Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (7) | Реферативна база даних (83) | Авторитетний файл імен осіб (1) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Цимбаліста О$<.>) | ||||
|
Загальна кількість знайдених документів : 39 Представлено документи з 1 до 20 |
||||
| ||||
| 1. | 
Цимбаліста О. Л. Характеристика мікробного пейзажу нижніх дихальних шляхів при ускладненій пневмонії в дітей раннього віку [Електронний ресурс] / О. Л. Цимбаліста, Л. І. Гаріджук // Здоровье ребенка. - 2013. - № 6. - С. 43-47. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zd_2013_6_10 | |||
| 2. | 
Цимбаліста О. Л. Динаміка маркерів запалення в дітей раннього віку, хворих на ускладнену пневмонію на тлі залізодефіцитної анемії [Електронний ресурс] / О. Л. Цимбаліста, Л. І. Гаріджук // Перинатология и педиатрия. - 2013. - № 4. - С. 33-36. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/perynatology_2013_4_10 Вивчено вміст ІЛ-4, ІЛ-6, ІЛ-8, ІЛ-10 та ФНП<$Ealpha> у 90 дітей раннього віку, хворих на ускладнену позалікарняну пневмонію (УПн) на тлі залізодефіцитної анемії (ЗДА). В обстежених дітей вміст усіх цитокінів підвищувався паралельно ступенz дефіциту заліза. Після клініко-рентгенологічного одужання активний запальний процес у легенях збільшувався у міру підвищення ступеня дефіциту заліза. Це підтверджено підвищеним рівнем ІЛ-6, ІЛ-8 і ФНП<$Ealpha>. На підставі результатів проведених досліджень запропоновано включити у терапію негоспітальних пневмоній у дітей раннього віку на тлі ЗДА противірусний та імуномоделюючий препарат "Імунофлазід", що надасть змогу суттєво прискорити нормалізацію як мунологічного дисбалансу, так і основних клінічних проявів пневмонії. | |||
| 3. |
Цимбаліста О. Л. Аналіз мікробного пейзажу бронхіального дерева і антибіотикорезистентності при ускладненій пневмонії в дітей [Електронний ресурс] / О. Л. Цимбаліста // Перинатология и педиатрия. - 2014. - № 2. - С. 54-58. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/perynatology_2014_2_15 Мета дослідження - вивчити етіологічний спектр пневмонії в дітей, ускладненої гнійним ендобронхітом. Проаналізовано результати обстеження і лікування 2115 дітей віком 2 місяці - 3 роки на ретроспективному етапі (2005 - 2008 рр.) і 380 дітей того ж віку та 338 дітей віком 6 - 15 років, хворих на ускладнену пневмонію на проспективному етапі роботи (2009 - 2011 рр.), які лікувались у педіатрично-діагностичному та пульмонологічному відділеннях обласної дитячої клінічної лікарні м. Івано-Франківськ. Ригідна бронхоскопія проводилась бронхоскопом 441 (фірма MLW, Німеччина, 1986 p., оптика KARL STORZ-endoskope, Німеччина, 2006 p.). Старшим дітям ендоскопічна санація нижніх дихальних шляхів проводилася фібробронхоскопом (KARL ST0RZ 11001 BN1, СЄ0123, Німеччина, 2001 p.). Крім визначення характеру і локалізації запального процесу трахеобронхіального дерева (ТБД), аномалій розвитку, проводилося бактеріологічне дослідження аспірату ТБД, а також мікроскопія мазків, спостерігався характер росту на поживному середовищі. Серед ускладнень пневмонії в дітей переважав гнійний ендобронхіт: у ранньому віці - у 76,8 %, при цьому дифузні його форми переважно діагностувалися в дітей першого року життя (52,5 %), а на 2 - 3-му році - рідше (30,5 %, p << 0,001), у 6 - 15-річному віці - у 64,8 % випадків. Під час мікробіологічного дослідження аспірату ТБД позитивні результати спостерігалися в більшості випадків серед дітей обох груп (64,3 % і 64,4 %). У результаті бактеріологічних досліджень переважали грампозитивні: коки Streptococcus pneumonia (49,2 % і 27,7 %), Staphylococcus aureus (27,7 % і 22,0 % ). Грамнегативні бактерії в сукупності виділялися в 32,5 % і 29,1 % випадків серед дітей раннього та шкільного віку відповідно. Гриби роду Candida виявлялися в 11,9 % і 29,8 % випадків відповідно. Висновки: під час аналізу антибіотикограми в дітей обох вікових груп спостерігалася висока чутливість до інгібітор-захищених антибіотиків і резистентність до більшості антибіотиків резерву. | |||
| 4. | 
Цимбаліста О. Л. Саркоїдоз у дітей: сучасні погляди на механізми розвитку, клініка, діагностика, тактика лікування [Електронний ресурс] / О. Л. Цимбаліста // Прикарпатський вісник НТШ. Пульс. - 2014. - № 4. - С. 54-69. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pvntsh_pul_2014_4_8 | |||
| 5. | 
Вовк З. В. Гемохроматоз і гемосидероз у дітей [Електронний ресурс] / З. В. Вовк, О. Л. Цимбаліста, О. Б. Синоверська // Архів клінічної медицини. - 2015. - № 2. - С. 5-7. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/akm_2015_2_3 Гемохроматоз поєднує групу захворювань з різною етіологією і морфологічними характеристиками уражених органів. Гемохроматоз може бути скалковим, а також розвиватись вторинно за різних захворювань. При цьому є характєрним нагромадження заліза у паренхіматозних органах у вигляді гемосидерину, який швидко призводить до порушення їх структури та функції. Для прогнозу захворювання важлива рання його діагностика в доклінічний період, так як у разі пізно встановленого діагнозу мають місце значні порушення в різних органах і системах. | |||
| 6. |
Цимбаліста О. Л. Клінічний випадок успішного лікування синдрому Рея у дитини [Електронний ресурс] / О. Л. Цимбаліста, А. Б. Волосянко, М. Я. Семкович, Я. В. Семкович, Т. М. Мельник, П. А. Стефанишин // Перинатология и педиатрия. - 2016. - № 1. - С. 122 -124. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/perynatology_2016_1_23 Проліковано дитину у віці шість років із приводу синдрому Рея, що знаходилась на лікуванні у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії обласної дитячої клінічної лікарні м. Івано-Франківськ. У разі госпіталізації стан дитини тяжкий за рахунок церебральної недостатності (сопор, психомоторне збудження), синдрому ендогенної інтоксикації, анемічного синдрому тяжкого ступеня (Нb - 78 г/л), коагулопатії. Через прогресування вентиляційної дихальної недостатності по центральному типу, печінкової недостатності, геморагічного, анемічного синдромів, мозкового дефіциту дитині проведено інтубацію трахеї з переведенням на керовану вентиляцію легень. Для корекції анемічного, гіпопротеїнемічного, геморагічного синдромів перелито відмиті еритроцити, 10 % розчин альбуміну, свіжозаморожену плазму. Через прогресування експекторативного компонента на тлі вентилятор-асоційованої пневмонії проведено санаційну бронхоскопію. Здійснено неспецифічну детоксикаційну терапію із використанням дискретного плазмаферезу. На третю добу лікування проведено екстубацію трахеї, на 10-ту добу дитину переведено в гастроентерологічне відділення. На 13-ту добу перебування в гастроентерологічному відділенні та на 24-ту - у стаціонарі дитина в задовільному стані виписана додому. | |||
| 7. | 
Цимбаліста О. Л. Характеристика артеріальної гіпертензії в дітей з виявами метаболічного синдрому на Прикарпатті [Електронний ресурс] / О. Л. Цимбаліста, О. С. Бобрикович, Л. В. Любінець, Н. В. Чорна, З. В. Вовк, І. В. Сушко // Український журнал дитячої ендокринології. - 2016. - № 2. - С. 75-76 . - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ujde_2016_2_13 Частота артеріальної гіпертензії (АГ) у дітей, хворих на ожиріння та з виявами метаболічного синдрому (МС), значно вища, ніж у загальній популяції дітей Прикарпаття без суттєвої відмінності залежно від клімато-географічних районів проживання. У дітей з виявами МС АГ діагностовано в більшості випадків (65,3 %) майже з однаковою частотою з усіх районів проживання. Підвищення АГ в обстежених дітей (34,6 %) траплялося переважно в другій половині дня. Підвищення артеріального тиску (АТ) в нічні години частіше спостерігалось у підлітків з гірських районів. У дітей, хворих на ожиріння, виявлено поодинокі епізоди підвищення АТ вище 95-го перцентиля. Необхідно здійснювати добовий моніторинг АТ у дітей, хворих на ожиріння, з метою ранньої діагностики й лікування АГ. | |||
| 8. |
Цимбаліста О. Л. Пієлонефрит у дітей: етіологічна діагностика, клінічна характеристика [Електронний ресурс] / О. Л. Цимбаліста, Л. В. Мельничук // Архів клінічної медицини. - 2012. - № 2. - С. 85-88. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/akm_2012_2_27 | |||
| 9. |
Вовк З. В. Еозинофільний синдром в практиці дитячого онколога та онкогематолога [Електронний ресурс] / З. В. Вовк, О. Б. Синоверська, О. Л. Цимбаліста, Т. Г. Березна, Я. В. Семкович // Архів клінічної медицини. - 2014. - № 2. - С. 6-8. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/akm_2014_2_3 Онкологічна та онкогематологічна патологія в педіатричній практиці набуває все більшого поширення, тому проводиться узагальнення та водночас акцентування на діагностичних критеріях, які дозволяють запідозрити недуг. Одним із маркерів діагностичної настороженості щодо онкопатології є наявність у дітей еозинофільного синдрому. Рання фахово проведена диференційна діагностика онкопатологічних станів з еозинофілією дозволяє своєчасно виявити та оптимізувати діагностику субпопуляції пухлинного процесу та вибрати адекватне лікування, що збільшить шанси на життя та видужання маленьким пацієнтам онкологічних та онкогематологічних відділень. | |||
| 10. | 
Цимбаліста О. Л. Метаболізм заліза у дітей раннього віку, хворих на ускладнену пневмонію у поєднанні із залізодефіцитною анемією [Електронний ресурс] / О. Л. Цимбаліста, Л. І. Гаріджук // Галицький лікарський вісник. - 2012. - Т. 19, число 1. - С. 79-81. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/glv_2012_19_1_26 Вивчено показники метаболізму заліза у 160 дітей віком 2 міс - 3 роки, хворих на ускладнену пневмонію у поєднанні з залізодефіцитною анемією. Зниження еритроцитарних індексів (MCV, MCH, MCHC) спостережено за II і III ст. тяжкості анемії. Паралельно ступеню тяжкості анемії зростає рівень ЗЗЗКЗ, ЛЗЗСК і знижується вміст феропротеїнів (феритин, насичення залізом трансферину). Супутня анемія визначає більшу тяжкість і частоту ускладнень пневмонії, зокрема гнійного та токсичного синдромів. Останні визначають більшу тривалість лікування та перегляд режиму антибактеріальної, патогенетичної терапії. | |||
| 11. |
Цимбаліста О. Л. Клінічна характеристика пієлонефриту у дітей з проявами недиференційованої дисплазії сполучної тканини [Електронний ресурс] / О. Л. Цимбаліста, Л. В. Мельничук // Галицький лікарський вісник. - 2012. - Т. 19, число 1. - С. 82-84. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/glv_2012_19_1_27 Обстежено 282 дітей віком 3 - 15 років, хворих на пієлонефрит (54,9 % - гострий і 45,1 % - загострення хронічного). Симптоми недиференційованої дисплазії сполучної тканини діагностовано у 54,9 % випадків. У дітей із системними дефектами сполучної тканини гострий пієлонефрит частіше (51,1 %) спостерігається у віці 3 - 6 років проти 32,8 % - за їх відсутності. Частота хронічного пієлонефриту зростає з віком (<$E p~<<~0,01~-~0,001>). У дітей з проявами сполучнотканинної дисплазії частіше спостерігались ускладнення перинатального періоду, передчасне народження, природжена гіпотрофія, надалі - вегетосудинна дистонія, дефіцит заліза, поєднана патологія внутрішніх органів. | |||
| 12. |
Цимбаліста О. Л. Клініко-патогенетичний диференційний підхід діагностики пневмонії у дітей раннього віку, ускладненої гнійнолегеневим та токсичним синдромами [Електронний ресурс] / О. Л. Цимбаліста, Я. В. Семкович, М. Я. Семкович // Галицький лікарський вісник. - 2012. - Т. 19, число 1. - С. 85-88. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/glv_2012_19_1_28 Представлено дані щодо актуальності включення в діагностичний комплекс клінічного диференційного алгоритму ускладненої пневмонії у дітей раннього віку та визначення рівня антимікробного пептиду нейтрофільної еластази (НЕ) для диференційної діагностики гнійно-легеневого та токсичного синдромів. Обстежено 148 дітей віком від 3-х міс до 3-х років, хворих на ускладнену пневмонію. В результаті дослідження оптимізовано клінічний діагностично-диференційний алгоритм, доведено діагностичну цінність НЕ, як маркера диференціації гнійно-легеневого та токсичного синдромів (<$E p~<<~0,001>), термінологічно ідентифіковано провідні клінічні синдроми, що ускладнюють перебіг пневмонії з позиції патогенетичних і патофізіологічних підходів. | |||
| 13. |
Сем’янчук В. Б. Особливості алергологічного анамнезу у дітей Прикарпаття, хворих на бронхіальну астму на тлі недиференційованої дисплазії сполучної тканини [Електронний ресурс] / В. Б. Сем’янчук, О. Л. Цимбаліста, Л. Є. Матвіїв, О. В. Пастух, І. Б. Парандій // Галицький лікарський вісник. - 2012. - Т. 19, число 2. - С. 94-97. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/glv_2012_19_2_32 | |||
| 14. |
Цимбаліста О. Л. Клініко-лабораторна характеристика ускладненої пневмонії у дітей раннього віку на тлі залізодефіцитної [Електронний ресурс] / О. Л. Цимбаліста, Л. І. Гаріджук // Галицький лікарський вісник. - 2012. - Т. 19, число 2. - С. 109-111. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/glv_2012_19_2_37 Обстежено 160 дітей віком від двох місяців до трьох років, хворих на ускладнену пневмонію, із них 120 - у поєднанні із залізодефіцитною анемією. Найбільш об'єктивними критеріями активності запалення є динаміка прозапальних (ІЛ-6 і ФНП-<$E alpha>) цитокінів і протизапального - ІЛ-4. З наростанням ступеня дефіциту заліза збільшується їх вміст у сироватці крові. Паралельно зменшується рівень <$E gamma>-глобулінової та зростає - <$E alpha sub 2>-глобулінової фракцій білків. С-реактивний білок не є об'єктивним критерієм активності запалення, так як вміст його у сироватці крові змінюється незначно. | |||
| 15. |
Цимбаліста О. Л. Корекція волемічного стутусу у дітей раннього віку, хворих на ускладнену пневмонію [Електронний ресурс] / О. Л. Цимбаліста, Я. В. Семкович, М. Я. Семкович, П. Ю. Писарчук, П. А. Стефанишин, В. В. Лучко // Галицький лікарський вісник. - 2013. - Т. 20, число 2. - С. 121-123. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/glv_2013_20_2_41 Наведено дані щодо актуальності включення в терапевтичний комплекс ускладненої пневмонії у дітей раннього віку інфузійної терапії із застосуванням інфузійного коефіцієнта. Обстежено 148 дітей віком від 6-ти місяців до 3-х років, хворих на ускладнену пневмонію. В результаті дослідження доведено необхідність диференційної корекції водного навантаження за ускладненої пневмонії у дітей раннього віку (у випадку токсичного синдрому в першу добу - V = <$Eroman ФП~times~1,2> та <$Eroman ФП~times~1,1> - на другу - третю доби, а у разі гнійного ендобронхіту - V = <$Eroman ФП~times~0,7> та V = <$Eroman ФП~times~0,9> відповідно). Доведено діагностичну цінність показників кислотно-лужної рівноваги для діагностики ускладненої пневмонії (компенсований респіраторний ацидоз у випадку гнійного ендобронхіту та респіраторного алкалозу з компенсованим метаболічним ацидозом за токсичного синдрому). У дітей, яким у комплексному лікуванні використано інфузійну терапію, виявлено виражену динаміку показників кислотно-лужної рівноваги під час переводу у педіатричне відділення, незалежно від синдрому, що ускладнював перебіг пневмонії (<$Eroman р~<<~0,001>). Зменшено терміни перебування дітей у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії на 1,1 добу за гнійного ендобронхіту та на 0,9 доби у разі токсичного синдрому, внаслідок цього зменшено витрати на лікування на 28,9 і 22,5 % відповідно. | |||
| 16. | 
Цимбаліста О. Л. Проблема резистентності мікроорганізмів до антибіотиків (лекція) [Електронний ресурс] / О. Л. Цимбаліста // Современная педиатрия. - 2017. - № 2. - С. 52-57. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2017_2_10 Мета роботи - розширити знання педіатрів щодо формування резистентності мікрорганізмів до антибіотиків. Наведено сучасні погляди на фактори ризику, причини і механізми формування первинної та вторинної резистентності мікроорганізмів до антибіотиків. В основі розвитку останньої є мутації: зміна генетичної ендогенної інформації, що передається через хромосоми, та поява екзогенної генетичної інформації (плазміди та транспозони). Обгрунтовано роль багатофункціонального характеру системи ефлюксу, яку контролюють хромосомні гени. Основними механізмами набутої резистентності збудників різних інфекцій до антибіотиків є також порушення проникності препарату всередину збудника, поява нових b-лактамаз і зміна експресії існуючих, порушення цитоплазматичного транспорту антибіотиків до мішені, зміна структури самої мішені або формування метаболічного шунта. Обгрунтовано роль формування біоплівки у розвитку антибіотикорезистентності мікроорганізмів (АРМО) і хронічних форм бактеріальних інфекцій. Доведено значення у формуванні резистентності мікроорганізмів до антибіотиків у разі використання останніх у ветеринарії. Для зменшення темпів розвитку АРМО необхідно чітко дотримуватись показань, дозування, тривалості лікування протимікробними препаратами; враховувати спектр мікрофлори та її резистентність у даному лікувальному закладі; обмежити використання антибіотиків і знайти їм альтернативу у ветеринарії. | |||
| 17. |
Цимбаліста О. Л. Ризомієлічна крапчаста остеохондродисплазія: сучасні погляди на патогенез, клініка, діагностика (випадок із клінічної практики) [Електронний ресурс] / О. Л. Цимбаліста, М. Я. Семкович, В. П. Вальчишин, О. О. Курташ, Я. В. Семкович, Л. Є. Матвіїв, Т. М. Мельник, А. Б. Стефанишин, Я. С. Дзюбинський, О. Д. Ситник // Перинатология и педиатрия. - 2015. - № 4. - С. 94-97. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/perynatology_2015_4_21 | |||
| 18. |
Цимбаліста О. Л. Гіперчутливий пневмоніт у дітей (лекція) [Електронний ресурс] / О. Л. Цимбаліста // Современная педиатрия. - 2017. - № 6. - С. 125-129. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2017_6_20 Викладено сучасні погляди на фактори ризику, етіологію, патогенетичні механізми розвитку, основні морфологічні критерії гіперчутливого пневмоніту. Висвітлено клінічну маніфестацію, зокрема варіанти перебігу, результати рентгенологічного дослідження, порушення в системі зовнішнього дихання, імунологічні критерії діагностики та принципи лікування гіперчутливого пневмоніту у дітей. | |||
| 19. |
Цимбаліста О. Л. Легеневий синдром при гранулематозі з поліангіїтом (гранулематозі Вегенера) (лекція) [Електронний ресурс] / О. Л. Цимбаліста // Современная педиатрия. - 2017. - № 8. - С. 120-124. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2017_8_19 Викладено сучасні погляди на фактори ризику, патогенез, основні морфологічні критерії гранулематозу з поліангіїтом (гранулематозу Вегенера). Висвітлено клінічну маніфестацію, результати рентгенологічного дослідження легеневого синдрому при даному системному васкуліті, основні діагностичні критерії та принципи лікування. | |||
| 20. |
Цимбаліста О. Л. Ураження бронхолегеневої системи при ревматичних захворюваннях у дітей (лекція) [Електронний ресурс] / О. Л. Цимбаліста // Перинатология и педиатрия. - 2017. - № 3. - С. 120-125. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/perynatology_2017_3_25 Легеневі ураження при ревматичних захворюваннях спостерігаються майже у всіх хворих, визначаючи тяжкість перебігу і прогноз. При гострому перебігу ревматичних захворювань характерним є ураження легень по типу васкуліту, при хронічному - інтерстиційного пневмоніту. При васкуліті характерними є кровохаркання, легеневі кровотечі (інфаркт легень). Легеневі (альвеолярні) геморагії в дітей спостерігаються рідко (до 5 - 6 %), частота їх зростає з віком до 25 % і може бути причиною смерті внаслідок тромботичної васкулопатії як прояву антифосфоліпідного синдрому. Розвивається клініка гострого RDS-синдрому. Майже у третини хворих ураження легень клінічно маніфестує бронхіальною астмою, ларинготрахеїтом, пневмонією. Одним із найчастіших проявів полісерозиту при високій активності процесу є ексудативний плеврит. При ураженні легень по типу пневмоніту, в основі якого є альвеоло-капілярний блок із гіпоксією, та прогресуванні пневмофіброзу визначальними є симптоми наростаючої дихальної та правошлуночкової серцевої недостатності. Часто розвивається бактеріальна пневмонія з гнійними легеневими ускладненнями, пневмотораксом, ателектазами. Хронічний інтерстиційний пневмоніт у дітей спостерігається рідше, ніж у дорослих. Основними клінічними проявами є дихальна недостатність, переважно за рестриктивним типом. Легенева гіпертензія є наслідком тромботичної васкулопатії, прогресуючого пневмофіброзу, васкуліту, рідше - тромбоемболії гілок легеневої артерії. | |||
| ||||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |