Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Автореферати дисертацій (1) | Реферативна база даних (5) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Скочко Т. П.$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 8 Представлено документи з 1 до 8 |
|||
| 1. | 
Скочко Т. П. Ґендерні аспекти формування здоров’я підлітків [Електронний ресурс] / Т. П. Скочко // Медичні перспективи. - 2011. - Т. 16, № 1. - С. 109-112. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mp_2011_16_1_25 | ||
| 2. | 
Бердник О. В. Гендерні та статеві аспекти формування екологічної свідомості підлітків [Електронний ресурс] / О. В. Бердник, О. В. Добрянська, Т. П. Скочко, О. М. Юрчук // Довкілля та здоров'я. - 2013. - № 3. - С. 52-56. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dtz_2013_3_13 | ||
| 3. | 
Бердник О. В. Особливості використання прямих та непрямих показників здоров’я при оцінці динаміки його формування [Електронний ресурс] / О. В. Бердник, Н. С. Полька, Т. П. Скочко, О. В. Добрянська, О. П. Рудницька // Здоровье ребенка. - 2016. - № 5. - С. 21-25. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zd_2016_5_4 Для оцінки здоров'я традиційно використовують показники захворюваності, частоти порушень функціонального стану й фізичного розвитку організму, тобто непрямі показники, що не дозволяють повною мірою оцінити рівень здоров'я населення. За цими показниками здоров'я школярів погіршується: за період навчання зменшується кількість здорових дітей у 1,8 раза, водночас відмічається зростання майже вдвічі частки дітей з хронічними захворюваннями, що свідчить про накопичення хронічної патології в дитячій популяції. Для всебічної характеристики здоров'я населення необхідно враховувати позитивні, тобто прямі, показники здоров'я, такі як адаптаційний потенціал, рівень соматичного здоров'я та інші, що характеризують стан адаптаційних резервів та інтеграційних можливостей різних систем організму. За цими показниками виявлено, що в молодшій школі більша частина дітей мали низький рівень соматичного здоров'я, третина школярів - середній рівень і лише десята частина учнів молодшої школи мали високий рівень здоров'я. Приблизно такий же розподіл за рівнем соматичного здоров'я спостерігався і в учнів середнього шкільного віку. Однак при переході від середньої до старшої школи поступово починає зростати кількість дітей з високим рівнем соматичного здоров'я, що вказує на покращення адаптаційних можливостей організму дитини з віком. Отже, у динаміці навчання в загальноосвітньому навчальному закладі за непрямими та прямими показниками здоров'я виявлена різновекторна спрямованість змін: з одного боку, відмічається накопичення хронічної патології в дитячій популяції, а з іншого - синхронізація процесів у діяльності різних систем організму, що з віком проявляється в поступовому зростанні резервних можливостей організму дітей. | ||
| 4. |
Бердник О. В. Здоровье населения как критериальная характеристика его качества [Електронний ресурс] / О. В. Бердник, О. В. Добрянская, О. П. Рудницкая, Т. П. Скочко // Environment & health. - 2018. - № 1. - С. 4-8. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dtz_2018_1_3 | ||
| 5. | 
Бердник О. В. Епідеміологічні аспекти оцінки значущості здоров’яформуючих чинників [Електронний ресурс] / О. В. Бердник, О. В. Добрянська, Т. П. Скочко, О. П. Рудницька, Т. В. Голубчикова // Гігієна населених місць. - 2018. - Вип. 68. - С. 207-211. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gnm_2018_68_37 | ||
| 6. |
Бердник О. В. Обґрунтування використання показників неінфекційної захворюваності для виявлення впливу детермінант здоров’я в системі епіднагляду [Електронний ресурс] / О. В. Бердник, О. В. Волощук, О. В. Добрянська, Т. П. Скочко // Гігієна населених місць. - 2020. - Вип. 70. - С. 134-140. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gnm_2020_70_18 | ||
| 7. | 
Бердник О. В. Особливості формування хронічної патології у дітей [Електронний ресурс] / О. В. Бердник, О. В. Добрянська, Т. П. Скочко, О. М. Юрчук // Ліки України плюс. - 2011. - № 3. - С. 31. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/liku_2011_3_13 | ||
| 8. |
Антомонов М. Ю. Обізнаність, настанови та діяльність як складові екологічної свідомості молоді [Електронний ресурс] / М. Ю. Антомонов, С. Л. Пашинська, М. П. Соколова, Т. П. Скочко, О. П. Рудницька // Медичні перспективи. - 2023. - Т. 28, № 2. - С. 176-182. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mp_2023_28_2_26 Формування здоров'я людини проходить в умовах як позитивного, так і негативного впливу зовнішнього середовища. Простежено безсумнівний зв'язок між здоров'ям людини та ступенем її втручання в природне середовище, який, у свою чергу, зумовлений рівнем екологічної свідомості суспільства. Мета роботи - дослідження формування в молоді цілісної екологічної свідомості та взаємодії її складових, а саме обізнаності, настанов та діяльності. Використані методи: бібліографічний; метод анкетування (для збору даних щодо екологічної свідомості молоді); статистичний (для відбору та аналізу матеріалів); математичний (для конструювання формул і розрахунку рівнів екологічної свідомості та її складових). Розроблено анкету для опитування студентів та школярів старших класів у різних містах України. В опитуванні взяли участь 285 респондентів віком від 15 років до 24 років. Задля можливості порівняти рівень екологічної свідомості молоді з людьми інших вікових груп до анкетування було залучено 53 респонденти старшого віку, що становило 15,7 % від загальної кількості опитаних. Анкету було умовно розбито на смислові модулі для можливості визначення рівнів екологічних знань, настанов та поведінки. Для досягнення мети роботи було здійснено оцінювання рівнів екологічної свідомості та її складових із урахуванням статі, віку, місця проживання та фаху навчання. Кількісні значення рівнів складових екологічної свідомості розраховували за формулами інтегрального оцінювання. Для зручності оцінювання рівня складових екологічної свідомості кількісні значення були проранжовані за трьома класами вираженості: слабка, середня та висока. Виявлено, що молоді люди обох статей майже не відрізняються за високим рівнем настанов. Однак частка дівчат з високим рівнем обізнаності дещо більша за частку хлопців і значно перевищує за високим рівнем діяльності. Усвідомлення соціальної та індивідуальної цінності природи значно зростає з дорослішанням, проте готовність до активної природоохоронної діяльності з віком майже не змінюється. Установлено залежність екосвідомості від місця проживання: у маленьких містах екосвідомість у мешканців вища, ніж у тих, хто проживає у великих містах. Також екосвідомость залежить від фаху навчання: у студентів гуманітарних спеціальностей спостерігається вірогідно вищий рівень екосвідомості, ніж у студентів технічних вузів. Аналіз одержаних результатів сприятиме розробленню шляхів формування екологічної свідомості учнів та студентів, що є одним з головних завдань еколого-гігієнічної просвіти та виховання молоді. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |