Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Реферативна база даних (1) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>AT=Сокол Роль білків теплового шоку$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 1 |
|||
| 1. | 
Сокол І. В. Роль білків теплового шоку в прогнозуванні перебігу клімактеричного синдрому [Електронний ресурс] / І. В. Сокол, Д. О. Говсєєв // Здоров'я жінки. - 2022. - № 4. - С. 43-48. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2022_4_9 Проблема клімактерію актуальна вже протягом багатьох десятиліть. Патогенетично обгрунтованим методом лікування, враховуючи зміну гормональне тло жінки, є замісна гормональна терапія. Визначення імунних маркерів клітинного гомеостазу є одним із перспективних напрямів, тому вивчення змін рівнів антитіл до HSP60 може стати надійним маркером як перебігу, так і компенсації порушень нервово-вегетативного стану в перименопаузі. Мета роботи - вивчити роль рівнів антимюлерового, фолікулостимулювального, лютеїнізувального, тиреотропного гормонів, антитіл (IgG) до людського білка теплового шоку 60 (HSP60) і його бактеріального гомолога (GroEl); визначити акушерський анамнез на діагностику та лікування вазомоторних симптомів у жінок у перименопаузі. Обстежено 158 пацієнток із клімактеричним синдромом у перименопаузі в період із жовтня 2019 р. по березень 2022 р. До 1-ї (основної) групи залучено 80 пацієнток, які погодилися на лікування та отримували його за стандартною схемою: комбіноване лікування в циклічному режимі - естрогени (17<$E beta>-естрадіол) + гестагени (дидрогестерон): а до 2-ї групи (порівняння) - 78 жінок, які відмовилися від лікування за наявності естрогендефіцитного стану. Виявлено зниження (p << 0,01) ризику недосягнення високого ефекту лікування з вазомоторними симптомами для пролікованих пацієнток, ВШ = 0.04 (95 % ДІ; 0,01 - 0,18), у порівнянні з групою непролікованих пацієнток. Зі збільшенням кількості пологів ризик недосягнення високого ефекту лікування жінок із вазомоторними симптомами зростає (p = 0,01), ВШ = 2,27 (95 % ДІ; 1,2 - 4,27) на кожні пологи. Виявлено нижчий (p = 0,039) ризик недосягнення високого ефекту лікування жінок із вазомоторними симптомами за більш високого рівня GroEl, ВШ = 0,994 (95 % ДІ; 0,987 - 1,000) на кожен нг. При стандартизації за рівнем тиреотропного гормону та проявами вазомоторних симптомів до лікування або за його відсутності виявлено зниження (p << 0,001) ризику недосягнення високого ефекту лікування жінок із вазомоторними симптомами в пролікованих пацієнток, ВШ = 0,04 (95 % ДІ; 0,01 - 0,20). Установлено, що немає інформативного показника для прогнозування ефективності лікування жінок із вазомоторними симптомами. Встановлено, що показник HSP60 не впливає, а показник GroEl впливає на ефективність лікування вазомоторних клінічних проявів. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду жінок. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |