Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (4) | Реферативна база даних (14) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Таточенко В$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 3 Представлено документи з 1 до 3 |
|||
| 1. | 
Таточенко В. І. Невстигання учнів у процесі навчання математики як соціальна та психолого – педагогічна проблема [Електронний ресурс] / В. І. Таточенко, А. Л. Шипко // Інформаційні технології в освіті. - 2016. - Вип. 3. - С. 53-71. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/itvo_2016_3_6 Представлено теоретичне обгрунтування сучасної методичної системи навчання математики невстигаючих учнів загальноосвітньої школи. Здійснено системний підхід до вивчення психолого-педагогічних детермінант навчального невстигання учнів з математики. Розкрито динаміку внутрішньофункціональних взаємозв'язків структури навчально-пізнавальної сфери невстигаючих з математики учнів та розширено наукові уявлення про цей процес. Упровадження у навчальний процес дидактично та психологічно виваженої методичної системи контролю і корекції навчальних досягнень невстигаючих учнів з математики сприяє підвищенню якісних показників їх залишкових знань та умінь. Вона дозволяє виявити повноту, глибину і міцність засвоєння знань на різних етапах і ступенях навчання, сприяє корекції, управлінню і частково самоуправлінню процесом навчання невстигаючих учнів математики, спонукає їх до активної розумової діяльності, сприяє виробленню свідомого їх відношення до систематичної навчальної праці. Висвітлено сутність феноменів "невстигання", "відставання" учнів масової школи під час навчання математики. Визначено цільову спрямованість, ресурсний потенціал реального навчально-виховного процесу невстигаючих з математики школярів. Виокремлено протиріччя та обгрунтовано педагогічні умови контролю результатів навчання таких школярів загальноосвітньої школи. Розглянуто неуспішність школярів з математики у зв'язку з основними категоріями дидактики - змістом і процесом навчання. В ролі елементів невстигання та відставання виокремлено певні недоліки навчально-пізнавальної діяльності учнів при вивченні математики. Процес і зміст освіти, збагачені застосуванням НІТ, забезпечують формування таких ключових компетенцій відстаючого та невстигаючого з математики школяра, як соціальна, комунікативна, інформативна, когнітивна. | ||
| 2. |
Таточенко В. І. Сучасні тенденції оновлення системи професійної підготовки майбутнього вчителя математики [Електронний ресурс] / В. І. Таточенко, А. Л. Шипко // Інформаційні технології в освіті. - 2017. - Вип. 4. - С. 118-142. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/itvo_2017_4_10 Розглянуто актуальну проблему професійної педагогічної освіти і сучасні тенденції оновлення системи професійної підготовки майбутнього вчителя математики. Актуальність дослідження зумовлена стрімкими змінами у суспільстві, які передбачають внесення змін до мети підготовки мовлення до життя, що вимагає від учителя переходу від знаннєвої моделі освіти до компетентнісної. Це зумовлює принципову необхідність переосмислити усі фактори, від яких залежить якість освітнього процесу. На основі аналізу суспільного виробництва у суспільствах різних типів уточнено мету загальної освіти на етапі переходу від індустріального до постіндустріального суспільства. Уточнена мета пояснює необхідність змін як математичної освіти у загальноосвітніх навчальних закладах, так і системи фахової підготовки вчителів математики. На основі аналізу стану проблеми виокремлено низку суперечностей в підготовці майбутніх учителів математики, які будуть працювати у якісно нових умовах постіндустріального інформаційного суспільств, для яких характерні стрімкий розвиток і динамічність, актуалізована проблема підготовки вчителів до професійної діяльності в новому, у комунікаційному середовищі, коли старіння відомостей відбувається швидше, ніж завершується навчальний цикл в освітньому закладі. Поняття "професійна діяльність вчителя математики" визначено, як цілісну цілеспрямовану складну відкриту нестабільну динамічну педагогічну систему, функціювання якої передбачає опору на певні підсистеми, що забезпечують готовність студентів до ефективної педагогічної діяльності. Взаємозв'язок підсистем на основі їх інтеграції дозволяє досягти основну мету системи і підготувати компетентного вчителя математики. Функціювання такої системи забезпечує створення умов для розвитку особистості майбутнього вчителя математики на основі оволодіння змістом математичної освіти, діяльнісно-операційною стороною навчання тощо. Оновлення методичної системи майбутніх учителів математики розглядається, як оновлення сукупності п'яти компонентів: цілей, змісту, методів, засобів та організаційних форм навчання. Мета оновленої методичної системи полягає у формуванні в майбутніх учителів математики професійної компетентності, яка виявляється у здатності до організації процесів навчання математики на рівні сучасних вимог, спроможності успішно розв'язувати професійні задачі, що виникають у процесі навчання і грунтуються на теоретичній та практичній готовності до навчання учнів. Традиційний зміст професійної підготовки майбутніх учителів математики оновлено з урахуванням сучасного етапу розвитку шкільної математичної освіти шляхом включення студента в навчальну діяльність; проектування навчальної діяльності студента як поетапної самостійної роботи; використання методів навчання, які моделюють зміст професійної діяльності; розробка компетентнісно-орієнтованих програм, курсів професійних дисциплін, де до кожного модуля додається перелік компетентностей (або компетенцій), що формуються через його вивчення; переорієнтація на міждисциплінарність Таточенко В. І., Шипко А. Л. ISSN 1998 - 6939. інформаційні технології в освіті. 2017. № 4 (33) 119 і поліпрофесіональність, як середовища, в яке піде випускник, так і самого освітнього простору. Елементами змісту є сучасні професійні підходи до навчання учнів математики. | ||
| 3. |
Таточенко В. I. Контрольно-оцінювальна компетентність майбутніх вчителів математики [Електронний ресурс] / В. I. Таточенко, А. Л. Шипко // Інформаційні технології в освіті. - 2016. - Вип. 1. - С. 126-147. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/itvo_2016_1_11 Розглянуто теоретичне дослідження проблеми формування контрольно-оцінювальної компетентності студентів і майбутніх вчителів математики у процесі вивчення фахових дисциплін. Висвітлено сутність феноменів компетентності, професійної компетентності, методичної компетентності, контрольно-оцінювальної компетентності вчителя математики. Визначено цільову спрямованість, ресурсний потенціал реального навчально-виховного процесу та його завдання: сформувати систему відповідних методичних знань та умінь, систему педагогічних цінностей, готовність до контрольно-оцінювальної діяльності на всіх етапах навчання, які є похідними від мети та наявних ресурсів: змістових та засобів навчання. Виявлено підходи (систематичний, особистісно-діяльнісний компетентнісний, технологічний, комунікативно-діяльнісний) та домінантні принципи (системність, функціональність знань, умінь і навичок, особистісної орієнтації, оцінки навчальних досягнень учня відповідно до якості математичної освіти) формування контрольно-оцінювальної компетентності у майбутніх вчителів математики. Виокремлено протиріччя та обгрунтовано педагогічні умови цього процесу. Охарактеризовано структуру контрольно-оцінювальної компетентності, що включає мотивацію, професійні якості, одержані знання, уміння та навички, діяльність суб'єктів навчання та її компоненти: мотиваційний, когнітивний, діяльнісний, рефлексивний. Визначено етапи формування контрольно-оцінювальної компетентності: мотиваційний, змістовний, технологічний, оцінювально-результативний. Для формування контрольно-оцінювальної компетентності студентів і майбутніх вчителів математики запропоновано технологію конструювання та розв'язування спеціальних методичних задач, що мають ситуаційний характер. Виокремлено критерії: мотиваційний, змістовний, діяльнісний; показники: мотиви, знання, уміння, результати діяльності та рівні: початковий, середній, достатній, високий сформованості контрольно-оцінювальної компетентності. Створено модель формування контрольно-оцінювальної компетентності майбутніх вчителів математики у процесі створення фахових дисциплін, структурними блоками якої є: цільовий, нормативний, методологічний, змістовий, технологічний, оцінювально-результативний. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |