Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (3) | Журнали та продовжувані видання (1) | Реферативна база даних (16) | Авторитетний файл імен осіб (1) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Сільченко В$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 16 Представлено документи з 1 до 16 |
|||
| 1. | 
Сільченко В. П. Патоморфоз захворювань щитоподібної залози в умовах екологічного імунодефіциту [Електронний ресурс] / В. П. Сільченко, І. В. Іркін, С. О. Руденко, О. В. Погорєлов // Вісник наукових досліджень. - 2005. - № 1. - С. 39-41. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vndt_2005_1_17 | ||
| 2. | 
Шамаєв М. І. Ретроспективний аналіз структурних змін головного мозку в ранні строки внутрішньочерепного нетравматичного крововиливу та прогнозування перебігу захворювання [Електронний ресурс] / М. І. Шамаєв, С. О. Руденко, Г. Є. Читаєва, В. П. Сільченко, С. А. Андрєєв, Т. А. Малишева // Український нейрохірургічний журнал. - 2012. - № 2. - С. 44-52. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Unkhj_2012_2_11 | ||
| 3. | 
Ігрунова К. М. Морфологічна структура серця та печінки в умовах різних моделей імобілізаційного стрессу [Електронний ресурс] / К. М. Ігрунова, В. П. Сільченко, Т. А. Ткач, В. Д. Павлюк // Патологія. - 2008. - Т. 5, № 3. - С. 49. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pathology_2008_5_3_31 | ||
| 4. |
Грабовий О. М. Питомий вміст ДНК у ядрах клітин і клітинна гетерогенність аденокарцином товстої кишки [Електронний ресурс] / О. М. Грабовий, С. А. Антонюк, В. П. Сільченко, Є. А. Воробєй, Т. М. Савчин // Патологія. - 2015. - № 1. - С. 44-47. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pathology_2015_1_12 Определение свойств и тонких механизмов патогенеза является непосредственным условием повышения эффективности борьбы с раком, в том числе толстой кишки. С целью оценить гетерогенность клеточного состава аденокарцином толстой кишки по удельному содержанию ДНК в ядрах клеток на материале 141 биопсий или взятом в ходе оперативного вмешательства провели исследование с помощью гистологических, гистохимических, морфо- и денсиометрического, математических методов. Установлено, что в аденокарциномах толстой кишки по мере роста степени дедифференцировки (G) происходит увеличение относительной доли клеток с ядрами, которые наиболее соответствуют функционально активным, и наоборот. Это свидетельствует, что клеточная гетерогенность аденокарцином толстой кишки является не линейной, а функцией, приближающейся к параболической. | ||
| 5. | 
Сільченко В. П. Клінічні прояви загального стану та особливості гепатобіліарної системи хворих на контрактуру Дюпюітрена на етапах формування патологічного процесу у долонному апеневрозі [Електронний ресурс] / В. П. Сільченко, Н. І. Іскра, К. М. Шатрова, В. Ю. Кузьмін, Д. В. Рудик // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2015. - Вип. 24(1). - С. 379-386. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2015_24(1)__61 Мета роботи - визначити характерні особливості загального стану хворих на контрактуру Дюпюітрена, які в минулому веріфіковано зазнали впливу малих доз іонізуючого опромінення на різних етапах формування патологічного процесу в печінці з визначенням характерних морфологічних змін до формування патологічного процесу у тканинах долонного апоневрозу. Робота складається з діагностичної та клінічної частини. Діагностична включає морфологічне дослідження тканин печінки, інструментальні та лабораторні дослідження. Клінічна частина включає анліз даних комплексного динамічного спостереження 424-х хворих віком від 41-го до 80-ти років з контрактурою Дюпюітрена II - III ст., що проводилось динамічно з ретроспективним аналізом даних, які з'явились до появи патологічних змін у долонному апоневрозі. Під час дослідження встановлено, що у хворих на контрактуру Дюпюітрена зміни морфологічних структур печінки мають усі обстежені хворі. Аналіз частоти диспептичних проявів у обстежених хворих на КД показав також, що хоча диспептичні скарги були одними з перших, на які вказували хворі, але їх чисельність у порівнянні з іншими була незначною. Хворі з кількома диспептичними скаргами одночасно на наявність больових відчуттів вказували далеко не в усіх випадках, і навпаки. Згідно з одержаними даними фізикальні ознаки більш характерні для хворих старших вікових груп (від 51-го до 60-ти років і більше). Саме у цих хворих виявлялось одночасно кілька ознак. Висновки: результати проведеного дослідження свідчать про необхідність комплексного динамічного обстеження хворих на контрактуру Дюпюітрена з урахуванням терміну формування патологічного процесу в печінці. | ||
| 6. |
Сільченко В. П. Критерії визначення лікувальної тактики хворих на контрактуру Дюпюітрена [Електронний ресурс] / В. П. Сільченко, Н. І. Іскра, К. М. Шатрова, В. Ю. Кузьмін // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2015. - Вип. 24(1). - С. 386-391. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2015_24(1)__62 Мета роботи - визначити критерії лікувальної тактики хворих на контрактуру Дюпюітрена (КД) на підставі аналізу морфологічних особливостей тканин долоні та показників гідроксипроліну у хворих, які в минулому веріфіковано зазнали впливу малих доз іонізуючого опромінення. Робота складається з діагностичної та клінічної частини. Діагностична включає морфологічне дослідження тканин долоні та визначення добової екскреції гідроксипролину. Клінічна частина включає анліз даних комплексного динамічного спостереження 98-ми хворих віком від 45-ти до 75-ти років з контрактурою Дюпюітрена II - III ст., оперованих з приводу жовчокам'яної хвороби, та яким виконано малоінвазивне паліативне оперативне втручання, спрямованє на покращання функції пальців і кисті. Під час гістологічного дослідження встановлено, що у хворих на КД зміни морфологічних структур долоні мають осередковий характер. Одержані дані добової екскреції гідроксипроліну свідчать на користь зворотності патологічного процесу долонного апоневрозу та печінки у більшості обстежених хворих, а результати лікування хворих є свідченням позитивної дії хінолонових похідних і глюкокортикоїдів, які входили до складу комплексного лікування: стабілізували структуру колагена та зменшували катаболізм, насамперед, юних форм колагена. Висновки: результати проведеного дослідження свідчать про необхідність комплексного лікування хворих на КД з урахуванням патогенетично обгрунтованого консервативного компоненту ще в доопераційному періоді. | ||
| 7. |
Сільченко В. П. Морфогенез та гістологічна диференційна діагностика синовіальних гігантоклітинних пухлин дифузного типу [Електронний ресурс] / В. П. Сільченко, А. В. Григоровська, В. В. Григоровський, Л. В. Жадов // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2015. - Вип. 24(1). - С. 419-427. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2015_24(1)__68 Теносиновіальна гігантоклітинна пухлина дифузного типу (ТСГКПДТ) (синонім: пігментний вільозно-нодозний синовіїт) являє собою проліферативне новоутворення без чіткої капсули, для якого характерний місцево-агресивний ріст з експансією в суглобові та навколишні тканини. Мета роботи - на основі власних гістологічних досліджень узагальнити сучасні дані про морфогенез та особливості гістологічної диференційної діагностики ТСГКПДТ. У роботі як матеріал використано біоптовані тканини ТСГКПДТ від 35-ти хворих, оперованих з приводу патології суглобів. Показано, що цій пухлині властива поліморфність гістологічних змін і різний ступінь поширеності в структурах суглоба або сухожильних оболонок, що у багатьох випадках надає підстави для проведення диференційної діагностики із посттравматичними, запальними ураженнями капсули суглоба, синовіальною саркомою тощо. Сучасні дані імуногістохімічних і цитогенетичних досліджень свідчать про неопластичну природу ураження. Рідкісні випадки злоякісної ТСГКОДТ відзначаються вираженим атипізмом синовіцитоподібних клітин, ознаками високої мітотичної активності, дифузним характером росту, наявністю поширених коагуляційних некрозів пухлинної тканини. | ||
| 8. | 
Павленко О. В. Морфологічні особливості при фіброматозі ясен [Електронний ресурс] / О. В. Павленко, В. П. Сільченко, Г. П. Бернадська, В. В. Данько // Современная стоматология. - 2015. - № 3. - С. 20-22. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ss_2015_3_7 Мета роботи - визначення морфологічних особливостей при фіброматозі ясен. Під нашим наглядом знаходилися 38 пацієнток з фіброматозом ясен віком від 18 до 55-ти років. У залежності від розповсюдженості патологічного процесу виявили локалізовану форму фіброматозу ясен у 12 пацієнток, у 9 - дифузну, у 7 - тотальну. Усім пацієнтам проводилось хірургічне видалення патологічних розростань. Висічені тканини були направлені на гістологічне дослідження. Морфологію тканин вивчено під мікроскопом і підтверджували фотознімками. При вивченні гістологічних препаратів локалізованої, дифузної та тотальної форм фіброматозу ясен спостерігаються проліферація фібробластів, міофібробластів і збільшення волокнистих субстанцій. При дифузній та тотальній визначається формування лімфо-гістіоцитарних гранульом з великою кількістю плазмобластів і плазмоцитів з наступним приєднанням нагноєння при тотальній формі. Висновок: дані результати морфологічного дослідження дають право стверджувати про наявність при фіброматозі ясен імунологічного запалення за В-клітинним типом згідно з еферентною фазою. | ||
| 9. | 
Грабовий О. М. Вміст ДНК у ядрах клітин аденокарцином товстої кишки та експресія Bcl-2?і p53 [Електронний ресурс] / О. М. Грабовий, С. А. Антонюк, В. П. Сільченко, Є. А. Воробєй, Т. М. Савчин // Клиническая онкология. - 2015. - № 2. - С. 18-21. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/klinonk_2015_2_5 Проведені дослідження 88 аденокарцином і доброякісних новоутворень товстої кишки продемонстрували, що ці пухлини мають широкий спектр частоти експресії Bcl-2 та p53, причому їхній рівень відрізняється і змінюється залежно від G та вмісту ДНК в ядрах клітин. Збільшення кількості ДНК в ядрах пухлинних клітин супроводжується підвищенням рівня кореляції з експресією Bcl-2 та p53. Наявність експресії Bcl-2 призводить до більш значного, ніж p53, підвищення вмісту ДНК в ядрах клітин аденокарцином товстої кишки. Визначення експресії Bcl-2 та p53 як самостійної ознаки аденокарциноми товстої кишки є малоінформативним, однак значущим - як складової багатофакторної оцінки стану ядер клітин пухлини, пов'язаного, відповідно, з їхнім проліферативним потенціалом. | ||
| 10. | 
Черненко О. Г. Морфологічна характеристика та критерії інвазивності аденом гіпофіза [Електронний ресурс] / О. Г. Черненко, О. М. Іванова, М. О. Гук, Е. А. Даневич, С. О. Руденко, В. П. Сільченко, Т. А. Малишева // Morphologia. - 2016. - Т. 10, № 3. - С. 320-324. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Morphology_2016_10_3_62 Аденоми гіпофіза (АГ) - переважно доброякісні пухлини, що походять із залозистої тканини передньої частки гіпофізу. Інвазивність аденоми гіпофіза, яка включає своєрідний характер поширення та ступеня деструктивного росту пухлини за межі арахноїдальної капсули, не знаходить досі однозначної кореляції з іншими морфологічними критеріями та морфофункціональними характеристиками пухлини. Мета дослідження - вивчення морфологічної структури аденом гіпофізу та виявлення критеріїв інвазивності незалежно від розмірів пухлини та клінічної групи АГ для покращання ефективності їх морфологічної діагностики та персоніфікації лікування. Проаналізовано результати діагностики і лікування 41-го пацієнта з аденомами гіпофіза з клінічними ознаками інвазивного характеру росту, яких було прооперовано в клініці трансфеноїдальної нейрохірургії позамозкових пухлин ДУ "Інститут нейрохірургії НАМН України" у 2012 - 2014 рр. Пухлини проростали стінки кавернозних синусів, розповсюджувались супраселлярно чи в клиноподібну пазуху, іноді - у ділянку гіпоталамуса чи інфраселлярно у порожнину носа та пазуху основної кістки і екстракраніально. В 42 % спостережень виявлялись опосередковані ознаки "активності" пухлини і ядерний поліморфізм, ділянки "фетальної" будови, інвазію пухлини в оболонки головного мозку. В 41,5 % спостережень встановлено підвищення мітотичної та проліферативної активності в пухлині. Індекс мічення Ki-67 в 60 % випадків перевищує 4 %. Морфологічні критерії агресивності АГ та клініко-морфологічні співставлення для виявлення кореляцій потребують подальшого поглибленого вивчення, а виявлені і систематизовані структурні критерії сприятимуть індивідуалізації лікувальної тактики. | ||
| 11. |
Дядик О. О. Викладання питань етики та деонтології лікарям-інтернам на кафедрах патологічної анатомії [Електронний ресурс] / О. О. Дядик, В. П. Сільченко, І. В. Іркін, К. М. Шатрова, С. О. Руденко, В. І. Заріцька // Morphologia. - 2016. - Т. 10, № 3. - С. 358-360. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Morphology_2016_10_3_69 | ||
| 12. |
Руденко С. О. Причини і наслідки ГПМК і характеристика легеневих ускладнень (морфогенез і танатогенез) [Електронний ресурс] / С. О. Руденко, М. І. Шамаєв, В. П. Сільченко, Т. А. Малышева, С. А. Андрєєв // Патологія. - 2011. - Т. 8, № 3. - С. 45-50. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pathology_2011_8_3_11 Изучены морфофункциональные изменения вещества мозга при разных типах цереброваскулярной болезни. Проанализированы особенности структурных изменений в респираторном отделе легких при острых нарушеннях мозгового кровообращения (в разные строки). Установлены типичные патогенетические звенья легочных поражений при остром нарушении мозгового кровообращения, их структурные изменения и роль в танатогенезе. | ||
| 13. | 
Сайко В. Ф. Видатний вчений у галузі меліоративного землеробства, кормовиробництва, луківництва та екології – професор Іван Тимофійович Слюсар (до 80-річного ювілею) [Електронний ресурс] / В. Ф. Сайко, В. А. Вергунов, В. Ф. Камінський, М. І. Ромащенко, П. І. Коваленко, С. М. Рижук, В. М. Сільченко. // Історія науки і біографістика. - 2019. - Вип. 2. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/INB_Title_2019_2_31 | ||
| 14. | 
Сільченко В. В. Правове регулювання посмертного донорства органів в Україні [Електронний ресурс] / В. В. Сільченко, О. О. Володіна // Міжнародний науковий журнал "Інтернаука" . - 2018. - № 22(3). - С. 29-32. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/mnj_2018_22(3)__8 | ||
| 15. |
Лозо О. В. Правове регулювання поводження з відходами в Україні та Європейському Союзі [Електронний ресурс] / О. В. Лозо, В. В. Сільченко // Міжнародний науковий журнал "Інтернаука" . - 2019. - № 15(2). - С. 73-76. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/mnj_2019_15(2)__15 | ||
| 16. |
Володіна О. О. Кримінальна відповідальність за вбивство матір’ю своєї новонародженої дитини [Електронний ресурс] / О. О. Володіна, В. В. Сільченко // Міжнародний науковий журнал "Інтернаука" . - 2019. - № 7(2). - С. 20-22. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/mnj_2019_7(2)__6 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |