Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Реферативна база даних (13) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Artemenko G$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 11 Представлено документи з 1 до 11 |
|||
| 1. | 
Naumko I. М. Quartz forming conditions in secant veins in granodiorites of the Andean intrusive complex of the Barchans Islands (Аrgentine Islands, West Antarctic) [Електронний ресурс] / I. М. Naumko, G. V. Artemenko, V. G. Bakhmutov, O. P. Vovk, L. F. Telepko, B. E. Sakhno // Доповіді Національної академії наук України. - 2018. - № 4. - С. 74-80. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dnanu_2018_4_13 Встановлено, що ріст жильного кварцу в гранодіоритах андського інтрузивного комплексу (острови Бархани, Західна Антарктида) здійснювався у кришталеносних жилах крутого падіння, в яких досягався перепад температури, необхідний для розчинення масивного кварцу і кристалізації його прозорого різновиду у вигляді прекрасно огранених кристалів у центральних частинах січних жил. Виявлена збагаченість флюїдного середовища кристалізації кварцу CO | ||
| 2. | 
Artemenko G. V. Occurrence of wolfram, copper, cobalt and gold mineralization in the area of the Argentine Islands (West Antarctica) [Електронний ресурс] / G. V. Artemenko, V. I. Ganotzkiy, L. I. Kanunikova, E. E. Grechanovskaya, A. A. Taraschan // Український антарктичний журнал. - 2019. - № 2. - С. 3-12. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/uazh_2019_2_3 Мета досліджень - пошук проявів рудної мінералізації на островах Рока та Крулс у районі Аргентинських островів Західної Антарктиди. Зразки гірських порід з проявами рудної мінералізації було відібрано під час проведення польових робіт 2010 та 2012 рр. Силікатні аналізи порід виконувались за допомогою методу "мокрої хімії" в Інституті геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М. П. Семененка Національної академії наук України (ІГМР НАН України). Рентгеноструктурний аналіз порід проводився на дифрактометрі ДРОН-2 з випромінюванням міді (<$Eroman {Cu sub K alpha ~=~1,54178~A} back 45 up 35 symbol Р>). Зразки було обстежено у інтервалі кутів <$E4~-~65 symbol Р~2 theta> з 0,1 град/хв інтервал вибірки. Для діагностики мінералів використовувся каталог еталонних зразків бази даних PDF-2 (Міжнародний центр дифракційних даних, ICDD) 2003. Хімічний склад мінералів досліджувався на рентгенівському мікроаналізаторі JXA-733 (Jeol, Японія) з використанням хвильового і енерго-дисперсійного спектрометрів. Вміст рідкісних і розсіяних елементів у породах визначався зпа допомогою методу індукційно-зв'язаної плазми з мас-спектрометричним закінченням аналізу (ICP-MS) та кількісним спектральним методом. Правильність аналізів контролювали шляхом вимірювання міжнародних і російських стандартних зразків GSP-2, ВМ, СГД-1А, СТ-1. Помилки визначення концентрацій становили від 3 до 5 мас. % для більшості елементів. Кількісний спектральний аналіз виконувався в лабораторії ІГМР НАН України. Петрографічні дослідження прозорих шліфів порід виконувались за допомогою оптичного поляризаційного мікроскопа МІН-8. Вольфрам, мідь, цинк і свинець було виявлено в дайці лампрофірів у гранодіоритах андійського комплексу на невеликому острові в архіпелазі Рока. Ця дайка, потужністю до 0,5 м, яка вкорінювалась у ще не закристалізовану інтрузію гранодіоритів, має форму півкола. Кут падіння дайки близько <$E70 symbol Р>. У ній було виявлено мінералізацію вольфраму (28,7 г/т), міді (445 г/т), цинку (207 г/т) та свинцю (123 г/т). У східній частині одного з островів архіпелагу Крулс серед гранодіоритів було вивчено крутопадаючу (аз. пад. ПнЗ <$E345 symbol Р>, кут <$E82 symbol Р>) тектонічну зону шириною до 10 м, до якої приурочено 3 смуги метасоматитів, одна з яких досягає потужності до 0,5 м. Серед метасоматитів виділяються епідозити, пірит-плагіоклазові і пірит-епідотові породи, які утворилися в результаті гідротермально-метасоматичної переробки тектонічної брекчії по гранодіоритам. У них виявлено кобальт (800 г/т), мідь (200 г/т) та невелику кількість золота (до 0,3 г/т). У цих метасоматитах спостерігаються магнетит, пірит, халькопірит і пірротин. Кобальт присутній як домішка у магнетиті та піриті. Висновки: за час геологічних досліджень у 2010 та 2012 рр. було вперше виявлено прояви мінералізації вольфраму, міді, свинцю, кобальту та золота. Рудна мінералізація такого генезису була раніше невідома в цьому районі. Одержані дані надають змогу уточнити перспективи на пошуки корисних копалин у Західній Антарктиді. | ||
| 3. |
Artemenko G. V. Stages in evolution of Earth's crust recorded by the Huliaipole block of the West Azov area (4.0-2.0 Ga) [Електронний ресурс] / G. V. Artemenko, L. V. Shumlyanskyy, S. A. Wilde, M. J. Whitehouse, A. Yu. Bekker // Доповіді Національної академії наук України. - 2020. - № 12. - С. 48-59. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dnanu_2020_12_8 Методом LA-ICP-MS визначено U-Pb вік популяцій циркону з метадацитів гуляйпільської світи - 3085 - 2850 і 3700 - 3360 млн років. Крім того, виявлено 2 кристали циркону віком понад 3800 млн років. Згідно з геологічними та геохронологічними даними, Гуляйпільський блок, який має розміри 30 x 50 км, складений породами та їх реліктами гадейського, архейського та палеопротерозойського еонів. Найдавнішим фундаментом Приазовського мегаблока є, ймовірно, породи нуклеарної структури, яка формувалася від 3,97 до 3,3 млрд років. У мезоархеї (3,2 - 3,0 млрд років) вона стала частиною Середньопридніпровсько-Приазовсько-Курського граніт-зеленокам'яного терейну. Вулканіти кислого та середнього складу гуляйпільської світи могли утворитися внаслідок плавлення порід сіалічної кори, що включала породи гадейського та архейського віку, в результаті андерплейтингу базитових розплавів під час формування неоархей-палеопротерозойських рифтогенних структур. | ||
| 4. | 
Artemenko G. V. The U-Pb age and Lu-Hf isotope systematics of zircon from the Huliaipole metavolcanics, the Azov domain of the Ukrainian shield: evidence for the paleoarchean-hadean crust [Електронний ресурс] / G. V. Artemenko, L. V. Shumlyanskyy, S. A. Wilde, M. J. Whitehouse, A. Yu. Bekker // Геологічний журнал. - 2021. - № 1. - С. 3-16. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/geojur_2021_1_3 Приазовський район є частиною мезоархейського (3,2 - 3,0 млрд років) кратону, фрагменти якого збереглися в східній частині Українського щита і на блоці курської магнітної аномалії. У неоархеї-палеопротерозої він був фрагментований на кілька тектонічних блоків - Вовчанський, Ремівський, Гуляйпільський, Білоцерківський і Салтичанський. Північна частина Гуляйпільського блоку складена тоналіт-тронд'єміт-гранодіоритовою асоціацією порід (ТТГ), серед яких знаходиться Косивцівська зеленокам'яна структура. Вона складена метаморфізованими породами джеспіліт-коматиїт-толеїтової асоціації (косивцівська товща), яку співставляють з сурською світою конкської серії Середньопридніпровського району. Неоархей-палеопротерозойські утворення представлені осадово-вулканогенними породами гуляйпільської світи і гранітоїдами добропільського і анадольського комплексів. Гранітоїди добропільського комплексу містять велику кількість ксенолітів піроксенітів, гнейсів і плагіогранітоїдів. U-Pb ізотопний вік за цирконом гранітоїдів добропільського комплексу - 2040 млн років. Ксеногенний циркон має вік до 3400 млн років. Невеликі інтрузії двопольовошпатових гранітів поширені у Тернуватській структурі. U-Pb вік двопольовошпатових гранітів за монацитом - 2190 млн років. У центральній частині Гуляйпільського блоку розташована Гуляйпільська брахісинкліналь (3,5 x 9 км), яка витягнута в ПнЗ напрямку. Ця структура складена осадово-вулканогенними породами гуляйпільської світи, які залягають з неузгодженням на мезоархейських ТТГ. Метавулканіти кислого і середнього складу приурочені, в основному, до залізистих кварцитів середньогуляйпільської підсвіти. В обмеженій кількості вони також зустрічаються в нижньогуляйпольській і верхньогуляйпільській підствітах. Циркон метаандезитів і кислих метавулканітів гуляйпільської світи дуже гетерогенний, що вказує на його коровий генезис. Методом LA-ICP-MS визначено U-Pb вік популяцій циркону з метадацитів гуляйпільської світи - 3085 - 2850 і 3700 - 3360 млн років. Крім того, виявлено два кристала циркону віком понад 3800 млн років. Згідно з геологічними і геохронологічними даними, Гуляйпільський блок, який має розміри 30 x 50 км, складений породами і їх реліктами гадейського, архейського і палеопротерозойського еонів. Найдавнішим фундаментом Приазовського мегаблоку є, ймовірно, породи нуклеоїдної структури, яка формувалася від 3,97 до 3,3 млрд років. Унікальною особливістю цієї структури є те, що вона ніколи не зазнавала метаморфізму гранулітової фації. Це дозволяє розглядати Гуляйпільський блок як приклад континентальної кори, яка сформувалася у плюмовому геодинамічному режимі. У мезоархеї (3,2 - 3,0 млрд років) вона стала частиною Середньопридніпровсько-Приазовсько-Курського граніт-зеленокам'яного терейну. Вулканіти кислого і середнього складу гуляйпільської світи могли утворитися при плавленні порід сіалічної кори, що включала породи гадейського та архейського віку, в результаті андерплейтінга базитових розплавів при формуванні неоархей-палеопротерозойських рифтогенних структур. | ||
| 5. |
Artemenko G. V. The Paleoarchean and Mesoarchean TTGs of the western Azov area, the Ukrainian Shield [Електронний ресурс] / G. V. Artemenko, L. V. Shumlyanskyy // Доповіді Національної академії наук України. - 2021. - № 5. - С. 61-74. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dnanu_2021_5_10 У Західній частині Приазовського блока знаходиться велика антиклінорна структура, яка складена породами мезоархейської (3,2 - 3,0 млрд років) граніт-зеленокам'яної асоціації. Вона розділена Білоцерківською структурою (БЦС) субширотного простягання на дві частини - північну, що включає Гуляйпільський і Ремівський блоки, та південну - Салтичанський антиклінорій. Визначено, що U-Pb вік плагіогнейсів Ланцівської антикліналі БЦС становить 3299 +- 11 млн років. За геохімічними характеристиками біотитові гнейси відповідають ТТГ. На відстані 30 км у західній частині БЦС раніше нами були виявлені кварцеві діорити такого ж віку - 3297 +- 22 млн років. Ці дані показують, що БЦС є блоком давнього фундаменту. На Іванівській ділянці східної частини Салтичанського антиклінорію вивчено дислоковані тронд'єміти. Визначено, що U-Pb вік тронд'ємітів 3013 +- 15 млн років. Ці тронд'єміти, таким чином, є одновіковими з ТТГ шевченківського комплексу, які проривають осадово-вулканогенні породи зеленокам'яних структур Приазовського мегаблока. Пізньопалеоархейські (3,3 млрд років) тоналіти, поширені на Західному Приазов'ї, знайдено також на мега-блоці КМА Воронезького кристалічного масиву, та, ймовірно, вони є у складі гнейсового фундаменту Середньопридніпровського блока, де у Високопільській зеленокам'яній структурі було знайдено кластогенний циркон такого віку. Ці дані вказують на вірогідне існування більш давнього протократону віком 3,3 млрд років, на якому формувалися мезоархейські (3,2 - 3,0 млрд років) зеленокам'яні пояси східної частини УЩ і мегаблока КМА. | ||
| 6. |
Artemenko G. V. The Paleoarchean (3.3 Ga) and Mesoarchean (3.0 Ga) tonalite-trondhjemitegranodiorite rocks of the West Azov area (the Ukrainian Shield) [Електронний ресурс] / G. V. Artemenko, L. V. Shumlyanskyy // Геологічний журнал. - 2021. - № 3. - С. 35-47. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/geojur_2021_3_5 | ||
| 7. | 
Shumlyanskyy L. V. The Local Sources of Detrital Material in Middle Devonian Quartzites of the Donets Basin: Results of U-Pb LA-ICP-MS Zircon Dating [Електронний ресурс] / L. V. Shumlyanskyy, M. Hofmann, B. V. Borodynya, G. V. Artemenko // Мінералогічний журнал. - 2021. - Т. 43, № 3. - С. 85-90. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mineral_2021_43_3_9 Наведено результати U-Pb датування цирконів з пісковиків миколаївської світи середнього девону, що відібрано в зоні зчленування Приазовського району Українського щита та Донецького басейну. У свердловині ці осадові породи залягають під потужною (210 м) товщею основних та ультраосновних вулканічних порід, що належать до антонівської (D | ||
| 8. |
Artemenko G. V. Granitoids of the Zachativka-Fedorivka Anticline in the Mangush Synclinorium: Geochemical Features, Origin, and Age (Azov Domain of the Ukrainian Shield) [Електронний ресурс] / G. V. Artemenko, L. M. Stepanyuk, L. S. Dovbysh, B. V. Borodynya // Мінералогічний журнал. - 2022. - Т. 44, № 2. - С. 48-59. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mineral_2022_44_2_6 | ||
| 9. |
Artemenko G. V. The age of detrite zircon from metasedimentary rocks of the Ternuvate strata (West Azov block of the Ukrainian Shield) [Електронний ресурс] / G. V. Artemenko, L. V. Shumlyanskyy, L. S. Dovbysh // Доповіді Національної академії наук України. - 2023. - № 3. - С. 49-59. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dnanu_2023_3_9 | ||
| 10. |
Artemenko G. V. The Age of Zircon From Metasedimentary Rocks of the Ternuvate Strata (West Azov Block of the Ukrainian Shield) [Електронний ресурс] / G. V. Artemenko, L. V. Shumlyanskyy, L. S. Dovbysh // Мінералогічний журнал. - 2023. - Т. 45, № 3. - С. 51-59. | ||
| 11. |
Artemenko G. V. The Age and Origin of the Rocks of the West Azov Group (Lozuvatka Antiform, the Ukrainian Shield) [Електронний ресурс] / G. V. Artemenko, L. V. Shumlyanskyy, D. Chew, F. Drakou, І. А. Shvaika // Мінералогічний журнал. - 2024. - Т. 46, № 1. - С. 81-90. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |