Простий
пошук
Розширений
пошук
Покажчики
Професійний
пошук
Рубрикатор
НБУВ
Розподілений
пошук

Бази даних

Наукова періодика України - результати пошуку

Книжкові видання та компакт-диски
Журнали та продовжувані видання
Автореферати дисертацій
Реферативна база даних
Наукова періодика України
Тематичний навігатор
Авторитетний файл імен осіб
Mozilla Firefox Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер
"Mozilla Firefox"
Вид пошуку
у знайденому
Повнотекстовий пошук
 Знайдено в інших БД:Книжкові видання та компакт-диски (10)Журнали та продовжувані видання (3)Реферативна база даних (16)Авторитетний файл імен осіб (1)
Список видань за алфавітом назв:
A  B  C  D  E  F  G  H  I  J  L  M  N  O  P  R  S  T  U  V  W  
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  

Авторський покажчик    Покажчик назв публікацій


Пошуковий запит: (<.>A=Шаргородська І$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 21
Представлено документи з 1 до 20
...
1.

Шаргородська І. В. 
Клінічне значення дослідження ригідності рогівки [Електронний ресурс] / І. В. Шаргородська // Галицький лікарський вісник. - 2012. - Т. 19, число 1. - С. 89-91. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/glv_2012_19_1_29
Наведено результати дослідження 9 хворих із кератоконусом і 25 здорових пацієнтів. Проаналізовано зміни ригідності рогівки перед і під час штучного підвищення очного тиску. Встановлено, що біомеханічні властивості рогівки - основні фактори, які впливають на результати визначення ригідності рогівки. Новий метод оцінки біомеханічних властивостей рогівки in vivo можна використовувати для виявлення схильності до розвитку кератоконуса та оцінки змін опорних властивостей рогівки під впливом лікування.
Попередній перегляд:   Завантажити - 980.69 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
2.

Риков С. О. 
Зв’язок поліморфізмів генів ARMS2 (rs10490924), CFH (rs800292), VEGFA (rs2010963 та rs699947) з наявністю "вологої" форми ВМД у хворих української популяції [Електронний ресурс] / С. О. Риков, І. В. Шаргородська, Н. С. Лаврик, С. С. Фролова // Вісник проблем біології і медицини. - 2017. - Вип. 2. - С. 181-188. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vpbm_2017_2_41
Попередній перегляд:   Завантажити - 2.264 Mb    Зміст випуску     Цитування
3.

Риков С. О.  
Оптимізація алгоритму діагностики хворих на вікову макулярну дегенерацію [Електронний ресурс] / С. О. Риков, І. В. Шаргородська, С. С. Фролова // Здоров'я суспільства. - 2017. - Т. 6, № 1-2. - С. 114. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/zdc_2017_6_1-2_32
Попередній перегляд:   Завантажити - 65.7 Kb    Зміст випуску     Цитування
4.

Синьова Є. П. 
Медико-психолого-педагогічні основи корекції зорових сприймань у дітей з порушеннями зору [Електронний ресурс] / Є. П. Синьова, С. О. Риков, С. В. Федоренко, С. Ю. Могілевський, І. В. Шаргородська, Л. І. Денисюк // Вісник Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди. Психологія. - 2017. - Вип. 56. - С. 188-198. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VKhnpu_psykhol_2017_56_18
Попередній перегляд:   Завантажити - 515.641 Kb    Зміст випуску     Цитування
5.

Риков С. О. 
Зв’язок поліморфізмів генів ARMS 2 (RS10490924), CFH (RS800292), VEGFA (RS2010963 та RS699947) з наявністю "Сухої" форми вікової макулярної дегенерації (ВМД) у хворих української популяції [Електронний ресурс] / С. О. Риков, І. В. Шаргородська, С. С. Фролова // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2017. - Вип. 27. - С. 307-320. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2017_27_40
Попередній перегляд:   Завантажити - 263.436 Kb    Зміст випуску     Цитування
6.

Кондратенко Ю. М. 
Ефективність модифікованого методу лікування кератоконусу [Електронний ресурс] / Ю. М. Кондратенко, І. В. Шаргородська, Н. С. Лаврик, М. Г. Лисенко // Вісник проблем біології і медицини. - 2018. - Вип. 1(2). - С. 275-286. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vpbm_2018_1(2)__62
Попередній перегляд:   Завантажити - 7.472 Mb    Зміст випуску     Цитування
7.

Кондратенко Ю. М. 
Клінічні результати використання модифікованого методу лікування кератоконусу [Електронний ресурс] / Ю. М. Кондратенко, І. В. Шаргородська, Н. С. Лаврик, М. Г. Лисенко // Вісник проблем біології і медицини. - 2018. - Вип. 3. - С. 125-133. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vpbm_2018_3_28
Попередній перегляд:   Завантажити - 2.535 Mb    Зміст випуску     Цитування
8.

Шаргородська І. В. 
Нові можливості лікування хвороби сухого ока [Електронний ресурс] / І. В. Шаргородська, А. А. Лємєнєва // Вісник проблем біології і медицини. - 2018. - Вип. 3. - С. 199-203. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vpbm_2018_3_44
Попередній перегляд:   Завантажити - 2.413 Mb    Зміст випуску     Цитування
9.

Риков С. О. 
Дослідження ефективності консервативного лікування хворих на деструктивне ураження (виразка) рогової оболонки [Електронний ресурс] / С. О. Риков, І. В. Шаргородська, Н. С. Лаврик, Л. В. Корнілов // Вісник проблем біології і медицини. - 2019. - Вип. 1(2). - С. 175-181. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vpbm_2019_1(2)__39
Попередній перегляд:   Завантажити - 2.666 Mb    Зміст випуску     Цитування
10.

Шаргородська І. В. 
Способи захисту прав суб'єктів інвестиційної діяльності [Електронний ресурс] / І. В. Шаргородська // Економіка. Фінанси. Право. - 2019. - № 7(2). - С. 40-43. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ecfipr_2019_7(2)__10
Попередній перегляд:   Завантажити - 821.578 Kb    Зміст випуску     Цитування
11.

Шаргородська І. В. 
ОКТ-ангіографія в повсякденній офтальмологічній практиці [Електронний ресурс] / І. В. Шаргородська // Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. - 2019. - № 8. - С. 31-37. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/klialin_2019_8_8
Попередній перегляд:   Завантажити - 853.532 Kb    Зміст випуску     Цитування
12.

Шаргородська І. В. 
Дослідження біомеханічних властивостей рогівки та акомодації у дітей з гіперметропією [Електронний ресурс] / І. В. Шаргородська, О. С. Даниленко // Вісник проблем біології і медицини. - 2020. - Вип. 1. - С. 211-215. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vpbm_2020_1_46
Попередній перегляд:   Завантажити - 2.99 Mb    Зміст випуску     Цитування
13.

Риков С. О. 
Нові можливості активного медичного менеджменту хворих на вікову макулярну дегенерацію на поліклінічному етапі [Електронний ресурс] / С. О. Риков, І. В. Шаргородська, С. С. Фролова // Архів офтальмології України. - 2017. - Т. 5, № 2. - С. 44-53. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/aroft_2017_5_2_10
На сьогодні відомо більше 50 генів, відповідальних за порушення нормального перебігу метаболічних процесів у сітківці й пігментному епітелії. Особливий інтерес викликає порушення мутацій ряду генів, здатних призупинити прогресування вікової макулярної дегенерації (ВМД) або знизити ймовірність її розвитку. Наведено аналіз можливостей застосування генетичних методів дослідження для менеджменту хворих на ВМД на поліклінічному етапі. Обстежено 144 пацієнта (288 ока) з ВМД та 38 пацієнтів (76 очей) без ВМД. Встановлено три генотипи (ARMS2 rs10490924, CFH rs800292 і VEGFA rs2010963), які визначають розвиток ВМД з безпомилковим прогнозом на рівні 78,0 %, та два генотипа (CFH rs800292 і VEGFA rs699947), які визначають розвиток "вологої" форми ВМД з безпомилковим прогнозом на рівні 63,9 %. Розроблено модель прогнозування віку розвитку ВМД, яка має високий ступінь вірогідності (r = 0,73; p << 0,0001) і враховує гаплотип, ІМТ, стать та показники, котрі характеризують стиль життя та звички пацієнта.
Попередній перегляд:   Завантажити - 594.473 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
14.

Шаргородська І. В. 
Ефективність нейропротекторної терапії в комплексному лікуванні глаукоми низького тиску [Електронний ресурс] / І. В. Шаргородська, Н. С. Ніколайчук // Архів офтальмології України. - 2018. - Т. 6, № 2. - С. 43-50. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/aroft_2018_6_2_10
Висвітлено вивчення та оцінено ефективність нейропротекторної терапії під час лікування пацієнтів із глаукомою низького тиску. Встановлено позитивний вплив пайлер-світло терапії на клініко-функціональні показники у таких пацієнтів. Показано, що використання препарату з цитіколіном, ціанокобаламіном та шіалуроновою кислотою є патогенетично обгрунтованим підходом до додаткового медикаментозного лікування пацієнтів із глаукомою.
Попередній перегляд:   Завантажити - 381.012 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
15.

Ткаченко О. В. 
Неврологічні скарги та їх характеристики в пацієнтів із глаукомою [Електронний ресурс] / О. В. Ткаченко, С. О. Риков, І. В. Шаргородська, С. О. Масович // Архів офтальмології України. - 2018. - Т. 6, № 3. - С. 58-62. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/aroft_2018_6_3_12
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.605 Mb    Зміст випуску     Цитування
16.

Коритнюк Р. С. 
Офтальмологічні ускладнення як результат побічної дії лікарських засобів [Електронний ресурс] / Р. С. Коритнюк, С. О. Риков, І. В. Шаргородська, Л. Л. Давтян, Л. І. Вишневська // Архів офтальмології України. - 2019. - Т. 7, № 2. - С. 49-53. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/aroft_2019_7_2_11
Безпека ліків стає однією з основних проблем охорони здоров'я у світі. Лікарські ускладнення - це не тільки серйозна медична та соціальна, але і велика економічна проблема. Побічна дія ліків може спостерігатися як при прийомі монопрепаратів, так і при комплексній терапії. При цьому виявляються не тільки передбачувані, але й непередбачувані побічні ефекти, що виникають внаслідок взаємодії лікарських засобів. Бібліосемантичний аналіз джерел літератури і власних досліджень авторів показав, що офтальмологічні ускладнення при лікуванні системних захворювань проявляються у вигляді звуження поля зору, погіршення якості зору, розвитку тієї чи іншої патології зору. Такі побічні ефекти можуть викликати лікарські препарати, що застосовуються при лікуванні серцево-судинної, шлунково-кишкової, дихальної, травної, нервової та інших систем організму. У такому разі може виникнути катаракта, зміна сприйняття кольору, утруднене читання, двоїння в очах, короткозорість, глаукома, підвищена світлочутливість, тромбоз вен сітківки, сухість очей, утруднення носіння контактних лінз, втрата різкості зору тощо.
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.786 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
17.

Риков С. О. 
Дослідження ефективності операції лікувальної автотрансплантації склери при лікуванні деструктивних уражень рогової оболонки ока різного походження [Електронний ресурс] / С. О. Риков, І. В. Шаргородська, Н. С. Лаврик, Л. В. Корнілов, І. А. Шулежко // Архів офтальмології України. - 2020. - Т. 8, № 1. - С. 64-69. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/aroft_2020_8_1_11
Важлива причина зниження зору, сліпоти, анатомічної загибелі очей, що завершуються енуклеацією в 23,7 % випадків, і, таким чином, інвалідизації, пов'язана з кератитами. Досвід лікування тяжких деструктивних захворювань переднього сегмента ока свідчить про складність та актуальність проблеми. Мета роботи - вивчити ефективність застосування операції лікувальної автотрансплантації склери у разі деструктивних уражень (виразці) рогової оболонки ока. У дослідження було включено 180 пацієнтів (180 очей) з тяжкими деструктивними ураженнями рогівки (ДУР) (виразкою) різної етіології з перфорацією рогівки - 61 око (33,9 %) або із загрозою перфорації (десцеметоцеле - 46 очей (25,6 %)). ДУР глибиною 1/3 - 1/2 товщини рогівки - 15 (8,3 %) та 46 (25,6 %) відповідно. Вік пацієнтів становив від 35 до 83 років, у середньому 57,34 року. За походженням ДУР було розподілено: на бактеріальні (31,1 %), вірусні (метагерпетичний) (8,3 %), автоімунні (5,0 %), нейропаралітичні (3,3 %), посттравматичні (непроникаючі поранення ока та сторонні предмети) кератити (10,0 %), ускладнення контактної корекції (міякі контактні лінзи) (11,7 %), післяопераційні кератопатії (після хірургічного лікування катаракти - ендотеліально-епітеліальна дистрофія) (15,0 %), після алокератопластики (15,6 %). Проводили: візометрію, біомікроскопію з флюоресцеїновим тестом і фотореєстрацією. Через 5 - 7 діб медикаментозного лікування для хірургічного лікування було застосовано лікувально-тектонічну кератопластику автосклеральним клаптем - лікувальну автосклеропластику рогівки (ЛАСПР) за запропонованою нами методикою. Загоєння рогівки у разі застосування ЛАСПР спостерігалося в 99,4 %. Наслідки залежали від глибини та площини зони виразки, термінів виконання ЛАСПР. Висновки: використання запропонованої операції ЛАСПР надає змогу закривати дефекти рогівки, зокрема з перфорацією, будь-якої локалізації. Операція ЛАСПР може застосовуватись у порядку ургентної допомоги, а також за відсутності матеріалу й умов для алотрансплантації рогівки. Результати проведеного лікування підтверджують доцільність використання ЛАСПР у випадку деструктивних виразкових уражень рогівки. Загоєння рогівки у разі застосування ЛАСПР спостерігалося в 99,4 %, гострота зору збільшилась в 63,8 % очей.Важлива причина зниження зору, сліпоти, анатомічної загибелі очей, що завершуються енуклеацією в 23,7 % випадків, і, таким чином, інвалідизації, пов'язана з кератитами. Досвід лікування тяжких деструктивних захворювань переднього сегмента ока свідчить про складність та актуальність проблеми. Мета роботи - вивчити ефективність застосування операції лікувальної автотрансплантації склери у разі деструктивних уражень (виразці) рогової оболонки ока. У дослідження було включено 180 пацієнтів (180 очей) з тяжкими деструктивними ураженнями рогівки (ДУР) (виразкою) різної етіології з перфорацією рогівки - 61 око (33,9 %) або із загрозою перфорації (десцеметоцеле - 46 очей (25,6 %)). ДУР глибиною 1/3 - 1/2 товщини рогівки - 15 (8,3 %) та 46 (25,6 %) відповідно. Вік пацієнтів становив від 35 до 83 років, у середньому 57,34 року. За походженням ДУР було розподілено: на бактеріальні (31,1 %), вірусні (метагерпетичний) (8,3 %), автоімунні (5,0 %), нейропаралітичні (3,3 %), посттравматичні (непроникаючі поранення ока та сторонні предмети) кератити (10,0 %), ускладнення контактної корекції (міякі контактні лінзи) (11,7 %), післяопераційні кератопатії (після хірургічного лікування катаракти - ендотеліально-епітеліальна дистрофія) (15,0 %), після алокератопластики (15,6 %). Проводили: візометрію, біомікроскопію з флюоресцеїновим тестом і фотореєстрацією. Через 5 - 7 діб медикаментозного лікування для хірургічного лікування було застосовано лікувально-тектонічну кератопластику автосклеральним клаптем - лікувальну автосклеропластику рогівки (ЛАСПР) за запропонованою нами методикою. Загоєння рогівки у разі застосування ЛАСПР спостерігалося в 99,4 %. Наслідки залежали від глибини та площини зони виразки, термінів виконання ЛАСПР. Висновки: використання запропонованої операції ЛАСПР надає змогу закривати дефекти рогівки, зокрема з перфорацією, будь-якої локалізації. Операція ЛАСПР може застосовуватись у порядку ургентної допомоги, а також за відсутності матеріалу й умов для алотрансплантації рогівки. Результати проведеного лікування підтверджують доцільність використання ЛАСПР у випадку деструктивних виразкових уражень рогівки. Загоєння рогівки у разі застосування ЛАСПР спостерігалося в 99,4 %, гострота зору збільшилась в 63,8 % очей.
Попередній перегляд:   Завантажити - 250.607 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
18.

Риков С. О. 
Вивчення можливості використання біомеханічних показників фіброзної капсули ока в якості маркерів прогнозування ризику розвитку ускладнень і профілактики прогресування міопії [Електронний ресурс] / С. О. Риков, І. В. Шаргородська, Ю. В. Барінов // Ендоваскулярна нейрорентгенохірургія. - 2020. - № 4. - С. 12-18. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/evnh_2020_4_4
Мета роботи - провести аналіз тактики пологозавершення у жінок з міопією різного ступеня та оцінити частоту виникнення ускладнень у післяпологовий період і народження дітей з вродженими аномаліями рефракції у цієї категорії пацієнтів. Проведено ретроспективнииі аналіз 4300 історій хвороби, 5600 амбулаторних карток, 320 анкет вагітних, які в період з 2013 до 2016 рр. проходили обстеження і лікування у пологових будинках м. Київ та зверталися по консультативну допомогу в поліклініку Київської міської клінічної офтальмологічної лікарні "Центр мікрохірургії ока", а також 5100 амбулаторних карток дітей, які в період з 2016 до 2018 рр. зверталися в консультативну поліклініку НДСЛ "ОХМАТДИТ". Для дослідження використовували методи системного аналізу, епідеміологічний, медико-соціальний, історичний, клінічний та статистичний. Одержані дані обробляли за допомогою статистичних методів. Зроблено висновок про відсутність причинного зв'язку між вагітністю, пологами і відшаруванням сітківки на прикладі 442 пацієнток з міопією різного ступеня. Наведено оцінку відповідності методів, застосовуваних для обстеження вагітних з міопією, сучасним вимогам до якості надання спеціалізованої офтальмологічної та акушерсько-гінекологічної допомоги населенню. Визначено особливості ведення вагітності, пологів і післяпологового періоду у жінок з міопією на підставі останніх наукових досягнень у галузі офтальмології, акушерства і гінекології. Показано, що пологозавершення пацієнток з міопією середнього та високого ступеня доцільно вести через природні родові шляхи на тлі тривалої епідуральної анестезії, що надає змогу медикаментозно усунути потуги і запобігти виникненню офтальмологічних ускладнень. Висновки: тактика ведення вагітності, пологів і післяпологового періоду у жінок з міопією потребує вдосконалення. Обгрунтовано необхідність включення в стандартне обстеження вагітних з міопією різного ступеня вимірювання коефіцієнтів ригідності рогівки і склери, що надає змогу виявити можливі чинники ризику зниження міцнісних властивостей фіброзної капсули ока у цих пацієнток і розрахувати можливі ризики прогресування у них короткозорості та розвитку в допологовий і післяпологовий період ускладнень у вигляді розривів, регматогенного відшарування сітківки тощо. Використання цих методик у рутинній практиці надало б змогу зменшити кількість післяпологових інфекційно-запальних ускладнень як у породіль, так і у новонароджених, а також кількість випадків гіпоксичного ураження центральної нервової системи у ранній неонатальний період.
Попередній перегляд:   Завантажити - 391.174 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
19.

Панченко Ю. О. 
Сучасні вітреоретинальні втручання в лікуванні діабетичної макулопатії: делікатність чи максималізм? [Електронний ресурс] / Ю. О. Панченко, С. Ю. Могілевський, Н. С. Лаврик, С. О. Риков, І. В. Шаргородська // Архів офтальмології України. - 2021. - Т. 9, № 2. - С. 40-48. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/aroftu_2021_9_2_10
Діабетична ретинопатія (ДР), одне з основних ускладнень цукрового діабету (ЦД), займає одне з провідних місць серед відомих причин низького зору та сліпоти. Однією з основних причин зниження центрального зору в пацієнтів із ДР і ЦД 2-го типу (ЦД2) є діабетична макулопатія (ДМП). ДМП з можливим розвитком діабетичного макулярного набряку (ДМН) може відзначатися навіть у пацієнтів із початковими змінами на очному дні. Мета роботи - дослідити профіль безпеки й ефективність різних сучасних вітреоретинальних втручань у лікуванні діабетичної макулопатії. Під спостереженням перебувало 313 хворих із ЦД2 (313 очей) з ДМП та початковою (I група; n = 40), помірною або тяжкою непроліферативною діабетичною ретинопатією (НПДР) (II група; n = 92) та проліферативною діабетичною ретинопатією (ПДР) (III група; n = 181). Усім хворим були проведені загальноприйняті офтальмологічні дослідження. 313 пацієнтів (313 очей), яким було проведене хірургічне лікування, становили 4 групи спостереження: 1-ша група - 78 пацієнтів (78 очей), яким виконали трипортову закриту субтотальну вітректомію 25+ (ЗСВ); 2-га група - 85 пацієнтів (85 очей), яким виконано ЗСВ і додатково проведено пілінг внутрішньої пограничної мембрани сітківки (ВПМ); 3-тя група - 81 пацієнт (81 око), яким виконали ЗСВ, пілінг ВПМ та додатково етап панретинальної лазеркоагуляції (ПРЛК); 4-та група - 69 пацієнтів (69 очей), яким виконали ЗСВ, пілінг ВПМ, етап ПРЛК і додатково факоемульсифікацію катаракти. Досліджено характер та частоту операційних і післяопераційних ускладнень та ефективність різних видів вітреоретинальних втручань. Терміни спостереження становили 1, 3, 6 місяців та 1 рік після оперативного лікування. Ефективність різних видів вітреоретинальних втручань була вивчена через 1, 3 і 6 місяців після оперативного лікування. Встановлено високу ефективність втручання при всіх видах вітректомії. Виконання сучасних вітреоретинальних втручань у лікуванні ДМП і ДМН є ефективним через 1 місяць у 60,7, 82,4, 85,2 та 68,12 %, а через 1 рік - у 76,0, 75,0, 73,1 та 73,5 % відповідно. Частота рецидивів ДМП через 1 рік після вітреоретинальних втручань становила 24,0 - 27,0 % і не залежала від їх модифікації. Ефективність лікування ДМП залежала від стадії ДР і становила 72,5 % при початковій НПДР, 77,2 % при вираженій і тяжкій НПДР та 66,3 % при ПДР. Рецидиви ДМП були розподілені на три види: ранні перехідні, ранні стійкі та пізні. Найбільш поширеними були ранні стійкі рецидиви, які з урахуванням різних методів лікування становили від 16,1 до 25,6 %. Висновки: виконання всіх етапів хірургічного втручання повинно бути суворо обгрунтованим. Необхідно завжди враховувати ризики впливу кожного з етапів втручання для отримання оптимальних функціональних результатів, особливо у віддалені терміни спостереження.
Попередній перегляд:   Завантажити - 404.777 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
20.

Риков С. О. 
Можливості клітинної терапії в лікуванні глаукомної оптичної нейропатії [Електронний ресурс] / С. О. Риков, О. В. Петренко, І. В. Шаргородська, А. І. Яковець // Офтальмологія. - 2021. - № 3. - С. 66-69. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/oftalm_2021_3_15
Попередній перегляд:   Завантажити - 665.461 Kb    Зміст випуску     Цитування
...
 
Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів
Пам`ятка користувача

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського