![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Книжкові видання та компакт-диски ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Журнали та продовжувані видання ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Автореферати дисертацій ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Реферативна база даних ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Наукова періодика України ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Тематичний навігатор ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Авторитетний файл імен осіб
![Mozilla Firefox](../../ico/mf.png) |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>AT=Тутченко Досвід лапароскопічної діагностики гострого$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 1
|
1. |
Тутченко М. І. Досвід лапароскопічної діагностики гострого болю в черевній порожнині [Електронний ресурс] / М. І. Тутченко, Б. І. Слонецький, М. М. Атаєва, І. В. Вербицький // Хірургія України. - 2017. - № 4. - С. 64-68. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KhU_2017_4_12 Мета роботи - оцінити доцільність і ефективність лапароскопічної діагностики у хворих, яких було госпіталізовано в ургентному порядку зі скаргами на гострий біль у черевній порожнині (ЧП). Проаналізовано результати діагностики та лікування 875 пацієнтів, яких було госпіталізовано в ургентному порядку в Київську міську клінічну лікарню швидкої медичної допомоги зі скаргами на гострий біль у ЧП. Пацієнтів було розподілено на 2 групи. У хворих другої групи (n = 227) на відміну від першої групи (n = 648) діагностичний комплекс було розширено застосуванням невідкладної лапароскопії. Клініко-діагностичний алгоритм передбачав використання лабораторних, інструментальних та біохімічних методів дослідження. Серед пацієнтів переважали особи жіночої статті віком від 18 до 59 років. Кожний 5-й (18,98 %) пацієнт був похилого віку, кожний 12-й (8,02 %) - старечого. У кожного 3-го пацієнта спостерігали захворювання серцево-судинної системи, а в кожного 7-го - захворювання органів дихання. Протягом перших 6 год після госпіталізації правильний діагноз було встановлено у 365 (56,32 %) хворих першої групи, через 6 - 12 год - у 116 (17,90 % ), через 12 - 24 год - у 97 (14,97 %), пізніше 24 год - у 70 (10,81 %). Застосування невідкладної лапароскопії надало змогу встановити правильним діагноз протягом перших 12 год у 211 (92,95 %) пацієнтів, через 12 - 24 год - у 16 (7,05 %). Висновки: застосування невідкладної лапароскопії надало змогу у більшості пацієнтів (186 (81,94 %)) з гострим болем в ЧП встановити правильний діагноз протягом перших 6 год після госпіталізації та запобігло верифікації діагноз) пізніше 24 год у кожного 10-го пацієнта. Використання невідкладної лапароскопії в 11 (4,85 %) випадках запобігло виконанню експлоративної лапаротомії, тоді як у хворих першої групи її проведено у 16 (2,47 %) пацієнтів.
|
|
|