Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (2) | Реферативна база даних (16) | Авторитетний файл імен осіб (1) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Шатурський О$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 8 Представлено документи з 1 до 8 |
|||
| 1. | 
Шатурський О. Я. Закономірності утворення і функціонування іонпровідних каналів цитолітичних протеїнів при реконструкції У штучних ліпідних бішарах [Електронний ресурс] / О. Я. Шатурський // Biotechnology. - 2011. - Vol. 4, № 4. - С. 20-33. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/biot_2011_4_4_4 Особливу роль за патологій, які виникають унаслідок утворення цитолітичними протеїновими токсинами іонних каналів у плазматичній мембрані уражених клітин, відіграє пасивне транспортування каналами токсинів неорганічних іонів та органічних сполук, які беруть участь в обміні речовин або є важливими складовими клітини. Тому дослідження процесу утворення і функціонування іонних каналів цитолітичними токсинами є важливим для визначення будови канального олігомера в плазматичній мембрані клітини-мішені та механізмів лізису клітини. Цитолітична дія розглянутих протеїнових токсинів реалізується шляхом збільшення безпосереднього транспортування неорганічних іонів через нативні мембрани уражених клітин і вивільнення їх внутрішніх складових (протеїнів, органічних кислот тощо). Це пов'язано з утворенням токсинами іонпровідних олігомерів - каналів у ліпідному бішарі плазматичної мембрани. Реконструкція іонних каналів цитолітичних протеїнів у штучних бішарових ліпідних мембранах і ліпосомах надає можливість досліджувати їх утворення і функціонування, що важливо для визначення структури іонпровідного олігомера і механізму його токсичної дії для лікування токсичних уражень шляхом блокування струму іонів через канали токсинів. | ||
| 2. |
Лисиця А. В. Вплив полігексаметиленгуанідину гідрохлориду на плазматичну мембрану фібробластів курячих ембріонів та на штучну бішарову ліпідну мембрану [Електронний ресурс] / А. В. Лисиця, П. Ю Кривошия, О. Я. Шатурський // Biotechnology. - 2010. - Vol. 3, № 2. - С. 56-61. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/biot_2010_3_2_8 Розглянуто вплив різних концентрацій полігексаметиленгуанідину гідрохлориду на іонну провідність бішарової фосфоліпідної мембрани, що слугує за модель нативної мембрани мікроорганізмів. Визначено його мінімальну концентрацію, за якої провідність мембрани зазнає змін, - 0,2 мг/л. Також встановлено концентрацію, що не пошкоджує моношарову субкультуру фібробластів курячого ембріона та захищає її від ураження вірусом ринопневмонії коней. Одержані результати свідчать про незворотний характер взаємодії молекул полігексаметиленгуанідину гідрохлориду зі штучними ліпідними мембранами та плазматичними мембранами фібробластів. | ||
| 3. | 
Шатурський О. Я. Реконструкція іонних каналів, утворених протеїновими нейротоксинами у бішарових ліпідних мембранах, як інструмент дослідження процесів екзоцитозу [Електронний ресурс] / О. Я. Шатурський // Український біохімічний журнал. - 2011. - Т. 83, № 2. - С. 5-19. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/BioChem_2011_83_2_4 Безпосередній транспорт неорганічних іонів та біомолекул через нативні мембрани, за допомогою специфічних протеїнів - іонних каналів, забезпечує функціонування низки важливих біохімічних процесів (деполяризація, вивільнення Ca<^>2+ | ||
| 4. |
Шатурський О. Я. Дія 3-децилоксикарбонілметил-4-метил-5-(β-гідроксіетил)тіазолій хлориду на струм К+ іонними каналами, утвореними ністатином у бішаровій ліпідній мембрані [Електронний ресурс] / О. Я. Шатурський, О. В. Романенко, Н. Г. Гіммельрейх // Український біохімічний журнал. - 2010. - Т. 82, № 1. - С. 42-51. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/BioChem_2010_82_1_6 | ||
| 5. | 
Шатурський О. Я. Cтруктурний аналог вітаміну B1 3-децилоксикарбонілметил-4-метил-5-(β-гідроксіетил)тіазолій хлорид (ДМГТ) блокує трансмембранний струм через іонні канали, що утворені ністатином у бішаровій ліпідній мембрані [Електронний ресурс] / О. Я. Шатурський, О. В. Романенко, Н. Г. Гіммельрейх // Доповiдi Національної академії наук України. - 2009. - № 9. - С. 188-194. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dnanu_2009_9_34 | ||
| 6. | 
Мандигра М. С. Молекулярні механізми дії дезінфектанту на основі полігексаметиленгуанідину на мембрани клітин [Електронний ресурс] / М. С. Мандигра, А. В. Лисиця, О. Я. Шатурський // Ветеринарна медицина. - 2009. - Вип. 92. - С. 307-311. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vetmed_2009_92_85 | ||
| 7. |
Манойлов К. Ю. Охарактеризування очищеного рекомбінантного протеїну CRM197 як інструмента дослідження дифтерійного токсину [Електронний ресурс] / К. Ю. Манойлов, O. Б. Горбатюк, М. О. Усенко, О. Я. Шатурський, Т. О. Борисова, Д. В. Колибо // Доповіді Національної академії наук України. - 2016. - № 9. - С. 124-133. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dnanu_2016_9_18 Очищення експресованого в клітинах Escherichia coli нетоксичного дифтерійного токсоїду CRM197, проведене за допомогою металоафінної хроматографії після руйнування бактеріальної ДНК та клітинної стінки ензимами, надало можливість позбутися домішок ендогенних пороформувальних протеїнів. Показано, що мічений флуоресцеїн ізотіоціанатом препарат CRM197 виявляв здатність до зв'язування потенціалу з боку додавання CRM197 (2 - 20 нМ) до фосфатидилетаноламінвмісної бішарової мембрани (БЛМ) у розчині 1 М KCl (pH 4,8) призводило до утворення потенціалозалежних іонних каналів із провідністю 20 пСм, як показано у класичних дослідженнях дифтерійного токсину природного походження. Енергія активації, визначена для стаціонарного струму через багатоканальну БЛМ у розчині 1 М KCl (pH 6,0) і самого розчину без БЛМ, становила 2,967 +- 0,167 і 2,933 +- 0,115 ккал/моль відповідно, що свідчить про утворення протеїном CRM197 трансмембранної водної пори. | ||
| 8. |
Манойлов К. Ю. Характеризація очищеної рекомбінантної субодиниці В дифтерійного токсину як інструмента його дослідження [Електронний ресурс] / К. Ю. Манойлов, O. Б. Горбатюк, М. О. Усенко, О. Я. Шатурський, Т. О. Борисова, Д. В. Колибо, С. В. Комісаренко // Доповіді Національної академії наук України. - 2017. - № 2. - С. 88-99. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dnanu_2017_2_16 Очищення препаратів рекомбінантної субодиниці В (SbB) дифтерійного токсину (DT), синтезованої в цитоплазмі, периплазмі та нерозчинних тільцях включення клітин Escherichia coli, проведені за допомогою металоафінної хроматографії після руйнування бактеріальної ДНК і клітинної стінки ензимами, надало можливість позбутися домішок ендогенних пороформуючих протеїнів. Показано, що рекомбінантні похідні DT, SbB і CRM197 мають однакову спорідненість із рецепторами чутливих і резистентних до токсину клітин ліній Vero і L929 відповідно. Прикладання позитивного потенціалу з боку додавання SbB (0,3 мкг/мл) до фосфатидилетаноламінвмісної бішарової мембрани у розчині 1 М KCl (pH 4,8) призводить до утворення потенціалозалежних іонних каналів із провідністю 20 пСм, як показано у класичних дослідженнях природного DT. За даними порівняльного аналізу, характеристики утворення та функціонування каналів DT найкраще відтворюються SbB, синтезованою в неактивній формі у вигляді тілець включення, та ренатурованою in vitro. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |