Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (6) | Автореферати дисертацій (6) | Реферативна база даних (58) | Авторитетний файл імен осіб (1) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Фелештинський Я$<.>) | ||||
|
Загальна кількість знайдених документів : 69 Представлено документи з 1 до 20 |
||||
| ||||
| 1. | 
Шуляренко В. А. Деякі питання стандартизації хірургічного лікування виразкових гастродуоденальних кровотеч [Електронний ресурс] / В. А. Шуляренко, Я. П. Фелештинський, М. Д. Бондаренко, Л. В. Шуляренко, Ю. Б. Минин // Харківська хірургічна школа. - 2013. - № 3. - С. 21-25. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Khkhsh_2013_3_5 | |||
| 2. | 
Фелештинський Я. П. Причини та профілактика рецидивів пахвинних гриж при трансабдомінальній преперитонеальній алопластиці [Електронний ресурс] / Я. П. Фелештинський, В. Ф. Ватаманюк, С. А. Свиридовський, А. В. Коханевич // Одеський медичний журнал. - 2015. - № 2. - С. 36-38. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Omj_2015_2_12 | |||
| 3. | 
Фелештинський Я. П. Методика роз’єднання анатомічних компонентів передньої черевної стінки у поєднанні з інтраперитонеальною алопластикою при гігантських післяопераційних грижах живота [Електронний ресурс] / Я. П. Фелештинський, В. В. Сміщук, В. Ф. Ватаманюк // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2015. - Вип. 24(1). - С. 111-120. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2015_24(1)__21 | |||
| 4. | 
Кандаурова І. В. Випадок успішного лікування хворої з ускладненою формою неспецифічного виразкового коліту [Електронний ресурс] / І. В. Кандаурова, Я. П. Фелештинський, Т. Ю. Пилипенко, Т. П. Нагловська, О. О. Гурик // Хірургія України. - 2015. - № 3. - С. 93-96. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KhU_2015_3_18 Описано випадок успішного лікування хворої віком 41 рік з неспецифічним виразковим колітом, ускладненим перфорацією. Хворій виконано субтотальну проксимальну колектомію з виведенням кінцевої ілеостоми, санацію та дренування черевної порожнини. | |||
| 5. |
Фелештинський Я. П. Ефективність використання малоінвазивних методів лікування парапанкреатичних ускладнень при гострому панкреатиті [Електронний ресурс] / Я. П. Фелештинський, О. М. Бондаренко // Хірургія України. - 2016. - № 1. - С. 69-73. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KhU_2016_1_13 Мета роботи - покращити результати лікування хворих на гострий панкреатит (ГП) із парапанкреатичними ускладненнями. Проаналізовано результати комплексного лікування 276 хворих на ГП. В основній групі для лікування ГП та його ускладнень виконували малоінвазивні втручання за розробленим у клініці алгоритмом. У групі порівняння, за даними ретроспективного аналізу, застосовували традиційне лікування ГП у поєднанні з відкритими хірургічними втручаннями. У 23-х (16,3 %) хворих основної групи, які мали рідинні утворення об'ємом до 30 см: ефективним було базисне консервативне лікування, 118 (83,6 %) виконано пункції рідинних утворень під ультразвуковим контролем. Серед хворих з абсцесами у 9-ти (6,4 %) діагностовано некротичні секвестри заочеревннного простору розміром до 5 см. Їм було показано лапароскопічне видалення секвестру з люмбального доступу. У 15-ти (10,6 %) хворих з гострими псевдокістами, які сполучалися з протоковою системою залози (ретенційні кісти) та мали високий дебіт підшлункового соку, після дренування та призначення в комплексному лікуванні препарату октра, виділення по дренажу припинилися в середньому на (6,0 +- 2,3) доби. Висновки: використання у хворих на ГП розробленого діагностично-лікувального алгоритму з проведенням кожні 3 - 5 днів ультразвукового дослідження та кожні 14 - 16 днів комп'ютерної томографії сприяє ранньому виявленню парапанкреатичних ускладнень, обгрунтовує необхідність застосування малоінвазивних втручань, таких як пункція рідинних ускладнень та їх дренування, а за наявності некротичних секвестрів - лапароскопічне їх видалення, зменшує прогресування ускладнень панкреатиту та летальність (з 20,0 % у хворих групи порівняння до 2,8 % у хворих основної групи). | |||
| 6. | 
Луляренко В. А. Деякі питання діагностичної і лікувальної тактики при поєднаних травмах паренхіматозних органів черевної порожнини [Електронний ресурс] / В. А. Луляренко, Я. П. Фелештинський, В. І. Мамчич, М. М. Гвоздяк, В. М. Деркач, В. В. Петрусенко, О. В. Шуляренко // Проблеми військової охорони здоров'я. - 2010. - Вип. 28. - С. 173-174. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/prvozd_2010_28_31 | |||
| 7. |
Фелештинський Я. П. Відновлення безперервності кишечника при петльових колостомах, виведених з приводу раку прямої кишки [Електронний ресурс] / Я. П. Фелештинський, В. Ю. Пироговський // Хірургія України. - 2015. - № 1. - С. 18-21. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KhU_2015_1_5 Мета роботи - поліпшити результати відновних операцій при петльових колостомах різної локалізації шляхом зменшення частоти післяопераційних ускладнень. Проаналізовано результати хірургічного лікування 152 хворих віком від 19 до 79 років з петльовими колостомами. Чоловіків було 80 (52,6 %), жінок - 72 (47,4 %). Тривалість періоду від формування стоми до проведення відновної операції і не менше ніж 3 міс. Залежно від способу закриття колостоми пацієнтів розподілили на дві групи. У першій групі (n = 73) у період з 1999 до 2006 р. закриття колостом здійснювали класичним позаочеревинним способом, у другій групі (n = 79) у період з 2006 до 2013 р. - за оригінальною методикою (після мобілізації ділянки кишки зі стомою зонд-провідник, який вводять до операції за допомогою колоноскопа крізь пряму кишку в дистальну петлю ободової кишки, використовують для проведення інтубаційного зонда-дренажу в проксимальну від стоми петлю на відстань 20 см. Після цього стому закривають безперервним дворядним швом. Інтубаційний зонд-дренаж видаляють на 4 - 5-ту добу після відновлення пасажу в товстому кишечнику). Нагноєння післяопераційної рани зафіксовано у 5 (6,8 %) пацієнтів першої групи та у 3 (3,8 %) - другої, недостатність швів анастомозу - відповідно у 6 (8,2 %) та 1 (1,2 %) пацієнта, що свідчить про переваги запропонованого методу. Висновки: використання запропонованого способу закриття петльових колостом дає змогу зменшити частоту неспроможності анастомозу на 6 % у порівнянні з традиційним способом.У зв'язку з розширенням показань до органозберігальних операцій у випадку раку нижньоампулярного відділу прямої кишки (низька передня резекція прямої кишки, інтрасфінктерна резекція з формуванням колоанального анастомозу) збільшилася кількість протекторних петльових ілеостом і колостом. Частота виведення петльових колостом за наявності злоякісних пухлин ободової та прямої кишок становить 33,4 %. Протекторні петльові колостоми здебільшого потребують проведення повторної операції з відновлення безперервності кишечника ("закриття" стоми). Проте результати відновних операцій залишаються незадовільними і потребують покращання. | |||
| 8. |
Фелештинський Я. П. Інтраабдомінальна алопластика у поєднанні з операцією Ramirez при гігантських післяопераційних грижах живота [Електронний ресурс] / Я. П. Фелештинський, В. В. Сміщук, В. В. Лепський // Хірургія України. - 2015. - № 2. - С. 9-13. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KhU_2015_2_5 Мета роботи - покращити результати хірургічного лікування післяопераційних гриж живота гігантського розміру (ПОГЖГР) шляхом використання інтраабдомінальної алопластики (ІААП) у поєднанні з операцією Ramirez. Проаналізовано результати хірургічного лікування 164-х хворих з ПОГЖГР. Залежно від методики операції хворих розподілили на 2 групи: у 1 -й групі (n = 82) застосовували модифіковану операцію Ramirez у поєднанні з ІААП, у 2-й групі (n = 82) - алопластику onlay у поєднанні з операцією Ramirez. Застосування інтраабдомінального способу алопластики у поєднанні з операцією Ramirez сприяло значному зниженню частоти виникнення абдомінального компартмент-синдрому (4 ((<$E4,9~symbol С~2,4>) %) випадки у 2-й групі та 0 - у 1-й групі, p << 0,05), сероми (відповідно 21 ((<$E22,1~symbol С~4,3>) %) і 6 ((<$E8,7~symbol С~3,4>) %) випадків, p << 0,05), нагноєння післяопераційної рани (10 ((<$E10,5~symbol С~3,1>) %) та 2 ((<$E2,9~symbol С~2,0>) %) p << 0,05), мешоми (3 ((<$E3,7~symbol С~2,1>) %) і 0, p >> 0,05). Рецидиви грижі виявлено у 4-х ((<$E6,5~symbol С~3,1>) %) пацієнтів 2-ї групи та в одного ((<$E1,6~symbol С~1,6>) %) у 1-й групі (p >> 0,05). Висновки: у разі ПОГЖГР використання ІААП у поєднанні з операцією Ramirez забезпечило створення оптимального об'єму черевної порожнини без підвищення внутрішньочеревного тиску, сприяло значному зниженню частоти сероми і нагноєння післяопераційної рани, запобігло виникненню абдомінального компартмент-синдрому, тоді як за застосування операції Ramirez у поєднанні з методикою onlay зафіксовано (<$E4,9~symbol С~2,4>) % випадків виникнення абдомінального компартмент-синдрому. | |||
| 9. |
Фелештинський Я. П. Відновлення безперервності кишечника при петльових колостомах [Електронний ресурс] / Я. П. Фелештинський, В. Ю. Пироговський // Хірургія України. - 2015. - № 2. - С. 108-111. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KhU_2015_2_23 Мета роботи - поліпшити результати відновних операцій при петльових колостомах різної локалізації шляхом зменшення частоти післяопераційних ускладнень. Проаналізовано результати хірургічного лікування 152 хворих віком від 19 до 79 років з петльовими колостомами. Чоловіків було 80 (52,6 %), жінок - 72 (47,4 %). Тривалість періоду від формування стоми до проведення відновної операції і не менше ніж 3 міс. Залежно від способу закриття колостоми пацієнтів розподілили на дві групи. У першій групі (n = 73) у період з 1999 до 2006 р. закриття колостом здійснювали класичним позаочеревинним способом, у другій групі (n = 79) у період з 2006 до 2013 р. - за оригінальною методикою (після мобілізації ділянки кишки зі стомою зонд-провідник, який вводять до операції за допомогою колоноскопа крізь пряму кишку в дистальну петлю ободової кишки, використовують для проведення інтубаційного зонда-дренажу в проксимальну від стоми петлю на відстань 20 см. Після цього стому закривають безперервним дворядним швом. Інтубаційний зонд-дренаж видаляють на 4 - 5-ту добу після відновлення пасажу в товстому кишечнику). Нагноєння післяопераційної рани зафіксовано у 5 (6,8 %) пацієнтів першої групи та у 3 (3,8 %) - другої, недостатність швів анастомозу - відповідно у 6 (8,2 %) та 1 (1,2 %) пацієнта, що свідчить про переваги запропонованого методу. Висновки: використання запропонованого способу закриття петльових колостом дає змогу зменшити частоту неспроможності анастомозу на 6 % у порівнянні з традиційним способом.У зв'язку з розширенням показань до органозберігальних операцій у випадку раку нижньоампулярного відділу прямої кишки (низька передня резекція прямої кишки, інтрасфінктерна резекція з формуванням колоанального анастомозу) збільшилася кількість протекторних петльових ілеостом і колостом. Частота виведення петльових колостом за наявності злоякісних пухлин ободової та прямої кишок становить 33,4 %. Протекторні петльові колостоми здебільшого потребують проведення повторної операції з відновлення безперервності кишечника ("закриття" стоми). Проте результати відновних операцій залишаються незадовільними і потребують покращання. | |||
| 10. |
Фелештинський Я. П. Тонкокишкові кровотечі: причини, діагностика, лікувальна тактика [Електронний ресурс] / Я. П. Фелештинський, У. І. Гречана, В. Ю. Пироговський // Хірургія України. - 2016. - № 2. - С. 109-115. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KhU_2016_2_21 | |||
| 11. | 
Фелештинський Я. П. Особливості патогенезу та профілактики троакар- них гриж після лапароскопічної холецистектомії [Електронний ресурс] / Я. П. Фелештинський, В. А. Дадаян, В. І. Заріцька // Вісник морфології. - 2016. - Т. 22, № 1. - С. 101-106. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vismorf_2016_22_1_25 | |||
| 12. | 
Пиптюк О. В. Значення корекції метаболічного синдрому при хірургічномулікуванні защемлених гриж передньої черевної стінки [Електронний ресурс] / О. В. Пиптюк, Я. П. Фелештинський, М. Г. Гончар, І. В. Мельник, Н. В. Скрипник // Галицький лікарський вісник. - 2012. - Т. 19, число 3(1). - С. 134-135. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/glv_2012_19_3(1)__56 Обстежено 57 хворих із защемленими грижами живота, яким виконано пластику грижевого дефекту поліпропіленовою сіткою Лінтекс-Есфіл і діагностовано метаболічний синдром. Хворих розподілено на 2 клінічні групи (КГ). Хворі 1 КГ (20) у післяопераційному періоді одержували традиційне консервативне лікування, 2 КГ (37) - одержували 2,5 % розчин тіотріазоліну по 2 мл дом'язево та метформін по 500 мг/добу для корекції метаболічного синдрому. У 59,2 % хворих 2 КГ на 7 добу покращувалися показники ліпідного обміну, 1 КГ - у 15 %. Середній термін перебування в стаціонарі становив 8,6 дня. | |||
| 13. |
Фелештинський Я. П. Оптимізація вибору способу алопластики при післяопераційних грижах живота гігантського розмір [Електронний ресурс] / Я. П. Фелештинський, В. Ф. Ватаманюк, С. А. Свиридовський, М. О. Йосипенко, В. В. Сміщук // Галицький лікарський вісник. - 2012. - Т. 19, число 3(2). - С. 114-116. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/glv_2012_19_3(2)__70 | |||
| 14. |
Фелештинський Я. П. Експериментально-морфологічне обґрунтування інтраперитонеальної алопластики при післяопераційних грижах живота [Електронний ресурс] / Я. П. Фелештинський, В. В. Сміщук, І. В. Іркін, В. І. Заріцька // Вісник морфології. - 2015. - Т. 21, № 2. - С. 343-348. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vismorf_2015_21_2_16 | |||
| 15. |
Фелештинський Я. П. Комбіноване застосування капсульної ендоскопії та двобалонної ентероскопії при тонкокишкових кровотечах [Електронний ресурс] / Я. П. Фелештинський, М. О. Йосипенко, У. І. Гречана // Хірургія України. - 2016. - № 4. - С. 34-39. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KhU_2016_4_8 Мета роботи - покращити результати діагностики та лікування у хворих з тонкокишковими кровотечами (ТКК). Вивчено результати діагностики та лікування 98-ми пацієнтів з ТКК, які перебували в хірургічному і проктологічному стаціонарах КЗ КОР "Київська обласна клінічна лікарня" у період з травня 2013 р. до грудня 2015 р. Серед них було 62 (65,2 %) чоловіки і 36 (34,8 %) жінок віком від 16-ти до 76-ти років (середній вік - (45,3 +- 1,3) року). Обстеження проведено із застосуванням капсульної системи ОМОМ та ентероскопа Pentax VSB-2990i. Розподіл пацієнтів на три клінічні групи здійснено згідно з удосконаленими алгоритмами діагностики та лікування гострої шлунково-кишкової кровотечі. До першої групи залучено 22 хворих з клінічними ознаками кровотечі, що триває, до другої - 29 хворих з вираженими ознаками анемії, але без наявних клініко-лабораторних ознак кровотечі, що триває, до тетьої - 47 хворих із встановленим (за анамнестичними та об'єктивними ознаками) фактом перенесеної кровотечі у просвіт шлунково-кишкового тракту з помірними або середнього ступеня тяжкості клінічними виявами постгеморагічної анемії. Причиною ТКК у 33,67 % випадків були ерозії тонкої кишки, у 24,49 % - виразки, у 24,49 % - судинна патологія (ангіектазії, варикозне розширення вен тонкої кишки, артеріовенозні мальформації тощо), у 10,2 % - новоутворення тонкої кишки. Найпоширенішою причиною кровотеч у першій групі були виразки (49,9 %), з них 6 випадків унаслідок прийому медикаментів, 4 - виразки запального характеру. На другому місці за частотою були судинні зміни - 6 (27,2 %). Найменшу частку становили ерозії - 5 (22,7 %). Новоутворень у цій групі не виявлено. У другій групі найпоширенішою причиною кровотеч були ерозії (31,03 %), на другому місці за частотою - судинна патологія (27,6 %), на третьому - новоутворення (20,7 %). На відміну від першої групи виразки виявлено лише у 13,8 % пацієнтів. У третій групі провідною причиною кровотечі були ерозії (40,4 %). Частота виразок та судинної патології була майже однаковою - 19,1 та 21,3 % відповідно. Новоутворення у цій групі були найменш частою причиною кровотечі. На підставі виявлених даних обгрунтовано диференційований підхід до лікувальної тактики. Висновки: відеокапсульна ентероскопія надає змогу з високою точністю визначити джерело та причину кровотечі в тонкій кишці, оцінити її інтенсивність. Застосування двобалонної ентероскопії сприяло не лише ефективній малоінвазивній зупинці ТКК, а й діагностиці та видаленню новоутворень. | |||
| 16. | 
Фелештинський Я. П. Результати малоінвазивних та відкритих хірургічних втручань при ускладненнях гострого панкреатиту [Електронний ресурс] / Я. П. Фелештинський, О. М. Бондаренко, М. Д. Бондаренко // Вісник проблем біології і медицини. - 2017. - Вип. 2. - С. 192-196. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vpbm_2017_2_43 | |||
| 17. |
Фелештинський Я. П. Діагностична цінність капсульної ендоскопії при тонкокишкових кровотечах [Електронний ресурс] / Я. П. Фелештинський, У. І. Гречана, В. Ю. Пироговський // Хірургія України. - 2017. - № 2. - С. 30-34. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KhU_2017_2_7 Мета роботи - поліпшити результати діагностики та лікування у хворих з тонкокишковими кровотечами (ТКК). Вивчено результати діагностики та лікування 167 пацієнтів з ТКК в хірургічному та проктологічному стаціонарах КЗ КОР "Київська обласна клінічна лікарня". Пацієнтів було розподілено на 2 групи. До основної групи було залучено 98 хворих, яким у період з травня 2013 р. до грудня 2015 р. проводили діагностику та лікування за розробленим діагностично-лікувальним алгоритмом, до групи порівняння - 69 хворих, котрим у період з квітня 2000 р. до грудня 2013 р. здійснювали діагностику та лікування за традиційною схемою, яка передбачала проведення езофагогастродуоденоскопії, відеоколоноскопїї, контрастної рентгенографії тонкої кишки, гемостатичної та інфузійної терапії. В основній групі за допомогою капсульної ендоскопії (КЕ) джерело кровотечі виявлено у 91 пацієнта. Встановити остаточний діагноз та визначитися з лікувальною тактикою на етапі виконання КЕ вдалося у 43 (43,9 %) хворих. У групі порівняння джерело кровотечі на доопераційному етапі виявлено за допомогою традиційного алгоритму лише у 10 (14,5 %) хворих. В основній групі виконано 14 (14,3 %) оперативних втручань, у групі порівняння - 53 (76,8 %). Висновки: чутливість КЕ у виявленні джерела ТКК становила 92,9 %. Щодо встановлення остаточного діагнозу КЕ виявилася на 29,4 % ефективнішою за традиційний алгоритм обстеження на доопераційному етапі у хворих з ТКК. Застосування КЕ у випадку ТКК надало змогу зменшити частоту діагностичних лапаротомій на 62,5 %. | |||
| 18. | 
Фелештинський Я. П. Особливості спектру мікрофлори при гнійній інфекції м’яких тканин у ВІЛ-інфікованих та принципи лікування [Електронний ресурс] / Я. П. Фелештинський, Ю. О. Шиленко, О. Л. Триліс, В. В. Сміщук // Здоров'я суспільства. - 2017. - Т. 6, № 1-2. - С. 53-60. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/zdc_2017_6_1-2_13 | |||
| 19. |
Фелештинський Я. П. Трансабдомінальна преперитонеальна алопластика з комбінованою фіксацією сітчастого імплантату у хворих з пахвинною грижею [Електронний ресурс] / Я. П. Фелештинський, А. В. Коханевич // Хірургія України. - 2017. - № 3. - С. 57-60. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KhU_2017_3_11 Мета роботи - оцінити ефективність трансабдомінальної преперитонеальної алопластики (ТАПА) з комбінованою фіксацією сітчастого імплантату за пахвинних гриж (ПГ). Проведено аналіз результатів хірургічного лікування ПГ у 162 хворих віком від 25 до 75 років (середній вік - (50,0 +- 2,5) року). Всі хворі були чоловічої статі. Пацієнтів було розподілено на 2 групи. У 1-й групі (n = 81) застосовували класичну методику ТАПА, у 2-й (n = 81) - запропоновану авторами ТАПА з використанням сітчастого імплантату більшого розміру і фіксацією його клеєм на рівні здухвинних судин та іліопубічного тракту. Вибір клею на основі етил-alpha-ціаноакрилату було обгрунтовано результатами попередньо проведеного експериментального дослідження на 90 статевозрілих самцях щурів. У тварин 1 -ї групи, яким сітку фіксували клеєм, на відміну від інших груп, через 60 діб спостерігали повне проростання сітки сполучною тканиною. Віддалені результати лікування було вивчено у термін від 1 до 5 років у 72 хворих 1-ї групи та у 73 - 2-ї. З цією метою застосовувати спеціально розроблену анкету, повторні огляди з ультразвуковим дослідженням передньої черевної стінки та черевної порожнини. У 1-й групі хронічний післяопераційний пахвинний біль відзначено у 5 (6,94 %) хворих, у 2-й групі - у 2 (2,73 %). Це ускладнення було проліковано за допомогою блокад з гідрокортизоном у ділянках больових точок і нестероїдних протизапальних препаратів (диклофенак, німесил). У 5 (8,33 %) хворих 1-ї групи та 1 (1,36 %) - 2-ї групи через 1 - 3 міс після операції було виявлено рецидив ПГ, підтверджений ультразвуковим дослідженням. Висновки: клейова фіксація сітчастого імплантату в експериментально-морфологічному дослідженні зі щурами виявилася ефективнішою у порівнянні з іншими варіантами. У разі використання запропонованого способу ТАПА спостерігали зменшення частоти хронічного післяопераційного пахвинного болю на 4,21 %, а виникнення рецидивів ПГ - на 6,97 % у порівнянні з класичною методикою. | |||
| 20. |
Фелештинський Я. П. Хірургічне лікування рецидивуючого хронічного парапроктиту з використанням колагенового імплантату [Електронний ресурс] / Я. П. Фелештинський, Є. Є. Борн, В. В. Сміщук // Вісник проблем біології і медицини. - 2017. - Вип. 4(1). - С. 278-281. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vpbm_2017_4(1)__58 | |||
| ||||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |