Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (6) | Автореферати дисертацій (1) | Реферативна база даних (53) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Тутченко М$<.>) | ||||
|
Загальна кількість знайдених документів : 52 Представлено документи з 1 до 20 |
||||
| ||||
| 1. | 
Тутченко М. І. Внутрішньоартеріальне введення лікарських препаратів у комплексному лікуванні пацієнтів з синдромом діабетичної стопи [Електронний ресурс] / М. І. Тутченко, В. І. Смовженко, І. В. Клюзко, С. Ф. Марчук, В. С. Андрієць, А. А. Яковенко, Б. А. Меленний // Шпитальна хірургія. - 2013. - № 3. - С. 129-130. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/shpkhir_2013_3_41 | |||
| 2. | 
Тутченко М. І. Грижа як ускладнення лапароскопічних операцій [Електронний ресурс] / М. І. Тутченко, О. В. Васильчук, С. М. Піотрович, О. В. Мамонов // Український журнал хірургії. - 2013. - № 2. - С. 99-101. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ujkh_2013_2_21 | |||
| 3. | 
Тутченко М. І. Ефективність внутрішньоартеріального введення лікарських препаратів у комплексному лікуванні пацієнтів із синдромом діабетичної стопи [Електронний ресурс] / М. І. Тутченко, В. Г. Меркотан, В. І. Смовженко, І. В. Клюзко, С. Ф. Марчук // Хірургія України. - 2012. - № 4. - С. 83-86. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KhU_2012_4_15 Мета роботи - поліпшити ефективність комплексного лікування пацієнтів з гнійно-некротичними ускладненнями синдрому діабетичної стопи (СДС) шляхом використання внутрішньоартеріального введення лікарських препаратів. Під наглядом перебували 62 пацієнти віком від 42 до 74 років із цукровим діабетом 2 типу та гнійно-некротичними ускладненнями СДС III - IV стадії за класифікацією Vagner, які не мали переважаючого оклюзійно-стенотичного ураження магістральних артерій. Пацієнти були рандомізовані в дві клінічні групи: 1-ша - 22 (35,5 %) пацієнти, яким застосовували внутрішньоартеріальне введення лікарських препаратів, 2-га група - 40 (64,5 %) пацієнтів, яким лікарські препарати вводили внутрішньовенно та внутрішньом'язово. У пацієнтів 1-ї групи на відміну від 2-ї групи на 3-тю добу больовий синдром спостерігали рідше на 22 %, підвищену температура тіла - на 37,6 %, тахікардію - на 31 %. На 10-ту добу пацієнти 1-ї групи рідше скаржилися на больовий синдром і тахікардію, ніж пацієнти 2-ї групи (на 55,7 та 21,3 % відповідно). Протягом перших десяти діб перебування в стаціонарі за показаннями виконано високу ампутацію кінцівки у 1 (4,5 %) хворого 1-ї групи та у 4 (10 %) - 2-ї. | |||
| 4. | 
Тутченко М. І. Дуоденектомія з транслокацією великого сосочка дванадцятипалої кишки з приводу гігантської заампульної виразки [Електронний ресурс] / М. І. Тутченко, І. В. Клюзко, Д. І. Кравцов, В. С. Андрієць, С. Ф. Марчук, В. І. Смовженко, А. А. Яковенко, О. А. Сіренко, О. В. Чиньба // Клінічна хірургія. - 2013. - № 7. - С. 69-71. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2013_7_19 | |||
| 5. |
Тутченко М. І. Мануально-асистовані лапароскопічні втручання при колопроктологічних захворюваннях [Електронний ресурс] / М. І. Тутченко, В. С. Андрієць, І. В. Клюзко, С. Ф. Марчук, А. А. Яковенко, Д. І. Кравцов // Клінічна хірургія. - 2013. - № 8. - С. 17-19. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2013_8_6 Визначено можливості виконання мануально-асистованих лапароскопічних втручань під час лікування колопроктологічних захворювань. В дослідження включено 25 пацієнтів, оперованих з приводу захворювань товстої кишки. В 11 з них виконано мануально-асистовані лапароскопічні втручання. Довжина розрізу у разі мануально-асистованих лапароскопічних втручань в 3,8 разу менша звичайного лапаротомного розрізу, загальна крововтрата у 2,3 разу менша, ніж за відкритої операції. Тривалість реабілітації хворих після таких втручань в 1,8 разу менша, ніж після лапаротомних. Лапароскопічні операції з ручною асистенцією в колопроктології є мініінвазивними, проте, зберігають переваги відкритого оперативного втручання. На сучасному етапі розвитку колопроктології вони, з одного боку, є першою сходинкою до класичних лапароскопічних втручань, з іншого - є альтернативою конверсії. | |||
| 6. |
Тутченко М. І. Спостереження хірургічного лікування флегмони Фурньє [Електронний ресурс] / М. І. Тутченко, І. В. Клюзко, Д. І. Кравцов, В. С. Андрієць, С. Ф. Марчук, В. І. Смовженко, О. А. Cіренко, І. В. Хмеляр // Клінічна хірургія. - 2014. - № 3. - С. 65–66. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2014_3_20 | |||
| 7. |
Тутченко М. І. Ефективність мініінвазивних технологій у невідкладній хірургії [Електронний ресурс] / М. І. Тутченко, О. В. Васильчук, С. М. Піотрович // Хірургія України. - 2013. - № 2. - С. 86-89. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KhU_2013_2_16 Вивчено ефективність лапароскопічних операцій у разі ургентної хірургічної патології. Проведено аналіз 337 невідкладних лапароскопічних оперативних втручань у пацієнтів з гострою патологією органів черевної порожнини. Серед хворих переважали жінки - 241 (71,5 %). Вік пацієнтів - від 17 до 77 років. Гострий апендицит діагностовано у 92 (27,3 %) пацієнтів, патологію внутрішніх статевих органів (апоплексію, розрив кісти яєчника, трубну вагітність) - у 57 (16,9 %), гострий деструктивний холецистит - у 112 (33,2 %), перфоративну виразку дванадцятипалої кишки - у 54 (16,1 %), гостру кишкову непрохідність - у 22 (6,5 %). Мініінвазивні технології успішно використано у 89 (96,7 %) пацієнтів з гострим апендицитом. Лапароскопічне видалення кісти яєчника виконано 23 пацієнткам, діатермокоагуляцію за апоплексії яєчника - 26, тубектомію у випадку порушеної трубної вагітності - 8. Зі 112 пацієнтів з ознаками деструкції жовчного міхура та перитоніту конверсію проведено у 7 (6,2 %). Мініінвазивні технології виявилися ефективними у 46 (85,2 %) хворих з перфоративною виразкою дванадцятипалої кишки. Лапароскопічно прооперовано 12 (54,5 %) пацієнтів з клінічним діагнозом гострої кишкової непрохідності. Лапароскопічні операції за умов невідкладної хірургії не лише є надійним методом верифікації діагнозу, а і в 91,7 % випадків надають змогу радикально ліквідувати наявну патологію. | |||
| 8. |
Тутченко М. І. Порівняльна оцінка ефективності нерадикальних відкритих та лапароскопічних операцій у лікуванні перфоративної виразки дванадцятипалої кишки (дворічне проспективне дослідження) [Електронний ресурс] / М. І. Тутченко, Д. В. Ярощук // Хірургія України. - 2013. - № 3. - С. 29-39. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KhU_2013_3_6 Мета роботи - оцінити ефективність відкритих та лапароскопічних паліативних і умовно радикальних оперативних втручань у хворих з перфоративною виразкою дванадцятипалої кишки (ПВ ДПК) у ранній та віддалений період. Проліковано 181 хворого з ПВ ДПК (163 чоловіків і 18 жінок). Середній вік - 35 років. Критеріями залучення були: ПВ ДПК на передній або передньомедіальній/латеральній стінці; давність захворювання - не більше 12 год; серозний або серозно-фібринозний перитоніт; вік понад 18 років. 92 хворих, яким виконано паліативні (ушивання перфоративного отвору) або умовно паліативні (пілородуоденопластика) операції за допомогою лапароскопічної техніки, склали групу ЛПО (лапароскопічні паліативні операції), 89 хворим, яким аналогічні операції виконували відкритим способом, - групу ВПО (відкриті паліативні операції). Хворі обох груп статистично не відрізнялися за тривалістю виразкового анамнезу, терміном захворювання, локалізацією і розміром перфоративного отвору, характером перитоніту. Висновки: паліативні й умовно паліативні операції за допомогою лапароскопічної техніки у хворих з ПВ ДПК на передній і передньобічній стінці тривалістю до 12 год мають переваги в ранній післяопераційний період над операціями, виконаними традиційним відкритим способом. Такі операції характеризуються меншою тривалістю виконання, меншою інтенсивністю болю в перші 4 післяопераційні доби і кількістю доз наркотичних анальгетиків. Через 2 роки після операції за кумулятивною частотою рецидиву виразки та за часткою хворих з відмінними і добрими результатами за шкалою Visik пацієнти групи ЛПО статистично не відрізняються від хворих групи ВПО. Лапароскопічні операції достовірно зменшували ризик післяопераційних гриж. | |||
| 9. |
Тутченко М. І. Порівняльна оцінка ефективності радикальних відкритих та лапароскопічних операцій у лікуванні перфоративної виразки дванадцятипалої кишки [Електронний ресурс] / М. І. Тутченко, Д. В. Ярощук // Хірургія України. - 2013. - № 4. - С. 12-20. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KhU_2013_4_5 Мета роботи - оцінити в ранній та віддалений період ефективність радикальних відкритих і лапароскопічних оперативних втручань у хворих з перфоративною виразкою дванадцятипалої кишки (ПВДПК) та високим ризиком рецидиву. У дослідження залучено 163 хворих з ПВДПК і чинниками ризику рецидиву виразкової хвороби (ВХ). Пацієнтів розподілено на дві групи. Групу паліативних операцій (ПО) становили 67 хворих, яким виконували паліативні (ушивання виразки) та умовно-радикальні операції (висічення виразки з пілоро- або дуоденопластикою). 37 (55,2 %) пацієнтам проведено лапароскопічні операції, 30 (44,8 %) - відкриті. В групу радикальних операцій (РО) увійшли 96 хворих, яким виконували РО: відкритим способом (група ВРО, 55 хворих) або за допомогою лапароскопічної техніки (група ЛРО,41 хворий). Пацієнтів прооперовано в терміни до 12 год з часу виникнення перфорації. Оцінено ефективність оперативного лікування в групах протягом дворічного післяопераційного періоду. Висновки: виконання РО у хворих з ПВДПК та високим ризиком рецидиву ВХ протягом дворічного спостереження сприяє стійкому зниженню кислотності і достовірно кращим результатам, ніж виконання нерадикальних операцій. РО, які проводять лапароскопічним методом, потребують більшого часу у порівнянні з тими, які виконують відкритим методом. Вони асоціюються з меншою інтенсивністю болю в ранній післяопераційний період, меншою частотою призначення наркотичних анальгетиків, середнім терміном відновлення перистальтики, меншим ліжко-днем. Також перевагами лапароскопічних операцій є кращий косметичний ефект і відсутність післяопераційних вентральних гриж. Частота добрих і відмінних результатів через 2 роки після радикальних лапароскопічних операцій та радикальних відкритих операцій достовірно не відрізнялася - 82,6 та 84,9 % відповідно. | |||
| 10. |
Тутченко М.І. Чинники ризику рецидиву виразкової хвороби після паліативних відкритих та лапароскопічних втручань з приводу перфоративної виразки дванадцятипалої кишки [Електронний ресурс] / М.І. Тутченко, Д. В. Ярощук, О. В. Васильчук, Л. Ю. Маркулан // Хірургія України. - 2014. - № 1. - С. 15-24. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KhU_2014_1_5 Мета роботи - обгрунтувати показання до радикальних оперативних втручань у хворих з перфоративною виразкою дванадцятипалої кишки на підставі визначення чинників ризику рецидиву виразкової хвороби (ВХ) після паліативних відкритих та лапароскопічних втручань. У проспективне дослідження залучено 181 хворого з перфоративною виразкою дванадцятипалої кишки. Лапароскопічні паліативні (ушивання перфоративного отвору) або умовно-радикальні (пілородуоденопластика) операції виконано 92 хворим, аналогічні операції "відкритим" способом - 89 хворим. Оцінювали частоту рецидиву ВХ через 2 роки після операції та визначали чинники ризику рецидиву. Чинниками ризику рецидиву ВХ є: тривалість виразкового анамнезу понад 10 років, свідоме недотримання противиразкової терапії, спадковість, відсутність інфікованості Helicobacter pylori, зловживання алкоголем, виражений періульцерозний інфільтрат, діаметр якого в 2,2 разу перевищує діаметр виразкового дефекту, толерантність до інгібіторів протонної помпи. Хворі, які мають хоча б один із наведених чинників, належать до групи високого ризику. Дворічна частота рецидиву ВХ у них більша (38,3 проти 5,8 % у хворих групи низького ризику) і не залежить від методики операції (відкрита чи лапароскопічна). Найбільш значущі чинники ризику ВХ пов'язані з кислотно-пептичним чинником і можуть бути модифіковані внаслідок виконання радикальних органозберігальних операцій. Висновки: частка хворих групи ризику (які мають хоча б один із чинників ризику) становить 38,1 % від загальної кількості хворих з перфоративною виразкою. Дворічна частота рецидиву виразки у хворих групи високого ризику достовірно більша, ніж у хворих групи низького ризику, і не залежить від методики операції. | |||
| 11. |
Тутченко М. І. Флегмона Фурньє: від маніфестації до виписки [Електронний ресурс] / М. І. Тутченко, І. В. Клюзко, Д. І. Кравцов, В. С. Андрієць, С. Ф. Марчук, В. І. Смовженко, А. А. Яковенко // Хірургія України. - 2014. - № 2. - С. 49-54. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KhU_2014_2_9 | |||
| 12. |
Тутченко М. І. Лапароскопічні технології в лікуванні перитоніту при невідкладних оперативних втручаннях [Електронний ресурс] / М. І. Тутченко, О. В. Васильчук, С. М. Піотрович, Д. В. Ярошук // Хірургія України. - 2014. - № 2. - С. 91-94. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KhU_2014_2_16 Мета роботи - вивчити можливість лапароскопічного лікування перитоніту під час невідкладного оперативного втручання. Проведено аналіз 105 невідкладних лапароскопічних оперативних втручань у пацієнтів з гострою патологією органів черевної порожнини (ЧП) та супутнім перитонітом. Чоловіків було 38 (36,2 %), жінок - 67 (63,8 %). Вік пацієнтів - від 17 до 77 років. Гострий апендицит діагностовано у 28 (27,3 %) пацієнтів, патологію внутрішніх статевих органів (піосальпінкс, сальпінгіт) - у 18 (16,9 %), гострий деструктивний холецистит - у 35 (33,2 %), перфоративну виразку дванадцятипалої кишки - у 17 (16,1 %), гостру кишкову непрохідність - у 7 (6,5 %). Основними напрямами лапароскопічного лікування вторинного перитоніту є ліквідація або максимальне обмеження джерела перитоніту; максимально адекватна інтраопераційна санація ЧП; запобігання післяопераційному перитоніту або його своєчасне лікування. Необхідність у конверсії виникла у 3 (2,9 %) пацієнтів. Адекватна лапароскопічна санація ЧП у них була визнана неможливою у зв'язку з наяв- ністю щільних масивних нашарувань фібрину та желеподібного гнійного ексудату з тенденцією до формування міжпетлевих абсцесів, а також парезу кишечника, який потребував інтестинальної інтубацїї. Висновки: адекватна лапароскопічна санація ЧП при розлитому перитоніті можлива за відсутності паралітичної кишкової непрохідності та бактеріальної контамінації ексудату менше за критичний рівень Ig 5 КУО/мл. Це надійний та безпечний метод лікування розлитого перитоніту при хірургічній патології органів ЧП. | |||
| 13. | 
Слонецький Б. І. Особливості профілактики інтраабдомінального первинного злукоутворення [Електронний ресурс] / Б. І. Слонецький, М. І. Тутченко, О. Д. Довженко, М. В. Максименко, В. О. Коцюбенко, І. В. Вербицький // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2014. - Вип. 23(1). - С. 82-88. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2014_23(1)__13 Впровадження сучасних технологій у медичну галузь, а саме, в ургентну та планову абдомінальну хірургію сприяє збільшенню кількості оперативних втручань, чим створює передумови до виникнення злукоутворення в черевній порожнині, тому пошук способів профілактики й адекватної корекції їх виникнення залишається надалі актуальним. Мета роботи - дослідити ефективність застосування двокомпонентної суміші (карбоксиперитонеум і мезогель) для запобігання виникненню чи зменшенню ступеня вираженості злукового процесу в черевній порожнині. Експериментальне дослідження виконане на 20 піддослідних тваринах (білі щурі), у яких моделювали злуковий процес в черевній порожнині за пріоритетною методикою. Залежно від мети роботи піддослідних тварин розділили на 2 групи. Перша група - контрольна, тоді як у другій групі для профілактики виникнення злук в черевній порожнині інтраабдомінально вводили двокомпонентну суміш. Аналіз результатів моделювання злукоутворення в черевній порожнині піддослідних тварин першої групи супроводжувався високим рівнем злукового процесу - 35,41 та його значною вираженістю - у 7 з 10 тварин був III - IV ступеня. Застосування з метою профілактики первинного злукоутворення у піддослідних тварин другої групи двокомпонентної суміші надало змогу ослабити рівень злукоутворення до 22,38 та досягти зменшення його вираженості, що знайшло своє відображення у наступному: відсутність злук у 2-х тварин, а ще у 6 з 10 він був лише I та II ступеня. | |||
| 14. |
Слонецький Б. І. Гострий розлитий перитоніт – вікові особливості негативного перерозподілу контамінаційних процесів [Електронний ресурс] / Б. І. Слонецький, М. І. Тутченко, М. В. Максименко, М. О. Ахмед Батавіл, О. Д. Довженко, І. В. Вербицький // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2014. - Вип. 23(2). - С. 22-28. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2014_23(2)__4 | |||
| 15. | 
Слонецький Б. І. Геронтологічні особливості ендогенної інтоксікації у пацієнтів з перитоніальним сепсисом при проведенні інтраопераційної інтестиносанації [Електронний ресурс] / Б. І. Слонецький, М. І. Тутченко, М. В. Максименко, Ахмед М. О. Батавіл, О. Д. Довженко, І. В. Вербицький // Харківська хірургічна школа. - 2014. - № 1. - С. 52-55. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Khkhsh_2014_1_11 | |||
| 16. |
Слонецький Б. І. Місце окремих чинників у перерозподілі токсичних речовин при проведенні інтраопераційної інтестиносанації при гострому розлитому перитоніті [Електронний ресурс] / Б. І. Слонецький, М. І. Тутченко, М. В. Максименко, О. Д. Довженко, Ахмед М. О. Батавіл, І. В. Вербицький // Харківська хірургічна школа. - 2014. - № 3. - С. 67-71. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Khkhsh_2014_3_16 | |||
| 17. | 
Слонецький Б. І. Проблеми та перспективи моделювання синдрому ,,короткої кишки” [Електронний ресурс] / Б. І. Слонецький, І. В. Вербицький, М. І. Тутченко, І. О. Тюлюкін // Клінічна та експериментальна патологія. - 2015. - Т. 14, № 1. - С. 135-138. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kep_2015_14_1_32 | |||
| 18. | 
Тутченко М. І. Профілактика ускладнень при ургентних лапароскопічних операціях на органах черевної порожнини [Електронний ресурс] / М. І. Тутченко, Б. І. Слонецький, В. П. Бабій, Д. В. Ярошук, Д. В. Рудик, І. В. Клюзко, І. В. Кравцов // Одеський медичний журнал. - 2015. - № 2. - С. 45-47. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Omj_2015_2_15 | |||
| 19. |
Слонецький Б. І. Особливості перебігу синдрому ,,короткої кишки” в залежності від умов моделювання [Електронний ресурс] / Б. І. Слонецький, М. І. Тутченко, І. В. Вербицький // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2015. - Вип. 24(1). - С. 101-107. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2015_24(1)__19 | |||
| 20. |
Тутченко М. І. Сучасний погляд на інтенсивну терапію шлунково–кишкової кровотечі [Електронний ресурс] / М. І. Тутченко, Д. В. Рудик, Н. І. Іскра, С. П. Трофіменко, І. В. Щур // Клінічна хірургія. - 2015. - № 10. - С. 11–14. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2015_10_4 На основі аналізу результатів лікування 47 хворих з приводу шлунково-кишкової кровотечі (ШКК) представлений досвід застосування транексамової кислоти у складі інфузійної терапії та гемаксаму - всередину. Одержані дані свідчать про доцільність використання гемаксаму як складової терапії на етапі припинення кровотечі та для попередження її рецидиву. | |||
| ||||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |