Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Реферативна база даних (1) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>AT=Діденко Результати хірургічного лікування хворих$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 2 Представлено документи з 1 до 2 |
|||
| 1. | 
Діденко С. М. Результати хірургічного лікування хворих із ішемічною формою синдрому діабетичної стопи та ураженням артерій підколінно-гомілкового сегмента [Електронний ресурс] / С. М. Діденко, В. В. Бойко, Ю. В. Іванова, Ю. М. Гупало, О. Є. Швед, Д. Ю. Шаповалов // Міжнародний медичний журнал. - 2018. - Т. 24, № 3. - С. 20-23. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mmzh_2018_24_3_6 Мета роботи - проаналізувати результати хірургічного лікування хворих із цукровим діабетом (ЦД), ішемічною формою синдрому діабетичної стопи та хронічною критичною ішемією нижньої кінцівки, зумовленою стенотично-оклюзійним ураженням стегнового артеріального та підколінно-гомілкового сегментів (ПГС), з урахуванням даних інтраопераційної дебітометрії. Проаналізовано результати хірургічного лікування 67 хворих із цукровим діабетом 2-го типу, ішемічною формою синдрому діабетичної стопи та хронічною критичною ішемією нижньої кінцівки, зумовленою стенотично-оклюзійним ураженням стегнового артеріального та ПГС, через 1 та 12 міс. Усім хворим було виконано стегново-підколінне шунтування без втручання на артеріях ПГС. Згідно з отриманими результатами інтраопераційної дебітометрії пацієнти були розподілені на три групи: 1-шу - 22 пацієнти із дебітом шунта більше 60 мл/хв, 2-гу - 25 пацієнтів із дебітом шунта 30 - 60 мл/хв, 3-тю - 20 пацієнтів із дебітом шунта менше 30 мл/хв. При тромбозі первинної зони артеріальної реконструкції виконували повторне втручання - гібридну артеріальну реконструкцію (тромбектомія із шунта та балонна ангіопластика артерій ПГС). Висновки: при поєднаному стенотично-оклюзійному ураженні стегнового артеріального сегмента та артерій ПГС ізольоване відновлення прохідності стегнового артеріального сегмента без втручання на артеріях ПГС потребує урахування даних інтраопераційної дебітометрії з визначенням дебіту шунта. Інтраопераційна дебітометрія з визначенням дебіту шунта є ефективною діагностичною методикою, за даними якої можливий диференційований підхід до тактики хірургічного лікування хворих із ЦД.Граничною величиною дебіту шунта, за наявності якої можливе ізольоване відновлення прохідності стегнового артеріального сегмента, є показники вище 60 мл/хв, подальше втручання на артеріях ПГС показане тільки у хворих із тромбозом шунта; при дебіті шунта 30 - 60 мл/хв реконструкцію артерій ПГС після відновлення прохідності стегнового артеріального сегмента можна відстрочити та виконати планово другим етапом; при дебіті шунта менше 30 мл/хв потрібна одночасна реконструкція стегнового артеріального сегмента та артерій ПГС шляхом виконання гібридної артеріальної реконструкції. Остання є ефективним методом відновлення кровообігу у хворих із ЦД та хронічною критичною ішемією нижньої кінцівки, зумовленою стенотично-оклюзійним ураженням стегнового артеріального сегмента та артерій ПГС та за результатами (показник прохідності зони артеріальної реконструкції протягом 12 міс становив 75 %) достовірно не відрізняється від результатів реконструкції стегнового артеріального сегмента у хворих 1-ї групи: дебіт шунта більше 60 мл/хв, показник прохідності зони артеріальної реконструкції протягом 12 міс становить 77,3 % (p >> 0,05). При тромбозі первинної зони артеріальної реконструкції доповнення тромбектомії із шунта відновленням магістрального кровотоку з підколінної у дві гомілкові артерії шляхом виконання балонної ангіопластики демонструє достовірно кращий показник вторинної прохідності зони артеріальної реконструкції через 12 міс - 88,9 % у порівнянні з показником вторинної прохідності зони артеріальної реконструкції через 12 міс після відновлення магістрального кровотоку з підколінної артерії в одну гомілкову артерію - 69,6 % (p << 0,05). | ||
| 2. | 
Діденко С. М. Результати хірургічного лікування хворих із цукровим діабетом та хронічною критичною ішемією нижньої кінцівки з урахуванням даних інтраопераційної дебітометрії [Електронний ресурс] / С. М. Діденко, Ю. М. Гупало, В. Ю. Субботін, А. М. Куцин, А. А. Жагдаль // Клінічна хірургія. - 2020. - Т. 87, № 5-6. - С. 36-40. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2020_87_5-6_8 Мета роботи - проаналізувати результати хірургічного лікування хворих із цукровим діабетом (ЦД), ішемічною формою синдрому діабетичної стопи та хронічною критичною ішемією нижньої кінцівки, зумовленою стенотично-оклюзійним ураженням стегнового артеріального та підколінно-гомілкового сегментів (ПГС), з урахуванням даних інтраопераційної дебітометрії. Проаналізовано результати хірургічного лікування 67 хворих із цукровим діабетом 2-го типу, ішемічною формою синдрому діабетичної стопи та хронічною критичною ішемією нижньої кінцівки, зумовленою стенотично-оклюзійним ураженням стегнового артеріального та ПГС, через 1 та 12 міс. Усім хворим було виконано стегново-підколінне шунтування без втручання на артеріях ПГС. Згідно з отриманими результатами інтраопераційної дебітометрії пацієнти були розподілені на три групи: 1-шу - 22 пацієнти із дебітом шунта більше 60 мл/хв, 2-гу - 25 пацієнтів із дебітом шунта 30 - 60 мл/хв, 3-тю - 20 пацієнтів із дебітом шунта менше 30 мл/хв. При тромбозі первинної зони артеріальної реконструкції виконували повторне втручання - гібридну артеріальну реконструкцію (тромбектомія із шунта та балонна ангіопластика артерій ПГС). Висновки: при поєднаному стенотично-оклюзійному ураженні стегнового артеріального сегмента та артерій ПГС ізольоване відновлення прохідності стегнового артеріального сегмента без втручання на артеріях ПГС потребує урахування даних інтраопераційної дебітометрії з визначенням дебіту шунта. Інтраопераційна дебітометрія з визначенням дебіту шунта є ефективною діагностичною методикою, за даними якої можливий диференційований підхід до тактики хірургічного лікування хворих із ЦД.Граничною величиною дебіту шунта, за наявності якої можливе ізольоване відновлення прохідності стегнового артеріального сегмента, є показники вище 60 мл/хв, подальше втручання на артеріях ПГС показане тільки у хворих із тромбозом шунта; при дебіті шунта 30 - 60 мл/хв реконструкцію артерій ПГС після відновлення прохідності стегнового артеріального сегмента можна відстрочити та виконати планово другим етапом; при дебіті шунта менше 30 мл/хв потрібна одночасна реконструкція стегнового артеріального сегмента та артерій ПГС шляхом виконання гібридної артеріальної реконструкції. Остання є ефективним методом відновлення кровообігу у хворих із ЦД та хронічною критичною ішемією нижньої кінцівки, зумовленою стенотично-оклюзійним ураженням стегнового артеріального сегмента та артерій ПГС та за результатами (показник прохідності зони артеріальної реконструкції протягом 12 міс становив 75 %) достовірно не відрізняється від результатів реконструкції стегнового артеріального сегмента у хворих 1-ї групи: дебіт шунта більше 60 мл/хв, показник прохідності зони артеріальної реконструкції протягом 12 міс становить 77,3 % (p >> 0,05). При тромбозі первинної зони артеріальної реконструкції доповнення тромбектомії із шунта відновленням магістрального кровотоку з підколінної у дві гомілкові артерії шляхом виконання балонної ангіопластики демонструє достовірно кращий показник вторинної прохідності зони артеріальної реконструкції через 12 міс - 88,9 % у порівнянні з показником вторинної прохідності зони артеріальної реконструкції через 12 міс після відновлення магістрального кровотоку з підколінної артерії в одну гомілкову артерію - 69,6 % (p << 0,05). | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |