Простий
пошук
Розширений
пошук
Покажчики
Професійний
пошук
Рубрикатор
НБУВ
Розподілений
пошук

Бази даних

Наукова періодика України - результати пошуку

Книжкові видання та компакт-диски
Журнали та продовжувані видання
Автореферати дисертацій
Реферативна база даних
Наукова періодика України
Тематичний навігатор
Авторитетний файл імен осіб
Mozilla Firefox Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер
"Mozilla Firefox"
Вид пошуку
Повнотекстовий пошук
 Знайдено в інших БД:Реферативна база даних (1)
Список видань за алфавітом назв:
A  B  C  D  E  F  G  H  I  J  L  M  N  O  P  R  S  T  U  V  W  
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  

Авторський покажчик    Покажчик назв публікацій


Пошуковий запит: (<.>AT=Усенко Еволюція складу мантійних флюїдів$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 1
1.

Усенко О. В. 
Еволюція складу мантійних флюїдів у докембрії (на прикладі залізистих формацій Українського щита) [Електронний ресурс] / О. В. Усенко // Геофизический журнал. - 2022. - Т. 44, № 2. - С. 3-28. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gfj_2022_44_2_3
Основні залізисті формації світу утворюються від 3,5 до 1,9 млрд років і мають три головні піки прояву: 3,2 - 2,7, 2,6 - 2,5 та 2,0 - 1,9 млрд років тому. На Українському щиті виділено три залізисті формації, що відповідають цим періодам: залізисті кремнисто-вулканогенна (ЗКВ), залізисто-кремнисто-сланцева (ЗКС), та залізист кремнисто-карбонатна (ЗКК). Джерелом речовини залізистих формацій та супу ніх первинно-вулканогенних та хемогенно-осадових пластів є магматичні розплав термальної астеносфери. ЗКВ формація архею присутня у зеленокам'яних структурах граніт зеленокам'яних областей. Залізисті породи - джеспери, що складаються із суміші кварц-магнетитових, вулканогенних силікатних та карбонатних (сидеритових та брейнеритових) прошарків, залягають переважно серед амфіболітів та коматіїтів. У їхньому складі обов'язкові залізисті амфіболи та піроксени. Подібні породи утворюються за наявності окислюючих та окислених флюїдів (О<^>2-, CO2, Н2O, SiO2), та високої активності Сl<^>-, що забезпечує існування суміші розплавів і флюїдів. ЗКС формація утворюється на межі архею та палеопротерозою. Нижня та верхня частини продуктивної товщі складені карбонатами заліза, а в центрі відокремлюються кварц-магнетитові та кварц-гематитові прошарки. Відділення у самостійну фазу водно-силікатного флюїду, що переносить хлоридні комплекси заліза, засвідчує підвищення лужності флюїдів і розплавів астеносфери при збереженні високого окисного потенціалу. На підвищення лужності вказує наявність графіту у супутніх сланцевих пластах. ЗКК формація територіально пов'язана з розломними зонами мантійного закладення. Асоціює з магматичними породами (серпентинітами) і сланцевими пластами (високомагнезіальними та високоглиноземистими сланцями з графітом), угвореними в лужному середовищі (за участі карбонатно-фторидно-натрових флюїдів) на глибині не менш як 250 км, в умовах високого окисного потенціалу. Залізисто-карбонатні породи, які включають олівін та гематит, утворені з карбонатної фази, що відокремлюється з тієї самої глибини. Спрямована зміна складу залізистих формацій відображає еволюцію складу глибинних флюїдів і розплавів та пов'язана із самоорганізацією оболонок Землі.
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.466 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
 
Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів
Пам`ятка користувача

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського