Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>AT=Максименко Місце сонографічних методів дослідження$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 1
|
1. |
Максименко М. В. Місце сонографічних методів дослідження у хворих на гостру судинну недостатність кишківника [Електронний ресурс] / М. В. Максименко, Б. І. Слонецький, І. В. Вербицький, С. М. Лобанов, І. О. Тюлюкін // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2018. - Вип. 29. - С. 254-264. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2018_29_25 Порушення мезентеріального кровообігу є одним із найгрізніших захворювань, котре зустрічається в ургентній абдомінальній гастроентерології. Особливості перебігу гострої ішемії на фоні різноманітних супутніх захворювань ускладнює діагностику, а її декомпенсація призводить нерідко до проведення операції як методу відчаю, коли спостерігається незворотність перебігу патологічного процесу. Мета роботи - покращання результатів лікування гострих судинних захворювань кишківника шляхом оптимізації діагностики захворювання. Робота грунтується на результатах діагностики та лікування 60 хворих з клінічною картиною гострої судинної недостатності кишківника. Було оцінено та враховано вікові особливості перебігу захворювання у пацієнтів різних вікових груп. Об'єктивізація ступеня порушення гемодинаміки кишківника проводилась шляхом клініко-сонографічної діагностики, що включала тріплексне сканування для кількісної оцінки кровотоку кишківника і сонографічний моніторинг на всіх етапах діагностики та лікування. Встановлено, що проведення стандартної методики ультрасонографічної діагностики надає змогу виявити лише грубі порушення регіонарної гемодинаміки на рівні магістральних судин; провівши оцінку гемодинаміки кишківника шляхом спектральної доплерографії, виявлено принципові об'єктивні ознаки і розбіжності стану кишківника залежно від рівня ушкодження судинного русла, що надало змогу чітко верифікувати тотальне ураження, тоді як у разі сегментарного перебігу патологічного процесу виникла необхідність динамічного сонографічного моніторингу з метою об'єктивізації гострої судинної недостатності кишківника на фоні проводжуваної інтенсивної терапії та надало змогу оптимізувати подальшу лікувальну (хірургічну) тактику. Висновки: аналіз результатів сонографічного моніторингу довів необхідність проведення етапних досліджень та розширив інформаційні можливості неінвазивної інструментальної діагностики за розвитку гострої оклюзійної судинної недостатності кишківника, що сприяло покращанню тактики хірургічного лікування пацієнтів і прискорювало виконання необхідного оперативного втручання.
|
|
|