С. 51-54. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bv_2010_6_7 | |||
| 16. |
Сергєєва І. Юдаїка в бібліотеках й архівах пострадянських країн: проблеми збереження та використання [Електронний ресурс] / І. Сергєєва // Бібліотечний вісник. - 2009. - № 3. - С. 35-39. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bv_2009_3_6 | |||
| 17. |
Соловяненко Д. Цифровий ідентифікатор об’єкта (DOI): "ISBN суспільства знань" [Електронний ресурс] / Д. Соловяненко // Бібліотечний вісник. - 2009. - № 4. - С. 3-15. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bv_2009_4_1 | |||
| 18. |
Костенко Л. Бібліотека та наукометрія: світовий досвід, українська перспектива [Електронний ресурс] / Л. Костенко, Д. Соловяненко // Бібліотечний вісник. - 2009. - № 6. - С. 29-32. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bv_2009_6_8 | |||
| 19. |
Слипецький Д. Створення електронного репозиторію Iнституту біології південних морів НАН України на основі вільно поширюваного програмного забезпечення [Електронний ресурс] / Д. Слипецький, В. Горбунов, О. Сергєєва // Бібліотечний вісник. - 2008. - № 3. - С. 16-21. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bv_2008_3_3 | |||
| 20. |
Чекмарьов А. Веб-технології та ресурси в науковій бібліотеці [Електронний ресурс] / А. Чекмарьов, Д. Соловяненко // Бібліотечний вісник. - 2008. - № 6. - С. 12-14. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bv_2008_6_3 Викладено підходи до пошуку шляхів і засобів трансформації бібліотек у ресурсомісткі інформаційні центри, технологічно готові до виконання ролі інтеграторів і координаторів у світовому інформаційному просторі. Проаналізовано досвід впровадження веб-технологій, створення та розповсюдження онлайнових ресурсів у НБУВ. Зазначено, що веб-портал НБУВ є найповнішим і найавторитетнішим джерелом первинної та вторинної науково-освітньої інформації в українському сегменті мережі Інтернет. Увагу приділено науковій електронній бібліотеці на основі системи EPrints, створеної колективом фахівців Інституту програмних систем НАН України за підтримки фонду "Відродження". Запропоновано Наочну бібліотечну класифікацію, розроблену професором Харківського державного технічного університету будівництва й архітектури В.П. Леоновим.Изложены подходы к поиску путей и средств трансформации библиотек в ресурсоемкие информационные центры, технологически готовые к выполнению роли интеграторов и координаторов в мировом информационном пространстве. Проанализирован опыт внедрения веб-технологий, создания и распространения онлайновых ресурсов в НБУВ. Указано, что веб-портал НБУВ является наиболее полным и авторитетным источников первичной и вторичной научно-образовательной информации в украинском сегменте Интернет. Внимание уделено научной электронной библиотеке на основе системы EPrints, созданной коллективом специалистов Института программных систем НАН Украины при поддержке фонда "Возрождение". Предложена Наглядная библиотечная классификация, разработанная профессором Харьковского государственного технического университета строительства и архитектуры В.П. Леоновым. | |||
| ||||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |