![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Книжкові видання та компакт-диски ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Журнали та продовжувані видання ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Автореферати дисертацій ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Реферативна база даних ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Наукова періодика України ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Тематичний навігатор ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Авторитетний файл імен осіб
![Mozilla Firefox](../../ico/mf.png) |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>AT=Сорокман Показники мелатоніну в слині$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 1
|
1. |
Сорокман Т. В. Показники мелатоніну в слині дівчат-підлітків із синдромом полікістозних яєчників [Електронний ресурс] / Т. В. Сорокман, О. В. Макарова, В. Г. Остапчук // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2022. - Т. 18, № 2. - С. 100-103. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mezh_2022_18_2_7 Формування синдрому полікістозних яєчників (СПКЯ) та маніфестація його клінічних проявів часто розпочинаються саме у підлітковому віці. Останніми роками одним із нових та сучасних напрямів у вивченні порушень репродуктивної функції є проблема впливу мелатоніну на гонадотропну функцію єіпофіза (оваріогенез). Мета дослідження - визначити рівень мелатоніну в слині дівчат-підлітків із СПКЯ. Проведено одноцентрове проспективне просте рандомізоване дослідження з обстеженням 23 пацієнток віком 14 - 18 років включно із СПКЯ. Групу контролю становили 25 дівчаток аналогічного віку без порушень гінекологічного статусу. Визначення рівня мелатоніну в слині проводилося за методом високоефективної рідинної хроматографії з тандемною мас-спектрометрією. Пацієнтки перед забором слини за добу та протягом усього періоду забору слини виключали вживання кофеїну, алкоголю, фізичні навантаження, а також не курили впродовж години перед забором, не чистили зубів, не використовували зубної нитки, ополіскувачів порожнини рота та жувальної гумки. Вірогідних відмінностей за віком дівчата основної групи та групи порівняння не мали (<$E16,70~symbol С~0,11> року в основній групі та <$E16,90~symbol С~0,14> року у групі порівняння, p >> 0,05). Найчастішими симптомами СПКЯ у дівчат були: гіпоменструальний синдром (86,9 %), дермопатія (82,6 %) та гірсутизм (60,8 %). У дівчат із СПКЯ були вірогідно вищі показники мелатоніну в слині (03:00) (28,89 [18,17; 46,53] пг/мл), ніж у дівчат групи порівняння (12,07 [11,56; 16,27] пг/мл, p << 0,01). Вірогідної різниці в рівнях мелатоніну в слині залежно від віку не встановлено. Висновки: результати дослідження вказують на порушення гормонального балансу при синдромі полікістозних яєчників, зокрема підвищення рівня мелатоніну, що вказує на необхідність його визначення у процесі діагностики та лікування.
|
|
|