Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (2) | Автореферати дисертацій (1) | Реферативна база даних (10) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Шалай О$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 8 Представлено документи з 1 до 8 |
|||
| 1. | 
Барілка В. А. Роль фактора некрозу пухлин і його розчинних рецепторів у виникненні мієлосупресії у хворих на В-клітинну хронічну лімфоцитарну лейкемію [Електронний ресурс] / В. А. Барілка, В. Л. Матлан, С. В. Примак, О. Я. Виговська, О. О. Шалай // Львівський клінічний вісник. - 2015. - № 2-3. - С. 36-41. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/lkv_2015_2-3_9 Одним із ключових регуляторів гемопоезу, який часто нагромаджується в крові пацієнтів з хронічною лімфоцитарною лейкемією (ХЛЛ), є ліганд/рецепторна система фактора некрозу пухлин (TNF), що розглядається як можлива прогностична ознака перебігу ХЛЛ. TNF - плейотропний цитокін, який є важливим індуктором апоптозу, медіатором запалення, кахексії та анемії, а також росту неопластичних В-клітин. Мета роботи - з'ясувати роль TNF, sTNFRI і sTNFRII у виникненні мієлосупресії у хворих на В-клітинну хронічну лімфоцитарну лейкемію (В-ХЛЛ). Досліджували плазму ПК 74 хворих на В-ХЛЛ (дослідна група - 43 чоловіки і 31 жінка віком від 40 до 79 років, середній вік 62,6 +- 9,8 року), які не отримували спеціального лікування перед обстеженням. Після підтвердження діагнозу В-ХЛЛ брали зразок периферійної крові (ПК) у пацієнтів для визначення концентрації TNF, sTNFRI і sTNFRII. Виявлено вірогідно вищий рівень ТNF і sТNFRII у плазмі ПК хворих на всіх стадіях В-ХЛЛ порівняно зі здоровими особами. Водночас виявлено вірогідно нижчий рівень ТNF та sТNFRII у плазмі ПК хворих на ранніх стадіях В-ХЛЛ порівняно з пізніми стадіями. Показники ТNF і sТNFRII негативно корелювали з рівнем гемоглобіну, позитивно - з показниками абсолютного лімфоцитозу на ранніх стадіях хвороби. Водночас не виявлено вірогідних змін у концентраціях TNF та його розчинних рецепторів у хворих на В-ХЛЛ із тромбоцитопенією. Тобто підвищення концентрації TNF і sTNFRII у плазмі ПК може виникати внаслідок секреції цих протеїнів клітинами В-ХЛЛ, негативно впливати на гемопоез та індукувати появу анемії на ранніх стадіях хвороби. Висновки: визначення концентрації ТNF та його розчинних рецепторів, насамперед - sTNFRII, може використовуватись для прогнозування виникнення анемії та ініціації лікування хворих на В-ХЛЛ. | ||
| 2. | 
Пеленьо Н. В. Особливості перебігу та принципи діагностики волосистоклітинної лейкемії [Електронний ресурс] / Н. В. Пеленьо, Я. І. Виговська, О. О. Шалай, З. В. Масляк, Г. Б. Лебедь, В. Є. Логінський // Український медичний часопис. - 2013. - № 5. - С. 142-144. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UMCh_2013_5_36 Проаналізовано клінічні прояви та лабораторні показники у хворих на волосистоклітинну лейкемію (ВКЛ). Діагностика класичного варіанту ВКЛ базується на виявленні у периферичній крові та/або кістковому мозку лейкемічних волосистих клітин із позитивною реакцією на тартратрезистентну кислу фосфатазу та фенотипом panB+, CD5-, CD10-, CD11c+, CD25+, CD103+; панцитопенією; реактивним фіброзом кісткового мозку та спленомегалією. Клінічна картина, а саме початок і перебіг ВКЛ, залежить від ступеня вираженості цитопенії у периферичній крові. ВКЛ необхідно диференціювати зі всіма захворюваннями, для яких є характерними цитопенія та спленомегалія, а також з іншими хронічними лімфопроліферативними хворобами. | ||
| 3. |
Виговська О. Я. Хронічна лімфоцитарна лейкемія у людей похилого та старечого віку: власний досвід [Електронний ресурс] / О. Я. Виговська, Я. І. Виговська, О. О. Шалай, Л. М. Лукавецький, Ю. В. Войціцький, Л. В. Шевченко, В. А. Барілка, З. В. Масляк // Львівський клінічний вісник. - 2017. - № 1. - С. 26-31. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/lkv_2017_1_7 Хронічна лімфоцитарна лейкемія (ХЛЛ) - найчастіша форма лейкемії в Європі. Показник захворюваності на ХЛЛ становить 3 - 4 : 100 000 населення упродовж року. Хвороба частіше спостерігається у людей похилого та старечого віку, а лікування таких пацієнтів, потребує врахування певних особливостей. Мета роботи - провести аналіз своєчасності діаіностики хронічної лімфоцитарної лейкемії, часу диспансерного спостереження і тактики лікування хворих похилого та старечого віку за матеріалами консультативної поліклініки ДУ "ІПКТМ НАМН України" м. Львова. Під спостереженням перебували 114 хворих (76 чоловіків і 38 жінок) із ХЛЛ, виявленою у похилому та старечому віці (61 - 86 років). Діагностику здійснювали відповідно до методичних рекомендацій з діагностики та лікування хронічної лімфоцитарної лейкемії. У більш ніж третини хворих на ХЛЛ діагноз поставлено на пізніх стадіях захворювання (III - IV за K. Rai). Значна частина осіб, у яких хворобу діагностовано на ранніх стадіях (0 за K. Rai), за час спостереження (2 - 20 років) компенсовані та лікування не потребують. Рекомендації для початку лікування у хворих похилого та старечого віку такі ж, як і молодшого. Препаратом першої лінії лікування ХЛЛ у хворих похилого та старечого віку слід визнати хлорамбуцил. Короткі курси лікування хлорамбуцилом хворих віком 66 - 82 роки забезпечують часткову ремісію за доброї компенсації та задовільної якості життя від 24 до 132 місяців (на час оформлення статті). Агресивна терапія (схеми бендамустин + ритуксимаб чи флурадабін + циклофосфамід) ефективніша для отримання повної ремісії, але більш токсична і може бути застосована хворим похилого та старечого віку за умови збереженої функції нирок та за відсутності супутніх хвороб. Висновки: лікування хворих похилого і старечого віку слід починати з монотерапії хлорамбуцилом (I лінія). За відсутності ефекту або з наростанням важкості хвороби треба переходити на більш агресивні схеми лікування (II лінія). | ||
| 4. | 
Шалай О. О. Експресія CD38 і вуглеводні детермінанти лейкемічних B-лімфоцитів при хронічній лімфоцитарній лейкемії [Електронний ресурс] / О. О. Шалай, Г. Б. Лебедь, В. А. Барілка, Я. І. Виговська, Н. Я. Томашевська, В. Є. Логінський // Гематологія і переливання крові. - 2017. - Вип. 39. - С. 214-221. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gipk_2017_39_29 | ||
| 5. |
Зотова О. В. Цитогенетичні фактори прогнозу при мієлодиспластичному синдромі [Електронний ресурс] / О. В. Зотова, А. С. Лук’янова, М. О. Вальчук, О. О. Шалай, В. Л. Новак, В. Є. Логінський // Гематологія і переливання крові. - 2019. - Вип. 40. - С. 105-115. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gipk_2019_40_11 | ||
| 6. |
Зотова О. В. Діагностичне та прогностичне значення транслокації t(8;21)(q22;q22) та гена RUNX1/RUNX1T1 при гострій мієлоїдній лейкемії з ознаками дозрівання [Електронний ресурс] / О. В. Зотова, О. О. Шалай, А. С. Лук’янова, М. О. Вальчук, Ю. С. Кароль, В. Є. Логінський // Гематологія і переливання крові. - 2023. - Вип. 42. - С. 73-89. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gipk_2023_42_8 | ||
| 7. | 
Красівська В. В. Властивості патологічних інгібіторів зсідання крові з антифосфоліпідною активністю у хворих на лімфоїдні неоплазії [Електронний ресурс] / В. В. Красівська, О. О. Шалай, О. В. Стасишин, В. Є. Логінський // Український журнал гематології та трансфузіології. - 2010. - № 6. - С. 18-21. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ujgt_2010_6_6 У частини хворих на імунну тромбоцитопенічну пурпуру (ІТП) у 25 % - 73 % випадків можуть виявлятись неспецифічні антитіла, зокрема, антифосфоліпідні антитіла/вовчаковий антикоагулянт (АФЛА/ВА), що викликає труднощі диференціації ІТП з іншими формами симптоматичних імунних тромбоцитопеній. З іншого боку, у 2/3 хворих з АФЛА та зниженою кількістю тромбоцитів, у яких відсутні клінічні прояви антифосфоліпідного синдрому (АФС), помилково діагностується ІТП. З метою з'ясування типу патологічного інгібітору (ВА), який виникає у хворих на ІТП з наявністю антифосфоліпідної активності, досліджено кінетику реакції його нейтралізації нормальною плазмою. Щодо наявності ВА було обстежено 54 хворих на ІТП. Діагностику ВА здійснювали на основі подовження часу зсідання у фосфоліпід-залежних коагуляційних тестах за алгоритмом згідно міжнародних рекомендацій (Subcommittee on lupus anticoagulant/antiphospholipid antibodies SSC-ISTH та Британським гематологічним товариством). У хворих з підозрою на наявність ВА визначали активність фактора VIII (ФVIII), фактора IX (ФIX) та інгібіторні нейтралізуючі антитіла до ФVIII, ФIX. У 5 пацієнтів з виявленим ВА було досліджено характер інгібіції на основі подовженого активованого часткового тромбопластинового часу (АЧТЧ) до інкубації суміші плазми хворого з нормальною плазмою (у зростаючій концентрації) та після її інкубації протягом 1 год з побудовою відповідного графіка. Антифосфоліпідну активність (ВА) виявлено у 14,8 % обстежених хворих на ІТП. Нейтралізуючі інгібіторні антитіла до ФVIII та ФIX в обстежених хворих на ІТП з антифосфоліпідною активністю були відсутні. Під час визначення типу інгібітору на основі модифікованого корекційного тесту (тест II етапу) з трьохетапної послідовності тестів для виявлення активності ВА, у всіх хворих на ІТП з ВА за концентрації нормальної плазми у суміші 25 % (1:4) та 50 % (1:1) не відбувалось нормалізації подовженого АЧТЧ. Всі криві відображають негайну інгібіторну дію ВА, яка проявляється одразу після змішування плазми хворого з нормальною плазмою без інкубації суміші, та майже повну відсутність нейтралізації цього інгібітора нормальною плазмою після годинної інкубації. Висновки: у хворих на ІТП з виявленим ВА кінетика реакції нейтралізації інгібіторного впливу на зсідання нормальною плазмою у тесті АЧТЧ є комплексною (II порядку), яка притаманна аутоімунним антитілам II типу. | ||
| 8. |
Виговська Я. І. Інтерферон А в терапії хворих на волосистоклітинну лейкемію [Електронний ресурс] / Я. І. Виговська, З. В. Масляк, Н. В. Пеленьо, О. О. Шалай, О. Я. Виговська, Ю. Л. Євстахевич, В. Є. Логінський // Український журнал гематології та трансфузіології. - 2011. - № 5. - С. 5-9. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ujgt_2011_5_3 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |