Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (3) | Журнали та продовжувані видання (2) | Реферативна база даних (10) | Авторитетний файл імен осіб (1) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Хоперія В$<.>) | ||||
|
Загальна кількість знайдених документів : 21 Представлено документи з 1 до 20 |
||||
| ||||
| 1. | 
Кротевич М. С. Виявлення мутації BRAF V600E під час проведення тапб вузлів щитоподібної залози [Електронний ресурс] / М. С. Кротевич, О. О. Гузь, В. Г. Хоперія // Світ медицини та біології. - 2013. - № 3(40). - С. 37-41. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/S_med_2013_3(40)__12 | |||
| 2. | 
Черненко О. В. Роль тиреотропного гормону у генезі раку щитоподібної залози [Електронний ресурс] / О. В. Черненко, В. Г. Хоперія // Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія. - 2013. - № 2. - С. 59-65. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kee_2013_2_12 Согласно последним данным, концентрация сывороточного тиреотропного гормона (ТТГ) является независимым предиктором в диагностике злокачественных новообразований щитовидной железы (ЩЖ) у пациентов с узловым зобом. Также известно, что уровень ТТГ выше у пациентов с более агрессивными опухолями, что свидетельствует о потенциальной роли ТТГ в прогрессировании рака ЩЖ (РЩЗ). Таким образом, для пациентов с более высокими сывороточными концентрациями ТТГ и сомнительными цитологическими результатами может быть применена более агрессивная тактика обследования и лечения по сравнению с теми, у кого уровень ТТГ ниже. Механизмы, лежащие в основе увеличения уровня ТТГ у пациентов с РЩЖ, остаются невыясненными. Установлено значительное повышение уровня ТТГ у пациентов с папиллярным РЩЖ по сравнению с пациентами с доброкачественным опухолями. Также установлено, что развитие автономно функционирующих узлов ЩЖ (ТТГ << 0,4 МЕ/мл) связано со снижением риска папиллярного рака. Приведены доказательства связи между ТТГ и РЩЗ. | |||
| 3. |
Смоляр В. А. Оцінка ефективності експрес-гістологічного дослідження у визначенні обсягу дисекції за папілярного раку щитоподібної залози [Електронний ресурс] / В. А. Смоляр, Н. О. Шаповал, О. О. Гузь, В. Г. Хоперія // Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія. - 2013. - № 3. - С. 12-14. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kee_2013_3_4 Ретроспективно оценена эффективность применения экспресс-гистологического исследования (ЭГИ) лимфатических узлов шеи во время операции по поводу папиллярного рака щитовидной железы (ПРЩЖ) с целью определения объема диссекции. Частота метастазирования в регионарные лимфатические узлы составила 35,6 %. Диагностическая чувствительность, специфичность и эффективность ЭГИ лимфатических узлов шеи во время операции по поводу ПРЩЖ составили 91,7, 85,7 и 87,8 % соответственно. | |||
| 4. |
Хоперія В. Г. Тонкоголкова аспіраційна пункційна біопсія вузлів щитоподібної залози: показання, техніка, клінічне застосування [Електронний ресурс] / В. Г. Хоперія // Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія. - 2011. - № 1. - С. 57-67. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kee_2011_1_14 | |||
| 5. |
Хоперія В. Г. Роль BRAF-мутації у визначенні прогнозу папіллярного раку щитоподібної залози [Електронний ресурс] / В. Г. Хоперія // Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія. - 2011. - № 2. - С. 21-28. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kee_2011_2_5 | |||
| 6. |
Хоперія В. Г. Роль виявлення мутації BRAF V600E під час проведення ТАПБ вузлів щитоподібної залози [Електронний ресурс] / В. Г. Хоперія // Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія. - 2011. - № 3. - С. 24-30. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kee_2011_3_6 | |||
| 7. |
Хоперія В. Г. Цитологічні особливості медулярного раку щитоподібної залози [Електронний ресурс] / В. Г. Хоперія, Н. І. Белемець, О. О. Гузь // Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія. - 2011. - № 4. - С. 11-13. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kee_2011_4_4 | |||
| 8. |
Хоперія В. Г. Роль експресії Е-кадгерину в процесі інвазії папілярного раку щитоподібної залози [Електронний ресурс] / В. Г. Хоперія, О. С. Ларін, В. В. Васько // Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія. - 2012. - № 1. - С. 3-8. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kee_2012_1_3 | |||
| 9. |
Хоперія В. Г. Імуноцитохімічне (НВМЕ-1, ТПО) та цитохімічне (ДАП IV) дослідження після ТАПБ вузлів щитоподібної залози [Електронний ресурс] / В. Г. Хоперія // Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія. - 2010. - № 3. - С. 9-14. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kee_2010_3_4 | |||
| 10. |
Шаповал Н. О. Інтраопераційне гістологічне експрес-дослідження щитоподібної та прищитоподібної залоз [Електронний ресурс] / Н. О. Шаповал, В. Г. Хоперія, О. Я. Гирявенко, П. О. Золотарьов // Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія. - 2010. - № 4. - С. 3-6. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kee_2010_4_3 | |||
| 11. |
Хоперія В. Г. Тонкоголкова аспіраційна пункційна біопсія у дітей: кореляція цитологічних і гістологічних діагнозів [Електронний ресурс] / В. Г. Хоперія // Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія. - 2010. - № 2. - С. 8-10. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kee_2010_2_4 | |||
| 12. |
Хоперія В. Г. Змішаний колоноклітинний і висококлітинний варіант папілярного раку щитоподібної залози [Електронний ресурс] / В. Г. Хоперія, О. О. Гузь // Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія. - 2010. - № 2. - С. 71-73. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kee_2010_2_20 | |||
| 13. | 
Хоперія В. Г. Комплексне клініко-лабораторне та цитологічне дослідження виділень із шийки матки та піхви в жінок з ендокринопатіями [Електронний ресурс] / В. Г. Хоперія, О. В. Ларіна, О. О. Гузь, М. В. Коваленко // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2015. - № 4. - С. 110-118. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mezh_2015_4_19 Цитологічне дослідження є одним з основних методів морфологічного аналізу біологічного матеріалу. Воно полягає в оцінці характеристик морфологічної структури клітинних елементів у цитологічному препараті (мазку) із метою встановлення характеру процесу - непухлинного або злоякісного. Значення впровадження такого дослідження визначається необхідністю встановлення єдиних правил клінічного моніторингу, доставки матеріалу в цитологічну лабораторію, приготування мазка, його фіксації, мікроскопії, оцінки результатів дослідження (опис характеру цитологічної картини та можливих патологічних змін). Правильна інформація про результати цитологічного дослідження виділень із шийки матки та піхви має істотне значення для профілактики, ранньої діагностики онкологічних та інших захворювань шийки матки, підвищення ефективності проведеного лікування. | |||
| 14. |
Огризько Т. В. Рак прищитоподібної залози: клініко-морфологічні особливості [Електронний ресурс] / Т. В. Огризько, О. О. Гузь, С. А. Шептуха, В. Г. Хоперія // Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія. - 2014. - № 2. - С. 83-87. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kee_2014_2_16 | |||
| 15. |
Черенько С. М. Попередження поопераційного гіпопаратиреозу в тиреоїдній хірургії за допомогою нового методу автотрансплантації при щитоподібної залози [Електронний ресурс] / С. М. Черенько, О. С. Ларін, Р. М. Січинава, В. Г. Хоперія, Б. Д. Черпак // Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія. - 2014. - № 3. - С. 3-8. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kee_2014_3_3 | |||
| 16. | 
Войтенко В. В. Рідкісний дифузний варіант медулярного раку щитоподібної залози: клінічний випадок [Електронний ресурс] / В. В. Войтенко, О. О. Гузь, В. Г. Хоперія, В. О. Паламарчук // Архів клінічної медицини. - 2013. - № 1. - С. 98-101. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/akm_2013_1_33 Описано клінічний випадок дифузного варіанту медулярного раку щитоподібної залози (МРЩЖЗ) з інвазією в поворотний гортанний нерв. Розглянуто лікування даної патології з проведенням радикальної екстрафасціальної тиреоідектомії, модифікованої диссекції шиї і резекції лівого поворотного гортанного нерва з наступним накладенням первинного унілатерального анастомозу: дистальний відрізок лівого поворотного гортанного нерва - основна гілка ansa cervicalis. Враховуючи неефективність радіойод- та хіміотерапії, основним завданням у лікуванні МРЩЗ є рання діагностика, радикальне хірургічне втручання, активний моніторинг з метою раннього виявлення рецидиву хвороби. | |||
| 17. | 
Хоперія В. Г. Випадкова діагностика раку прищитоподібної залози у військовослужбовців — учасників бойових дій на сході України [Електронний ресурс] / В. Г. Хоперія, О. І. Харченко, Д. І. Дудла, Є. В. Цема, В. Є. Сафонов, О. М. Гриценко, О. В. Малиновська // Хірургія України. - 2017. - № 4. - С. 104-107. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KhU_2017_4_19 Безсимптомна гіперкальціємія в більшості випадків є результатом первинного гіперпаратиреозу та у 5 % випадків - першою субклінічною ознакою раку прищитоподібної залози (РПЩЗ). Наведений досвід діагностики та лікування двох військовослужбовців з кістковою формою РПЩЗ з клінічними виявами первинного гіперпаратиреозу. В першому випадку захворювання було випадковою знахідкою під час дообстеження пацієнта з приводу травматичного перелому ключиці, який виник під час його перебування у стаціонарі для проходження військово-лікарської комісії. В другому випадку РПЩЗ було випадково вияшіено під час обстеження та лікування пораненого з вогнепальними ранами м'яких тканин лівого стегна. Проаналізовано можливості сучасних методів візуалізації (мультиспіральна комп'ютерна томографія, остеосцинтиграфія) і значення лабораторного виявлення змін у кальцієвому обміні та рівня паратгормону в сироватці крові. Надано рекомендації щодо ранньої діагностики РПЩЗ. | |||
| 18. |
Смоляр В. А. Дисекція лімфатичних вузлів за диференційованого раку щитоподібної залози: огляд сучасних тенденцій [Електронний ресурс] / В. А. Смоляр, О. А. Товкай, В. О. Паламарчук, В. Г. Хоперія // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2018. - Т. 14, № 8. - С. 749-755. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mezh_2018_14_8_10 Протягом останніх десятиліть відзначається значне зростання захворюваності на рак щитоподібної залози (РЩЗ), пов'язане як із несприятливим впливом навколишнього середовища, так і зі швидким розвитком методів візуалізації дослідження. Це призвело до пошуку адаптованих та менш агресивних терапевтичних протоколів з метою уникнути ризику ускладнень та неадекватних утручань. Незважаючи на переважно сприятливий прогноз за диференційованого РЩЗ (ДРЩЗ), наявність метастазів до лімфатичних вузлів пов'язана з підвищеним ризиком рецидивів, що значно погіршує якість життя та негативно впливає на прогноз хвороби. До цього часу лікуванням РЩЗ займаються в загальнохірургічних лікувальних закладах, що супроводжується великою кількістю неадекватно виконаних оперативних утручань і високою частотою післяопераційних ускладнень. Крім цього, в нашій країні радіойодотерапія залишається малодоступною процедурою для більшості пацієнтів, також відсутній реєстр даної патології для оцінки ефективності лікування. З огляду на останні рекомендації ендокринних товариств ми проаналізували основні підходи щодо визначення показань та обсягу дисекції лімфатичних вузлів за ДРЩЗ, беручи до уваги їх переваги та ризики. Дані літератури показали, що дискусія все ще відкрита, і хірурги розподілились на прихильників та противників його застосування. Через те існує необхідність у додаткових клінічних і перспективних довгострокових рандомізованих дослідженнях прогностично значущих чинників у виборі тактики дисекції лімфатичних вузлів за ДРЩЗ. | |||
| 19. | 
Хоперія В. Г. Імуноцитохімічне дослідження тереоїдної пероксидази: застосування у цитологічній діагностиці вузлів щитоподібної залози в дітей [Електронний ресурс] / В. Г. Хоперія // Вісник наукових досліджень. - 2012. - № 2. - С. 54-57. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vndt_2012_2_16 | |||
| 20. |
Горобейко М. Б. Покращення інтраопераційної верифікації навколощитоподібних залоз через визначення їх автофлуоресценції в інфрачервоному спектрі [Електронний ресурс] / М. Б. Горобейко, А. В. Дінець, В. Г. Хоперія, К. М. Абдалла // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2021. - Т. 17, № 6. - С. 465-471. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mezh_2021_17_6_6 Виявлення навколо щитоподібних залоз (НЩЗ) методом спектроскопії їх автофлуоресценції в ближній інфрачервоній ділянці (АФБІЧ) розцінюється як перспективний метод інтраопераційної детекції в комплексі з візуальною ідентифікацією. Мета дослідження - оцінити роль спектроскопії АФБІЧ за допомогою двох різних візуалізаційних систем для ідентифікації НЩЗ під час операцій з приводу здоброякісних та злоякісних утворень щитоподібної та НЩЗ. У дослідження були залучені 62 пацієнти, у яких під час оперативного втручання була проведена верифікація АФБІЧ НЩЗ за допомогою двох різних систем візуалізації, оснащених камерою БІЧ. Для посилення АФБІЧ-сигналу використовувалось внутрішньовенне введення флуорофору індоціаніну зеленого. Нормальні НЩЗ були ідентифіковані та мобілізовані після візуального контролю у 50 пацієнтів (80 %), що підтвердилося оцінкою спектроскопії АФБІЧ НЩЗ. Визначення АФБІЧ НЩЗ та їх диференціація від лімфатичних вузлів були досягнуті у 8 (13 %) пацієнтів з папілярним раком щитоподібної залози. У 3 (5 %) пацієнтів НЩЗ були ідентифіковані у ділянці післяопераційних рубцевих змін за допомогою АФБІЧ, але не при візуальній ідентифікації. У 2 (3 %) випадках визначалось збереження сигналу, проте зі зниженням інтенсивності сигналу АФБІЧ від НЩЗ при їх випадковому видаленні. Краща інтенсивність сигналу АФБІЧ відзначалася від НЩЗ після зміни положення БІЧ-камери при використанні апарата Fluobeam 800 на кут приблизно 45 - 65<$E symbol Р> щодо ділянки ймовірного розташування НЩЗ. Апарат Fluobeam LX продемонстрував задовільний сигнал АФБІЧ без будь-яких специфічних змін у позиції камери. АФБІЧ-сигнал визначався в тканині токсичних аденом щитоподібної залози. АФБІЧ-сигнал зниженої інтенсивності відмічався при інвазії карциноми в капсулу щитоподібної залози. При оцінці сигналу АФБІЧ не отримано сигналу від метастатичних та нормальних лімфатичних вузлів. Висновки: застосування технології спектроскопії АФБІЧ НЩЗ дозволяє покращити їх візуалізацію та верифікацію як додатковий метод до оцінки НЩЗ неозброєним оком під час оперативного втручання на шиї. Практична цінність спектроскопії АФБІЧ НЩЗ підвищується у випадку повторного хірургічного втручання через ризик випадкового видалення НЩЗ, а також для диференціальної діагностики між НЩЗ та метастатичними лімфатичними вузлами. | |||
| ||||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |