Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (18) | Журнали та продовжувані видання (2) | Автореферати дисертацій (3) | Реферативна база даних (15) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Черенько Л$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 6 Представлено документи з 1 до 6 |
|||
| 1. | 
Черенько Л. М. Специфіка формування та прояву нерівності в Україні [Електронний ресурс] / Л. М. Черенько // Демографія та соціальна економіка. - 2013. - № 2. - С. 60-69. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dse_2013_2_8 Визначено специфіку формування нерівності в Україні та проаналізовано її прояви. Увагу приділено диференціації населення за доходами та доступності послуг соціальної сфери як базової складової забезпечення рівних можливостей розвитку. | ||
| 2. |
Черенько Л. М. Нові форми бідності в Україні: основні прояви та оцінка масштабів явища [Електронний ресурс] / Л. М. Черенько // Демографія та соціальна економіка. - 2015. - № 1. - С. 11-21. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dse_2015_1_3 Розглянуто ключові прояви бідності населення України, що можуть бути ідентифіковані за даними 2013 - 2014 рр., - неспроможність оплати за лікування, незадовільні житлові умови чи ризик їх погіршення, кредитно-фінансова неспроможність домогосподарства, втрата майна і джерел існування внаслідок бойових дій. Зроблено спробу обгрунтувати трансформацію означених проявів у нові форми бідності та оцінити масштаб явища. Для цього теоретична схема дослідження передбачає: визначення лінії бідності (монетарної чи немонетарної), а також встановлення порогу вразливості до кожної з форм бідності. Розглянуто 4 форми бідності (через захворювання, за житловими умовами, за ознакою заборгованості та раптова бідність внаслідок бойових дій) мають різний масштаб, але тою чи іншою мірою визначають сучасне "обличчя" української бідності та вимагають принципового перегляду політики протидії бідності та соціальному виключенню. | ||
| 3. |
Черенько Л. М. Система соціальної підтримки в Україні: неминучість реформ та оцінка перспектив [Електронний ресурс] / Л. М. Черенько // Демографія та соціальна економіка. - 2016. - № 2. - С. 130- 142. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dse_2016_2_12 | ||
| 4. |
Черенько Л. М. Житлові умови населення України та вибір пріоритетних напрямів житлової політики [Електронний ресурс] / Л. М. Черенько // Демографія та соціальна економіка. - 2018. - № 1. - С. 126-139. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dse_2018_1_11 Особливою ознакою України, як і інших країн з радянським минулим, залишаються незадовільні умови проживання населення, перш за все через низькі стандарти забезпеченості житловим простором та незадовільну якість житлових приміщень. Незважаючи на позитивну динаміку щодо середніх показників житлової площі та кількості кімнат на особу, Україна має значно вищі у порівнянні з країнами ЄС рівні перенаселеності житлових приміщень, особливо коли йдеться про сім'ї, де є двоє та більше дітей. Спостережено стабільне підвищення рівня комфортності помешкань, проте динаміка обладнання житла базовими зручностями демонструє надзвичайно низькі темпи, за збереження яких не варто очікувати на суттєві зміни в найближчій перспективі. При цьому українці досить позитивно оцінюють свої житлові умови, навіть у роки найбільшого загострення кризових явищ спостерігається стабільне підвищення частки задоволених своїм помешканням. Такі суб'єктивні оцінки можуть свідчити як про значне розшарування за житловими умовами, так і про викривлене сприйняття стандартів нормального житла. Виникає питання, наскільки активно населення налаштоване на здійснення змін власними силами, якою мірою сьогодні державна політика має впливати на ці процеси та якими мають бути пріоритети політики. Мета статті - розглянути стандарти житлових умов в контексті розуміння населенням задовільних умов проживання та прагнення до їх покращання. Від того, наскільки розвиток житлових умов пояснюється об'єктивними обмеженнями на рівні домогосподарств, насамперед фінансовими, а наскільки - суб'єктивним розумінням базових потреб, залежить швидкість змін у кількісних та якісних параметрах житлових приміщень і територій, які мають безпосереднє відношення до комфортних умов проживання. І саме це має сьогодні визначити пріоритетні напрями житлової політики в Україні. | ||
| 5. |
Черенько Л. М. Українській середній клас у новому тисячолітті: тенденції та перспективи [Електронний ресурс] / Л. М. Черенько // Демографія та соціальна економіка. - 2020. - № 4. - С. 71-92. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dse_2020_4_7 | ||
| 6. |
Черенько Л. Націленість соціальних програм на вразливі групи населення: сталі тенденції та повоєнні перспективи [Електронний ресурс] / Л. Черенько // Демографія та соціальна економіка. - 2023. - № 1. - С. 73-95. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dse_2023_1_7 Основною проблемою української системи соціальної підтримки впродовж багатьох років була недостатня націленість соціальних програм на найбільш вразливі верстви населення. Значне збідніння населення країни та розширення кола вразливих контингентів унаслідок війни загострює проблему адресації обмежених ресурсів найнужденнішим. Зволікання з вирішенням цієї проблеми у період військових дій та повоєнної відбудови буде здійснювати негативний, а подекуди і руйнівний вплив на суспільство через дотримання принципів соціальної справедливості та дієвої підтримки людей у скрутні часи, а також у зв'язку з ризиками уповільнення економічного зростання. Мета статті - оцінка довоєнної системи соціальної підтримки в контексті її націленості на вразливі верстви населення задля пошуку кращих шляхів та можливостей повоєнного реформування. Новизна роботи полягає у поєднанні оцінок масштабів різноприродної вразливості з оцінками націленості діючих соціальних програм на групи з вищою вразливістю та/або більшою чисельністю. Ця оцінка дасть змогу не лише визначити, наскільки певна програма потрапляє до конкретного цільового контингенту чи до групи бідних, а й наскільки вона доходить до кожної з вразливих груп (наприклад, багатодітні домогосподарства, домогосподарства з особою з інвалідністю тощо). Такий інструмент був би більш дієвим при визначенні недоліків наявних програм, розробці шляхів їх реформування чи прийнятті рішення щодо їх заміни новими. Крім того, в роботі вперше здійснено прогнозні оцінки на 2023 р. щодо запровадження нової універсальної соціальної допомоги, яку заплановали урядовці. Поряд з загальноприйнятими методами статистичного аналізу у дослідженні використано метод ікромоделювання для роботи з мікроданими обстеження умов життя домогосподарств України та для прогнозування параметрів соціальних програм на 2023 р. Для оцінювання показників впливу соціальних програм використано спеціальний програмний модуль ADePT, розроблений Світовим банком для уніфікованого методичного забезпечення аналізу системи соціальної підтримки. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |