![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Книжкові видання та компакт-диски ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Журнали та продовжувані видання ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Автореферати дисертацій ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Реферативна база даних ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Наукова періодика України ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Тематичний навігатор ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Авторитетний файл імен осіб
![Mozilla Firefox](../../ico/mf.png) |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Чемер Н$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 4
Представлено документи з 1 до 4
|
1. |
Мурашко Н. К. Тромболитическая терапия в неврологии: личный опыт [Електронний ресурс] / Н. К. Мурашко, Ю. И. Марухно, А. И. Галуша, Н. М. Чемер // Ліки України. - 2011. - № 8. - С. 100-101. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/likukr_2011_8_22
| 2. |
Чемер Н. М. Хронічна церебральна венозна дисциркуляція у жінок в І триместрі вагітності [Електронний ресурс] / Н. М. Чемер // Здоровье женщины. - 2013. - № 3. - С. 140-144. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2013_3_31 Висвітлено результати клінічного дослідження вагітних з обтяженим перебігом I триместра гестації з хронічним порушенням венозного церебрального кровообігу. Обстежено 103 вагітні в I триместрі гестації з синдромом церебральної венозної дисциркуляції. Детально описано клінічну симптоматику на різних стадіях захворювання - субклінічній, функціональних порушень та венозної енцефалопатії. Виявлено, що серед досліджених пацієнток у багатьох жінок в анамнезі мали місце перенесені захворювання, що могли слугувати преморбідним станом під час настання вагітності.
| 3. |
Міщенко Т. С. Оцінка якості надання інсультної допомоги у стаціонарах за даними реєстру RES-Q [Електронний ресурс] / Т. С. Міщенко, Н. М. Чемер, С. П. Московко, А. П. Гук, О. Д. Шульга, Ю. В. Фломін, М. В. Гуляєва, Т. М. Муратова, Д. М. Храмцов, Ю. С. Вадзюк // Міжнародний неврологічний журнал. - 2020. - Т. 16, № 1. - С. 10-16. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mnzh_2020_16_1_5 Реєстр якості лікування інсульту (REgistry of Stroke Care Quality, RES-Q) дозволяє оцінити якість надання допомоги хворим з інсультом у стаціонарах і порівняти її з якістю в інших країнах. Мета дослідження - оцінити якість надання стаціонарної допомоги хворим із мозковим інсультом в Україні. З 2017 р. до реєстру RES-Q внесено інформацію по 14 305 пацієнтах із 90 лікарень України. Середній вік хворих становив 68 років. 85,08 % хворих було з ішемічним інсультом, 10,53 % - із внутрішньомозковими геморагіями, 1,98 % - із субарахноїдальним крововиливом, 0,01 % - з венозним тромбозом, 0,27 % - з криптогенним інсультом, 2,13 % - із транзиторною ішемічною атакою. У 19,33 % пацієнтів мозковий інсульт був повторним. В інсультних відділеннях лікувалося 67,9 % хворих, решта - у відділеннях реанімації, загальної неврології, нейрохірургії. КТ, МРТ проведено 92,1 % хворих. Тяжкість інсульту за шкалою NIHSS була оцінена у 88,5 % хворих (середній бал - 9). Тест на дисфагію проведено 86,71 % хворих. Реканалізацію зроблено 5,94 % пацієнтів з ішемічним мозковим інсультом (тромболітична терапія - 5,33 %, механічна тромбектомія - 0,61 %). Гемікраніектомію проведено у 0,29 % пацієнтів. Видалення інтракраніальної гематоми виконано у 2,7 % пацієнтів із внутрішньомозковими геморагіями. Реабілітаційну допомогу отримали 71,98 % хворих. Висновок: проведення аналізу реєстру RES-Q дозволило на невеликій кількості пацієнтів (5 % від загального числа хворих на мозковий інсульт за 3 роки в Україні) оцінити якість лікування і визнати, що вона вимагає значного поліпшення і змін в організації допомоги хворим.Реєстр якості лікування інсульту (REgistry of Stroke Care Quality, RES-Q) дозволяє оцінити якість надання допомоги хворим з інсультом у стаціонарах і порівняти її з якістю в інших країнах. Мета дослідження - оцінити якість надання стаціонарної допомоги хворим із мозковим інсультом в Україні. З 2017 р. до реєстру RES-Q внесено інформацію по 14 305 пацієнтах із 90 лікарень України. Середній вік хворих становив 68 років. 85,08 % хворих було з ішемічним інсультом, 10,53 % - із внутрішньомозковими геморагіями, 1,98 % - із субарахноїдальним крововиливом, 0,01 % - з венозним тромбозом, 0,27 % - з криптогенним інсультом, 2,13 % - із транзиторною ішемічною атакою. У 19,33 % пацієнтів мозковий інсульт був повторним. В інсультних відділеннях лікувалося 67,9 % хворих, решта - у відділеннях реанімації, загальної неврології, нейрохірургії. КТ, МРТ проведено 92,1 % хворих. Тяжкість інсульту за шкалою NIHSS була оцінена у 88,5 % хворих (середній бал - 9). Тест на дисфагію проведено 86,71 % хворих. Реканалізацію зроблено 5,94 % пацієнтів з ішемічним мозковим інсультом (тромболітична терапія - 5,33 %, механічна тромбектомія - 0,61 %). Гемікраніектомію проведено у 0,29 % пацієнтів. Видалення інтракраніальної гематоми виконано у 2,7 % пацієнтів із внутрішньомозковими геморагіями. Реабілітаційну допомогу отримали 71,98 % хворих. Висновок: проведення аналізу реєстру RES-Q дозволило на невеликій кількості пацієнтів (5 % від загального числа хворих на мозковий інсульт за 3 роки в Україні) оцінити якість лікування і визнати, що вона вимагає значного поліпшення і змін в організації допомоги хворим.
| 4. |
Чемер Н. Дослідження випадків спастичності [Електронний ресурс] / Н. Чемер // Міжнародний неврологічний журнал. - 2022. - Т. 18, № 7. - С. 11-13. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mnzh_2022_18_7_4 Мета роботи - оцінити клінічну користь лікування Церебролізином у пацієнтів зі спастичністю, які перенесли інсульт. У даному дослідженні серії випадків кожен пацієнт протягом 30 днів отримував внутрішньом'язову ін'єкцію Церебролізину в дозі 10 мл щодня в спастичну кінцівку. Усім хворим проводили фізичну реабілітаційну терапію. Ефективність оцінювали за шкалою інсульту Національного інституту здоров'я (NIHSS), модифікованою шкалою Ашворта (MAS), mRS і мануальним м'язовим тестом (MMT), а також за допомогою електроміографії на 1-шу, 21-шу і 90-ту добу після початку програми реабілітації. Церебролізин має відстрочену пролонговану дію (на 90-ту і 180-ту добу) щодо спастичного синдрому й позитивно впливає на психоемоційний стан пацієнтів, а також на їх мотиваційну й комунікативну сфери. Висновки: Церебролізин має відстрочену пролонговану дію на спастичний синдром. Максимальна ефективність спостерігається при поєднанні Церебролізину з фізичною реабілітацією.
|
|
|