Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (7) | Журнали та продовжувані видання (2) | Автореферати дисертацій (1) | Реферативна база даних (107) | Авторитетний файл імен осіб (1) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Слєпов О$<.>) | ||||
|
Загальна кількість знайдених документів : 78 Представлено документи з 1 до 20 |
||||
| ||||
| 1. | 
Слєпов О. К. Cиндром лівого головного бронха в новонародженого з бронхогенною кістою [Електронний ресурс] / О. К. Слєпов, О. В. Риженко // Хірургія дитячого віку. - 2012. - № 3. - С. 82-85. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Khdv_2012_3_15 | |||
| 2. |
Слєпов О. К. Сучасний підхід до тактики і стратегії лікування природженої діафрагмальної грижі в новонароджених дітей [Електронний ресурс] / О. К. Слєпов, В. Л. Весельський, І. Ю. Гордієнко, О. П. Пономаренко, Л. Ф. Слєпова, В. П. Сорока, О. П. Джам, Г. В. Голопапа, О. П. Гладижко // Хірургія дитячого віку. - 2012. - № 4. - С. 51-57. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Khdv_2012_4_9 Мета роботи - розробити тактику і стратегію лікування природженої діафрагмальної грижі (ПДГ) в новонароджених дітей. Проведено аналіз історій хвороби 69 новонароджених дітей, які перебували в клініках ДУ "ІПАГ НАМН України" протягом останніх 30 років. До 2005 р. лікувальна тактика полягала в терміновій хірургічній корекції ПДГ одразу після визначення діагнозу, до того ж чим раніше, тим краще. За такої тактики післяопераційна летальність склала 44,4 % (прооперовано 27 новонароджених, померло - 12). Із 2006 р. в клініці хірургічної корекції природжених вад розвитку спостерігали 28 новонароджених дітей із ПДГ, яких пролікували за розробленими новими лікувальними тактикою і стратегією. Хірургічну корекцію ПДГ проведено у 19 новонароджених дітей, із них 16 (84,2 %) вижили та виписані з клініки в задовільному стані. Не дивлячись на проведення інтенсивної терапії, 9 пацієнтів мали виражену гіпоксію, високу легеневу гіпертензію з відновленням фетального кровообігу і шунтуванням крові справа наліво і/або порушення гемодинаміки. Вони не могли бути стабілізовані та не мали змогу одержати хірургічне лікування. Розроблено алгоритм доопераційної інтенсивної терапії у новонароджених дітей із ПДГ з метою стабілізації їх стану та з відстроченими термінами хірургічного втручання. Розроблено та впроваджено критерії та терміни готовності новонароджених дітей із ПДГ до радикальної корекції цієї вади. Висновки: тактика і стратегія лікування новонароджених дітей із ПДГ надали змогу покращити результати лікування і знизити післяопераційну летальність за останні 6 років із 44,4 до 15,7 %. | |||
| 3. | 
Слєпов О. К. Діагностика природженої діафрагмальної грижі у плодів та новонароджених дітей [Електронний ресурс] / О. К. Слєпов, І. Ю. Гордієнко, О. П. Пономаренко, О. М. Тарапурова, В. П. Сорока, А. В. Величко, О. П. Джам, Л. В. Головченко, Л. В. Сілаєва // Здоровье ребенка. - 2012. - № 7. - С. 33-38. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zd_2012_7_8 | |||
| 4. | 
Слєпов О. К. Пренатальні фактори ризику виживання новонароджених з природженими діафрагмальними грижами [Електронний ресурс] / О. К. Слєпов, І. Ю. Гордієнко, О. П. Пономаренко, О. М. Тарапурова, В. П. Сорока, А. В. Величко, Г. О. Гребініченко // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2011. - Т. 1, № 1. - С. 77-81. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nkhpm_2011_1_1_19 | |||
| 5. | 
Слєпов О. К. Етапи формування тактики та стратегії лікування природженої діафрагмальної грижи у плодів і новонароджених дітей (огляд літератури) [Електронний ресурс] / О. К. Слєпов, В. Л. Весельський, Є. О. Cлєпов, О. П. Пономаренко, І. Ю. Гордієнко, В. П. Сорока, О. М. Тарапурова // Перинатология и педиатрия. - 2013. - № 3. - С. 20-24. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/perynatology_2013_3_7 Розглянуто актуальну проблему фетальної та неонатальної хірургії - природжені діафрагмальні грижі у плодів і новонароджених дітей. Висвітлено основні питання епідеміології, діагностики, клінічного перебігу, факторів, що впливають на виживання. Представлено етапи еволюції хірургічних підходів при природженій діафрагмальній грижі, а також сучасні методи для профілактики та лікування цієї високолетальної вади. | |||
| 6. |
Слєпов О. К. Анатомічні особливості природженої діафрагмальної грижі в дітей різного віку [Електронний ресурс] / О. К. Слєпов, В. Л. Весельський, Є. О. Слєпов, О. П. Пономаренко, В. П. Сорока, О. П. Джам, Г. С. Ермолова // Здоровье ребенка. - 2013. - № 7. - С. 121-124. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zd_2013_7_25 | |||
| 7. |
Слєпов О. К. Успішна хірургічна корекція асоційованої атрезії стравоходу і дванадцятипалої кишки в недоношеної новонародженої дитини [Електронний ресурс] / О. К. Слєпов, В. П. Сорока, О. П. Пономаренко, Л. Ф. Слєпова, М. Ю. Мигур, Г. В. Голопапа // Хірургія дитячого віку. - 2014. - № 1-2. - С. 61-65. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Khdv_2014_1-2_16 Наведено клінічний випадок поєднання двох вроджених вітальних вад розвитку в недоношеної новонародженої дитини - атрезії стравоходу з біфуркаційним розташуванням дистальної трахеостравохідної нориці і надзвичайно великим (до 5 см) діастазом між його сегментами та атрезії дванадцятипалої кишки, спричиненої кільцеподібною підшлунковою залозою. Проведено поетапне оперативне лікування: екстраплевральна торакотомія з пересіченням дистальної трахеостравохідної нориці та накладанням анастомозу стравоходу "кінець у кінець" (на 2 добу життя), лапаротомія зі створенням обхідного дуодено-дуоденоанастомозу, а також гастростомія за Кадером з катетеризацією тонкої кишки за лінію анастомозу (на 26 добу життя). Результат хірургічної корекції цих вад розвитку був хороший. | |||
| 8. | 
Антипкін Ю. Г. Сучасні організаційно-методичні підходи до перинатальної діагностики та хірургічного лікування природжених вітальних вад розвитку у новонароджених дітей в умовах перинатального центру [Електронний ресурс] / Ю. Г. Антипкін, О. К. Слєпов, В. Л. Весельський, І. Ю. Гордієнко, Н. І. Грасюкова, Т. В. Авраменко, В. П. Сорока, Л. Ф. Слєпова, О. П. Пономаренко // Журнал Національної академії медичних наук України. - 2014. - т. 20, № 2. - С. 189-199. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/jnamnu_2014_20_2_8 | |||
| 9. |
Слєпов О. К. Частота і причини смертності новонароджених дітей із гастрошизисом [Електронний ресурс] / О. К. Слєпов, В. Л. Весельський, Н. І. Грасюкова // Хірургія дитячого віку. - 2014. - № 3-4. - С. 81-87. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Khdv_2014_3-4_16 Мета роботи - розглянути частоту та причини післяопераційної смертності новонароджених із гастрошизисом (ГШ) залежно від наявності у них гіпотермії під час транспортування та тривалості часу від народження до операції. Проаналізовано історії хвороб і протоколів аутопсій 87-ми новонароджених дітей із ГШ за період 1987 - 2013 рр., із них 43 померли: без операції - 4 пацієнти, після неї - 39 хворих. У дослідній групі післяопераційна летальність становила 20,0 % випадків. У I групі порівняння післяопераційна летальність була 62,9 %. У II групі порівняння госпітальна летальність становила 66,7 %, а післяопераційна - 61,5 %. У дослідній групі не було жодного випадку гіпотермії у дітей. У I групі порівняння гіпотермію виявлено у 13-ти пацієнтів, зокрема в тих, яких транспортовано в ДУ "ІПАГ НАМН України" з інших пологоводопоміжних установ. Із них 9 померли і 4 вижили. У II групі порівняння переохолодження діагностовано у 12-ти новонароджених, усі вони померли. У дослідній групі хірургічну корекцію ГШ проведено після народження через 10 - 25 хв, у середньому - через (<$E16,9~symbol С~1,3>) хв ("хірургія перших хвилин"). У I і II групах порівняння проводили відтерміновану хірургічну корекцію вади після народження: у I групі - через 1,5 - 48 год, у середньому (<$E13,9~symbol С~2,1>) год, у II групі - через 1 - 64 год, у середньому (<$E9,7~symbol С~2,5>) год. Висновки: частота післяопераційної летальності новонароджених із ГШ була достовірно меншою в дослідній групі, ніж у I і II групах порівняння (p | |||
| 10. |
Слєпов О. К. Успішна хірургічна корекція гігантської ускладненої бронхогенної кісти в одномісячної дитини [Електронний ресурс] / О. К. Слєпов, О. П. Пономаренко, Л. Ф. Слєпова, М. Ю. Мигур, Г. В. Голопапа // Хірургія дитячого віку. - 2014. - № 3-4. - С. 97-102. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Khdv_2014_3-4_19 Описано клінічний випадок лікування дитини з вродженою вадою розвитку легень - із гігантською бронхогенною багатокамерною кістою середньої частки правої легені, ускладненою напруженням та нагноєнням, синдромом внутрішньогрудного напруження, ателектазом правої легені, компресією перикарда та лівої легені, дихальною недостатністю. Проведено оперативне лікування - торакотомію, пневмоліз, цистектомію. Результат хірургічної корекції цієї вади розвитку - добрий.Наведено клінічний випадок лікування дитини з природженою вадою розвитку лівої нирки - природженою гідронефротичною трансформацією III ступеня, ускладненої компресією органів черевної порожнини. Проведено оперативне лікування: лапаротомію, видалення мальформованої нирки. Результат хірургічної корекції представленої вади розвитку - добрий. | |||
| 11. |
Слєпов О. К. Сучасні проблеми діагностики та лікування гастрошизису (огляд літератури) [Електронний ресурс] / О. К. Слєпов, Н. І. Грасюкова, В. Л. Весельський, І. Ю. Гордієнко, В. П. Сорока, О. П. Пономаренко, М. Ю. Мигур, О. С. Скиба, Р. Г. Матвійчук // Перинатология и педиатрия. - 2014. - № 1. - С. 26-32. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/perynatology_2014_1_8 Розглянуто актуальну проблему дитячої хірургії - природжену ваду розвитку передньої черевної стінки гастрошизису (ГШ) у новонароджених дітей. Висвітлено питання епідеміології, летальності, етіології та ембріогенезу. Наведено особливості пренатальної діагностики та перинатального ведення плодів і новонароджених дітей із ГШ. Детально висвітлено сучасні підходи до тактики та стратегії лікування ГШ залежно від наявності ускладнених форм ГШ, вісцероабдомінальної диспропорції, супутньої патології.Розглянуто актуальну проблему дитячої хірургії - природженої обструкції дванадцятипалої кишки у новонароджених дітей. Висвітлено питання історії розвитку проблеми, етіології, патогенезу, ембріогенезу, клінічного перебігу, хірургічного лікування, післяопераційних ускладнень, гістологічних змін атрезованого кишечнику та смертності. Наведено особливості пренатальної та постнатальної діагностики цих новонароджених. Висвітлено сучасні підходи до тактики та стратегії надання хірургічної допомоги. | |||
| 12. |
Слєпов О. К. Частота затримки внутрішньоутробного розвитку плода та її вплив на перебіг і прогноз при гастрошизисі [Електронний ресурс] / О. К. Слєпов, Н. І. Грасюкова, В. Л. Весельський, І. Ю. Гордієнко, В. П. Сорока, О. П. Пономаренко, Г. С. Єрмолова, І. С. Палкіна, О. В. Маркевич // Перинатология и педиатрия. - 2014. - № 2. - С. 16-20. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/perynatology_2014_2_6 Мета роботи - дослідити стан фізичного розвитку новонароджених із гастрошизисом (ГШ), визначити частоту затримки внутрішньоутробного розвитку (ЗВР), вплив на розвиток і тяжкість вісцеро-абдомінально диспропорції та прогноз лікування цієї вади розвитку. Проаналізовано результати обстеження і лікування 30 новонароджених дітей із ГШ у відділенні хірургічної корекції природжених вад розвитку в дітей ДУ "ІПАГ НАМН Украни" у 2006 - 2013 рр. Загальний стан таких новонароджених оцінено за шкалою Апгар. Наявність і ступінь ЗВР визначено за таблицями Робертона Н. К. Р., 1998. Достовірність впливу такої затримки на розвиток вісцеро-абдомінальної диспропорції у разі ГШ і прогноз хірургічної корекції цієї вади встановлено за допомогою методу кутового перетворення Фішера. Серед новонароджених із ГШ ЗВР діагностувалася в 56,7 % випадків. Асиметрична (гіпотрофічна) форма ЗВР спостерігалася в 52,9 % випадків, симетрична - в 47,1 %. Висновки: ЗВР достовірно впливає на частоту розвитку вісцеро-абдомінальної диспропорції у разі ГШ, але не впливає на ступінь цієї диспропорції. Прогноз у разі ГШ не залежить від наявності або відсутності ЗВР. | |||
| 13. |
Слєпов О. К. Особливості клінічних проявів та діагностики пізно виявлених природжених хибних діафрагмальних гриж у дітей [Електронний ресурс] / О. К. Слєпов, В. П. Сорока, Є. О. Слєпов, О. П. Пономаренко // Перинатология и педиатрия. - 2014. - № 2. - С. 30-33. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/perynatology_2014_2_9 Наведено дані про особливості клінічного перебігу та його впливу на виживання у новонароджених з природженими діафрагмальними грижами (ПДГ). Досліджено 53 новонароджені, оперовані з приводу ПДГ (n | |||
| 14. |
Слєпов О. К. Результати "хірургії перших хвилин" при лікуванні гастрошизису [Електронний ресурс] / О. К. Слєпов, Н. І. Грасюкова, В. Л. Весельський // Перинатология и педиатрия. - 2014. - № 4. - С. 18-22. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/perynatology_2014_4_7 Мета роботи - вивчити безпосередні результати "хірургії перших хвилин" при лікуванні гастрошизису на основі порівняльного аналізу з застосуванням традиційних методів і хірургічної корекції цієї вади. Проаналізовано історії хвороби (n = 87) і протоколи аутопсій (n = 43) у 87-ми новонароджених дітей з гастрошизисом у 1987 - 2013 pp. Із них 43 дитини померли без (n = 4) або після операції (n = 39). Новонароджених з гастрошизисом було розподілено на 3 клінічні групи залежно від проведення пренатальної діагностики та диспансеризації плода з гастрошизисом, способу родорозрішення та транспортування, місця, терміну і характеру хірургічного лікування. Використано такі методи дослідження: загальноклінічний, рентгенологічний (оглядову рентгенографію органів грудної клітки та черевної порожнини, рентгенконтрастне дослідження шлунково-кишкового тракту (пасаж, іригографію - з використанням водорозчинних йодвмісних речовин)); ультразвукове дослідження: органів черевної порожнини та заочеревинного простору, ехокардіографію, нейросонографію, морфологічний і гістологічний методи (у випадку аутопсії в померлих дітей), статистичний. У разі "хірургії перших хвилин" встановлено достовірно нижчі показники: тривалості операції, кількості післяопераційних ускладнень і частоти післяопераційної летальності. У дітей, які вижили, у післяопераційному періоді констатовано меншу тривалість штучної вентиляції легень, більш ранні відновлення моторики шлунково-кишкового тракту: поява активної перистальтики кишок, відсутність стазу зі шлунка, самостійне відходження випорожнень і введення часткового та повного ентерального харчування. При цьому скоротився загальний ліжко-день. Висновки: за порівняльного аналізу результатів хірургічного лікування гастрошизису в новонароджених різних клінічних груп виявлено незаперечні позитивні переваги "хірургії перших хвилин" над традиційними методами лікування цієї вади. | |||
| 15. |
Слєпов О. К. Успішна етапна хірургічна корекція природженої правобічної діафрагмальної грижі, ускладненої баротравмою гіпоплазованих легень, і обструкції дванадцятипалої кишки в недоношеної новонародженої дитини [Електронний ресурс] / О. К. Слєпов, В. П. Сорока, О. П. Пономаренко, О. П. Гладишко, М. Ю. Мигур, С. І. Курінний, Є. Є. Табачнікова // Перинатология и педиатрия. - 2015. - № 1. - С. 95-100. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/perynatology_2015_1_21 Наведено клінічний випадок успішного етапного хірургічного лікування природженої правобічної діафрагмальної грижі й обструкції дванадцятипалої кишки в недоношеної новонародженої дитини. Передопераційний період ускладнений баротравмою на тлі вираженої гіпоплазії обох легень і легеневої гіпертензії з відновленням фетального типу кровообігу й шунтуванням крові справа наліво через відкриту артеріальну протоку. Наслідки баротравми ліквідовані дренуванням плевральної порожнини. Стан пацієнта стабілізований протягом 22 діб (високочастотна осциляторна вентиляція легень, інфузія симпатоміметиків, соди тощо). Хірургічна корекція правобічної діафрагмальної грижі виконана на 23-тю добу. Дуоденальна непрохідність виявлена в післяопераційному періоді. Хірургічна корекція обструкції дванадцятипалої кишки проведена на 45-ту добу життя. | |||
| 16. | 
Тарасюк Б. А. Діагностика портальної гіпертензії у дітей: інструментально патологічні паралелі [Електронний ресурс] / Б. А. Тарасюк, Т. Д. Задорожна, І. С. Лук'янова, О. В. Поліщук, Н. І. Гончаренко, О. К. Слєпов // Променева діагностика, променева терапія. - 2009. - № 3-4. - С. 6-10. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pdpt_2009_3-4_5 | |||
| 17. |
Слєпов О. К. Тактика і стратегія лікування гігантської гемолімфангіоми голови та шиї в новонародженої дитини [Електронний ресурс] / О. К. Слєпов, О. П. Пономаренко, М. Ю. Мигур, С. І. Курінний // Хірургія дитячого віку. - 2015. - № 1-2. - С. 115-121. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Khdv_2015_1-2_23 Описано клінічний випадок успішного лікування гігантської гемолімфангіоми голови та шиї в новонародженої дитини. Проведено серійні декомпресійні пункції кістозних утворень пухлини із застосуванням компресійних пов'язок, що призвело до інволюції гемолімфангіоми. Після консервативного лікування виконано хірургічне видалення залишкових тканин новоутворення та надлишків шкіри для забезпечення задовільного косметичного результату. | |||
| 18. |
Слєпов О. К. Порівняльна характеристика анатомічних особливостей та стану евентрованих органів при гастрошизисі в дітей, народжених природним шляхом та за допомогою кесаревого розтину [Електронний ресурс] / О. К. Слєпов, Н. І. Грасюкова, В. П. Сорока, О. П. Пономаренко // Перинатология и педиатрия. - 2014. - № 3. - С. 16-20. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/perynatology_2014_3_8 Мета роботи - дослідити анатомічні особливості та стан евентрованих органів у випадку гастрошизису в дітей, народжених природним шляхом і за допомогою кесаревого розтину; а також провести їх порівняльну характеристику. Проведаналізовано історії хвороби (n = 87) і протоколів автопсій (n = 43) у 87 дітей з гастрошизисом, народжених природним шляхом або за допомогою кесаревого розтину за 1987 - 2013 рр. Використано такі методи дослідження: пренатальне і постнатальне ультразвукове дослідження, загальноклінічний, рентгенологічний, дані інтраопераційної ревізії, морфологічний, гістологічний (у разі автопсії в померлих дітей), статистичний. Виявлено, що спосіб родорозрішення (кесарський розтин або природний) впливає на анатомічні особливості та стан евентрованих органів у разі гастрошизису. У дітей із гастрошизисом, народжених природним шляхом, величина дефекту передньої черевної стінки достовірно більша, ніж у пацієнтів, народжених за допомогою кесаревого розтину, а частота евентрації органів заочеревинного простору (дванадцятипала кишка, підшлункова залоза) - вища. Після кесаревого розтину новонароджені з гастрошизисом мають менш виражені патологічні зміни евентрованих органів, ніж після природного родорозрішення: більш часто мають фізіологічний рожевий колір, значно меншу частоту фібринозних нашарувань, а також ущільнення та потовщення стінки кишечнику. Висновки: спосіб родорозрішення (кесарів розтин або природний шлях) впливає на анатомічні особливості та стан евентрованих органів у разі гастрошизису. | |||
| 19. |
Гребініченко Г. О. Визначення ступеня гіпоплазії легень у плода при двовимірному ультразвуковому дослідженні [Електронний ресурс] / Г. О. Гребініченко, І. Ю. Гордієнко, О. М. Тарапурова, О. К. Слєпов, В. Л. Весельський, О. В. Нідельчук, А. О. Носко, А. В. Величко // Перинатология и педиатрия. - 2014. - № 3. - С. 21-25. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/perynatology_2014_3_9 Мета роботи - розробити методику діагностики й оцінки ступеня гіпоплазії легень у плода під час двовимірного ультразвукового дослідження. Ультразвукове дослідження проведено за допомогою діагностичного сканеру ACCUVIX V20EX-EXP. Вимірювання легень проведено в 300 плодів у терміни 12 - 37 тиж вагітності за умови нормального перебігу вагітності, нормального розвитку та відповідності розмірів гестаційному терміну. Патологічний розвиток виявлено у 12 плодів із лівобічною кістозно-аденоматозною вадою розвитку легень та у 21 плода з ізольованою лівобічною вродженою діафрагмальною килою. Вимірювання проведено за поперечного сканування грудної клітки на рівні клапанів серця (чотирикамерний зріз серця): визначено площу легень за методикою обведення їх контурів безперервною лінією (manual tracing). У плодів проаналізовано показники площі легені, контр-латеральної до сторони ураження. Оцінка розмірів контр-латеральної легені у плодів із кістозно-аденоматозною вадою розвитку легень показала, що гіпоплазія середнього ступеня була в 33,30 % випадків, у решти плодів спостерігалась гіпоплазія легкого ступеня (50,00 %) або нормальні розміри контр-латеральної легені; у разі лівобічної вродженої діафрагмальної килі відмічено більш виражене ураження контр-латеральної легені - тяжку гіпоплазію в 9,52 % і середньої тяжкості - в 57,14 % випадків. Висновки: відношення виміряної площі легені плода до нормативного показника не залежить від інших розмірів плода та терміну вагітності, тому запропоноване відношення може бути використане для визначення ступеня гіпоплазії легень за різноманітної патології, що супроводжується змінами основних розмірів плода. Використання наведеного методу надасть змогу під час експертного двовимірного УЗД покращити діагностику гіпоплазії легень у плода та визначити її ступінь, що надасть змогу оцінити прогноз життєздатності плода під час розробки тактики ведення вагітності та плану надання спеціалізованої допомоги новонародженому, а також удосконалити уніфіковану оцінку та наукову обробку даних пацієнтів, обстежених у різні терміни вагітності. | |||
| 20. |
Слєпов О. К. Випадок успішної хірургічної корекції множинних природжених вад розвитку в новонародженої дитини [Електронний ресурс] / О. К. Слєпов, В. П. Сорока, О. П. Пономаренко, Л. Ф. Слєпова, М. Ю. Мигур, Г. В. Голопапа // Перинатология и педиатрия. - 2014. - № 3. - С. 31-35. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/perynatology_2014_3_11 Наведено клінічний випадок успішного хірургічного лікування новонародженої дитини з множинними природженими вадами розвитку: атрезією стравоходу, з біфуркаційним розташуванням дистальної трахеостравохідної нориці і надзвичайно великим (до 5 см) діастазом між його сегментами, атрезією дванадцятипалої кишки, спричиненою кільцеподібною підшлунковою залозою, декстрапозицією дуги аорти та її нисхідної частини. З приводу зазначених природжених вад проведено етапне оперативне лікування: екстраплевральнуторакотомію, з пересіченням дистальної трахеостравохідної нориці та накладанням анастомозу стравоходу "кінець до кінця" (на 2-гу добу життя) і лапаротомію зі створенням обхідного дуодено-дуоденоанастомозу, а також гастростомію за Кадером із катетеризацією тонкої кишки за лінію анастомозу (на 26-ту добу життя). Запропоновані тактика, спосіб і техніка хірургічного лікування виявились ефективними, надали змогу відновити ентеральне харчування, пасаж шлунково-кишковим трактом та забезпечили нормальний фізичний розвиток дитини. | |||
| ||||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |