Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Реферативна база даних (1) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>AT=Коломієць Вплив рекомендованої терапії хворих$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 1 |
|||
| 1. | 
Коломієць М. В. Вплив рекомендованої терапії хворих із хронічною серцевою недостатністю на обмін ксантинів [Електронний ресурс] / М. В. Коломієць // Український терапевтичний журнал. - 2014. - № 1. - С. 46-49. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UTJ_2014_1_13 Мета роботи - оцінити вплив рекомендованої терапії хворих із хронічною серцевою недостатністю (ХСН) на обмін ксантинів. Обстежено 41 хворого на ХСН I, НА, IIБ та III стадій, I - IV ФК за NYHA, віком від 49 до 89 років. Залежно від наявності або відсутності супутньої хронічної хвороби нирок (ХХН) хворих розділили на групи: основна - 31 пацієнт із ХСН і супутньою ХХН II - V стадії, група порівняння - 10 хворих на ХСН без ХХН. Оцінку обміну ксантинів проведено шляхом визначення рівнів сечової кислоти сироватки крові за допомогою біохімічного методу (ферментативний колориметричний тест). У хворих, які одержували діуретики, концентрація сечової кислоти в сироватці крові склала (<$E412,5~symbol С~109,8>) мкмоль/л до лікування і (<$E431,2~symbol С~110,1>) мкмоль/л після лікування, що підтверджує негативний вплив діуретичної терапії на обмін ксантинів. Суттєвого зниження рівня сечової кислоти сироватки крові у хворих, які у складі комплексної терапії приймали <$Ebeta>-адреноблокатори, виявлено не було: (<$E399~symbol С~151>) мкмоль/л до лікування та (<$E391~symbol С~148>) мкмоль/л після лікування. У групі пацієнтів, які одержували інгібітори АПФ, середній рівень сечової кислоти склав (<$E443,4~symbol С~98,1>) мкмоль/л до лікування і (<$E421,9~symbol С~84,5>) мкмоль/л після лікування, у той час як у групі хворих, що приймали лосартан, - (<$E389,2~symbol С~98,5>) мкмоль/л до лікування та (<$E340,4~symbol С~81,8>) мкмоль/л після лікування. Зниження концентрації сечової кислоти в сироватці крові хворих на ХСН і ХХН із безсимптомною гіперурикемією під впливом терапії лосартаном залежало від вихідного рівня сечової кислоти (r = 0,46). Висновки: ефект проведеної терапії на обмін ксантинів був більш виражений у хворих без супутньої ХХН. Зниження рівня сечової кислоти більшою мірою відбувалося під впливом терапії лосартаном, що збігається з даними інших авторів і підтверджує його гіпоурикемічний ефект, зумовлений, найімовірніше, унікальною властивістю молекули цієї речовини. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |