Бази даних


Наукова періодика України - результати пошуку


Mozilla Firefox Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер
"Mozilla Firefox"

Вид пошуку
Повнотекстовий пошук
 Знайдено в інших БД:Реферативна база даних (2)
Список видань за алфавітом назв:
A  B  C  D  E  F  G  H  I  J  L  M  N  O  P  R  S  T  U  V  W  
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  

Авторський покажчик    Покажчик назв публікацій



Пошуковий запит: (<.>AT=Чепишко Оцінка ефективності хірургічного лікування$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 1
1.

Чепишко С. І. 
Оцінка ефективності хірургічного лікування стоматологічних хворих шляхом порівняння класичного хірургічного методу з електрозварюванням живих тканин [Електронний ресурс] / С. І. Чепишко, О. О. Максимів // Буковинський медичний вісник. - 2019. - Т. 23, № 4. - С. 161-167. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bumv_2019_23_4_26
Наведено порівняльний аналіз класичного шовного хірургічного методу та методу біологічного зварювання живих тканин. На підставі клінічних досліджень встановлено, що біологічне зварювання живих тканин є більш ефективним, що підтверджують одержані результати. Мета дослідження - дослідити перевагу методу високочастотного електрозварювання живих тканин над іншими методами з'єднання тканин за оперативних втручань у ротовій порожнині шляхом порівняння з класичним хірургічним методом. Проведено обстеження і лікування двадцяти пацієнтів з кістами щелеп, які звернулися до стоматологічного відділення Навчально-лікувального центру "Університетська клініка". Всі пацієнти були віком від 25 до 45 років без супутніх захворювань за нормальних умов праці і харчування та без патології ротової порожнини. У всіх випадках зміни охоплювали ділянку не більше двох зубів, кісти не поширювались на носову порожнину, верхньощелепну пазуху та нижньощелепний канал. Дванадцять з двадцяти пацієнтів склали групу порівняння і були проліковані класичним хірургічним методом. Пацієнти, що не ввійшли до групи порівняння, склали основну групу, де замість шовного матеріалу було використано метод електрозварювання тканин. Встановлено, що метод з використанням апарата для високочастотного електрозварювання живих тканин ЕКВЗ-300 "ПАТОНМЕД" забезпечує повне, щільне та герметичне закриття ран. Застосування електротермоадгезії під час хірургічного лікування хворих на рак не погіршує імунологічної резистентності організму, а сприяє активації механізмів протиракового імунітету, а саме і посиленню деструктивної здатності природних цитотоксичних клітин майже удвічі. Виконання оперативних втручань із застосуванням електрозварювального апарата створює оптимальні умови для швидшого загоєння рани внаслідок меншої травматизації тканин, відсутності чужорідного шовного матеріалу в рані, зменшення тривалості оперативного втручання та часу перебування під дією наркотичних засобів. Висновки: використання методу високочастотного електрозварювання тканин у разі цистектомії в ротовій порожнині надає змогу суттєво скоротити час операції у порівнянні з хірургічним, зменшує травмування тканин, забезпечує герметичність рани, знижує витрати на шовні матеріали, на 90 % скорочує ризик інфікування рани. У рані відсутні чужорідні тіла (шви, скоби, клей тощо), що надає змогу уникнути таких ускладнень, як кровотеча та гнійні запалення рани. Після загоєння виявлено відсутність шва за рахунок проростань судин і відновлення кровопостачання.Наведено порівняльний аналіз класичного шовного хірургічного методу та методу біологічного зварювання живих тканин. На підставі клінічних досліджень встановлено, що біологічне зварювання живих тканин є більш ефективним, що підтверджують одержані результати. Мета дослідження - дослідити перевагу методу високочастотного електрозварювання живих тканин над іншими методами з'єднання тканин за оперативних втручань у ротовій порожнині шляхом порівняння з класичним хірургічним методом. Проведено обстеження і лікування двадцяти пацієнтів з кістами щелеп, які звернулися до стоматологічного відділення Навчально-лікувального центру "Університетська клініка". Всі пацієнти були віком від 25 до 45 років без супутніх захворювань за нормальних умов праці і харчування та без патології ротової порожнини. У всіх випадках зміни охоплювали ділянку не більше двох зубів, кісти не поширювались на носову порожнину, верхньощелепну пазуху та нижньощелепний канал. Дванадцять з двадцяти пацієнтів склали групу порівняння і були проліковані класичним хірургічним методом. Пацієнти, що не ввійшли до групи порівняння, склали основну групу, де замість шовного матеріалу було використано метод електрозварювання тканин. Встановлено, що метод з використанням апарата для високочастотного електрозварювання живих тканин ЕКВЗ-300 "ПАТОНМЕД" забезпечує повне, щільне та герметичне закриття ран. Застосування електротермоадгезії під час хірургічного лікування хворих на рак не погіршує імунологічної резистентності організму, а сприяє активації механізмів протиракового імунітету, а саме і посиленню деструктивної здатності природних цитотоксичних клітин майже удвічі. Виконання оперативних втручань із застосуванням електрозварювального апарата створює оптимальні умови для швидшого загоєння рани внаслідок меншої травматизації тканин, відсутності чужорідного шовного матеріалу в рані, зменшення тривалості оперативного втручання та часу перебування під дією наркотичних засобів. Висновки: використання методу високочастотного електрозварювання тканин у разі цистектомії в ротовій порожнині надає змогу суттєво скоротити час операції у порівнянні з хірургічним, зменшує травмування тканин, забезпечує герметичність рани, знижує витрати на шовні матеріали, на 90 % скорочує ризик інфікування рани. У рані відсутні чужорідні тіла (шви, скоби, клей тощо), що надає змогу уникнути таких ускладнень, як кровотеча та гнійні запалення рани. Після загоєння виявлено відсутність шва за рахунок проростань судин і відновлення кровопостачання.
Попередній перегляд:   Завантажити - 870.057 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
 
Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів
Пам`ятка користувача

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського