Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Реферативна база даних (2) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>AT=Bartashchuk Geodynamics of formation of$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 2 Представлено документи з 1 до 2 |
|||
| 1. | 
Bartashchuk A. V. Geodynamics of formation of the transition zone between the Dnieper–Donets basin and the Donbas foldbelt. Tectonic style of inversion deformations [Електронний ресурс] / A. V. Bartashchuk, V. G. Suyarko // Geodynamics. - 2020. - № 2. - С. 51-65. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/geod_2020_2_6 На підставі новітніх матеріалів геологічного картування дислокаційних поверхів осадового чохла Західно-Донецького грабена (ЗДГ) досліджено структурні прояви тектонічної інверсії рифтогенної структури у зоні її зчленування з Донецькою складчастою спорудою. З використанням структурно-кінематичного аналізу рисунків тектонітів різновікових структурних поверхів осадової товщі, з урахуванням інструментальних визначень напрямків тектонічних рухів за ними, вивчено тектонічний стиль і системну організацію колізійних деформацій Дніпровсько-Донецької западини (ДДЗ). Показано, що складчасті деформації в трьох структурних поверхах, виділених у чохлі грабена - Герцинському, Ларамійському та Аттичному, контролювалися підкидо-насувними решітками та з істотною амплітудою горизонтальних рухів геомас у північних, північно-західних і південно-східних румбах. Тектонічний стиль інверсійних деформацій території перехідної зони визначається динамічно спряженими решітками тектонітів пізньогерцинського та альпійського (ларамійської та аттичної фаз) етапів тектогенезу, які контролюють ешелоновані покривно-насувні дислокації та кулісно зчленовану підкидо-складчастість (ПС) у межах ЗДГ. Наукова новизна. Вперше встановлено, що сукупність пластин і лусок тектонічних покривів і лінійна GC разом із решітками тектонітів, які контролюють їх, утворюють на території грабена та перехідної зони систему тектонічного насування неодноразово дислокованих осадових геомас із південного сходу - від Донецької складчастої споруди, на північний захід - на слабкодислокований синеклізний автохтон западини. Головним структурним елементом покривно-складчастої системи визначено сегмент тектонічного вклинювання осадових геомас, ідентифікований за клиноформним структурним рисунком тектонітів. Північно-східний фланг сегмента сформований ПС зонами відкритих палеозойських структур - Торсько-Дробишевської, Північно-Донецької, Матросько-Тошківської, південно-західний - ешелонами лускатих тектонічних покривів насування. Вісь сегмента утворюють кулісні зчленовані Петрівсько-Новотроїцька, Велікокомишуваська, Дружківсько-Костянтинівська та Головна лінійні підкидо-антикліналі. Практична значущість. Аналіз системної організації інверсійних деформацій свідчить про руйнування рифтогенної структури в межах перехідної зони між ДДЗ і Донецькою складчастою спорудою. Структурним результатом тектонічної інверсії у південно-східній частині ДДЗ вважається формування Західно-Донецької покривно-складчастої тектонічної області. За стилем та інтенсивністю деформацій в її північній частині виділено Лугансько-Комишуваський район кулісної ПС, на півдні - Кальміус-Торецький район лускатих покривів насування. Це є підставою для коригування схеми регіонального тектонічного районування та основою для моделювання геодинаміки формування перехідної зони.Мета роботи - вивчити геодинамічні умови та природні механізми тектонічної інверсії Дніпровсько-Донецької западини та Західно-Донецького грабена. Використано оригінальну методику реконструкції полів тектонічних напруг і деформацій і тектонофізичного аналізу геоструктур. Аналітичну базу досліджень склали новітні матеріали геокартування, числового моделювання деформацій південної околиці Східноєвропейської платформи та зіставлення модельних і відновлених полів напруг. У геодинамічній обстановці інтерференції внутрішньоплитного субмеридіонального колізійного стискання з регіональним горизонтально-зсувним полем напруг інверсійні деформації рифтогенної геоструктури відбувалися у підкидо-насувному та зсувному режимах. Це зумовило значні горизонтальні рухи геомас осадових порід, деформаційну складчастість з утворенням трьох інверсійних поверхів - пізньогерцинського (заальсько-пфальського), ранньоальпійського (ларамійського) та пізньоальпійського (аттичного). В них сформовано структурні ансамблі лускатих тектонічних покривів поперечного витискання геомас від осьової до бортових зон, складчастих покривів поздовжнього насування з боку Донецької складчастої споруди та протяжних лінійних анти- та синформ, простягання осей яких орієнтовано ортогонально до напрямку насування геомас. Спільно вони складають тіло сегменту тектонічного вклинювання геомас, що виділено у складі покривно-складчастої системи тектонічного насування регіонального масштабу. Особливістю тектонічного каркасу сегменту є криволінійність площин магістральних насувів, що його обмежують, і дрібніших насувів оперення, які контролюють складчасті покриви насування. Зміна простягання насувів із північно-західного напрямку на території Західно-Донецького грабена на західний на крайньому південному сході западини обумовлена вторгненням сегменту тектонічного вклинювання. Суттєві горизонтальні переміщення осадових геомас у межах геоблоків зумовили вигинання осей прирозломних анти- та синформ із тенденцією прилаштування осей складок до простягання насувів. Через витискання геомас від зони максимального стискання в осьовій частині грабена у зони геодинамічної тіні в межах Орільської улоговини та бортів грабену, в умовах обмеженого геологічного простору перехідної зони сформувалася Західно-Донецька покривно-складчаста тектонічна область. Створено оригінальну структурно-кінематичну модель тектонічної інверсії Західно-Донецького грабену. Механізм інверсії, завдяки якому рифтогенна структура зруйнована складчастими деформаціями платформного орогенезу, зумовлений тиском мегаблоку - "тектонічного штампу" Донецької складчастої споруди. Під його впливом у грабені сформувався сегмент тектонічного вклинювання, який діагностовано ороклином поперечного висування підсувного типу. Тіло ороклину утворюють ешелоновані, кулісно зчленовані ансамблі антиклінальних підкидо-складок, синкліналей і лускатих покривів насування. У форланді ороклину висування утворилися геодинамічні смуги нагнітання, де сформувалися складчасті зони витискання геомас, які складаються з кулісно зчленованих підкидо-антикліналей. У вершині ороклину, на закінченнях динамічно спряжених магістральних насувів, сформоване передове тектонічне віяло стискання. В тилу тектонічного ороклину, в хінтерланді покривно-складчастої системи на корінні складчастих покривів насування утворені тектонічні сутури. Розробка структурно-кінематичної моделі тектонічної інверсії Західно-Донецького грабену надасть змогу вдосконалити геодинамічну модель тектонічної інверсії Дніпровсько-Донецького палеорифту, на підставі чого коригуватимуться регіональні схеми тектонічного та нафтогазо-геологічного районування. | ||
| 2. |
Bartashchuk О. Geodynamics of formation of the transition zone between the dnieper-donets basin and the donbas foldbelt. Tectonic inversion of rift-like structure [Електронний ресурс] / О. Bartashchuk, V. Suyarko // Geodynamics. - 2021. - № 2. - С. 53-65. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/geod_2021_2_7 На підставі новітніх матеріалів геологічного картування дислокаційних поверхів осадового чохла Західно-Донецького грабена (ЗДГ) досліджено структурні прояви тектонічної інверсії рифтогенної структури у зоні її зчленування з Донецькою складчастою спорудою. З використанням структурно-кінематичного аналізу рисунків тектонітів різновікових структурних поверхів осадової товщі, з урахуванням інструментальних визначень напрямків тектонічних рухів за ними, вивчено тектонічний стиль і системну організацію колізійних деформацій Дніпровсько-Донецької западини (ДДЗ). Показано, що складчасті деформації в трьох структурних поверхах, виділених у чохлі грабена - Герцинському, Ларамійському та Аттичному, контролювалися підкидо-насувними решітками та з істотною амплітудою горизонтальних рухів геомас у північних, північно-західних і південно-східних румбах. Тектонічний стиль інверсійних деформацій території перехідної зони визначається динамічно спряженими решітками тектонітів пізньогерцинського та альпійського (ларамійської та аттичної фаз) етапів тектогенезу, які контролюють ешелоновані покривно-насувні дислокації та кулісно зчленовану підкидо-складчастість (ПС) у межах ЗДГ. Наукова новизна. Вперше встановлено, що сукупність пластин і лусок тектонічних покривів і лінійна GC разом із решітками тектонітів, які контролюють їх, утворюють на території грабена та перехідної зони систему тектонічного насування неодноразово дислокованих осадових геомас із південного сходу - від Донецької складчастої споруди, на північний захід - на слабкодислокований синеклізний автохтон западини. Головним структурним елементом покривно-складчастої системи визначено сегмент тектонічного вклинювання осадових геомас, ідентифікований за клиноформним структурним рисунком тектонітів. Північно-східний фланг сегмента сформований ПС зонами відкритих палеозойських структур - Торсько-Дробишевської, Північно-Донецької, Матросько-Тошківської, південно-західний - ешелонами лускатих тектонічних покривів насування. Вісь сегмента утворюють кулісні зчленовані Петрівсько-Новотроїцька, Велікокомишуваська, Дружківсько-Костянтинівська та Головна лінійні підкидо-антикліналі. Практична значущість. Аналіз системної організації інверсійних деформацій свідчить про руйнування рифтогенної структури в межах перехідної зони між ДДЗ і Донецькою складчастою спорудою. Структурним результатом тектонічної інверсії у південно-східній частині ДДЗ вважається формування Західно-Донецької покривно-складчастої тектонічної області. За стилем та інтенсивністю деформацій в її північній частині виділено Лугансько-Комишуваський район кулісної ПС, на півдні - Кальміус-Торецький район лускатих покривів насування. Це є підставою для коригування схеми регіонального тектонічного районування та основою для моделювання геодинаміки формування перехідної зони.Мета роботи - вивчити геодинамічні умови та природні механізми тектонічної інверсії Дніпровсько-Донецької западини та Західно-Донецького грабена. Використано оригінальну методику реконструкції полів тектонічних напруг і деформацій і тектонофізичного аналізу геоструктур. Аналітичну базу досліджень склали новітні матеріали геокартування, числового моделювання деформацій південної околиці Східноєвропейської платформи та зіставлення модельних і відновлених полів напруг. У геодинамічній обстановці інтерференції внутрішньоплитного субмеридіонального колізійного стискання з регіональним горизонтально-зсувним полем напруг інверсійні деформації рифтогенної геоструктури відбувалися у підкидо-насувному та зсувному режимах. Це зумовило значні горизонтальні рухи геомас осадових порід, деформаційну складчастість з утворенням трьох інверсійних поверхів - пізньогерцинського (заальсько-пфальського), ранньоальпійського (ларамійського) та пізньоальпійського (аттичного). В них сформовано структурні ансамблі лускатих тектонічних покривів поперечного витискання геомас від осьової до бортових зон, складчастих покривів поздовжнього насування з боку Донецької складчастої споруди та протяжних лінійних анти- та синформ, простягання осей яких орієнтовано ортогонально до напрямку насування геомас. Спільно вони складають тіло сегменту тектонічного вклинювання геомас, що виділено у складі покривно-складчастої системи тектонічного насування регіонального масштабу. Особливістю тектонічного каркасу сегменту є криволінійність площин магістральних насувів, що його обмежують, і дрібніших насувів оперення, які контролюють складчасті покриви насування. Зміна простягання насувів із північно-західного напрямку на території Західно-Донецького грабена на західний на крайньому південному сході западини обумовлена вторгненням сегменту тектонічного вклинювання. Суттєві горизонтальні переміщення осадових геомас у межах геоблоків зумовили вигинання осей прирозломних анти- та синформ із тенденцією прилаштування осей складок до простягання насувів. Через витискання геомас від зони максимального стискання в осьовій частині грабена у зони геодинамічної тіні в межах Орільської улоговини та бортів грабену, в умовах обмеженого геологічного простору перехідної зони сформувалася Західно-Донецька покривно-складчаста тектонічна область. Створено оригінальну структурно-кінематичну модель тектонічної інверсії Західно-Донецького грабену. Механізм інверсії, завдяки якому рифтогенна структура зруйнована складчастими деформаціями платформного орогенезу, зумовлений тиском мегаблоку - "тектонічного штампу" Донецької складчастої споруди. Під його впливом у грабені сформувався сегмент тектонічного вклинювання, який діагностовано ороклином поперечного висування підсувного типу. Тіло ороклину утворюють ешелоновані, кулісно зчленовані ансамблі антиклінальних підкидо-складок, синкліналей і лускатих покривів насування. У форланді ороклину висування утворилися геодинамічні смуги нагнітання, де сформувалися складчасті зони витискання геомас, які складаються з кулісно зчленованих підкидо-антикліналей. У вершині ороклину, на закінченнях динамічно спряжених магістральних насувів, сформоване передове тектонічне віяло стискання. В тилу тектонічного ороклину, в хінтерланді покривно-складчастої системи на корінні складчастих покривів насування утворені тектонічні сутури. Розробка структурно-кінематичної моделі тектонічної інверсії Західно-Донецького грабену надасть змогу вдосконалити геодинамічну модель тектонічної інверсії Дніпровсько-Донецького палеорифту, на підставі чого коригуватимуться регіональні схеми тектонічного та нафтогазо-геологічного районування. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |