Простий
пошук
Розширений
пошук
Покажчики
Професійний
пошук
Рубрикатор
НБУВ
Розподілений
пошук

Бази даних

Наукова періодика України - результати пошуку

Книжкові видання та компакт-диски
Журнали та продовжувані видання
Автореферати дисертацій
Реферативна база даних
Наукова періодика України
Тематичний навігатор
Авторитетний файл імен осіб
Mozilla Firefox Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер
"Mozilla Firefox"
Вид пошуку
у знайденому
Повнотекстовий пошук
 Знайдено в інших БД:Книжкові видання та компакт-диски (4)Автореферати дисертацій (2)Реферативна база даних (12)Авторитетний файл імен осіб (1)
Список видань за алфавітом назв:
A  B  C  D  E  F  G  H  I  J  L  M  N  O  P  R  S  T  U  V  W  
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  

Авторський покажчик    Покажчик назв публікацій


Пошуковий запит: (<.>A=Чернець О$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 27
Представлено документи з 1 до 20
...
1.

Корсак А. В. 
Ультраструктура аферентного сегментарного центру травмованого периферійного нерва за умов впливу високочастотної електрозварювальної технології [Електронний ресурс] / А. В. Корсак, Ю. Б. Чайковський, С. М. Чухрай, Н. В. Ритікова, Г. С. Маринський, О. В. Чернець, К. Г. Лопаткіна, В. А. Васильченко, Д. Ф. Сидоренко, Ю. З. Буряк // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2014. - Вип. 23(2). - С. 213-219 . - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2014_23(2)__31
На сучасному рівні широко в медичній практиці застосовується високочастотні-електрозварювальні технології, але вплив їх на нервову тканину до цього часу не визначено. Мета роботи - вивчення змін ультраструктури клітинних популяцій аферентного сегментарного центра під час процесу регенерації травмованого сідничого нерва за умов впливу високочастотної електрозварювальної технології. За допомогою методу електронної мікроскопії вивчено аферентні сегментарні центри сідничних нервів щурів (n = 20) на 1, 6 тижнях після операції відтворення моделі стандартної травми периферійного нерва з подальшим відновленням цілісності стовбура за допомогою епіневрального шва (I група) та після оперативного лікування травми нерва за запропонованою методикою з використанням високочастотної електрозварювальної технології. Контролем були псевдооперовані щури (n = 5) (III група). У разі відновлення цілісності нервового стовбура за допомогою СВ-електрозварювальної технології в нейроцитах спинномозкових вузлів ознаки альтерації та активації виражені слабкіше, ніж в групі тварин, яким цілісність нервового стовбура було відновлено за допомогою епіневральних швів. У групі тварин, яким було застосовано електрозварювальну технологію, також знижена комунікаційна взаємодія між клітинами сателітами та нейронами. Вище наведене свідчить, що у тварин, яким було застосовано електрозварювальну технологію, наявна відсутність затримки дегенерації та існують благоприємні умови для росту аксонів. Висновки: застосування ВС-електрозварювальної технології сприяє прискоренню відновлення травмованого периферійного нерва.
Попередній перегляд:   Завантажити - 204.294 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
2.

Корсак А. В. 
Морфологічнахарактеристика мікрооточення нейроцитів рухового центру травмованого сідничого нерву за умов впливу високочастотної-електрозварювальної технології [Електронний ресурс] / А. В. Корсак, Ю. Б. Чайковський, С. М. Чухрай, Н. В. Ритікова, Г. С. Маринський, О. В. Чернець, К. Г. Лопаткіна, В. А. Васильченко, Д. Ф. Сидоренко, Ю. З., Сердюк В. К. Буряк // Вісник Вінницького національного медичного університету. - 2014. - Т. 18, № 2. - С. 379-383. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vvnmu_2014_18_2_11
Попередній перегляд:   Завантажити - 260.556 Kb    Зміст випуску     Цитування
3.

Ліходієвський В. В. 
Ультраструктурна організація невроми травмованого периферійного нерва щура після оперативного лікування із застосуванням високочастотної електрозварювальної технології [Електронний ресурс] / В. В. Ліходієвський, А. В. Корсак, О. В. Чернець, О. І. Кривошєєва // Актуальні проблеми сучасної медицини. - 2015. - Т. 15, Вип. 4. - С. 246-250. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apsm_2015_15_4_59
Попередній перегляд:   Завантажити - 378.898 Kb    Зміст випуску     Цитування
4.

Подпрятов С. Є. 
Складові утворення електрозварного з’єднання шлунка та тонкої кишки [Електронний ресурс] / С. Є. Подпрятов, С. Г. Гичка, С. С. Подпрятов, Г. С. Маринський, О. В. Чернець, В. А. Ткаченко, Д. А. Грабовський, К. Г. Лопаткіна, С. В. Ткаченко, Ю. З., Сердюк В. К. Буряк // Клінічна хірургія. - 2017. - № 2. - С. 57-58. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2017_2_20
Попередній перегляд:   Завантажити - 82.716 Kb    Зміст випуску     Цитування
5.

Подпрятов С. Є. 
Виконання ампутації нижньої кінцівки з використанням технології електрозварювання живих тканин [Електронний ресурс] / С. Є. Подпрятов, C. Г. Гичка, В. В. Салата, С. Є. Подпрятов, Г. С. Марийський, В. А. Ткаченко, О. В. Чернець, В. П. Корчак // Проблеми військової охорони здоров'я. - 2013. - Вип. 38(2). - С. 311-315. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/prvozd_2013_38(2)__53
Попередній перегляд:   Завантажити - 237.342 Kb    Зміст випуску     Цитування
6.

Подпрятов С. С. 
Особливості перебігу процесів проліферації В міжкишкових анастомозах, створених із застосуванням технології електрозварювання живих тканин [Електронний ресурс] / С. С. Подпрятов, С. Є. Подпрятов, В. Г. Гетьман, А. В. Макаров, Г. С. Маринський, С. Г. Гичка, О. Ф. Петренко, О. В. Чернець, В. А. Ткаченко, Д. А. Грабовський // Хірургія України. - 2018. - № 2. - С. 60-64. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KhU_2018_2_12
Мета роботи - дослідити перебіг процесів проліферації у міжкишкових анастомозах, створених із застосуванням технології електрозварювання живих тканин, у ранній післяопераційний період. Дослідження проведено на 58 свинях породи Велика біла масою 45 - 75 кг. Зміни в міжкишковому анастомозі вивчали через 4, 7 та 21 добу після його створення. Циркулярний електрозварний тонко-тонкокишковий (n = 83), тонко-товстокишковий (n = 15) і товсто-товстокишковий (n = 68) анастомоз наклали за умов операційної у 54 тварин (основна група), скобковий - у 4 (контрольна група). Для морфологічного дослідження використовували анастомози, які попередньо розтягували рідиною зі зростаючим до 29 - 33 мм рт. ст. тиском і не виявили втрати герметичності для рідини. Через 4 доби ділянка електрозварного міжкишкового анастомозу була без ексудативного набряку та деформації, потовщена, ущільнена. На слизовій оболонці (СО) спостерігали дефект з вираженою гіперпластичною активністю епітеліальних клітин. Дно дефекту вкривав шар коагуляційно змінених структур стінки кишки та новоутворена грануляційна тканина. В СО, підслизовому шарі та м'язовій оболонці виявлено коагуляційні конгломерати без інкапсулювання, бактеріальної та макрофагальної активності, відторгнення. Спостерігали потужний фібрилогенез, поширення волокон уздовж структурних оболонок, велику кількість новоутворених кровоносних судин, які функціонували. В скобковому анастомозі на відміну від електрозварного виявлено закінчення фази деструктивних змін. Через 7 діб під час наповнення водою за тиску 220 мм рт. ст. розірвалася стінка кишки, а не лінія електрозварного анастомозу. В його структурі утворилася широка мережа молодої волокнистої сполучної тканини, орієнтованої переважно тангенціально в напрямку до брижі кишки. Через 21 добу СО товстої кишки в ділянці електрозварного анастомозу загоїлася. В товщі рубця виявлено регенерацію залоз СО. Виражено волокниста сполучна тканина поширювалася смугами з-під СО на м'язову, щільно переплітаючись жмутками орієнтованих колагенових волокон зі жмутками гладеньких м'язів. Окрім значної васкуляризації грубоволокнистої сполучної тканини, спостерігали відновлення функціонування великих кровоносних судин. У тварини з контрольної групи анастомоз мав вигляд нерівного рубця, вкритого епітелієм, бідного на кровоносні судини. Висновки: наявність на 4-ту добу судин, які функціонують, рівномірно переходять з одного з'єднаного краю кишки в інший і розвиваються одночасно з мережею молодих колагенових волокон, за відсутності ділянок неповноноцінного кровопостачання, свідчить про неускладнений перебіг фази проліферації, яка розпочинається після накладення електрозварного анастомозу. Сітчастий характер розростання сполучної тканини від зони електрозварного з'єднання вздовж природних оболонок стінки кишки є наслідком запалення продуктивного характеру в зоні електрозварного з'єднання на відміну від грубоволокнистої організації лінії скобкового міжкишкового анастомозу. Наявність сформованих залоз СО є наслідком активації процесів регенерації не лише кишкового епітелію, а і складових тканини кишки.
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.314 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
7.

Подпрятов С. С. 
Антибактерійна стійкість тканинної субстанції електрозварного міжкишкового анастомозу в гноєтворному мікробному середовищі [Електронний ресурс] / С. С. Подпрятов, С. Є. Подпрятов, С. Г. Гичка, С. М. Корбут, В. Г. Гетьман, Г. С. Маринський, В. А. Ткаченко, С. В. Ткаченко, О. В. Чернець, І. О., Лопаткіна К. Г., Корчак В. П., Петренко О. Ф., Тарнавський Д. В., Кузик П. В. Бєлоусов // Клінічна та експериментальна патологія. - 2018. - Т. 17, № 2. - С. 58-62. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kep_2018_17_2_14
Попередній перегляд:   Завантажити - 3.905 Mb    Зміст випуску     Цитування
8.

Подпрятов С. С. 
Модельне експериментальне дослідження механічної резистентності стінки кишки людини під тиском в прототипі електрозварювального інструменту [Електронний ресурс] / С. С. Подпрятов, С. Є. Подпрятов, Г. С. Маринський, О. В. Чернець, В. А. Ткаченко, Д. А. Грабовський, К. Г. Лопаткіна, С. В. Ткаченко, Ю. З. Буряк, В. К. Сердюк // Проблеми військової охорони здоров'я. - 2017. - Вип. 48. - С. 325-331. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/prvozd_2017_48_51
Попередній перегляд:   Завантажити - 193.595 Kb    Зміст випуску     Цитування
9.

Подпрятов С. С. 
Встановлення первинних вимог до експериментальних засобів дослідження та умов створення електрозварного з’єднання стінок кишечнику [Електронний ресурс] / С. С. Подпрятов, С. Є. Подпрятов, А. В. Макаров, Г. С. Маринський, В. А. Ткаченко, О. В. Чернець, Д. В. Тарнавський, К. Г. Лопаткіна // Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковльчука. - 2018. - № 2. - С. 56-60. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/shpkhir_2018_2_11
Попередній перегляд:   Завантажити - 237.957 Kb    Зміст випуску     Цитування
10.

Подпрятов С. С. 
Вплив перетворень у стінці тонкої кишки при створенні електрозварних анастомозів різного типу на розривну міцність з`єднання [Електронний ресурс] / С. С. Подпрятов, С. Є. Подпрятов, С. Г. Гичка, В. Г. Гетьман, А. В. Макаров, Г. С. Маринський, В. А. Ткаченко, С. В. Ткаченко, О. В. Чернець, Д. В. Тарнавський // Хірургія України. - 2018. - № 3. - С. 57-62. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KhU_2018_3_12
Мета роботи - вивчити вплив на клінічні розривні властивості електрозварного анастомозу особливостей морфологічних перетворень у стінці тонкої кишки у разі застосування лінійного та багатоточкового методів з'єднання. На ділянках тонкої кишки діаметром 25 - 26 см за умов комплексного гострого експерименту на свинях наклали 2 дворядних скобкових анастомози степлером і по 72 електрозварювальних точковим зварюванням (зубчастий пінцет з тиском на вістрі 1,8 H/мм<^>2) та лінійним циркулярним (тиск 2,1 H/мм<^>2) за типом "кінець до кінця". Використовували програму електрозварювального апарата "Патонмед" ЕКВЗ-300 (440 кГц). Випробовували анастомози повільним (до 15 мм рт. ст./хв) введенням рідини. За сліпим методом обирали варіант дослідження для кожного типу електрозварного з'єднання: до розриву або до втрати герметичності скобкового анастомозу (24,5 мм рт. ст.). Нерозірвані анастомози спрямовували на гістологічне дослідження. Всі електрозварні анастомози залишалися герметичними за тиску розпирання 24,5 мм рт. ст. Лінійний розрив спостерігали за тиску (56,6 +- 9,2) мм рт. ст., точковий - за тиску (38,2 +- 4,2) мм рт. ст. Товщина з'єднання лінійного анастомозу становила від 0,1 до 0,16 мм. Морфологічна характеристика анастомозу дещо відрізнялася на сегменті від 1/2 до 1/3 довжини кола, в якому виявили більшу частку щілин та кількість проміжків між з'єднаними коагульованими м'язовими оболонками, хоча загалом суцільність коагуляційних змін по колу зберігалася. Розрив під час дослідження межі міцності відбувався в зазначеному сегменті. Товщина точкового анастомозу хвилеподібно змінювалася від 0,8 до 3,0 - 4,0 мм. У точці зведення зубоподібних електродів відбувалося з'єднання м'язових оболонок, просторова орієнтація клітинних фрагментів і волокон, утворення конгломерату. Перифокально м'язові шари не зливалися, хоча входили до складу коагуляційного конгломерату, який охоплював переважно м'язовий та підслизовий шари. Серозні оболонки були з'єднані. На прикладі багатоточкового електрозварного з'єднання стінок кишки можна оцінити запас міцності, який може мати суцільне електрозварне з'єднання, та характеристику припустимої нерівномірності морфологічних перетворень за забезпечення клінічно необхідних покажчиків міцності та герметичності. Висновки: незважаючи на різну глибину електрозварних перетворень у тканині вздовж кола анастомозу, наявність з'єднання коагульованих м'язових шарів кишки та суцільність коагуляційних змін уздовж лінії анастомозу, які формуються під дією обраних параметрів інструменту та імпульсів, забезпечують статистично значуще вищий, у порівнянні зі скобковим, розривний тиск для з'єднання. Глибина електрозварних перетворень і безперервна щільність з'єднання коагульованих м'язових і волоконних структур за лінійного типу з'єднання стінок кишки зумовлюють його переважну міцність у порівнянні з багатоточковим.
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.365 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
11.

Подпрятов С. С. 
Дослідження впливу параметрів подавання імпульсної високочастотної напруги на зміну діелектричної характеристики біологічних тканин у моделі електрозварного міжкішкового анастомозу [Електронний ресурс] / С. С. Подпрятов, Г. С. Маринський, О. В. Чернець, В. А. Ткаченко, Д. А. Грабовський, К. Г. Лопаткіна, В. А. Васильченко // Медична інформатика та інженерія. - 2018. - № 2. - С. 37-43. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mii_2018_2_6
Електрозварний спосіб створення міжкишкового анастомозу є новітнім і перспективним для втілення. Параметри оптимального радіочастотного впливу на тканини з метою їх з'єднання суттєво різняться поміж дослідницьких груп. Мета роботи - дослідити вплив амплітуди напруги високої частоти залежно від способу її подавання в імпульсному режимі на зміну діелектричної властивості тканин стінки кишки в моделі електрозварного міжкишкового анастомозу. Здійснено 120 проб постійного та зростаючого способів подавання на тканину органокомплексу свині радіочастотної електричної напруги імпульсами тривалістю 0,2 с після прикладення тиску від 2,0 Н/мм<^>2 до 3,0 Н/мм<^>2. Тканину складали удвічі в прототипі інструменту, моделюючи міжкишковий анастомоз. За подавання імпульсів 80 В у 82,5 % спостережень імпеданс тканини різко знижувався на 70 % впродовж першого імпульсу, під час другого - плавно ще на 50 % і в подальшому, після коливання на початку імпульсу, стабільно перебував на низькому рівні. Надалі напруга була підвищена до 120 В, і в 92,5 % досліджень рівень імпедансу так само різко знижувався впродовж першого імпульсу майже на 80 %, але під час другого вже набував загалом стабільної форми. За лінійного підвищення напруги в імпульсі з80 В до 120 В досягали покращання електропровідності на другому імпульсі у 87,5 % досліджень, де первинний провал імпедансу на початку імпульсу змінився експоненційним зростанням. Висновки: подавання імпульсів високочастотної електричної напруги з амплітудою, яка перевищує критичний рівень для тканини, призводить до стабільного покращання електропровідності стінок кишки між електродами, як заведено, вже починаючи з другого імпульсу. Одержані дані є базою для встановлення параметрів алгоритму, спрямованого на гомогенізацію електричних характеристик в місці створення міжкишкового анастомозу. Виявлений за імпульсної подачі напруги ефект зниження імпедансу стінок кишки між електродами та подальше покращання електропровідності є способом забезпечення рівномірності та глибини структурних перетворень у тканині. Зростання імпедансу за зростаючої напруги може свідчити або за електричну інерційність іонних систем, або за поглиблені перетворення у тканині. Використання імпульсної подачі напруги обмежуватиме нагрівання тканини внаслідок зниження вкладеної потужності.
Попередній перегляд:   Завантажити - 667.086 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
12.

Подпрятов С. С. 
Клініко-морфологічні особливості багатоточкового та лінійного товстокишкового електрозварного анастомозу [Електронний ресурс] / С. С. Подпрятов, С. Є. Подпрятов, С. Г. Гичка, А. В. Макаров, Г. С. Маринський, В. А. Ткаченко, С. В. Ткаченко, О. В. Чернець, Д. В. Тарнавський // Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковльчука . - 2018. - № 3. - С. 50-56. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/shpkhir_2018_3_8
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.18 Mb    Зміст випуску     Цитування
13.

Подпрятов С. С. 
Порівняльне випробування органної моделі для дослідження електрозварного міжкишкового анастомозу в лабораторному експерименті [Електронний ресурс] / С. С. Подпрятов, С. Є. Подпрятов, С. Г. Гичка, В. Г. Гетьман, А. В. Макаров, Г. С. Маринський, В. А. Ткаченко, О. В. Чернець, В. А. Васильченко, О. Ф., Тарнавський Д. В. Петренко // Здобутки клінічної i експериментальної медицини. - 2018. - № 3. - С. 117-124. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zkem_2018_3_20
Попередній перегляд:   Завантажити - 358.582 Kb    Зміст випуску     Цитування
14.

Подпрятов C. C. 
Порівняльна антибактерійна стійкість електрозварного з’єднання живих тканин в міжкишковому анастомозі [Електронний ресурс] / C. C. Подпрятов, С. Є. Подпрятов, С. Г. Гичка, С. М. Корбут, В. Г. Гетьман, Г. С. Маринський, В. А. Ткаченко, С. В. Ткаченко, О. В. Чернець, І. О., Лопаткіна К. Г., Корчак В. П., Петренко О. Ф., Тарнавський Д. В., Кузик П. В. Бєлоусов // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2018. - Вип. 30. - С. 26-36. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2018_30_5
Відзначають ріст мікроорганізмів в товщі субстрату шовного міжкишкового анастомозу (МА) з відповідною їх ферментацією. Вивчення перетворень складових електрозварного МА (ЕМА) під впливом мікроорганізмів є важливим для оцінки процесів запалення та регенерації. Мета роботи - оцінити стійкість до бактеріальної ферментації структурних складових МА, створеного за допомогою технології електрозварювання тканин. Під час гострого експерименту на свинях створили 18 ЕМА, використовуючи джерело електрозварювальних імпульсів Патонмед-300, а також прототипи циркулярних електрозварювальних інструментів. Тканини ЕМА та інтактну стінку кишки занурювали у суспензію, що містила умовно-патогенні штами кишкової мікрофлори: E. coli (3 штами) в концентрації 10<^>8, Ent. faecalis, E. cloacae та Cor. Hofmanii - 10<^>4 - 10<^>5. Після 8 діб витримування препарат фарбували та досліджували під мікроскопом. Через 8 діб ділянка ЕМА не фрагментувалася у разі піднімання з суспензії. Структура ЕМА щільна, не містить зон розрихлення, щілин, сторонніх тіл, мікроорганізмів. В складі ЕМА виявлено забарвлені з'єднані коагуляційно змінені гладеньком'язові волокна, стиснуті поміж колагенових і еластичних волокон в суцільний конгломерат. М'язова пластинка зливається з м'язовою оболонкою стінки кишки, утворюючи гомогенний шар та суцільну структуру. Висновки: виділена з тканини структура ЕМА зберігає суцільність та часткову цілісність у бактеріальному середовищі протягом 8 днів. Інтактні тканини стінки кишки при цьому зазнають розпаду. Субстрат, який утворює електрозварне з'єднання, є стійким до дії основних умовно-патогенних складових мікрофлори кишечнику впродовж 8 діб.
Попередній перегляд:   Завантажити - 158.467 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
15.

Подпрятов С. С. 
Дослідження вимог до інструмента для отримання електрозварного з’єднання стінок кишечника в експерименті [Електронний ресурс] / С. С. Подпрятов, С. Є. Подпрятов, С. Г. Гичка, А. В. Мака-ров, Г. С. Маринський, В. А. Ткаченко, О. В. Чернець, Д. В. Тарнавський, К. Г. Лопаткіна // Вісник наукових досліджень. - 2018. - № 3. - С. 106-109. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vndt_2018_3_23
Попередній перегляд:   Завантажити - 171.99 Kb    Зміст випуску     Цитування
16.

Подпрятов C. С. 
Оптимізація стиснення тканини як умова контрольованої зміни імпедансу при створенні електрозварного міжкишкового анастомозу [Електронний ресурс] / C. С. Подпрятов, Г. С. Марийський, В. А. Ткаченко, О. В. Чернець, К. Г. Лопаткіна, В. А. Васильченко, Н. А. Чвертко // Медична інформатика та інженерія. - 2018. - № 3. - С. 44-50. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mii_2018_3_8
Неоднорідність стінок кишок спричиняє нерівномірність структури електрозварного з'єднання та, відповідно, потребу у посиленому стисненні задля гомогенізації щільності та електропровідності. Але при цьому величина стиснення є близькою до руйнівної для стінки кишки, оскільки менші величини є неефективними. Мета роботи - створити оптимальний засіб врівноваження та розподілу зусилля щодо стиснення тканини в моделі електрозварного міжкишкового анастомозу задля досягнення цим способом стабільності відпрацьовування алгоритму високочастотного зварювання стінок кишки. Здійснено 348 досліджень програмованого подавання на тканину органокомплексу свині радіочастотної електричної напруги до 200 В з контрольованою зміною імпедансу після прикладення на електроди тиску від 2,0 Н/мм<^>2 до 3,9 Н/мм<^>2. Тканину складали удвічі у прототипі інструменту, моделюючи міжкишковий анастомоз. Змінювали типи електродів: пласкі площею 247 мм<^>2 (група 1); рельєфні 280 мм<^>2 (група 2): пласкі 254 мм<^>2 з обмежувачами їх зближення (група 3). В групі 1 здійснено спробу з кроком 0,1 Н/мм<^>2 підібрати величину тиску між електродами як точку рівноваги механічних та електричних властивостей. У 7,5 % досліджень спостерігали недосягнення базових параметрів, у 42,5 % - значне відхиленням швидкості зростання, у 7,5 % - критичне зниження імпедансу. В групі 2 досліджували запобігання можливого зміщення електродів шляхом застосування різних конфігурацій рельєфу електродів. У цій серії досліджень зросла частота досягнення базових параметрів зниження імпедансу до 82,5 %, але в наступній фазі раптове падіння спостерігали у 30 % досліджень. Також у 32,5 % проб відбувалися значні коливання імпедансу. В групі 3 досліджували обмеження зближення електродів на відстані від 0,03 мм до 0,3 мм. Застосування обмежувачів виявилося найефективнішим за співвідношення висоти обмежувача до товщини тканин між електродами в моделі анастомозу як 1:40. Критичне падіння імпедансу спостерігали лише в 2,5 % досліджень. Висновки: зменшення тиску електродів на тканину посилює відхилення величини імпедансу від цільової. Застосування їх рельєфної форми підвищує електропровідність і покращує стартову частину електрозварного впливу, але посилює нерівномірність в його кінцевій частині через флуктуацію імпедансу. Застосування обмежувачів зближення електродів забезпечує повнотривале відпрацювання алгоритму електрозварного впливу за всіх досліджених величин оптимального та субкритичного стиснення. Обговорення та перспективи подальших досліджень. Одержані дані покликані слугувати основою технологічних рішень у створенні відповідних елементів робочої частини спеціалізованою інструменту для формування елсктрозварних анастомозів, їх технологічне впровадження надасть змогу додатково наростити встановлені переваги електрозварного міжкишкового з'єднання над шовним. Цей технологічний засіб може також бути ефективним для підвищення ефективності зварювання інших біологічних тканин.
Попередній перегляд:   Завантажити - 800.587 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
17.

Подпрятов С. С. 
Особливості відновлення тканинних структур у період до 90 діб у міжкишкових анастомозах, створених із застосуванням технології електрозварювання живих тканин [Електронний ресурс] / С. С. Подпрятов, С. Є. Подпрятов, С. Г. Гичка, В. Г. Гетьман, А. В. Макаров, Г. С. Маринський, О. Ф. Петренко, О. В. Чернець, В. А. Ткаченко, Д. В. Тарнавський // Вісник наукових досліджень. - 2018. - № 4. - С. 74-79. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vndt_2018_4_13
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.554 Mb    Зміст випуску     Цитування
18.

Подпрятов С. С. 
Особливості та ефективність застосування електрозварювання живих тканин у виконанні хірургічного втручання та досягненні локального контролю при лікуванні місцево поширеного раку ободової кишки [Електронний ресурс] / С. С. Подпрятов, С. Є. Подпрятов, С. Г. Гичка, Г. С. Маринський, В. Г. Гетьман, А. В. Макаров, О. В. Чернець, В. А. Ткаченко, А. Г. Дубко, В. П. Корчак // Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука . - 2018. - № 4. - С. 69-76. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/shpkhir_2018_4_13
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.175 Mb    Зміст випуску     Цитування
19.

Корсак А. В. 
Ультраструктурні особливості невроми на етапах дегенерації та ранньої регенерації за умов різних методів впливу електрохірургічного високочастотного інструменту на периферійний нерв [Електронний ресурс] / А. В. Корсак, Ю. Б. Чайковський, С. М. Чухрай, О. В. Чернець // Експериментальна і клінічна медицина. - 2014. - № 2. - С. 83-86. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/eikm_2014_2_21
Попередній перегляд:   Завантажити - 212.086 Kb    Зміст випуску     Цитування
20.

Подпрятов С. С. 
Особливості створення електрозварного колоректального анастомозу в експерименті та клініці [Електронний ресурс] / С. С. Подпрятов, С. Є. Подпрятов, С. Г. Гичка, В. Г. Гетьман, А. В. Макаров, Г. С. Маринський, О. В. Лєбєдєв, В. А. Ткаченко, О. В. Чернець, Н. А. Чвертко // Вісник Вінницького національного медичного університету. - 2018. - Т. 22, № 3. - С. 532-537. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vvnmu_2018_22_3_31
Попередній перегляд:   Завантажити - 520.894 Kb    Зміст випуску     Цитування
...
 
Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів
Пам`ятка користувача

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського