Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>AT=Лісуха Вплив нормобаричної гіпоксії на$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 2
Представлено документи з 1 до 2
|
1. |
Лісуха Л. М. Вплив нормобаричної гіпоксії на зорово-моторну реакцію дітей, що мешкають на радіоактивно забруднених територіях [Електронний ресурс] / Л. М. Лісуха, В. Я. Березовський // Здобутки клінічної i експериментальної медицини. - 2014. - № 2. - С. 250. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zkem_2014_2_89 Досліджено вплив переривчастої нормобаричної гіпоксії саногенного рівня на латентний період складної зорово-моторної реакції за умов вибору у дітей - мешканців радіоактивно забруднених територій. Оцінено показники тривожності за тестом Спілберга - Ханіна. Обстежено 48 дітей віком від 6-ти до 17-ти років. Дітей розподілено на дві групи: I група - 6 - 11 років, II група - 12 - 17 років. Показано, що після курсу сеансів нормобаричної гіпоксії (12 % O2 в азоті) вірогідно зменшується латентний період складної зорово-моторної реакції вибору одного із трьох кольорів (PB1-3) - на 23 % та складної зорово-моторної реакції вибору двох із трьох кольорів (PB2-3) - на 27 %. Виявлено, що латентний період PB1-3 триває довше, ніж PB2-3. У хлопчиків в обох випадках відмічено тенденцію до більш швидкого реагування, ніж у дівчаток. Встановлено, що після сеансів переривчастої нормобаричної гіпоксії особистісна тривожність в обох групах дітей вірогідно зменшилася на 20 та 23 % відповідно.
| 2. |
Лісуха Л. М. Вплив нормобаричної гіпоксії на зорово-моторну реакцію дітей, що проживають на радіоактивно забруднених територіях [Електронний ресурс] / Л. М. Лісуха, В. Я. Березовський // Фізіологічний журнал. - 2015. - Т. 61, № 2. - С. 40-47. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Fiziol_2015_2_7 Досліджено вплив переривчастої нормобаричної гіпоксії саногенного рівня на латентний період складної зорово-моторної реакції за умов вибору у дітей - мешканців радіоактивно забруднених територій. Оцінено показники тривожності за тестом Спілберга - Ханіна. Обстежено 48 дітей віком від 6-ти до 17-ти років. Дітей розподілено на дві групи: I група - 6 - 11 років, II група - 12 - 17 років. Показано, що після курсу сеансів нормобаричної гіпоксії (12 % O2 в азоті) вірогідно зменшується латентний період складної зорово-моторної реакції вибору одного із трьох кольорів (PB1-3) - на 23 % та складної зорово-моторної реакції вибору двох із трьох кольорів (PB2-3) - на 27 %. Виявлено, що латентний період PB1-3 триває довше, ніж PB2-3. У хлопчиків в обох випадках відмічено тенденцію до більш швидкого реагування, ніж у дівчаток. Встановлено, що після сеансів переривчастої нормобаричної гіпоксії особистісна тривожність в обох групах дітей вірогідно зменшилася на 20 та 23 % відповідно.
|
|
|