Бази даних


Наукова періодика України - результати пошуку


Mozilla Firefox Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер
"Mozilla Firefox"

Вид пошуку
Повнотекстовий пошук
 Знайдено в інших БД:Реферативна база даних (2)
Список видань за алфавітом назв:
A  B  C  D  E  F  G  H  I  J  L  M  N  O  P  R  S  T  U  V  W  
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  

Авторський покажчик    Покажчик назв публікацій



Пошуковий запит: (<.>AT=Логвинов Геоэлектрические параметры земной коры$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 2
Представлено документи з 1 до 2
1.

Логвинов И. М. 
Геоэлектрические параметры земной коры западной части Украинского щита по данным одномерной инверсии магнитотеллурических зондирований [Електронний ресурс] / И. М. Логвинов // Геофизический журнал. - 2010. - Т. 32, № 2. - С. 98-109. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gfj_2010_32_2_7
На базі одновимірної інверсії кривих магнітотелуричних зондувань (МТЗ) на площі від <$E 48 symbol Р~40 prime> до <$E 50 symbol Р~40 prime> півн. ш. і від <$E 25 symbol Р> до <$E 31 symbol Р> з. д. зроблено висновок шодо розрізнення геоелектричної будови трансрегіональної Дніпро-Лабської зони та навколишніх територій. Зона відрізняється від навколишніх площ значним скупченням провідників у земній корі. Найяскравішим у межах зони є провідний горизонт у верхній частині земної кори в інтервалі глибин 6 - 20 км, простежений з перервами майже на 450 км уздовж простягання зони (від <$E 25,8 symbol Р> до <$E 31,5 symbol Р> сх. д.). Мінімальні опори горизонту відзначено у "гранітному" шарі в інтервалі глибин 3 - 11 км. На нечисленних пунктах глибинного МТЗ зафіксовано провідники у низах "базальтового" шару.На базі одновимірної інверсії кривих магнітотелуричних зондувань на більшій частині Волинського та західній частині Подільського мегаблоків у "гранітному" шарі виділено об'єкти зниженого опору (ОЗО), які на сучасному етапі досліджень важко об'єднати в єдиний провідний шар. У перехідному шарі можна припустити наявність провідного горизонту (з переважним значенням сумарної поздовжньої провідності понад 100 см), в якому місцями є "дірки" (тобто райони відсутності ОЗО). На більшій частині вивченої території сумарна поздовжня провідність товщі порід потужністю порядка 30 - 35 км, як правило, не перевищує 250 см. Кореляція площ поширення провідних об'єктів і графітоносних районів дозволяє припускати, що знижені опори в цих районах пов'язані з графітизацією порід, що складають як "гранітний", так і частину перехідного шару. Активні на сучасному етапі розвитку лінеаментні зони - Устьлузько-Малинська, Яворівсько-Волчанська (складова північної частини Дніпро-Лабської зони) та Мукачівсько-Дніпропетровська - супроводжуються провідними об'єктами, які розміщуються на різній глибині.
Попередній перегляд:   Завантажити - 785.121 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
2.

Логвинов И. М. 
Геоэлектрические параметры земной коры Днепро-Лабской зоны на территории Восточно-Европейской платформы по данным одномерной инверсии магнитотеллурических зондирований [Електронний ресурс] / И. М. Логвинов, В. Н. Тарасов // Геофизический журнал. - 2010. - Т. 32, № 5. - С. 61-68. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gfj_2010_32_5_6
На базі одновимірної інверсії кривих магнітотелуричних зондувань (МТЗ) на площі від <$E 48 symbol Р~40 prime> до <$E 50 symbol Р~40 prime> півн. ш. і від <$E 25 symbol Р> до <$E 31 symbol Р> з. д. зроблено висновок шодо розрізнення геоелектричної будови трансрегіональної Дніпро-Лабської зони та навколишніх територій. Зона відрізняється від навколишніх площ значним скупченням провідників у земній корі. Найяскравішим у межах зони є провідний горизонт у верхній частині земної кори в інтервалі глибин 6 - 20 км, простежений з перервами майже на 450 км уздовж простягання зони (від <$E 25,8 symbol Р> до <$E 31,5 symbol Р> сх. д.). Мінімальні опори горизонту відзначено у "гранітному" шарі в інтервалі глибин 3 - 11 км. На нечисленних пунктах глибинного МТЗ зафіксовано провідники у низах "базальтового" шару.На базі одновимірної інверсії кривих магнітотелуричних зондувань на більшій частині Волинського та західній частині Подільського мегаблоків у "гранітному" шарі виділено об'єкти зниженого опору (ОЗО), які на сучасному етапі досліджень важко об'єднати в єдиний провідний шар. У перехідному шарі можна припустити наявність провідного горизонту (з переважним значенням сумарної поздовжньої провідності понад 100 см), в якому місцями є "дірки" (тобто райони відсутності ОЗО). На більшій частині вивченої території сумарна поздовжня провідність товщі порід потужністю порядка 30 - 35 км, як правило, не перевищує 250 см. Кореляція площ поширення провідних об'єктів і графітоносних районів дозволяє припускати, що знижені опори в цих районах пов'язані з графітизацією порід, що складають як "гранітний", так і частину перехідного шару. Активні на сучасному етапі розвитку лінеаментні зони - Устьлузько-Малинська, Яворівсько-Волчанська (складова північної частини Дніпро-Лабської зони) та Мукачівсько-Дніпропетровська - супроводжуються провідними об'єктами, які розміщуються на різній глибині.
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.255 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
 
Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів
Пам`ятка користувача

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського