Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (7) | Автореферати дисертацій (2) | Реферативна база даних (22) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Суліменко О$<.>) | ||||
|
Загальна кількість знайдених документів : 35 Представлено документи з 1 до 20 |
||||
| ||||
| 1. | 
Суліменко О. Українсько-німецькі взаємовпливи у господарському та культурному житті Волині (кінець ХІХ – початок ХХ століття) [Електронний ресурс] / О. Суліменко // Етнічна історія народів Європи. - 2001. - Вип. 10. - С. 89–91. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/eine_2001_10_21 | |||
| 2. |
Суліменко О. Волинські німці в кінці XVIII – на початку XX століття (історіографічний огляд проблеми) [Електронний ресурс] / О. Суліменко // Етнічна історія народів Європи. - 2004. - Вип. 16. - С. 160–163. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/eine_2004_16_29 | |||
| 3. | 
Суліменко О. Стан і перспективи розвитку мистецької освіти за кордоном [Електронний ресурс] / О. Суліменко // Актуальні проблеми мистецької практики і мистецтвознавчої науки. - 2010. - Вип. 3. - С. 393-397. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apmpmn_2010_3_57 | |||
| 4. | 
Суліменко О. Провідні академії мистецтв світу: типологія, особливості та сучасні тенденції розвитку [Електронний ресурс] / О. Суліменко // Мистецтвознавство України. - 2010. - Вип. 11. - С. 331-336. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mysu_2010_11_45 | |||
| 5. | 
Мельничук І. А. Господарські та культурно–релігійні взаємовпливи української та німецької громад Волині (кінець XIX – початок XX століття) [Електронний ресурс] / І. А. Мельничук, О. Г. Суліменко // Гілея: науковий вісник. - 2016. - Вип. 115. - С. 24-28. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gileya_2016_115_7 | |||
| 6. | 
Романенко Т. Г. Ефективність оригінальних нестероїдних протизапальних препаратів та їх аналогів (дженериків) при лікуванні хронічного тазового болю [Електронний ресурс] / Т. Г. Романенко, О. М. Суліменко, Г. М. Жалоба // Акушерство. Гінекологія. Генетика. - 2017. - Т. 3, № 1. - С. 32-37. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/agg_2017_3_1_7 | |||
| 7. |
Мельничук І. А. Оперативний наказ НКВС №00439 1937 р. та його наслідки для німецького населення Житомирщини [Електронний ресурс] / І. А. Мельничук, О. Г. Суліменко // Гілея: науковий вісник. - 2018. - Вип. 129. - С. 32-36. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gileya_2018_129_11 | |||
| 8. |
Мельничук І. А. Трагічна доля німців Житомирщини у 20–х – середині 30–х рр. ХХ ст. [Електронний ресурс] / І. А. Мельничук, О. Г. Суліменко // Гілея: науковий вісник. - 2018. - Вип. 131. - С. 60-63. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gileya_2018_131_15 | |||
| 9. |
Мельничук І. А. Німці Волині – Житомирщини в 40 – 50-х роках ХХ ст. та процеси їх реабілітації [Електронний ресурс] / І. А. Мельничук, О. Г. Суліменко // Гілея: науковий вісник. - 2018. - Вип. 133. - С. 27-30. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gileya_2018_133_9 | |||
| 10. | 
Романенко Т. Г. Ефективність прегравідарної підготовки у жінок групи високого інфекційного ризику [Електронний ресурс] / Т. Г. Романенко, О. М. Суліменко // Здоровье женщины. - 2018. - № 5. - С. 31-35. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2018_5_8 Наведено результати ефективності застосування комбінованого протимікробного препарату гайнекс форте супозиторії вагінальні, дія якого зумовлена метронідазолом і міконазолом, та препарату оргіл таблетки на етапі прегравідарної підготовки (ПГП) у жінок групи високого ризику щодо розвитку плацентарної недостатності інфекційного генезу та внутрішньоутробного інфікування. Мета дослідження - оцінювання ефективності ПГП для нормалізації біоценозу піхви у вагітних групи високого інфекційного ризику. Обстежено 150 вагітних, із яких 100 - з високим інфекційним ризиком щодо розвитку плацентарної дисфункції та внутрішньоутробного інфікування: I група - 50 вагітних, які не проходили ПГП; II група - 50 вагітних, які планували вагітність і провели ПГП із профілактики та лікування бактеріального вагінозу та вагінального кандидозу; у контрольну групу ввійшли 50 вагітних, які народжували повторно, без акушерської та екстрагенітальної патології в анамнезі. Всім жінкам II групи дослідження, які планували вагітність, було рекомендовано застосування препаратів: оргіл (орнідазол таблетки 500 мг) 2 рази на добу per os протягом 10 днів, гайнекс форте (супозиторії вагінальні) per vaginum 1 раз на добу (на ніч) протягом 7 днів. Після курсу лікування гайнексом форте жінки отримували протягом 7 днів пробіотик per vaginum. У вагітних II групи проміжний тип дисбіозу діагностували в 1,2 разу рідше, ніж у вагітних I групи, та навпаки - нормоценозу піхви було досягнуто у 9,7 разу частіше у вагітних, які отримували ПГП. Після проведеної терапії у прегравідарний період у вагітних II групи у I триместрі гестації кількісні та якісні показники біоценозу піхви наближались у більшості випадків до норми. У цілому спектр мікрофлори зменшився з 21 до 14 видів за рахунок зменшення кількості патогенних форм стафілококів, стрептококів, ентеробактерій, кишкової палички, клебсіел, коринебактерій і клостридій. У пацієнток II групи концентрація представників резидентної флори збільшилась і наближалась до норми. Зроблено висновки, що застосування запропонованої схеми терапії та профілактики дисбіотичних станів у ПГП у жінок групи високого інфекційного ризику призвело до зменшення бактеріального обсіменіння пологових шляхів у вагітних II групи, що сприяє відновленню мікробіоценозу піхви та позитивно впливає на перебіг вагітності, стан плода та новонародженого. | |||
| 11. |
Романенко Т. Г. Порівняння ефективності режимів антибактеріальної терапії при лікуванні безсимптомної бактеріурії у період вагітності [Електронний ресурс] / Т. Г. Романенко, О. М. Суліменко // Здоровье женщины. - 2018. - № 5. - С. 57-60. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2018_5_14 Мета дослідження - оцінювання ефективності запропонованої терапії у вагітних із безсимптомною бактеріурією. Всі пацієнтки були розподілені на дві групи. I група - 38 пацієнток, які отримували курс амоксициліну з клавулоновою кислотою по 625 мг усередину 2 рази на добу протягом 7 днів; II група - 33 пацієнтки, які отримували препарат D-манози (1,2 г), порошок по 5,8 г у саше 2 рази на добу протягом 7 днів. Діагностичні критерії безсимптомної бактеріурії були засновані на практичних рекомендаціях Американського товариства інфекційних хвороб. Під час першого культурального дослідження зразка сечі (відразу після закінчення курсу терапії) визначали відсоток персистенції мікроорганізмів у сечових шляхах жінок, у випадку її виявлення призначали додатковий курс лікування. Під час другого та наступних контрольних заборах сечі визначали відсоток рецидиву бактеріурії. Показник персистенції збудника у сечовидільних шляхах пролікованих жінок із бактеріурією залишався досить низьким 10,5 % (4 пацієнтки) у I групі, але був більш високим, ніж у II групі - 3,1 % (1 пацієнтка). Показник стерильної першої проби сечі був високим і вірогідно не відрізнявся між групами - 31 (81,6 %) і 32 (96,9 %) жінки відповідно у I і II групах. У I групі показник рецидиву за період гестації після діагностованої та пролікованої бактеріурії залишався досить високим і становив 23,7 % (9 пацієнток), а в II групі випадків рецидиву не було зафіксовано. Зроблено висновки, що проведення 7-денного курсу терапії препаратом D-манози пов'язано з меншою кількістю випадків персистенції патогенного збудника у сечі, відсутністю рецидивів бактеріальної інфекції та відсутністю побічних ефектів. | |||
| 12. |
Романенко Т. Г. Великі акушерські синдроми – сучасні можливості профілактики [Електронний ресурс] / Т. Г. Романенко, О. М. Суліменко // Здоровье женщины. - 2018. - № 6. - С. 67-72. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2018_6_13 | |||
| 13. |
Романенко Т. Г. Ефективність транексамової кислоти під час терапії кровотечі у І триместрі вагітності [Електронний ресурс] / Т. Г. Романенко, О. М. Суліменко // Здоровье женщины. - 2018. - № 4. - С. 59-62. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2018_4_13 Мета дослідження - вивчення ефективності гемостатичної терапії препаратом транексамової кислоти у вагітних з викиднем, який розпочався. У дослідження було включено 1 - 0 вагітних із викиднем, що розпочався, з утворенням ретрохоріальної гематоми у терміні 5 - 22 тиж гестації. В основну групу увійшли 60 вагітних, які одержували гемостатичну терапію препаратом транексамової кислоти виданол у добовій дозі 1000 - 1500 мг до спинення кровотечі. У групу порівняння увійшли 50 вагітних, яким проводили стандартну гемостатичну терапію препаратом етамзилат таблетки. Під час ультразвукового дослідження ретрохоріальні/ретроплацентарні гематоми відзначено у 27 (45 %) жінок основної групи і 22 (44 %) пацієнток з групи порівняння; позаоболонкові гематоми діагностовано у 8 (13,3 %) і 9 (18 %) жінок відповідно. Передлежання плаценти зареєстровано у 7 (11,7 %) і 8 (16 %) жінок обох груп відповідно. У решти вагітних спостерігалися кров'янисті виділення зі статевих шляхів внаслідок відшарування хоріона/плаценти або оболонок без утворення гематом. Одержані дані оброблені за статистичним методом за допомогою комп'ютерної програми Microsoft Excel. Спинення кровотечі під час використання транексамової кислоти у середньому відбувалося на 2-у добу від початку терапії, тривалість кровотечі становила 2,1 +- 0,2 доби, тоді як у групі порівняння тривалість кровотечі була достовірно більша - 5,7 +- 0,3 доби (p << 0,01). Необхідність стаціонарного лікування становила в основній групі 9,7 +- 0,8 ліжко-днів і 15,6 +- 2,7 ліжко-днів відповідно у групі порівняння (p << 0,05). Під час використання препарату транексамової кислоти організація і розсмоктування гематом у порожнині матки відбувалися у більш стислі терміни - у 19 (54,3 %) з 35 жінок основної групи та у 10 (32,3 %) з 31 жінки групи порівняння. Повну відсутність гематом відзначено в основній групі через 1,2 +- 0,4 тиж, у групі порівняння - через 4,8 +- 0,5 тиж (p << 0,05). Заключення: використання транексамової кислоти як гемостатичної терапії у вагітних з викиднем, що розпочався, достовірно знижує тривалість кровотечі, сприяє прискоренню організації та розсмоктування внутрішньоматкових гематом, зменшує тривалість стаціонарного лікування. | |||
| 14. |
Романенко Т. Г. Ефективність нестероїдних протизапальних препаратів під час лікування синдрому хронічного тазового болю [Електронний ресурс] / Т. Г. Романенко, О. М. Суліменко // Здоровье женщины. - 2018. - № 7. - С. 111-115. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2018_7_22 Мета дослідження - оцінювання ефективності та безпечності застосування нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП) під час лікування хронічного тазового болю (ХТБ) у жінок репродуктивного віку. Під спостереженням перебувала 101 жінка репродуктивного віку з синдромом ХТБ на тлі хронічних запальних процесів органів малого таза. Пацієнтки залежно від отриманого лікування випадковим способом були розподілені на дві групи: у 1-й групі (n = 54) проводили комплексну антибактеріальну терапію у поєднанні з антиагрегантами, антигіпоксантами, аналгетиками; у 2-й (n = 47) - проводили комплексну антибактеріальну терапію у поєднанні з антиагрегантами, антигіпоксантами та НПЗП (діклосейф, ректальні супозиторії диклофенаку натрію 100 мг). Критерієм виключення була наявність у пацієнтки ендометріозу. Під час включення пацієнток у дослідження та через 6 міс після завершення лікування проводили анкетування для визначення наявності больового синдрому, психологічного статусу та якості життя. Відзначено позитивну динаміку кількісної та якісної характеристики больового синдрому та зниження його інтенсивності у результаті консервативного лікування протягом 6 міс у 2-й групі. Також у 2-й групі отримано статистично достовірні дані зменшення депресії та особистісної тривожності на відміну від показників 1-ї групи. Результати анкетування пацієнток 2-ї групи після лікування свідчать про покращання всіх компонентів фізичного здоров'я. Статистично значущі відмінності від показників 1-ї групи отримано за шкалою впливу болю на щоденну активність. Крім того, після лікування у пацієнток 2-ї групи відзначено статистично значущі зміни психічного здоров'я та всіх його складових: життєвої активності, соціальної активності, обмеження повсякденної активності через емоційні проблеми. Зроблено висновки, що патогенетично обгрунтоване використання НПЗП (діклосейф, ректальні супозиторії диклофенаку натрію 100 мг) у комплексному лікуванні пацієнток із СХТБ надає можливість досягти значного покращання показників якості життя за рахунок корекції больового синдрому.Доказова медицина - це підхід до медичної практики, при якому рішення щодо призначення лікувальних, діагностичних чи профілактичних заходів базується на виявлених доказах їх ефективності та безпечності. Мета роботи - оцінка ефективності та безпечності застосування нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП) при лікуванні хронічного тазового болю в жінок репродуктивного віку. Під спостереженням перебувала 101 жінка репродуктивного віку з синдромом хронічного тазового болю на тлі хронічних запальних процесів органів малого таза. Пацієнтки в залежності від отриманого лікування випадковим способом були розділені на дві групи: у першій групі (n = 54) проводилась комплексна антибактеріальна терапія у поєднанні з антиагрегантами, антигіпоксантами, анальгетиками; у другій групі (n = 47) - комплексна антибактеріальна терапія у поєднанні з антиагрегантами, антигіпоксантами та НПЗП (Діклосейф, ректальні супозиторії диклофенаку натрію 100 мг). Критерієм виключення була наявність у пацієнтки ендометріозу. При включенні пацієнток у дослідження та через 6 місяців після завершення лікування проводилось анкетування для визначення наявності больового синдрому, психологічного статусу та якості життя. Відмічена позитивна динаміка кількісної та якісної характеристики больового синдрому, а також динаміки його інтенсивності в результаті консервативного лікування протягом 6 місяців у 2 групі. Також у 2 групі відмічені статистично достовірні дані зменшення депресії та особистісної тривожності на відміну від показників 1 групи. Результати анкетування пацієнток 2 групи після лікування свідчать про покращення всіх компонентів фізичного здоров'я. Статистично значущі відмінності від показників 1 групи отримані за шкалою впливу болю на щоденну активність. Крім того, після лікування в пацієнток 2 групи відмічені статистично значущі зміни психічного здоров'я та всіх його складових. Висновок: патогенетично обгрунтоване використання НПЗП (Діклосейф, ректальні супозиторії диклофенаку натрію 100 мг) у комплексному лікуванні пацієнток із СХТБ дозволяє досягти значного покращання показників якості життя за рахунок корекції больового синдрому. | |||
| 15. |
Романенко Т. Г. Клініко-статистичний аналіз перебігу гестації, пологів та післяпологового періоду при індукованій вагітності [Електронний ресурс] / Т. Г. Романенко, О. М. Суліменко // Здоровье женщины. - 2018. - № 9. - С. 81-87. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2018_9_18 Мета дослідження - зниження частоти акушерських і перинатальних ускладнень у жінок групи високого ризику щодо їхнього розвитку шляхом профілактичного вживання комплексу вітамінів і мікроелементів на прегравідарному етапі, під час гестації та в період лактації. Обстежено 104 жінки з безплідністю та індукованою вагітністю на тлі патології щитоподібної залози, яких розподілено на дві клінічні групи. До I групи ввійшли 54 жінки, у яких застосовували запропоновану лікувально-профілактичну методику, що включала використання комплексу вітамінів і мікроелементів у прегравідарний період, у I та II триместрах (під час гестації - до 8 - 12, 22 - 26 тиж) та у післяпологовий період по 1 таблетці на добу під час їди та калію йодиду 200 мг на добу. До II групи ввійшли 50 жінок, у яких застосовували загальновизнані лікувально-профілактичні заходи, що включали використання препаратів фолієвої кислоти та йоду. Клініко-статистичний аналіз перебігу гестації засвідчив, що у першій половині вагітності спостерігалось достовірне зниження частоти ускладнень у вагітних I групи: раннього гестозу, анемії, плацентарної дисфункції, загрози переривання. У другій половині вагітності у I групі достовірно знизилася частота гестаційної анемії, загрози переривання, прееклампсії, плацентарної дисфункції у порівнянні з II групою, де показники виявились достовірно вищими. У I групі спостерігалась нижча частота розвитку гестаційної анемії та прееклампсії середнього та тяжкого ступеня. Результати проведеного дослідження продемонстрували, що на тлі профілактичного застосування вітамінно-мінерального комплексу у прегравідарний період та у жінок з індукованою вагітністю у комплексі лікувально-профілактичних заходів достовірно знижується частота акушерських і перинатальних ускладнень. | |||
| 16. |
Мельничук І. Релігійні вірування німців-колоністів Волинської губернії в XIX – на початку XX ст. [Електронний ресурс] / І. Мельничук, О. Суліменко // Етнічна історія народів Європи. - 2019. - Вип. 57. - С. 44–48. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/eine_2019_57_8 | |||
| 17. |
Мельничук І. А. Німецька колонізація Волинської губернії в ХІХ – на початку ХХ ст. (історіографічний огляд німецькомовних джерел) [Електронний ресурс] / І. А. Мельничук, О. Г. Суліменко // Гілея: науковий вісник. - 2019. - Вип. 142(1). - С. 104-107. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gileya_2019_142(1)__22 | |||
| 18. | 
Романенко Т. Г. Профілактика післяпологових маткових кровотеч при багатоплідній вагітності [Електронний ресурс] / Т. Г. Романенко, Г. М. Жалоба, Л. Ю. Стаселович, О. М. Суліменко // Імунологія та алергологія: наука і практика. - 2019. - № 1. - С. 85-91. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ita_2019_1_13 | |||
| 19. |
Романенко Т. Г. Акушерський сепсис (Клінічна лекція) [Електронний ресурс] / Т. Г. Романенко, С. О. Дубров, О. М. Суліменко, Є. М. Суліменко // Здоровье женщины. - 2019. - № 1. - С. 10-27. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2019_1_3 Наведено огляд даних щодо особливостей діагностики сепсису в акушерській практиці, ведення пацієнтів із сепсисом і септичним шоком. Огляд оновлених рекомендацій надасть можливість впровадити сучасні принципи діагностики та інтенсивної терапії сепсису та септичного шоку і поліпшити результати лікування даної категорії пацієнтів. Обговорено стратегії, пов'язані з анестезіологічним веденням вагітних, роділь і породіль із сепсисом або з ризиком розвитку сепсису під час вагітності та у післяпологовий період. | |||
| 20. |
Романенко Т. Г. Прогнозування прееклампсії (Огляд літератури) [Електронний ресурс] / Т. Г. Романенко, Т. М. Ігнатюк, О. М. Суліменко, Н. В. Єсип // Здоровье женщины. - 2019. - № 3. - С. 87-100. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2019_3_19 Наведено огляд сучасної літератури щодо прогнозування прееклампсії. Гіпертензивні розлади під час вагітності є однією з основних причин материнської і перинатальної захворюваності та смертності в усьому світі. Прогностична модель - це альтернативна основа для клінічної практики, що надає можливість для прогнозування результатів і прийняття рішень щодо їхнього поліпшення. Наведено прогностичну цінність і специфічність цих моделей для можливого їхнього впровадження у практику. Проведено огляд практичних рекомендацій основних світових профільних організацій щодо використання прогностичних моделей. | |||
| ||||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |