Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (16) | Реферативна база даних (36) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Щербатюк М$<.>) | ||||
|
Загальна кількість знайдених документів : 33 Представлено документи з 1 до 20 |
||||
| ||||
| 1. | 
Ситніков Д. М. Фотосинтетичні пігменти і онтогенез Equisetum arvense L. [Електронний ресурс] / Д. М. Ситніков, Л. М. Бабенко, М. М. Щербатюк // Вісник Одеського національного університету. Сер. : Біологія. - 2013. - Т. 18, Вип. 2. - С. 50-60. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vonu_biol_2013_18_2_6 | |||
| 2. | 
Войтенко Л. В. Ультраструктурні особливості клітин міжвузля хвоща польового (Equisetum arvense L.) [Електронний ресурс] / Л. В. Войтенко, М. М. Щербатюк, М. П. Стахів, Л. І. Мусатенко // Доповiдi Національної академії наук України. - 2012. - № 2. - С. 170-173. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dnanu_2012_2_29 Проведено електронно-мікроскопічне дослідження ультраструктури клітин міжвузля хвоща польового. Встановлено, що клітини різних зон інтеркалярного росту відрізняються за ультраструктурними особливостями. Для клітин інтеркалярної меристеми є характерною електронно-щільна цитоплазма. З переходом до активного росту розтягуванням збільшується осмотично активний компартмент клітини - вакуоля, яка у повністю диференційованій клітині досягає 80 % об'єму протопласта. Хлоропласти клітин міжвузля, що росте, мають щільну мембранну систему, що свідчить про їх високу фотосинтетичну активність. | |||
| 3. |
Щербатюк М. М. Особливості виділення етилену міжвузлями кукурудзи (Zea mays L.) [Електронний ресурс] / М. М. Щербатюк, Т. П. Маменко // Доповiдi Національної академії наук України. - 2008. - № 6. - С. 163-167. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dnanu_2008_6_32 The intensity of ethylene emission in growing maize stem internodes is studied. The most intensive ethylene biosynthesis in maize internodes is ascertained for the early stages of development (5 leaves), and the least intensive one - for older stages (a flowering of panicle). So, during the maize development, the high and low levels of ethylene accumulation are typical of, respectively, rapidly growing top internodes and lower internodes. | |||
| 4. | 
Щербатюк М. М. Структурно-метаболічні особливості інтеркалярного росту стебла [Електронний ресурс] / М. М. Щербатюк // Український ботанічний журнал. - 2007. - Т. 64, № 2. - С. 290-304. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UBJ_2007_64_2_14 Проанализированы результаты анатомических исследований возникновения интеркалярной меристемы и клеточной дифференциации в стеблях растений с интеркалярным типом роста. Обсуждены данные о физиологических особенностях клеток и тканей растущих междоузлий. Отмечено большое значение гормональной системы в регуляции интеркалярного роста стебля. | |||
| 5. |
Щербатюк М. М. Виділення етилену міжвузлями Zea mays L. у процесі росту стебла [Електронний ресурс] / М. М. Щербатюк, Т. П. Маменко // Український ботанічний журнал. - 2008. - Т. 65, № 3. - С. 431-436. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UBJ_2008_65_3_12 | |||
| 6. | 
Бабенко Л. М. Активність ліпоксигенази й ультраструктурна будова кореневища спороносного і вегетативного пагонів Equisetum arvense L. [Електронний ресурс] / Л. М. Бабенко, М. М. Щербатюк, І. В. Косаківська // Біологічні студії. - 2015. - Т. 9, № 1. - С. 153-162. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bist_2015_9_1_16 Досліджено характер змін активності ліпоксигенази (ЛОГ) та ультраструктуру клітин кореневища хвоща польового (Equisetum arvense L.) в онтогенезі. Проаналізовано активність ЛОГ в онтогенезі у кореневищ спороносного і вегетативного пагонів. Встановлено, що вихід зі стану спокою відбувається на тлі зростання активності 9-ЛОГ. У кореневищах вегетативних пагонів ідентифіковано активність 9-ЛОГ, тоді як у кореневищах генеративних пагонів виявлено 9-ЛОГ і 13-ЛОГ активності. З'ясовано, що зміни в активності ліпоксигенази в цілому узгоджуються з динамікою метаболізації ліпідів у кореневищі E. arvense упродовж онтогенезу. У диференційованому кореневищі E. аrvense, на відміну від наземного стебла, немає валекулярних каналів і порожнини всередині. Практично весь простір між покривною тканиною та провідними пучками заповнений крупними клітинами основної паренхіми, яка виконує запасаючу функцію. Клітини паренхіми вакуолізовані, містять численні амілопласти, заповнені крохмальними зернами. Виявлено специфічні зміни, що відбувалися в ультраструктурі клітин кореневища хвоща під час виходу зі стану спокою, а саме: зменшення числа крохмальних зерен в амілопластах і збільшення кількості ліпідних крапель, які формують розташовані поруч з плазмолемою характерні скупчення. У клітинах епідерми (ризодерми) та поверхневих шарах клітин паренхіми, що залягають ближче до ризодерми, ідентифіковано численні осмієфільні пігментні гранули значної електронної густини, які зумовлюють темний колір кореневища. | |||
| 7. |
Шейко О. А. Особливостi бiологiї насiннєвого розмноження рiдкiсних видiв орхiдей флори України для створення резервних генетичних колекцiй [Електронний ресурс] / О. А. Шейко, М. М. Щербатюк, Н. М. Крупа, І. В. Косаківська // Доповіді Національної академії наук України. - 2015. - № 8. - С. 137-144. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dnanu_2015_8_22 | |||
| 8. |
Бабенко Л. М. Структурно-функцiональнi особливостi кореневища Equisetum arvense L. в онтогенезi [Електронний ресурс] / Л. М. Бабенко, М. М. Щербатюк, І. В. Косаківська // Доповіді Національної академії наук України. - 2015. - № 6. - С. 147-153. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dnanu_2015_6_21 | |||
| 9. |
Бабенко Л. М. Структурно-функціональні особливості фотосинтетичного апарату водяної папороті Salvinia natans (L.) All. [Електронний ресурс] / Л. М. Бабенко, М. М. Щербатюк, О. В. Поліщук, І. В. Косаківська // Біологічні студії. - 2016. - Т. 10, № 2. - С. 149-162. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bist_2016_10_2_16 На прикладі ультраструктурної будови хлоропластів, характеристики фотосинтетичних пігментів і ефективності використання світлової енергії проаналізовано особливості фотосинтетичного апарату плаваючих і занурених вай однорічної різноспорової папороті-гідрофіта Salvinia natans (L.) All. в онтогенезі. Встановлено, що на стадії інтенсивного росту хлоропласти плаваючих вай мали добре розвинену систему тилакоїдних мембран із численними гранами і містили багато крохмальних зерен. Занурені ваї формували менші за розміром хлоропласти із незначним вмістом крохмалю у стромі. На стадії формування спорокарпіїв відмічені деструктивні зміни у фотосинтетичних мембранах хлоропластів обох типів вай. Зафіксовано руйнування мембран гранальних тилакоїдів, порушення міжгранальних з'єднань, зменшення кількості крохмальних зерен. У стромі хлоропластів плаваючих вай були наявні численні пластоглобули. У хлоропластах занурених вай відмічено утворення меншого числа пластоглобул. Поряд із цим, певна частина популяції хлоропластів в обох типах вай зберігає цілком інтактну структуру. Встановлено, що вміст фотосинтетичних пігментів у плаваючих ваях удвічі, а на окремих стадіях онтогенезу втричі перевищував такий у занурених. На стадії формування спорокарпіїв відбувалося зниження вмісту хлорофілів і каротиноїдів у ваях обох типів. Плаваючі ваї відзначались ефективною роботою фотосинтетичного електрон-транспортного ланцюга хлоропластів і були адаптовані до інтенсивного природного освітлення на поверхні водойм. У занурених ваях при дії світла, інтенсивність якого відповідала максимальному рівню природних показників, відмічено стресовий стан, на що вказують зниження ефективного квантового виходу ФСІІ (фPSII) та підвищення дисипації надлишкової світлової енергії у вигляді тепла - збільшення рівня нефотохімічного гасіння флуоресценції хлорофілу (NPQ). | |||
| 10. | 
Войтенко Л. В. Структурно-функціональні особливості Equisetum arvense L. в онтогенезі [Електронний ресурс] / Л. В. Войтенко, М. М. Щербатюк, І. В. Косаківська // Вісник Харківського національного аграрного університету. Серія : Біологія. - 2016. - Вип. 2. - С. 46-68. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vkhnau_biol_2016_2_6 Проаналізовано й узагальнено результати власних досліджень і літературні відомості про структурно-функціональні особливості одного з найближчих існуючих попередників сучасних насіннєвих рослин вищої спорової рослини Equisetum arvense L. на різних етапах онтогенезу. Особливу увагу приділено дослідженню спорофіту. Розглянуто питання життєвого циклу і феноритму, анатомії і морфології. Представлено узагальнені відомості про будову кореневища, бруньок, весняних спороносних і літніх вегетативних пагонів, стробіла, спор і гаметофіту. Наведено морфометричну характеристику репродуктивних і асиміляційних пагонів і стробіла на різних фенологічних фазах розвитку. Детально проаналізовано будову стебла, анатомічні й ультраструктурні характеристики апексу та ростових зон міжвузлів. Розглянуто стратегію репродуктивного і вегетативного розмноження. Обговорено роль кремнезему у забезпеченні міцності стебел і гілок, наведені відомості про його локалізацію в органах, тканинах і клітинах рослини. Наголошено, що результати власних досліджень структурно-функціональних особливостей E. аrvense в онтогенезі і літературні відомості свідчать про доцільність подальшого вивчення адаптаційних змін, що забезпечили існування цього древнього виду за складних мінливих умов довкілля впродовж тривалого часу. | |||
| 11. | 
Бабенко Л. М. Ацилгомосеринлактони бактеріального походження у біотехнології праймування рослин: досягнення і перспективи використання в аграрному виробництві [Електронний ресурс] / Л. М. Бабенко, О. В. Мошинець, М. М. Щербатюк, І. В. Косаківська // Физиология растений и генетика. - 2016. - Т. 48, № 6. - С. 463-474. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/FBKR_2016_48_6_3 Проаналізовано та узагальнено літературні відомості про ацилгомосеринлактони (АГЛ) - новий клас молекул-медіаторів бактеріального походження, задіяних у дистанційній трансдукції сигналів. Обговорено їх участь в ауторецепції кількісних параметрів бактеріальної популяції, що одержала назву "quorum sensing" (QS). Наголошено, що явище QS і задіяні в ньому компоненти причетні до регуляції фізіологічних процесів у рослин і бактерій, серед яких формування біоплівок, синтез фітогормонів, плазмідний трансфер, продукція факторів вірулентності тощо. Особливу увагу приділено участі АГЛ у регуляції росту й розвитку рослин, перспективам їх використання у біотехнології праймування аграрних культур, моделюванню захисних реакцій та індукції генетичної стійкості у нестійких видів. | |||
| 12. |
Щербатюк М. М. Особливості структури ростових зон міжвузля кукурудзи Zea mays L. [Електронний ресурс] / М. М. Щербатюк // Вісник Харківського національного аграрного університету. Серія : Біологія. - 2009. - Вип. 3. - С. 28-34. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vkhnau_biol_2009_3_5 Досліджено клітинну структуру ростучого міжвузля та вузла кукурудзи (Zea mays | |||
| 13. |
Климчук Д. О. Структурно-функціональні особливості клітин листків суріпиці озимої та щириці хвостатої за умов короткочасної дії низької позитивної температури [Електронний ресурс] / Д. О. Климчук, І. В. Косаківська, Ю. М. Акімов, М. М. Щербатюк, Т. В. Воробйова // Вісник Харківського національного аграрного університету. Серія : Біологія. - 2011. - Вип. 3. - С. 15-24. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vkhnau_biol_2011_3_4 Визначено особливості ультраструктурної організації клітин палісадної та губчастої тканин мезофілу, обгортки провідних пучків та епідермісу листків 25-добових рослин суріпиці озимої Brassica саmpestris | |||
| 14. |
Климчук Д. О. Структурно-функціональні особливості клітин листків суріпиці озимої та щириці хвостатої за умов короткочасної дії високої температури [Електронний ресурс] / Д. О. Климчук, І. В. Косаківська, Ю. М. Акімов, М. М. Щербатюк, Т. В. Воробйова // Вісник Харківського національного аграрного університету. Серія : Біологія. - 2012. - Вип. 2. - С. 61-70. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vkhnau_biol_2012_2_8 Визначено особливості ультраструктурної організації клітин палісадної та губчастої тканин мезофілу, обгортки провідних пучків та епідермісу листків 25-добових рослин суріпиці озимої Brassica саmpestris | |||
| 15. |
Бабенко Л. М. Морфогенез гаметофіта папороті флори України Polystichum aculeatum (L.) Roth в культурі in vitro [Електронний ресурс] / Л. М. Бабенко, К. О. Романенко, М. М. Щербатюк, О. В. Вашека, П. О. Романенко, В. А. Негрецький, І. В. Косаківська // Доповіді Національної академії наук України. - 2017. - № 10. - С. 101-107. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dnanu_2017_10_16 Досліджено морфологію та характер проростання спор та особливості розвитку гаметофіта дикорослої папороті Polystichum aculeatum (L.) Roth в культурі in vitro. Встановлено, що проростання спор залежало від тривалості їх зберігання. В культурі in vitro проростали 80 — 95 % свіжозібраних спор. Після 4 — 6 міс зберігання за лабораторних умов схожість спор P. aculeatum коливалася від 68 до 95 %, після 1,5 року — не перевищувала 20 %. Виокремлено та встановлено часові межі чотирьох етапів морфогенезу гаметофіта. Показано, що проростання спор і формування протонеми у P. aculeatum відбувалося за Vittaria-типом, розвиток проталія — за Aspidium-типом. | |||
| 16. |
Щербатюк М. М. Пігменти й ультраструктурні особливості клітинних органел папороті Polystichum aculeatum (L.) Roth. у різні фази розвитку [Електронний ресурс] / М. М. Щербатюк, Л. М. Бабенко, О. В. Вашека, І. В. Косаківська // Біологічні студії. - 2017. - Т. 11, № 2. - С. 91-102. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bist_2017_11_2_10 Встановлено якісний і кількісний склад фотосинтетичних пігментів у ваях спорофіта P. aculeatum у різні фази онтогенезу. Максимальний вміст фотосинтетичних пігментів зафіксовано у фази спороношення і зимової вегетації. Специфічною ознакою вай спорофіта P. aculeatum є відносно високий вміст каротиноїдів. У фазу формування сорусів (травень-червень) у клітинах мезофілу вай P. aculeatum наявні хлоропласти округлої та видовженої, лінзоподібної форми. Хлоропласти округлої форми мають відносно електронно-нещільну строму і грани, сформовані малою кількістю тилакоїдів. Хлоропласти лінзоподібної форми - з електронно-щільною стромою і гранами, які наповнюють їх об'єм. Ці хлоропласти містять великі крохмальні зерна і зрідка пластоглобули. Диференціація хлоропластів за ультраструктурою не пов'язана з певними анатомічними ділянками вай. Наприкінці весни в клітинах паренхіми хлоропласти розташовуються в безпосередній близькості до плазмалеми. На ультраструктурну впорядкованість внутрішньої мембранної системи хлоропластів мезофілу вай P. aculeatum впливають сезонні температурні зміни, а також зміни умов освітлення. У фазу осінньої вегетації у хлоропластів клітин асимілюючої паренхіми іноді формуються вирости. Зафіксовано часткове руйнування їх внутрішньої мембранної системи і поява численних пластоглобул. Кількість крохмальних зерен у пластидах значно зменшується. У клітинах паренхіми кореневища P. aculeatum міститься значна кількість амілопластів, як навесні, у фазу формування сорусів, так і в період осінньої вегетації. Ці органели щільно наповнені крохмальними зернами і практично не мають розвиненої внутрішньої мембранної системи. Відсутність суттєвих змін їх ультраструктури насамперед пов'язана з оптимальними умовами існування рослини за умов відкритого грунту (експозиційні ділянки спорових рослин Ботанічного саду ім. акад. О. В. Фоміна КНУ ім. Тараса Шевченка). | |||
| 17. |
Щербатюк М. М. Фотосинтетичні пігменти й ультраструктура хлоропластів папороті Dryopteris filix-mas (L.) Schott на різних фенологічних фазах розвитку [Електронний ресурс] / М. М. Щербатюк, Л. М. Бабенко, О. В. Вашека, І. В. Косаківська // Біологічні студії. - 2018. - Т. 12, № 2. - С. 77-86. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bist_2018_12_2_10 Здійснено порівняльний аналіз вмісту фотосинтетичних пігментів, анатомічної будови вай і ультраструктури хлоропластів у клітинах паренхіми вай на різних фенологічних фазах розвитку спорофіту лептоспорангіатної папороті Dryopteris filix-mas (L.) Schott, котра належить до рослин нижнього ярусу і росте за умов затінення. Спостереження проводили у фазах інтенсивного росту (квітень), дозрівання сорусів (травень), висівання спор (червень), літньої вегетації (липень) та завершення вегетації та відмирання надземної частини (жовтень). Встановлено, що вміст хлорофілів a і b у ваях зростав упродовж перших трьох фенологічних фаз і досягав максимуму у фазі висівання спор. Специфічною ознакою виявився відносно високий вміст каротиноїдів, зафіксований на перших чотирьох фазах розвитку. У фазі завершення вегетації та відмирання надземної частини вміст пігментів у тканинах вай суттєво зменшувався. Вміст пігментів у ваях літньозеленої папороті D. filix-mas був нижчим у порівнянні з зимозеленою папороттю Polystichum aculeatum (L.) Roth. Анатомічну будову вай вивчали у сканувальному електронному мікроскопі, використовуючи ліофільно висушені поперечні зрізи. Встановлено, що паренхіма вай мала чітке розділення на палісадну і губчасту тканину. Ультраструктурну будову хлоропластів досліджували у трансмісійному електронному мікроскопі. Виявлено, що у фазі дозрівання сорусів у клітинах паренхіми вай наявні хлоропласти видовженої, лінзоподібної форми з електронно-щільною стромою, котрі містять великі крохмальні зерна і зрідка пластоглобули. У клітинах паренхіми хлоропласти розташовані у безпосередній близькості до плазмалеми. У фазі завершення вегетації та відмирання надземної частини у хлоропластах клітин асимілюючої паренхіми зафіксовано часткову деформацію ламел строми і появу численних пластоглобул. Кількість крохмальних зерен у пластидах суттєво зменшувалася. Порівняльний аналіз складу та вмісту фотосинтетичних пігментів і ультраструктури хлоропластів на різних фенологічних фазах розвитку спорофіту D. filix-mas виявив, що успішність існування за умов затінення та змін температурного режиму серед інших ознак забезпечується специфічною структурно-функціональною організацією фотосинтетичного апарату. | |||
| 18. |
Косаківська І. В. Гормональний комплекс гаметофітів папороті Dryopteris filix-mas (Dryopteridaceae) в культурі in vitro [Електронний ресурс] / І. В. Косаківська, Л. В. Войтенко, В. А. Васюк, М. М. Щербатюк, К. О. Романенко, Л. М. Бабенко // Український ботанічний журнал. - 2019. - Т. 76, № 3. - С. 260-269. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UBJ_2019_76_3_9 За допомогою методу високоефективної рідинної хроматографії-мас-спектрометрії визначено вміст ендогенних фітогормонів індоліл-3-оцтової (ІОК), гіберелової (ГК | |||
| 19. |
Косаківська І. В. Фітогормональна регуляція проростання насіння [Електронний ресурс] / І. В. Косаківська, Л. В. Войтенко, В. А. Васюк, Н. П. Веденичова, Л. М. Бабенко, М. М. Щербатюк // Физиология растений и генетика. - 2019. - Т. 51, № 3. - С. 187-206. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/FBKR_2019_51_3_3 В огляді проаналізовано й узагальнено найновіші літературні дані щодо фітогормональної регуляції процесу проростання насіння. Зазначено, що насіння проростає за участю та взаємодії ключових класів рослинних гормонів: абсцизової кислоти (АБК), гіберелінів, ауксинів, цитокінінів, брасиностероідів, етилену, жасмонової і саліцилової кислот, стриголактонів. Наголошено, що АБК і гібереліни належать до ключових ендогенних чинників, які визначають вихід насіння зі стану спокою й початок його проростання. Характер взаємодії цих гормонів у разі здійснення контролю над станом спокою і проростанням насіння антагоністичний. АБК індукує перехід до стану спокою і забезпечує перебування у ньому, тоді як гібереліни є тригером проростання. Фізіологічна дія окремого гормону залежить від його концентрації, співвідношення з іншими фітогормонами й метаболітами, ефективності його сигнальних шляхів. Наведено новітні дані щодо міжгормонального сигналінгу за переходу насіння від стану спокою до проростання. Зазначено, що фізіологічна активність фітогормонів визначається генетичною системою, а окремі гени активуються за участю фітогормонів. Наведено схему залучення ауксинів, цитокінінів, етилену, брасиностероїдів, жасмонової та саліцилової кислот, стриголактонів у регуляцію процесів проростання насіння через інтегровану мережу взаємодії з АБК і гіберелінами. Обговорено вплив зовнішніх чинників на гормональну систему під час ъ проростання насіння та участь окремих класів фітогормонів у формуванні захисних реакцій за дії абіотичних стресів. Охарактеризовано стан вивчення ролі фітогормональної системи у регуляції процесів проростання зернівок злаків. Проаналізовано досягнення й можливості використання екзогенних фітогормонів для передпосівного праймування насіння з метою регуляції інтенсивності фізіологічних і метаболічних процесів, підвищення стресостійкості. | |||
| 20. | 
Косаківська І. В. Ендогенні фітогормони гаметофітів папороті Polystichum aculeatum (L.) Roth на різних етапах морфогенезу в культурі in vitro [Електронний ресурс] / І. В. Косаківська, В. А. Васюк, Л. В. Войтенко, М. М. Щербатюк, К. О. Романенко, Л. М. Бабенко // Цитологія і генетика. - 2020. - Т. 54, № 1. - С. 33–41. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/CLG_2020_54_1_6 | |||
| ||||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |