Книжкові видання та компакт-диски Журнали та продовжувані видання Автореферати дисертацій Реферативна база даних Наукова періодика України Тематичний навігатор Авторитетний файл імен осіб
|
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>AT=Безусько Участь Ceratocarpus arenarius (Chenopodiaceae)$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 1
|
1. |
Безусько Л. Г. Участь Ceratocarpus arenarius (Chenopodiaceae) у пізньольодовикових та голоценових палінофлорах рівнинної частини України [Електронний ресурс] / Л. Г. Безусько, З. М. Цимбалюк, С. Л. Мосякін, Л. М. Ниценко // Український ботанічний журнал. - 2019. - Т. 76, № 5. - С. 418-426. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UBJ_2019_76_5_6 Наведено результати аналізу й узагальнення палеофлористичних даних про участь пилкових зерен Ceratocarpus arenarius (Chenopodiaceae) у складі 18 палінофлор відкладів останнього кліматичного ритму пізньольодовиків'я (аллеред, пізній дріас) та голоцену Лісової, Лісостепової та Степової зон України. Вперше реконструйовано просторово-часову диференціацію поширення C. arenarius на рівнинній частині України. Встановлено, що в аллереді та пізньому дріасі участь цього виду в складі рослинного покриву визначав переважно комплекс природних факторів. У голоцені зміни у поширенні C. arenarius відбувались під дією як природних, так і антропогенних факторів. Одержані палеофлористичні матеріали свідчать, що вплив останніх на перебудови у складі рослинного покриву фіксується, починаючи з середнього голоцену і суттєво збільшується впродовж пізнього голоцену. У цей час межі природного ареалу C. arenarius на рівнинній частині України визначити досить важко. У більшості випадків вид бере участь у формуванні рослинних угруповань синантропної рослинності. Наведено діагностичні ознаки пилку C. arenarius, які можна використовувати у практиці палеопалінологічних досліджень: розміри пилкового зерна та пор, кількість пор, відстань між їх краями, текстура, товщина екзини та чіткість стовпчиків. Показано ознаки, за якими пилкові зерна C. arenarius найбільш подібні та відрізняються від пилку Krascheninnikovia ceratoides (виду з тієї ж триби).Наведено результати аналізу й узагальнення палеофлористичних даних про участь пилкових зерен Ceratocarpus arenarius (Chenopodiaceae) у складі 18 палінофлор відкладів останнього кліматичного ритму пізньольодовиків'я (аллеред, пізній дріас) та голоцену Лісової, Лісостепової та Степової зон України. Вперше реконструйовано просторово-часову диференціацію поширення C. arenarius на рівнинній частині України. Встановлено, що в аллереді та пізньому дріасі участь цього виду в складі рослинного покриву визначав переважно комплекс природних факторів. У голоцені зміни у поширенні C. arenarius відбувались під дією як природних, так і антропогенних факторів. Одержані палеофлористичні матеріали свідчать, що вплив останніх на перебудови у складі рослинного покриву фіксується, починаючи з середнього голоцену і суттєво збільшується впродовж пізнього голоцену. У цей час межі природного ареалу C. arenarius на рівнинній частині України визначити досить важко. У більшості випадків вид бере участь у формуванні рослинних угруповань синантропної рослинності. Наведено діагностичні ознаки пилку C. arenarius, які можна використовувати у практиці палеопалінологічних досліджень: розміри пилкового зерна та пор, кількість пор, відстань між їх краями, текстура, товщина екзини та чіткість стовпчиків. Показано ознаки, за якими пилкові зерна C. arenarius найбільш подібні та відрізняються від пилку Krascheninnikovia ceratoides (виду з тієї ж триби).
|
|
|