![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Книжкові видання та компакт-диски ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Журнали та продовжувані видання ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Автореферати дисертацій ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Реферативна база даних ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Наукова періодика України ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Тематичний навігатор ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Авторитетний файл імен осіб
![Mozilla Firefox](../../ico/mf.png) |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>AT=Терещенко Оцінка факторів ризику розвитку$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 1
|
1. |
Терещенко Т. О. Оцінка факторів ризику розвитку артеріальної гіпертензії у футбольних арбітрів [Електронний ресурс] / Т. О. Терещенко // Галицький лікарський вісник. - 2016. - Т. 23, число 2. - С. 71-73. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/glv_2016_23_2_23 Артеріальна гіпертензія (АГ) у спортсмена зумовлює розвиток гіпертрофічної кардіоміопатії, що у третині випадків є причиною раптової смерті молодих атлетів. Професійна діяльність футбольних арбітрів пов'язана зі значними фізичними навантаженнями та потребує від їх організму оптимального функціонального стану та регулярних тренувань. Мета роботи - визначення поширення АГ та ступеня ризику її розвитку серед футбольних арбітрів високої кваліфікації. У дослідженні прийняли участь 176 осіб, серед яких було 72 арбітрів та 104 асистенти арбітра віком від 22-х до 44-х років. Нормальний артеріальний тиск був визначений у 79,17 % арбітрів та 71,15 % асистентів. Два (1,92 %) асистенти мали артеріальну гіпотензію. Один арбітр 1,39 %) мав АГ 2-го ступеня, 5 (6,94 %) арбітрів та 12 (11,54 %) асистентів - АГ 1-го степеня. Високий нормальний АТ визначався у 9-ти (12,50 %) арбітрів і 16-ти (15,39 %) асистентів. Частота серцевих скорочень достовірно більша у асистентів ніж у арбітрів, також у них частіше зустрічаються випадки підвищеного АТ та надлишкової ваги тіла. Середнє значення ступеня ризику розвитку АГ у арбітрів складає 11,07 +- 1,00 балів, а у асистентів 10,30 +- 0,67; (p >> 0,05). Ступінь ризику достовірно вищий у групі з підвищеним АТ (16,27 +- 1,15) у порівнянні з групою, що має нормальний АТ (8,43 +- 0,46). Визначення АТ є обов'язковим методом обстеження у футбольних арбітрів до початку і у процесі їх професійної діяльності. Результати дослідження вказують на необхідність корекції способу життя у арбітрів високої кваліфікації.
|
|
|