Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Реферативна база даних (1) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>AT=Скрипко Експериментальне обгрунтування застосування антигіпоксантної$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 1 |
|||
| 1. | 
Скрипко В. Д. Експериментальне обгрунтування застосування антигіпоксантної терапії з метою профілактики і лікування післяопераційного гіпопаратиреозу [Електронний ресурс] / В. Д. Скрипко, А. Я. Пасько, О. Г. Попадинець // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2017. - Т. 16, № 4. - С. 123-129. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kaoch_2017_16_4_30 Мета роботи - дослідити морфологічні та гістохімічні зміни прищитоподібних залоз (ПЩЗ) після тиреоїдектомії в експерименті та обгрунтувати застосування антигіпоксанто-антиоксидантної терапії у післяопераційному періоді. Враховуючи актуальність проблеми післяопераційного гіпопаратиреозу в ендокринній хірургії постає багато нерозв'язаних питань щодо уникнення можливого розвитку даного ускладнення і методів корекції післяопераційної гіпокальціємії. Проблема післяопераційного гіпопаратиреозу носить важливий медичний і соціальний аспект. Транзиторний гіпопаратиреоз часто супроводжується коливаннями рівня кальцію крові і тому вимагає постійного лабораторного контролю і постійної корекції лікувальних доз замісної терапії. Натомість постійна форма післяопераційного гіпопаратиреозу може призвести до інвалідизації пацієнта, а тому має важливе соціальне значення. Тому гостро стоїть питання недопущення розвитку даного ускладнення. У зв'язку із цим проведено дане експериментальне дослідження. Всі дослідження було проведено на 20 кролях. Моделювання гіпопаратиреозу здійснювали за Лопухіним Ю. М. (1971 р.). Залежно від ведення післяопераційного періоду всіх тварин було розподілено на 2 групи. I група (9 тварин) у післяопераційному періоді з метою знеболення одержувала по 2 мл 50 % розчину анальгіну дом'язово двічі на день. З метою дезінтоксикації довенно (через постійний катетер) вводили 0,9 % NaCl - 100 мл на добу двічі. II група (9 тварин) крім перерахованого лікування одержувала протягом 7 днів препарат цитофлавін в дозі 1,5 мг/кг двічі на добу в/в. Групою контролю були 2 кроля, в яких забирали ПЩЗ і вивчали їх морфологію в нормі. Таким чином виявлено, що оперативні втручання на щитоподібній залозі супроводжуються морфологічними змінами у ПЩЗ, при цьому дистрофічно-деструктивні реакції посилюються до третьої доби експерименту і їх ознаки утримуються на 7-му добу. Застосування цитофлавіну зменшує прояви дистрофії на третю добу і до сьомої доби спостерігаються компенсаторновідновні прояви у структурній організації ПЩЗ. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |